8 жовтня у Дніпровському райсуді Києва допитали Ігоря Павловського — одного з ключових свідків обвинувачення у справі про організацію нападу на чиновницю і громадську діячку Катерину Гандзюк, у якому звинувачують голову Херсонської облради Владислава Мангера і помічника депутата Олексія Левіна.

Рік тому Павловський, який, як тепер вважає слідство, приховав цей злочин, уклав угоду з прокуратурою про визнання провини, але лише 1 жовтня 2020 року попросив Приморський райсуд Одеси її затвердити. За умовами угоди, він мав дати «чесні і правдиві свідчення про відомі йому обставини нападу на Гандзюк», при цьому Мангер і Левін у тексті угоди не згадувалися. За це йому гарантували умовний вирок у два роки. Незадовго до укладення угоди, прокуратура перекваліфікувала йому підозру — спершу його вважали одним із організаторів нападу.

Після того, як Павловський підтвердив у суді свій намір визнати провину, представники потерпілих — батьків Гандзюк Віктора й Надії та її чоловіка Сергія Денисова — просили суд у терміновому порядку допитати його під присягою. Хоча суддя Юлія Іванина раніше затвердила такий порядок процесу: свідків обвинувачення мали допитувати після вивчення письмових доказів, матеріалів цивільних позовів і допитів потерпілих. І на цей момент прокурор встиг представити суду лише перелік документів.

Віктор Гандзюк, батько Катерини Гандзюк. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Із лютого 2020 року Павловський перебуває в СІЗО за ще однією підозрою — слідчі СБУ вважають його організатором і керівником злочинної банди в Херсоні. В участі в цьому ж угрупованні підозрюють ще двох свідків обвинувачення у справі про напад на Гандзюк — Сергія Брагу і Павла Пилипенка. Свої свідчення вони дали після Павловського — на засіданні Дніпровського райсуду 9 жовтня.

Перед виступом Павловського 8 жовтня суд допитав одного з виконавців нападу на Гандзюк — ветерана АТО Володимира Васяновича. У червні 2019 року суд Дніпровської області визнав його винним, засудивши до чотирьох років ув’язнення. Четверо інших виконавців також були засуджені.

На час допитів суд припиняв онлайн-трансляцію, щоб свідки не могли почути один одного, але дозволив перебувати в залі суду деяким представникам ЗМІ, зокрема журналістам «Ґрат». Публікувати почуте в суді при цьому було заборонено до закінчення всіх допитів.

У Павловського інвалідність, у суді він пересувався на милицях. Під час допиту Павловський «підглядав» у свої записи, незважаючи на протест представників потерпілих.

«Ґрати» розповідають найважливіше зі свідчень Павловського і про те, якою була реакція сторін.

«Їй час закрити рота»

 Владислав Мангер. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Прокурор Андрій Синюк запитав у Павловського, як він познайомився з Мангером і Левіним, а також із виконавцем нападу Сергієм Торбіним. Крім того, прокурора цікавило, що і від кого свідку відомо про напад на Гандзюк і чому він змінював свої свідчення.

Павловський повідомив суду, що вперше став свідком погроз Катерині Гандзюк від Мангера й Левіна ще 9 липня 2018 року. Того дня він особисто бачився з головою облради. Зустріч влаштував Олексій Левін, із яким вони познайомилися через депутата облради Миколу Ставицького чотирма місяцями раніше — той представив Левіна як свого помічника і радника голови облради Мангера. Сам Павловський на той момент був помічником народного депутата Миколи Паламарчука.

«Я зараз під’їду з людиною», — сказав Левін телефоном Павловському. Він пояснив, що людина — це «Миколайович», тобто Мангер, із ним вони й під’їхали до свідка «на приймальню». Під час зустрічі, свідчив Павловський, «заговорили про Гандзюк», яка публічно звинувачувала Мангера в корупції і вирубці лісу.

«Ну я не пам’ятаю, можливо, Мангер, можливо, Левін сказали що їй час закрити рота», — повідомив Павловський суду.

Левін уже тоді співпрацював із Сергієм Торбіним, ветераном АТО з позивним «Опер». Він був командиром підрозділу розвідки в батальйоні Української добровольчої армії Дмитра Яроша, а до війни був працівником херсонської міліції. Після демобілізації очолив громадську організацію «Добровольці Божої Чоти» — її офіс був у тій же будівлі, що і приймальня нардепа Паламарчука, у якого Павловський працював помічником.

«У нас зав’язалися дружні стосунки з ним», — розповідав про Торбіна в суді Павловський. Він знайомий із ним з вересня 2017 року.

Влітку 2018 року Левін залучив Торбіна до організації контрмітингу під Херсонською обласною держадміністрацією. 6 липня громадські активісти й ветерани під керівництвом Олександра Цегельника з об’єднання «Кордон» вимагали в керівництва області пояснити ситуацію з систематичною контрабандою лісу й піску, а також відмову видавати землю учасникам російсько-української війни. В облраді у відповідь організували свій мітинг, і Павловський підтвердив у суді, що Торбін і Левін «були на боці адміністрації, на стороні Мангера». Як Левін платив Торбіну за участь у мітингу, свідок особисто не бачив, але знає це зі слів Торбіна.

Через цей мітинг у Катерини Гандзюк виник конфлікт із учасниками АТО на чолі з Торбіним. Гандзюк у своєму фейсбуці назвала їх «гопниками», «тітушками», які виступили на захист корумпованого, на її думку, керівництва Херсонської ОДА.

На зустрічі в приймальні Павловського Мангер і Левін обговорювали цей мітинг, у зв’язку з чим у розмові і спливло прізвище Гандзюк. Але тоді, за словами Павловського, погрозам у її бік він не надав значення — «пропустив повз вуха».

31 липня 2018 року в ЗМІ він прочитав про напад на Гандзюк. Того дня він рибалив разом із Василем Щербініним і Сергієм Торбіним — вони виїхали випробувати новий човен Павловського і відсвяткувати весілля «Опера». Свідок тоді поділився новиною з товаришами, але вони ніяк не відреагували і продовжили пити. Роз’їхалися пізно вночі — Щербінін відправив Торбіна на таксі додому.

Прокурор Андрій Синюк. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Кілька днів по тому, 3 або 4 серпня, Павловський і Щербінін були у приймальні народного депутата. До них «забіг схвильований» Олексій Левін і повідомив, що вони з Мангером замовили Гандзюк.

У суді Павловський передав їхню розмову:

«Запитав, чи є у нас адвокат і чи знаємо ми, що сталося… Ми запитали, а що трапилося? Каже: «Затримали Торбіна». Я запитав: «А чого його затримали, Торбіна?». Він сказав: «А що, ви не знаєте? Вони облили Катерину Гандзюк». Я запитав: «А для чого це вони зробили?». Я дослівно кажу. На що він відповів: «Ну ми замовили Катерину Гандзюк». Я в нього запитав: «Хто це «ми»? І для чого?» Він сказав: «Із Миколайовичем — вона дохєра там гавкала».

Однак Торбіна того дня не затримали — він п’яний спав у себе вдома. Замість нього поліція заарештувала Миколу Новікова. Кілька тижнів по тому суд зняв із нього всі підозри в нападі на Гандзюк.

«Левін попросив нас із Івановичем, щоб ми не розповідали Миколайовичу Мангеру і Ставицькому (депутату облради, у якого Левін був помічником — Ґ) про те, що сталося. Коли він поїхав, ми з Василем Івановичем залишилися і зрозуміли з розмови Олексія, що Мангер і Олексій Торбін замовили Катерину Гандзюк», — розповів Павловський.

17 серпня 2018 року він став свідком передачі Левіним грошей Торбіну й Васяновичу для втечі. За словами Павловського, Васянович тоді проговорився, що вони облили Гандзюк кислотою.

Зустріч відбулася вдома в Павловського. До нього приїхали п’яні Торбін і Васянович. Павловський вийшов у двір, де його чекав Торбін, і він сказав, що йому спалили машину чеченці і потрібні гроші. Павловський зателефонував «своєму колезі» Валерію Одинцову, в якого була його банківська картка, і попросив приїхати. Після приїзду виявилося, що в Павловського на рахунку всього близько трьох тисяч гривень, він їх запропонував, але Торбін відповів, що його «це не врятує». Після цього Васянович, який чекав Торбіна на вулиці в таксі, відпустив машину і зайшов у двір до Павловського. Торбін їх познайомив.

«Васянович п’яний був і почав після цього говорити : «Прилетіла на базу вертушка, в військову цю частину в Дніпропетровську або під Дніпропетровськом, забрали якогось Гаріка й він дає розклад, що ми облили Катерину Гандзюк». Після цього Торбін визвірився і сказав «Закрий свою пащу!» — передав суду розмову між ними трьома Павловський.

Торбін додзвонився до Левіна й домовився позичити в нього гроші. Помічник депутата приїхав через сорок хвилин і в присутності Павловського поклав перед Торбіним пачку грошей — «на вигляд — долари».

«Торбін узяв із землі гроші, поклав собі в кишеню, й Олексій Левін його запитав: «Може, тебе заховати в Болгарії на дачі з дружиною?». Той сказав: «Та не треба, мусора точно будуть думати, що ми це зробили». Він сказав «Я поїду до Києва, а там буде видно», — переказував у суді Павловський події того вечора.

Левін поїхав, а Торбіна підвіз до автовокзалу Одинцов на своїй машині.

Наступного дня, 18 серпня, Торбіна затримали. Про це Павловський дізнався від Левіна, який «заїхав на приймальню». Там був також Щербінін. Левін повідомив, що йому потрібно поїхати, бо був впевнений, що слідство вийде й на нього, оскільки він їздив на мерседесі Ставицького. Він попросив Павловського, щоб він і Одинцов у своїх свідченнях одночасно говорили, що Левін приїхав до Павловського, зайшов у будинок, але більше ні з ким не спілкувався і грошей не передавав. Павловський відмовився — в будинку була його дружина.

Також він відмовився передавати гроші Торбіну «на адвоката й на життя». Замість нього погодився Щербінін — Левін познайомив його з людиною, яка мала передати гроші. Один раз Павловський бачив цю людину і описав її суду: «Маленького зросту, як Олексій, такий щуплий». Ця людина передавала Щербініну гроші кілька разів — точну кількість Павловський не пам’ятав. Як він зрозумів, усього на адвоката передали 2 тисячі доларів.

«Останнього разу Вася (Василь Щербінін — Ґ) сказав, коли Катерина померла в лікарні, що він цим займатися не буде», — повідомив у суді Павловський.

«Якщо говоритиму «Миколайович», то в мене будуть проблеми з сім’єю і моєю дочкою»

Ігор Павловський. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Якщо вірити свідченням Павловського в суді 8 жовтня, він не знав про підготовку нападу на Гандзюк, але чув зізнання Левіна і Васяновича про напад, а також був свідком передачі грошей Торбіну від Левіна на адвоката. Про участь Мангера в організації нападу він зрозумів зі слів Левіна, який називав голову облради «Миколайовичем», а також чув, як у загальній розмові чи то Мангер, чи то Левін погрожували заткнути рота Гандзюк.

У грудні 2019 року в Шевченківському райсуді Києва Павловський давав інші свідчення. Тоді він говорив, що Мангер і Левін не мали стосунку до нападу за допомогою сірчаної кислоти на херсонську чиновницю. Він також підтвердив слова Левіна про те, що той спочатку пропонував облити Гандзюк зеленкою.

8 жовтня тепер уже в Дніпровському райсуді Павловський пояснив, чому раніше він давав інші свідчення.

«Пішли погрози: якщо я буду свідчити на суді проти Мангера, особливо якщо говоритиму «Миколайович», то в мене будуть проблеми з сім’єю і моєю дочкою», — пояснив він.

У 2019-му йому погрожували телефоном невідомі — це чув також Сергій Брага. Про погрози він повідомив слідчому Володимиру Саєнку, але той відповів Павловському на скарги: «Нічого страшного». Погрози надходили Павловському, коли він уже перебував у СІЗО, й у 2020 році: «підходили люди» і просили не свідчити проти Мангера. Павловський також повідомив, що знає про погрози іншим свідкам — Щербініну, Пилипенку — з їхніх власних слів.

Крім погроз Павловському пропонували гроші за мовчання. Він стверджував у суді, що в ізоляторі тимчасового тримання його намагався підкупити Левін, пропонуючи 20 тисяч євро. Павловський не погодився — «не захотів».

Прокурор Синюк також запитав Павловського про можливі причини нападу на Гандзюк.

«Так як ми розмовляли, я думаю, в них там стався скандал політичний, через «Батьківщину». У Гандзюк і в Мангера. Вони сварилися. В новинах я теж читав і з людьми розмовляв. Всі говорили, що Владислав її вижив із «Батьківщини». Друге, що Катя виступала в ЗМІ, що Мангер зі своїми рубали ліс. Це мені було відомо», — припустив Павловський.

«Щодо Левіна я не можу нічого сказати, тому що він її не знав і теж із нею не спілкувався і не сварився. Думаю, вона йому не цікава була», — додав свідок.

«Конкретно Мангер мені ніколи не погрожував»

Владислав Мангер. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Сторона захисту намагалася поставити під сумнів правдивість нових свідчень Павловського. На думку адвокатів Мангера й Левіна, він дав їх після того як провів кілька місяців «у підвалах СБУ», й на нього там чинили тиск. За версією захисту, генерал СБУ Данило Доценко, з яким нібито співпрацювала Гандзюк, організував її вбивство. У лютому 2019 року Мангер у суді заявив, що Доценко курирував угруповання, які займалися вирубкою лісу і рекетом в області, й мав конфлікт із поліцією, а напад на Гандзюк організував, щоб дискредитувати правоохоронців.

«Але після того, на що в нас є неспростовні докази, як результатом нападу стали дуже важкі наслідки, відбулося фізичне знищення Катерини і використання цієї трагедії в політичних цілях», — сказав тоді Мангер.

Захист Мангера вважає, що дзвінки з погрозами Павловському також могли бути організовані СБУ. Павловський на це не зміг нічого відповісти і сказав, що нічого про це не знає.

«Конкретно Мангер мені ніколи не погрожував», — при цьому уточнив свідок, відповідаючи на питання сторони захисту.

Адвокати Мангера засумнівалися в угоді Павловського про визнання провини. Вони вважають, що немає складу злочину в тому, що Павловський просив Одинцова дати Торбіну машину для поїздки до Києва, а також у тому, що він приховав від слідства приїзд до нього додому Левіна.

 Суддя Юлія Іванина. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Під час допиту захисники Мангера уточнювали в Павловського, чи скаржився він особисто або через когось на умови тримання в СІЗО, катування, ненадання медичної допомоги, на що він відповів негативно. Адвокат Дмитро Ільченко за підсумками засідання написав у себе в фейсбуці, що від Павловського «за час його сидіння в СБУ надійшли десятки скарг — на тортури, на відсутність лікування, на те, що протягом трьох місяців не закривалася кватирка в його камері». Через такі умови під арештом Павловський заробив артроз, «який повністю знищив два суглоби», — написав адвокат, очевидно, натякаючи на те, за яких ще причин Павловський міг піти на угоду зі слідством.

У суді в Павловського уточнили, коли він робив протезування суглобів. Він відповів, що це було в травні і жовтні 2019 року. Захист звернув увагу суду, що першу операцію Павловський зробив після того, як пів року провів в ізоляторі СБУ, там же він почав користуватися милицями.

 Ігор Павловський. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Так, я не міг ступати на ноги. Я коли ходив, у мене температура піднімалася», — підтвердив Павловський.

На питання, скільки разів його возили в лікарню з ізолятора протягом 2020 року, свідок пояснив, що до нього в ізолятор «не один раз» приїжджали фахівці з госпіталю СБУ.

Адвокати Мангера запитали Павловського, чи приходив до нього прокурор Ярослав Ущапівський і чи говорив із ним без адвоката. «Ні, не пам’ятаю», — відповів Павловський. Ільченко, в свою чергу, стверджував, що суду пред’явили лист начальника ізолятора СБУ про те, що щонайменше десять разів прокурори приходили до Павловського без адвокатів.

Лист є в розпорядженні «Ґрат». Згідно з ним, прокурор був у Павловського сім разів за три місяці: у прокуратурі пояснили, що він тричі приходив вручити клопотання про продовження строку тримання під вартою, в інших випадках — провести допит і передати ліки.

«Адвокат Павловського неодноразово вводив нас в оману. Або не приходив у призначений час, говорив, що захворів і не може з’явитися, а потім виявлялося, що він ходив до Павловського», — пояснив «Ґратам» прокурор Синюк.

Він також звернув увагу на те, що інформацію про відвідування запитував адвокат Павловського — Володимир Сергет. Незрозуміло, яким чином ця інформація опинилася в адвокатів Мангера і Левіна, в той час як Павловський не давав дозволу на розкриття адвокатської таємниці, — це він підтвердив у суді.

Адвокати Мангера, після всіх питань про можливий тиск, запропонували Павловському заявити клопотання про вжиття заходів безпеки, щоб його перевели в київський СІЗО, де нададуть медичну допомогу, якої він потребує як людина з інвалідністю, а також вживатимуть заходів щодо захисту його близьких.

«Ні, я не хочу», — відповів на це Павловський. Він сказав, що дійсно почувається погано, але при цьому його лікують — «капають, приводять до тями».

Під кінець допиту Левін, який звертався до Павловського по-батькові — «Володимирович», заявив, що хоче оприлюднити їхнє листування.

«Все, що твоє було особисте, що стосувалося сім’ї, дружини або дітей — я ніколи такого суду не надам. Я тобі даю слово. Я надам тільки ті листи, де було наше листування», — пообіцяв Левін.

Він просив суд долучити до справи два листи, але попередив, що всього в нього є 15 листів. Павловський підтвердив, що в листах — його почерк.

«У цих листах є спростування свідчень Павловського про те, що на нього ніхто не тисне в ізоляторі, про те, що в нього все в порядку зі здоров’ям, що в нього нормальні умови, що на нього не тисне прокуратура. Він у цих листах пише Левіну зовсім інше, пише зовсім інші спростування, і він пише Левіну в довірливій формі, що повністю спростовує його свідчення про те, що Левін йому погрожував. Тобто немає в нього сенсу з Левіним листуватися, в ізоляторі перебуваючи, говорити йому про те, що «наді мною знущається Служба безпеки України», якщо він боїться Левіна», — пояснили суду захисники.

Павловський виправив адвокатів, що він не говорив про погрози від Левіна — йому погрожували невідомі.

Адвокат Дмитро Ільченко. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Коментуючи засідання, адвокат Ільченка написав у фейсбуці, що в записці Павловського Левіну той скаржиться, що його не лікують в ізоляторі і сумнівається, чи доживе до суду.

«Розповідав, як прокурор при ньому говорив лікарю не писати в документах про поганий стан здоров’я Павловського», — написав Ільченко.

Прокурор Синюк у коментарі «Ґратам» назвав заяви адвокатів «брехнею з елементами правди». Павловський писав Левіну, що не знає, скільки ще йому залишилося жити, але хоче, щоб про нього всі «пам’ятали добре», маючи на увазі, що він не хоче нікого здавати. Також Павловський у листі говорив, що лікар за результатами обстеження не хотів писати в висновку, що його можна утримувати в СІЗО — але лише тому, що це не входить до повноважень лікаря.

Прокурори виступили проти доєднання цих листів до матеріалів справи через особисті дані — це порушить таємницю листування й буде тиском Левіна на свідка, вирішило обвинувачення. Павловський також висловився проти і сказав, що йому неприємно, що Левін передав листи суду. Як повідомили «Ґратам» адвокати родичів потерпілих, які ознайомилися з листом, у ньому Павловський дійсно скаржиться Левіну на здоров’я, тому вони вважають, що при вивченні цього листа в суді буде розголошена особиста інформація. На наступному засіданні суд вирішить, чи варто долучати лист до матеріалів справи, чи ні.

«Ільченко робить «хорошу міну при поганій грі», — сказав прокурор Синюк «Ґратам». Він вважає, що цей раунд виграло обвинувачення.