«Все годно». Кримчан судять за підготовку теракту з наклепу свідка, який посадив Олега Сенцова

Данило Решетніченко (зліва) і Валентин Хорошаєв. Фото: Ґрати
Данило Решетніченко (зліва) і Валентин Хорошаєв. Фото: Ґрати

У червні 2020 року у Криму затримали п’ятьох хлопців. ФСБ заявила, що їх підозрюють у підготовці вибуху на оптовому ринку «Кримський привоз» у Сімферополі. Через рік справу передали до Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону. Підсудні — четверо молодих сімферопольців, п’ятий — погодився на угоду зі слідством і отримав умовний термін. «Ґрати» з’ясували, що справу порушили, зокрема, за свідченнями зі справи режисера Олега Сенцова — сім років тому студент-хімік Олександр Пирогов стверджував, що Олексій Чирній під керівництвом Сенцова готував вибухи у Сімферополі, і навіть передав йому муляж бомби, виготовлений ФСБ. Сім років потому його роль у новій справі про підготовку теракту — така ж сумнівна.

«Ґрати» розповідають, що відомо про справу «кримських топових бариг» — не так уже й багато, але ми продовжимо стежити за процесом.

 

«Затримання терористів у Сімферополі». Позиція ФСБ

10 червня 2020 року на сайті урядового видання «Російська Газета» була опублікована замітка і відео з гучним заголовком: «ФСБ запобігла теракту на ринку Сімферополя». Оперативна зйомка одночасно з’явилася у новинах багатьох російських видань. На відео працівники спецслужби і правоохоронці по черзі проникають до будинків зі зброєю, ламають двері і затримують невідомих людей. На відеозаписі демонструють пістолет з патронами, саморобну вибухівку з детонатором, аміачну селітру, листівки з текстом, який закликає «скинути злочинну владу Росії за будь-яку ціну» — стверджується, що все це було вилучено під час обшуку.

Через два дні прес-служба Київського районного суду Сімферополя повідомила про арешт чотирьох мешканців Криму.

Андрія Кулієвича, Миколу Лагутіна, Валентина Хорошаєва та Данила Решетніченка обвинувачують у підготовці теракту на ринку «Кримський Привоз» у Сімферополі і  закликів до підриву державного ладу — через поширення листівок із екстремістським змістом. У Кулієвича, Лагутіна та Хорошаєва додатково відразу кілька кримінальних статей — про виготовлення, зберігання і збут вибухівки та поширення публічних закликів до терактів в інтернеті. Данила Решетніченка обвинувачують тільки в пропаганді тероризму .

«Затримані готувалися до підриву саморобного вибухового пристрою на ринку «Привоз» у Сімферополі, а також займалися пропагандою ідей тероризму та екстремізму в інтернеті. Це доводять вилучені у підозрюваних засоби зв’язку та електронні носії інформації. Також вони вказують на зв’язок затриманих із радикалами націоналістичних формувань, що воюють на південному сході України», — цитує версію слідства «Російська газета».

Керівництво ринку в коментарях кримським ЗМІ того ж дня спростувало інформацію про можливі теракти на його території. Ринок того дня продовжив роботу у звичайному режимі.

 

«Мій довіритель каже мені правду, і він — невинний». Позиція захисту

Адвокатка Решетніченка — Світлана Богуславська та адвокатка Хорошаєва Юлія Дорофєєва. Фото: Ґрати

Усі четверо кримчан не визнали вину. Кулієвича, Хорошаєва і Лагутіна після затримання суд відправив у СІЗО. Решетніченко деякий час після затримання перебував під домашнім арештом, але пізніше йому пом’якшили запобіжний захід на підписку про невиїзд. Під час судового засідання він сидить поруч із захисниками, решта підсудних — в «акваріумі».

«Ми на 100% упевнені в тому, що вся справа сфабрикована. Валентин [Хорошаєв] — невинний, і ми маємо намір це довести. Відпали всі дрібні сумніви і запитання. Що лякає? Те, що нам необхідно боротися з дуже серйозною структурою, що зазвичай має таку практику. І я молюся, щоб нам пощастило, і суддя був незалежним. Тому що тоді, побачивши все, почувши свідчення свідків, у нього також виникнуть абсолютно резонні питання до слідства», — написала старша сестра Валентина Хорошаєва Валерія перед початком судового розгляду.

Справу розглядає колегія з трьох суддів на чолі з Олексієм Магомадовим. Раніше він судив українського активіста Олега Приходька, якого обвинувачують у підготовці терактів і зберіганні вибухівки. У березні 2021 року Магомадов засудив Приходька до п’яти років ув’язнення, хоча прокуратура вимагала 11.

Наразі у суді свої аргументи представляє сторона обвинувачення. Підсудні мають намір дати свідчення наприкінці судового розгляду.

«Я розумію, що мені загрожує великий термін, я готовий відсидіти, але я не зізнаватимуся в тому, чого не робив», — цитує свого підзахисного адвокатка Юлія Дорофєєва. Вона представляє інтереси Валентина Хорошаєва.

«Я знаю, що мій підзахисний каже мені правду і що він — невинен. Ось для мене це і стало основним у його захисті. Молодий хлопець не боїться в’язниці, не хоче йти на якусь хибну співпрацю», — пояснює Дорофєєва. Хорошаєву пропонували укласти угоду зі слідством і визнати вину, але він відмовився.

Захист ще не озвучував своєї позиції в суді і не поспішає її коментувати.

«Я сподіваюся на справедливий вирок. Але, на мій величезний жаль, знаючи практику розгляду цієї категорії справ, навіть будучи оптимісткою, я слабо вірю, що у цій кримінальній справі буде позитивний результат для захисту», — каже Дорофєєва.

 

Молодогвардієць і свідок у справі Сенцова. Покази свідка

Суд уже допитав кількох свідків обвинувачення. З їхніх свідчень стає зрозуміло, як виникла кримінальна справа.

Володимир Лисецький назвався у суді тимчасово безробітним. Він стверджував, що прогулювався із собакою в Саках, де жив, коли побачив листівки, розвішані на деревах, і вирішив одразу повідомити про них ФСБ.

«Я ці листівки сприйняв серйозно. Це — неприйнятно!» — обурювався у суді свідок.

Хоча під час допиту 10 лютого 2021 року він навпаки говорив, що поставився до листівок, як до «хлоп’ятства, підліткового жарту». Лисецького запитали, коли він говорив відверто, і той відповів, що його просто «не так зрозуміли».

Володимир Лисецький (за першою партою зліва). Фото: БезФормата

Володимир Лисецький не говорив, що працює в «Молодій гвардії» — молодіжному осередку партії «Єдина Росія» у Саках. А до цього був у партії «Російська єдність» та «Російській громаді в Криму», учасники якої допомагали анексувати півострів. 2014 року він брав участь у «Сакській роті народного ополчення» — проросійській парамілітарній освіті. Здобув після анексії медаль «За захист Криму». У своїх соцмережах він писав, що у 2014 році працював спеціалістом із держзакупівель в адміністрації Сакського району і одночасно помічником-консультантом у Кримській Держраді.

Ґрати звернулися до Лисецького за уточненнями свідчень, але він не відповів.

Ще один свідок, який доніс у ФСБ про листівки — Олександр Пирогов. Він виявив їх, коли «бігав о 4-й годині ранку поблизу вулиці Ракетної» біля річки Салгір у Сімферополі.

Олександр Пирогов. Фото: сторінка Пирогова у ВКонтакте

«За кілька днів я зателефонував на гарячу лінію ФСБ і розповів про листівки. Там на будинку були камери спостереження, я побоявся, що держоргани подумають, що я розклеїв — пояснив свідок. Більше він нічого не сказав, але, в тому числі, після його свідчень відкрили справу.

Олександр Пирогов, як з’ясували «Ґрати», це той самий Пирогов, який свідчив у справі режисера Олега Сенцова. За версією слідства, з Пироговим зустрічався Олексій Чирній, якому Сенцов нібито наказав підготувати підрив пам’ятника Леніну, а пізніше меморіалу «Вічний вогонь» у Сімферополі. Пирогов записував зустрічі з Чирнієм на приховану камеру, видану йому ФСБ, а пізніше передав муляжі вибухівки, з якими затримали Чирнія. Пирогов тоді стверджував, що Чирній сам йому зателефонував і попросив про зустріч, де розповів про плани підірвати пам’ятники. Пирогов порадився з друзями з проросійського «Народного ополчення» і розповів ФСБ.

Пирогов був і сам засуджений за крадіжку і зберігання наркотиків, але стверджував, що до 2014 року з правоохоронними органами не співпрацював. У 2020-го він ще раз доніс ФСБ і виступив свідком знову у справі кримчан, обвинувачених у підготовці терактів.

Ще кілька свідків стверджують, що випадково побачили листівки на вулиці, але в правоохоронні органи заявляти не стали. Двоє — потім зізналися, що взагалі не розуміють, як працівники ФСБ дізналися їхні номери телефонів — їм раптово зателефонували і запросили на допит. Захист звернув увагу суду, що протоколи допиту свідків — ідентичні аж до розділових знаків, незважаючи на те, що, за їхніми словами, слідчий записував свідчення зі слів кожного окремо.

Одна зі свідків обвинувачення, — мешканка Севастополя Діана Пономаренко. Дівчина розповіла у суді, що 10 травня 2020 року вона «попивала чай» у друзів. Близько третьої години ночі вони вийшли з чоловіком на вулицю і, не дочекавшись таксі, пішли пішки. Під час прогулянки пара побачила на камінні та поштових скриньках листівки зі свастикою і написами: «Росія незаконно окупувала Крим», а також із закликами до вбивства Володимира Путіна і голови Чечні Рамзана Кадирова.

Жінка не знає, як про це стало відомо спецслужбам, але у жовтні 2020 року з нею зв’язався працівник ФСБ із запитанням про листівки і викликав на допит її з чоловіком.

Подібна історія — у Надії Ларченко. У суді вона розповіла, що була з чоловіком у гостях у друзів 19 травня 2020 року. Вийшовши на вулицю о четвертій годині ранку, вона побачила на стовпах і на стовбурі дерева біля сміттєвих баків листівки з текстом і свастикою. Її чоловік почав зривати листівки, але вона його зупинила, злякавшись, що люди, які їх клеїли, можуть бути недалеко. Ларченко сфотографувала листівки, але фото, за її словами, не збереглися.

«Текст був про те, що Крим незаконно повернувся до складу Росії і щось про вбивство Володимира Володимировича Путіна, а також посилання на інтернет-ресурс», — згадувала свідок у суді.

Їй теж зателефонували зі спецслужби і запросили на допит із чоловіком. У ФСБ їм показали листівки, але, як зазначили адвокати, без участі понятих та списку представлених для упізнання предметів.

На оперативному відео обшуку текст листівок зі свастикою видно фрагментарно. Але можна розібрати адресу сторінки у ВКонтакте — він веде до паблік «RN — Right News» з праворадикальними, часто нацистськими постами. У групі з обвинувачених входять лише Хорошаєв і Лагутін, але жодних ознак їхньої участі — коментарів чи листування — знайти не вдалося.

 

Таємні свідки

Про те, що до виготовлення листівок причетні Кулієвич, Лагутін, Хорошаєв і Решетніченко, працівникам ФСБ нібито розповіли їхні знайомі. 6 квітня, після п’яти невдалих спроб, суду нарешті вдалося допитати першого прихованого свідка під псевдонімом «Борисенко» –- його представив держобвинувач Сергій Айдінов.

Микола Лагутін. Фото: Ґрати

За словами «Борисенка», він знайомий із усіма підсудними з 2017-2018 років. «Борисенко» знайшов їхні сторінки ВКонтакте, молоді люди були у друзів його друзів. У соцмережі підсудні займалися продажем брендових речей. Спочатку вони спілкувалися в інтернеті, потім почали гуляти великими компаніями у місті. Зустрічі проходили до 2019 року.

Як розповів «Борисенко», у групі з одягом був спільний чат, там спілкувалося багато користувачів. Група називалася ДТКБ, що означало «Думки топових кримських бариг». Кулієвич та інші підсудні, за його словами, намагалися вивести учасників на спілкування щодо політичних питань. Нерідко розмова стосувалася анексії Криму та подій 2014 року.

«Підсудні намагалися переконати мене, хотіли змінити моє ставлення до факту приєднання Криму до Росії. Я намагався не брати участь у цих розмовах», — стверджував свідок.

«Борисенко» запевняв, що «всі вони (обвинувачені — Ґ) не підтримували цю геополітичну подію, намагалися виступати проти уряду РФ. Підсудні в групі у ВКонтакте мали відповідні пости, фото — на тлі українського прапора, які вони робили під час поїздок півостровом». У суді свідок не зміг згадати імена та особисті дані підсудних, хоча, якщо вірити протоколам допиту, вже називав їх слідству.

«Борисенко» стверджував, що Кулієвич активніше за інших висловлював свою політичну позицію. У розмовах з іншими учасниками чату він підтримував політв’язнів.

«Борисенко» стверджував, що добре запам’ятав акцію з розповсюдження листівок проти Путіна. Але при цьому їхній точний зміст згадати не зміг: «якісь заклики проти Путіна та свастика». Фото цих листівок було опубліковане в одному з листувань — стверджував «Борисенко». Метою акції, за словами свідка, був «заклик до боротьби з російською владою і висловлення незгоди щодо приєднання Криму до Росії».

«Це була найсерйозніша їхня справа, яка при мені була зроблена», — наголосив анонімний свідок. Вибухівки і зброї у хлопців він не бачив.

Андрій Кулієвич. Фото: Ґрати

Розклеювати листівки запропонував Кулієвич, а решта підтримала його, заявив «Борисенко» у суді, але не зміг пояснити, коли саме це сталося. У ніч із 16 на 17 та з 19 на 20 травня 2020 року підсудні, за словами свідка, розклеїли листівки навколо своїх будинків у Криму і Сімферополі. Свідок прочитав у чаті, як вони прозвітували про виконану роботу в тому ж загальній переписці у ВК.

Коли питання стала ставити сторони захисту, свідок несподівано забув багато подробиць. Дорофєєва питала, де саме клеїли листівки, як вони виглядали. «Борисенко» лише повторював у відповідь, що «Кулієвич керував усім процесом», хоч і не зміг назвати дату переписки.

«Ці події мене просто шокували. Після цього вирішив зв’язатися з управлінням ФСБ. Я не хотів, щоб мої родичі щось про це знали. Ніхто не знав. Я підтримував приєднання Криму до Росії, тому вирішив виконати свій громадянський обов’язок і розповісти все правоохоронним органам. Я звернувся до ФСБ по республіці Крим у Сімферополі. Це був кінець весни і початок літа. Я особисто туди приїхав, — наголосив Борисенко. — На центральному вході мене зустрів офіцер чи черговий, взяли паспорт, потім мене кудись провели… Вживу впізнання облич не відбувалося. Фото підсудних мені не надали».

На запитання адвокатки Решетніченка Світлани Богуславської, «Борисенко» розповів, що подавав заяву у ФСБ не на чотирьох підсудних, а на п’ятьох. П’ятий хлопець був підписаний у ВКонтакте як Валік Карелін, але серед підсудних його немає.

«Борисенко» згадав чат у вотсапі, але, за його словами, він швидко вийшов із нього, оскільки «потік повідомлень був шаленим».

«Він не може повідомити час, місце та обставини якихось конкретних дій, подій. Майже на всі питання він відповідає невизначено, використовуючи загальні фрази, приховуючи свою особу. Не мені оцінювати його свідчення, це робитиме суд», — прокоментувала після його допиту адвокатка Дорофєєва.

Ще один прихований свідок — «Смирнов» — повідомив, що також познайомився з усіма обвинуваченими у ВКонтакте, у групі «ДТКЛ». Крім цієї групи, у підсудних був один спільний чат, де «засуджувалась діяльність уряду».

За словами Смирнова, адміністратором групи був Андрій Кулійович. Йому допомагав Данило Хорошаєв. Крім продажу речей, підсудні нібито публікували політичні пости на сторінці. Знайти їх зараз на сторінці групи, де підсудні займалися продажем речей, не вдалося. Зате там багато оголошень про продаж брендового одягу і відгуків покупців.

«Все чотко і годно) Рекомендую працювати з цим баригою)» — пише один із задоволених покупців.

«Суворість і адекватність головний девіз цього чувака, раджу, обійняв усіх», — пише інший.

«Ці люди засуджували приєднання до Росії», — стверджував свідок.

Андрій Кулієвич і Валентин Хорошаєв. Фото: Ґрати

Підсудні, за його словами, хотіли, щоби Крим залишився під юрисдикцією України. Владу РФ вони називали «корумпованою і деспотичною».

«У різний час, різні люди кудись їздили. Вони влаштовували там своєрідні пікети — фоткалися на фоні українського прапора», — зазначив Смирнов.

Він згадав, що Кулієвич збирав гроші на встановлення пам’ятника  людині, яка напала на будівлю ФСБ Мова йде про підрив будівлі архангельського управління ФСБ анархістом Михайлом Жлобицьким у 2018 році . Листівки із зображеннями Путіна і Кадирова свідок бачив лише у соціальній мережі, в руках їх ніколи не тримав.

Хорошаєв, за словами Смирнова, «перебував під впливом Кулієвича» — Смирнов назвав його «опричником».

«У нього родич воює в «Азові», і він цим хвалився», — розповів Смирнов.

За словами свідка, Кулієвич також пройшов перевірку на службу у батальйоні «Азов». Він нібито писав про це в соціальній мережі, розповідав і хвалився, що він знайшов спосіб відкосити від російської армії. У протоколі допиту прихований свідок стверджував, що в одній із груп Кулієвич розмістив картинку герба РФ, розфарбованого в кольори українського прапора і «підбурював людей до проведення референдуму щодо виходу Криму з РФ».

«Кулієвич хотів, щоб питання про повалення влади були не тільки теоретичним», — впевнено заявив у суді прихований свідок.

Смирнов розповів, як приїхав до ФСБ давати свідчення про екстремістську діяльність обвинувачених. За його словами, він вказав слідчому на фотографії підсудних у ВКонтакте. На більшість питань свідків захисту він відповісти відмовився, посилаючись на те, що це розкриє, хто він.

Валентин Хорошаєв. Фото: Ґрати

Адвокати намагалися перевірити його свідчення, які у суді звучали зовсім по-іншому. Наприклад, прихований свідок говорив слідчому, що знайомий із п’ятим обвинуваченим у справі — Валентином Летау — сторінку у ВКонтакті він вів під псевдонімом «Карелін», — але в суді Смирнов про нього не згадував. Свідок пояснив це тим, що «забув його справжнє прізвище».

За словами адвокатів, справа Летау була виділена в окреме провадження, він визнав вину, уклав угоду зі слідством і отримав умовний термін. Інформації про його судовий процес на сайті Південного окружного військового суду не вдалося знайти, як і на сайтах судів у Криму.

 

Оперативники ФСБ

Окрім свідків у суді длпитували оперуповноважених кримського управління ФСБ — Геннадія Бороздіна, Володимира Стецика та Артема Тютюника. Це вони у травні-червні 2020 року проводили обшуки, затримували обвинувачених та вивчали речові докази.

Володимира Стецика допитували по відеоконференції з Кримського гарнізонного військового суду.

Він розповів, що йому зателефонував начальник і розповів про розклеєні листівки, які закликають до тероризму та екстремістської діяльності. Ім’я начальника Стецин у суді називати не захотів, хоч на цьому наполягала адвокатка захисту. Оперативник поїхав — спочатку у Сімферополь на вулицю Ларіонова та Ракетну, потім у Білогірськ на вулицю Шевченка. Там він був із Геннадієм Бороздіним і «представниками громадськості».

Спочатку правоохоронці ходили навколо будинків, шукали листівки на стендах, стовбурах дерев і стовпах.

«Я всі листівки, які мені траплялися, вилучав. Ми їх фіксували, показували представникам громадськості і канцелярським ножем знімали. Працював у медичних рукавичках. Листівки фотографував, поміщав у конверти, опечатував, підписував», — розповів Стецик.

Він не зміг згадати дослівний текст на листівках, але був упевнений, що на них були незаконні заклики. Одна — про розправу над президентом Росії, друга — про повернення Криму Україні озброєним шляхом. Скільки всього листівок виявили оперативники, Стецик не зміг згадати — про це запитував адвокат Кулієвича Володимир Хмелевський.

У Білогірську оперативники провели обшук у Миколи Лагутіна — «постукали, увійшли, представилися, зачитали ухвалу». Батьки парубка ще спали — обшуки відбувадися приблизно о 5-7 ранку. З оперативниками і «представниками громадськості» були ще вибухотехнік та спецназ, про який у протоколі обшуку чомусь немає жодного слова. Стецик розповів, що у Лагутіна вилучили ноутбуки, телефони, листівки, планшет, значки з українською символікою, шеврони та рюкзак із саморобною вибухівкою. Про це йому повідомив вибухотехнік. Усі виявлені предмети Стецик передав іншим працівникам. Телефони оглядали кілька годин. Оперуповноважений заявив, що брав участь в огляді — «освіта дозволяє». У вотсапі правоохоронці знайшли групу із трьома учасниками. Учасники чату, за його словами, скидали один одному екстремістські матеріали та схеми збирання вибухових пристроїв.

«Ринок «Привоз» у нас був. Молоді люди листувалися щодо нього, хотіли влаштувати там терористичний акт», — стверджував оперативник.

Ще один оперативник Артем Тютюник розповів у суді, що поїхав на особистому авто досліджувати розклеєні листівки.

«Можливо, по дорозі ми знайшли понятих», — невпевнено згадував Тютюник.

Він же переглядав листування у телефоні Решетніченка. Захист запитав його, чи мав відповідний дозвіл.

«Телефон був вилучений», — впевнено заявив Тютюник.

Огляд місцевості, будинки і дослідження телефону проводилися одного дня, але відео дослідження квартири у справу не потрапило. Під час обшуку разом із ФСБ працював журналіст місцевого видання — хто та якого, оперативники згадати не змогли, лише стверджували, що він був потрібен, щоб «висвітлювати роботу правоохоронців у ЗМІ». Куди потім поділися зняті ним відео, — невідомо.

Оперативник Геннадій Бороздін написав у рапорті, що дізнався про підготовку підсудними вибуху на ринку під час огляду вилученого мобільного телефону з листуванням у вотсапі. У суді Бороздін заявив, що під час обшуку вилучили шашку, макет зброї, пістолет із боєприпасами, саморобну вибухівку, стікери, пов’язані з фанатським футбольним рухом, та листівки. Останні — вдома у Андрія Кулієвича. Але Бороздін заявив у суді, що не пам’ятає, як саме це сталося. Оперативник, як і колега, стверджував, що вибухівку знайшов вибухотехнік. Кулієвич під час обшуку наполягав, що вибухівка — не його. Цей факт зафіксований у протоколі.

Адвокатка Дорофєєва звернула увагу, що підпис Бороздіна в рапортах та інших документах дуже відрізняється. Оперативник припустив, що так сталося через те, що зазвичай він розписується пір’яною ручкою, а тут довелося кульковою.

«Тягнеться все неймовірно довго. Навіть не завжди [на засіданні] встигають допитати хоч одного свідка. У списку їх понад сотня. Ми не знаємо, як довго триватимуть суди. До весни? Ще рік? Два?» — коментує перебіг судового розгляду сестра Хорошаєва — Лєра.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів