«Війна — не підстава для порушення прав». Як в умовах війни працюють безоплатні державні юристи

Поліція та рятувальники на місці падіння ракети на Куренівці, 14 березня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати<br />
Поліція та рятувальники на місці падіння ракети на Куренівці, 14 березня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

В Україні, попри війну, продовжують працювати центри безоплатної правової допомоги. Однак частина з них перейшла на дистанційний режим — юристи консультують по телефону і в месенджерах. Більшість звернень пов’язана з виїздом за кордон і оформленням статусу переселенця. Юристи працюють у нових умовах й не завжди можуть допомогти — наприклад, оформити свідоцтво про смерть людей, похованих на вулицях оточеного Маріуполя.

Нова робота з’явилася і в адвокатів, які співпрацюють з центрами безоплатної правової допомоги, — у судах вони захищають затриманих російських військових. На початку війни адвокатам було не просто братися за таку роботу. Попри це, багато хто поставив свої професійні обов’язки понад усе, запевняє їхнє керівництво. 

«Ґрати» розповідають, як змінилася робота безоплатних юристів у Харкові, Києві та Львові.

 

Харків

«Зараз практично немає справ про розлучення й розподіл майна. Всі питання пов’язані з війною», — говорить Анатолій Бородавка, директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях. 

Майже всією територією Луганської області йдуть бойові дії, тому центри безоплатної правової допомоги там не працюють. У Харкові ситуація не набагато краща — у місті залишилось близько 20 адвокатів, які співпрацюють з центром безоплатної правової допомоги. Раніше їх було до 200. 

Цих адвокатів найчастіше викликають на засідання з обрання запобіжного заходу російським військовим. Але тільки тим, яких затримали правоохоронці, уточнює директор регіонального центру.

Площа Конституції у Харкові після обстрілів. Фото: Павло Дорогой, Ґрати

«Якщо ж людину затримали військові — він військовополонений. На нього поширюються положення Женевської конвенції, а вона не передбачає надання безоплатної правової допомоги, — пояснює юрист. — Безоплатна правова допомога  передбачена Кримінально-процесуальним кодексом і відповідним законом. Якщо військового затримала поліція в порядку статті 208 КПК, наприклад, одразу чи під час скоєння злочину, — тоді державні адвокати надають правову допомогу». 

За словами Бородавки, у перші дні повномасштабного російського вторгнення не всі адвокати хотіли братися за такі справи. 

«Адвокати — звичайні люди. У них також борються загальнолюдські цінності та професійні якості. Але адвокати, з якими ми співпрацюємо, вміють робити свою справу якісно. І ми повинні пам’ятати, що від їхньої якісної роботи залежатиме законність рішень. Щоб у майбутньому не виникали процесуальні питання», — відзначає директор регіонального центру. 

Адвокатам видали перепустки, які дозволяють пересуватися містом у комендантську годину. Але у держави немає можливості забезпечити їх засобами захисту і страхуваннями. 

Безоплатні адвокати також захищають у судах українців, яких підозрюють у диверсіях та мародерстві. 

«Це робить не та орда, яка до нас прийшла, а громадяни нашої держави. Правоохоронні органи активно їх виявляють та арештовують. А наші адвокати надають підозрюваним юридичну допомогу. Тому що війна — не підстава для порушення прав людини», — говорить Бородавка.

Більшість юристів, які консультували мешканців Харківської та Луганської областей, виїхали до безпечніших регіонів. Тепер вони працюють дистанційно — відповідають на юридичні питання по телефону і в месенджерах. Під час повітряної тривоги, яка майже щодня лунає всіма регіонами України, юристи можуть призупинити свою роботу і перейти в укриття. 

Більшість звернень пов’язані зі статусом внутрішньо переміщеної особи — люди цікавляться, яку допомогу він гарантує, до яких органів звертатися, де реєструватися. Мова йде про переселення не лише у західні регіони, а й у межах області. 

«Багато хто зараз перебуває у дуже складній ситуації — коли не розуміють, що відбувається та що їм робити. Не лише цивільні, а й військовослужбовці. Наприклад, дзвонив учасник бойових дій, який залишився на окупованій території і не знає, як повернутися», — розповідає Бородавка. 

 

Київ

Із Києва також виїхала більшість юристів, які працювали у центрі безоплатної правової допомоги.

«Наш центр розташований недалеко від телевежі. Після того, як її обстріляли, ми вирішили повністю перейти на дистанційний режим. Почали з дому приймати дзвінки й направляти адвокатів. Такого не було навіть під час карантину», — розповідає Михайло Харін, директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Києві. 

Наслідки обстрілу Київської телевежі, 1 березня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Раніше, коли у місті вводили дводенну комендантську годину, юристам доводилося ночувати в офісі. Всього у Києві залишилося не більше 30% адвокатів, які співпрацюють з центром.

«Ще менша кількість може виїжджати на виклики через комендантську годину і проблеми з транспортом. Тому ми опитали адвокатів, які залишилися, хто де може територіально працювати. І вже намалювалася така карта адвокатів», — говорить Харін.

Найчастіше адвокати виїжджають на засідання з обрання запобіжного заходу українцям, яких підозрюють у мародерстві, колабораціонізмі і держзраді. Вони також присутні під час арешту російських військових. 

«Ми живемо у правовій державі, тому забезпечуємо правовою допомогою абсолютно всіх наших громадян. Щоб надалі не виникало питань про порушення прав людини й не доходило до Європейського суду з прав людини, — пояснює Харін. — Україна забезпечує право на захист і тим, хто прийшов на нашу землю. Ми робимо це для того, щоб надалі вони несли відповідальність, а не отримали виправдовувальні вироки тільки через те, що не було дотримано процедуру».

Юристи, які виїхали у безпечніші регіони, працюють дистанційно і в режимі відеоконференції. 

«Одна адвокатка вибралася з-під обстрілів з Бородянки. На другий день вона подзвонила і сказала: «Дайте мені, будь ласка, доручення, тому що я хочу відволіктися від тих спогадів». Тож ми допомагаємо і своїм адвокатам — позбутися психологічних травм», — говорить Харін.

До київських юристів, які консультують по телефону, часто звертаються люди, які шукають своїх близьких, зниклих у зоні бойових дій. Багато питань пов’язані з отриманням статусу внутрішньо переміщеної особи всередині області й отриманням грошової допомоги від держави — наприклад, просять юристів допомогти завантажити на телефон додаток державних онлайн-послуг «Дiя». Хоча це не стосується правової допомоги, юристи не відмовляють. 

 

Львів

Несподівані звернення отримує і Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області. 

«Дзвонить жінка з Маріуполя: «Я закопала свого чоловіка у сквері. Мені потрібне свідоцтво про смерть». Як їй допомогти? Такої процедури ще не існує», — дивується директор центру Ігор Микитин.

Впродовж перших двох тижнів вторгнення половина всіх звернень у регіональний центр була від переселенців. Основна проблема — отримання офіційного статусу, яка ускладнюється навантаженням на соцпрацівників, оскільки Львівська область прийняла найбільшу кількість переселенців. Багато звернень пов’язані з виїздом за кордон.

Біженці на Львівському залізничному вокзалі, 27 лютого 2022 року. Фото: Тарс Гіпп для «Ґрат»

«Батько трьох дітей — у такому випадку чоловік, який підлягає мобілізації, може виїхати за кордон — але одна дитина не є рідною. У такому разі з’ясовуємо, що можна зробити з опікою, — наводить приклад Микитин. — Або ж не випускають за кордон чоловіка, якому більше 60 років, тому що на нього відкрили провадження через порушення правил дорожнього руху. Заплатити штраф зараз непросто, оскільки не всі реєстри працюють. Але є чиновники, у яких є доступ до цих реєстрів. Ми зв’язуємося, просимо подивитися. Після оплати — просимо внести до реєстру, щоб прикордонники це побачили».

Але частіше чоловіки, які підлягають мобілізації, цікавляться, як її уникнути, відзначає директор регіонального центру. 

«Приходив один чоловік, питав, яку довідку потрібно взяти у лікарні, щоб довести, що не придатний до військової служби. Я сказав, що такий висновок робить тільки військово-медична експертиза, і все одно потрібно йти до військкомату. Ну, він мене послав», — сміється Микитин.

За його спостереженнями, з початком повномасштабного вторгнення у регіоні знизилась кількість звичайних злочинів. Юрист пов’язує це з тим, що поліція завантажена патрулюванням вулиць. 

Нещодавно державний адвокат з центру безоплатної правової допомоги виїжджав на затримання двох чоловіків у Бродах, у яких поліцейські виявили підроблені українські паспорти і які виявилися росіянами. Коли адвокати отримують виклик, центр дозволяє їм дочекатися закінчення комендантської години — спеціальних дозволів у львівських адвокатів немає. 

«Війна вносить свої корективи, і наше законодавство ще змінюється. Я завжди був переконаний, що якщо є військова прокуратура і військова служба правопорядку, то мають бути й військові суди, — міркує Микитин. — За воєнні злочини — судити тільки за спеціальним законодавством у військових судах. Де у нас стаття про воєнні дії? Росіянина мобілізували, дали до рук автомат і відправили сюди. Як кваліфікувати його дії? Як незаконний перетин кордону і незаконне поводження зі зброєю? А це не зовсім так».

Так само, як і колеги в інших регіонах, директор львівського центру вважає, що, попри війну, Україна не має порушувати прав людини. 

«Я не згоден із тим, що війна все спише», — додає він.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів