«Він бачив того, хто в нього стріляв». У суді виступив син загиблого від поранення на Майдані Василя Аксенина

Василь Аксенин із синами Богданом і Юрієм (зліва направо) Фото: фейсбук Юрія Аксенина
Василь Аксенин із синами Богданом і Юрієм (зліва направо) Фото: фейсбук Юрія Аксенина

За вбивство 48 активістів Майдану й поранення 80 протестувальників на Інститутській 20 лютого 2014 року у Святошинському райсуді Києва судять п’ятьох колишніх бійців «чорної роти» «Беркута»: Сергія Тамтуру, Олександра Маринченка, Олега Янішевського, Павла Аброськіна й Сергія Зінченка. 6 жовтня перед судом присяжних виступив потерпілий — Юрій Аксенин, 31-річний син загиблого Василя Аксенина.

«Ґрати» розповідають про обставини поранення й загибелі Василя Аксенина зі слів його сина.

 

Василь Аксенин, активіст Майдану з Чернівців, отримав важке поранення 20 лютого й через три тижні помер від наслідків у лікарні в Польщі. Його син визнаний потерпілим у справі про вбивство «майданівців».

Юрій Аксенин уже свідчив у квітні, а тепер виступає знову, після того, як справу Маринченка та Тамтури, розділену через обмін ув’язненими в грудні 2019 року, об’єднали назад зі справою Янішевського, Аброськіна й Зінченка.

 

Протестувальники хотіли переважити кількістю

Юрій Аксенин виступає у Святошинському райсуді Києва 6 жовтня 2021 року Фото: Адвокатська дорадча група

«Мама повідомила про поранення батька», — розповідав Юрій.

Василя Аксенина поранили біля Жовтневого палацу вранці, між 9:16 і 9:21. За його словами, він пішов туди, щоби допомогти іншим учасникам протесту, яких почали розстрілювати правоохоронці.

«Вони хотіли кількістю переважити. Щоби вони (силовики — Ґ) побачили, що незважаючи на те, що людей розстрілюють, люди починають підходити, і доведеться вбивати більше», — пояснював потерпілий.

Крім того, було завдання «відлякувати димами й коктейлями», щоби порушити тактику правоохоронців.

«За словами мого батька й не тільки його, мені відомо, що 20 лютого була спланована спецоперація правоохоронців, які заманили протестувальників на алею й там розстрілювали», — свідчив Юрій.

На Василі був бронежилет і каска, але вони не допомогли: куля влучила в праве незахищене стегно і пройшла навиліт.

«Стріляли з автомата, з «калаша», навпроти мене, у чорній формі», — розповів Василь синові, коли той прийшов до нього в лікарню після поранення.

Того, хто стріляв він побачив біля дерев. Юрій потім був на місці подій, і каже, що відстань до стрільця була менше 100 метрів.

Бронежилет, як повідомили лікарі синові Василя, був весь розстріляний, але його не зберегли, а чомусь «утилізували». Кулю, яка в нього влучила, не знайшли.

«Я приходив до нього тричі… — згадував син у суді. — Першого разу розмова була дуже короткою. Я бачив, що йому було дуже погано. Я не знав, куди його поранили, він був накритий і дуже мокрий. Я сів біля нього, узяв за руку, і він мене попросив. Сказав: «Синку, я тебе дуже радий бачити, але сідай, будь ласка, на іншу сторону, тому що дуже болить».

Василь пробув у лікарні кілька днів. 25 лютого його відправили до Польщі, яка прийняла на лікування поранених на Майдані. Він помер там 12 березня. Йому було 52 роки.

Василя Аксенина поховали в Чернівцях, де він жив із сім’єю. Його могила розташована на Алеї слави центрального кладовища. У місті на його честь перейменували вулицю Фрунзе.

 

Батько розповідав про провокації силовиків

Протестувальники в урядовому кварталі, лютий 2014 року. Фото: Євген Фельдман

«Якщо нас більше, то чому не можна просто повідривати всім їм голови за те, що вони порушують закон», — запитував Аксенин свого батька в розпал протестів.

Й отримав відповідь:

«Майдан вибрав правовий шлях, і тому він стоїть так довго».

Василь весь час просив сина не приїжджати на Майдан. Він говорив: молоді люди не мають там бути, бо це провина його покоління, відповідальність дорослих, які допустили Віктора Януковича і його «сім’ю» до влади.

«Йому було дуже боляче бачити постраждалих молодих хлопців», — згадував Аксенин, коли свідчив перший раз, у квітні.

Василь розповідав синові, що правоохоронці постійно влаштовували провокації, перевищували повноваження й поглиблювали насильство.

Незважаючи на те, що в них були стандартні спецзасоби — кийки й балончики — силовики використовували й камені, і «коктейлі Молотова», і навіть арматуру.

Для провокацій силовики використовували людей у цивільному одязі.

«Юро, до тебе підходитимуть люди у цивільній формі, розумітимуть, що ти зараз злий, пропонуватимуть зброю», — застерігав Василь сина.

У таких людей, розповідав він, знаходили потім посвідчення СБУ чи МВС, а також — «Партії регіонів». Їх затримували «майданівці» з «4-ї козацької сотні» на чолі з Миколою Бондарем із позивним «Суддя». Потім їх передавали до рук тих самих правоохоронців.

Василь також говорив про те, що з міліцією співпрацював і «кримінальний елемент»: вони спричиняли більшість зіткнень.

У супроводі міліції до Майдану підвозили автобуси з людьми «підозрілого зовнішнього вигляду». Їх потім затримували «майданівці» під час крадіжок або п’яних бешкетів і передавали силовикам. Але згодом вони знову з’являлися на Майдані.

Прокурори запитували Аксенина про настрої учасників протесту. Юрій згадав, як батько йому говорив, що після 18 лютого, коли правоохоронці застосували силу проти учасників «Мирної ходи», були очікування, що на цьому протистояння закінчиться, оскільки втрутиться міжнародна спільнота.

«Що це фактично вже буде перемога, бо людей побили, і всі побачили справжнє обличчя тієї влади», — говорив Василь синові.

Война и «Мирная хода». С чего начались расстрелы на Майдане, кто за это ответил, а кто пошел на повышение

Також прокуратуру цікавили лідери Майдану: чи впливала їхня позиція на поведінку Василя та інших протестувальників. Версію про те, що в Майдану були чіткі лідери, висловлювали адвокати колишніх беркутівців.

«Ні, — твердо відповідав Юрій. — Батько казав — я не хочу нікого образити — але вони виконували більше функцію блазнів, а не керівників, точно».

Але багато про що вони не встигли поговорити. Коли батько потрапив до лікарні, Юрій був впевнений, що він виживе.

«Я не ставив йому багато питань, бо тоді говорили, що в нього максимум, що можливо, — це втрата ноги», — пояснював він суду.

З 2019 року Юрій Аксенин очолює громадську організацію «Сім’я героїв Небесної Сотні». Він регулярно ходить на засідання в справі «беркутівців» і стежить за іншими справами Майдану.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів