«Відстоюючи справедливість у період тиранії». Військовий суд відправив у колонію ще п’ятьох кримських татар у справі Хізб ут-Тахрір за розмови і книги

Меджит Абдурахманов, Владлен Абдулкадиров і Білял Аділов. Фото: «Кримська солідарність»
Меджит Абдурахманов, Владлен Абдулкадиров і Білял Аділов. Фото: «Кримська солідарність»

Кримські адвокати називають справи Хізб ут-Тахрір у Криму «грибним полем» російської ФСБ — надто легко мусульман звинуватити у приналежності до однойменної ісламської партії. Організація заперечує насильницькі методи, вільно діє в Україні та більшості європейських країн, але визнана терористичною в Росії. 12 травня Південний окружний військовий суд ухвалив новий вирок — щодо чергової п’ятірки з кримінальної справи з найбільшою із 2014 року кількістю обвинувачених кримських татар.

«Ґрати» розповідають, за що і як засудили кримських татар із Сімферопольського району.

 

Із активістів у «терористи»

Тофіка Абдулгазієва, Меджита Абдурахманова, Владлена Абдулкадирова, Іззета Абдуллаєва та Біляла Аділова затримали наприкінці березня 2019 року. Разом із ними працівники ФСБ одночасно обшукали будинки більш ніж 25 кримських татар. Це — наймасовіша кримінальна справа з 2014 року, до якої залучили 30 слідчих із окупованого Криму і кількох регіонів Російської Федерації.

«Відділ по боротьбі з тероризмом ФСБ, спеціальні технічні засоби, оперативні працівники ФСБ, десятки слідчих ФСБ, десятки федеральних суддів з Криму і Ростова-на-Дону, які обирали і продовжували запобіжні заходи, десятки годин роботи конвою, приставів, десятки працівників, які здійснювали охорону утримуваних у СІЗО, десятки задіяних прокурорів, залучення авіації для транспортування понад двадцяти затриманих кримських татар, залучення експертів і спеціалістів», — описував у суді масштаби спецоперації проти кримських татар адвокат Еміль Курбедінов.

ФСБ Росії заявила, що затримала «прихильників міжнародної терористичної організації».

«У рамках проведеної спеціальної операції в республіці Крим припинено діяльність структури міжнародної терористичної організації «Хізб ут-Тахрір». Затримано 20 осіб із числа її ватажків і пересічних учасників», — повідомляли в Центрі громадських зв’язків ФСБ.

За даними спецслужби, члени організації «здійснювали антиконституційну діяльність» і працювали для «руйнації інститутів світської держави». 20-х затриманих перед початком судового розгляду розділили на групи. Абдулгазієву, Абдурахманову, Абдулкадирову, Абдуллаєву і Аділову пред’явили обвинувачення в замаху на насильницьке захоплення влади та організацію діяльності терористичної організації стаття 30, частина 1 статті 278 і стаття 205.5 КК РФ .

Зліва направо: Білял Аділов, Іззет Абдуллаєв, Меджит Абдурахманов, Владлен Абдулкадиров і Тофік Абдулгазієв. Фото: «Кримська солідарність»

На захист кримських активістів виступили кілька іноземних посольств, міжнародні організації захисту прав журналістів та активістів, українські і російські правозахисники. В українському МЗС вкотре висловили протест.

«Усі адекватні країни та організації визнали їх політв’язнями. Під егідою боротьби з тероризмом Росія припиняє діяльність правозахисників, волонтерів і релігійних діячів», — упевнений Курбедінов.

Дружина Владлена Абдулкадирова — Гулізар — вважає, що обвинувачення і стаття — формальність, насправді ж спецслужби дратував їхній активізм і підтримка раніше заарештованих політв’язнів. Чоловік, за її словами, майже весь вільний час приділяв цій діяльності.

«Вони були активістами «Кримської солідарності» Об'єднання активістів, адвокатів і родичів кримських політв'язнів , але й переконань своїх релігійних ніколи не приховували. Кидаючи усі свої справи, йшли до будинків, де відбувалися неправомірні обшуки, аби підтримати сім’ї затриманих, показати згуртованість. Тому і до наших будинків прийшли люди 27 березня 2019 року. Вони робили передачі в СІЗО нашим співвітчизникам, яких обмовили. Сьогодні ці передачі організовують їм. Вони відвідували судові процеси, долаючи сотні кілометрів, щоб підтримати своїх одновірців, які сьогодні під судами підтримують їх. Ось за цю активність із 2014 року затримують, за участь на судах і обшуках. Активні люди не до вподоби в цій державі», — каже Гулізар Абдулкадирова.

Наприкінці попереднього слідства адвокатів, які працюють у справі, повідомили про передачу всіх матеріалів новому керівнику слідчої групи. Ним став Андрій Гіба — заступник начальника слідчого відділу кримського управління ФСБ. Колишній керівник слідчої групи Сергій Махнєв спочатку пішов на лікарняний, а потім взагалі звільнився. Наразі він працює адвокатом у Володимирі.

 

Книги як доказ 

Згідно з обвинуваченням, усі п’ятеро підсудних були учасниками організації «Партія ісламського визволення» — «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі», які «шляхом войовничої ісламістської пропаганди, що поєднується з нетерпимістю до інших релігій, активного вербування прихильників, цілеспрямованої роботи з внесення розколу у суспільство, навмисне вступили в діючий на території Сімферополя і Сімферопольського району Республіки Крим осередок цієї організації».

Причетність до ісламської організації доводили простим у кримських справах набором доказів. По-перше, свідченнями засекречених свідків, які стверджують, що були присутні на зустрічах кримських мусульман, де вони обговорювали політичні і релігійні питання. По-друге, лінгвістичною експертизою розмов, таємно записаних на таких зустрічах. І, нарешті, знайденою під час обшуку літературою, виданою Хізб-ут-Тахрір.

Обшуки всіх п’ятьох кримських татар провели без адвокатів — вони приїхали, але їх не пустили всередину оперативники.

«Не менше десятка озброєних людей безконтрольно пересувалися по будинку та двору, замкнувши мешканців в одній кімнаті, що не дозволило контролювати їхні дії під час так званого слідчого заходу», — стверджує адвокат Рефат Юнус.

Меджит Абдурахманов. Фото: «Кримська солідарність»

У Меджита Абдурахманова знайшли книги і брошури, видані Хізб ут-Тахрір. Усі — в єдиному екземплярі. Він стверджує, що заборонену літературу йому підкинули під час обшуку.

Його адвокат Рефат Юнус зазначає — навіть якщо припустити, що знайдена під час обшуку література належала Абдурахманову, він придбав її до 2014 року. Усі книги були видані у 2004, 2005 і 2006 роках. Тоді жодної заборони їх на території Криму не було. А зараз, вважає адвокат, вважати це злочином уже не можна — закон не має зворотної дії. Юнус також зазначив, що держобвинувачення в суді так і не спромоглося довести, що книги зберігалися з якоюсь злочинною метою.

«Вважаю абсурдним доводити суду неможливість скоєння будь-яких злочинів, і особливо терористичної спрямованості, за допомогою книг. Проте державним обвинуваченням усі матеріали справи подано як докази вини підсудних», — сказав у суді захисник.

Рефат Юнус упевнений, що така логіка є хибною. Адвокат заявив у суді, що в будь-якій релігійній мусульманській літературі містяться знання про Іслам, заклики до дотримання його канонів, і вони можуть бути написані в різній інтерпретації, залежно від автора та його розуміння.

«У Російській Федерації щодня приймаються рішення про заборону тієї чи іншої літератури, але як про це дізнатися простій людині? Невже тепер кожен звичайний пересічний громадянин повинен переглядати щодня свою домашню бібліотеку і якимось чином порівнювати її з переліком забороненої літератури, про яку йому ще треба дізнатися і вчасно вжити заходів для її знищення, щоб не потрапити під кримінальне переслідування?» — юрист припустив, що такі книги можна знайти у половини мусульман на півострові.

 

«Нескладні моменти» 

Обвинувальні свідчення проти підсудних давали засекречені свідки під кримськотатарськими псевдонімами: Рамазанов Ремзі Шевкетович, Бєлялов Арслан Маруфович, Хаджимуратов Арсен Вадикович, Фарітов Іслям Нурієвіч. Ще від двох прихованих свідків сторона обвинувачення відмовилася.

Тофік Абдулгазієв і Владлен Абдулкадиров. Фото: «Кримська солідарність»

Сторона захисту просила суд розкрити особи Рамазанова, Бєлялова, Хаджимуратова і Фарітова, щоб допитати їх у суді особисто.

«Важливо встановити їх наміри, достовірність даних, які вони повідомляють, а також виключити особисту зацікавленість в наклепі на обвинувачених», — сказав Юнус.

Захист вважає, що анонімні свідки співпрацювали з ФСБ, доповнюючи «докази», яких бракувало слідству.

Засекречені свідки є у справі кожної п’ятірки, на які поділили затриманих у березні 2019-го. Їхні свідчення для кожної групи значно відрізняються, хоча свідки одні і ті ж, вони часто не можуть згадати інших обвинувачених. Захист наполягав, що їхні свідчення не можуть бути визнані допустимими.

Засекречені свідки стверджували, що вони також перебували у Хізб-ут-Тахрір з 2016 року приблизно до 2018-2019 року. Коли вони дізналися про затримання кримчан, звинувачених у причетності до ісламської партії, вирішили вийти з організації. При цьому масові затримання у справах Хізб-ут-Тахрір у Криму розпочалися з 2015 року. Захист вважає, що свідки не могли не знати про це, вступаючи до організації у 2016 році.

«Чому за участь у діяльності організації «Хізб-ут-Тахрір» Рамазанова, Бєлялова і Хаджимуратова не притягнули до кримінальної відповідальності?» — питали адвокати.

Раз цього не сталося, наполягали адвокати, обвинувачені, які не вчинили нічого крім кількох зустрічей, де вони спілкувалися на релігійні і політичні теми у травні 2016 року, також мають бути звільнені від відповідальності, так само як і Рамазанов, Бєлялов і Хаджимуратов.

«25 людей заарештували у 2019 році. Виходить, що ФСБ з 2016 року знала про те, що в Сімферопольському районі діє терористичне угрупування кримських татар мусульман і нічого не робило. Люди одружувалися, діти народжувалися, вони займалися активізмом під судами, і ніхто нічого не робив. Частина фігурантів справи займалася журналістикою, критикувала владу через репресії в публічному просторі», — дивується адвокат Еміль Курбедінов.

Головний епізод, який послужив основою обвинувачення — зустрічі обвинувачених до 2016 року, де вони говорили на різні — релігійні і політичні теми: про цінність часу, про міжнародну політику.

Записи цих зустрічей, таємно зроблені агентами ФСБ, слідство передало для аналізу експертам. Вони мали відповісти на запитання: чи можна визначити за цими розмовами належність учасників до якоїсь організації. Аудіозаписи вивчили експерти Казанського федерального університету Ільшат Мухаметзаріпов і Катерина Палєха — у грудні 2019-го вони дали висновок, що учасники відносяться до Хізб ут-Тахрір.

Захист стверджував у суді, що висновок складений на замовлення ФСБ, яке є стороною у справі. Адвокати запросили на аналіз незалежного експерта. До того ж з’ясувалося, що розшифрування аудіозаписів робив не професійний фоноскопіст, а один із оперативників ФСБ без необхідних навичок.

Незалежний експерт — кандидат історичних наук Данило Радивилов — зазначав, що розмови кримчан на записі «вказують на зацікавленість членів групи у питаннях Ісламу, прихильність до традицій, позитивне ставлення до ідеї халіфату, але не вказують на провадження діяльності, спрямованої на встановлення Халіфату, вказуючи лише про інтерес до цієї теми і про суб’єктивну переконаність учасників групи в тому, що в майбутньому Халіфат може бути відроджений».

Біляв Аділов, Іззет Абдуллаєв і Владлен Абдулкадиров. Фото: «Кримська солідарність»

На аудіозаписах не було голосу одного з п’ятьох підсудних — багатодітного Біля Аділова, якого за два роки до арешту у 2017 році вже затримували правоохоронці. Його затримали прямо біля будівлі Верховного суду Криму, згодом активісти знайшли його у будівлі кримського управління Слідчого комітету. Тоді Аділова звинуватили в ”застосуванні Адвокат Еміль Курбедінов. Фото: «Кримська солідарність»[/caption]

Це не «спроби уникнути відповідальності», а захист — відповів прокурору адвокат Еміль Курбедінов, і поставив учасникам риторичне запитання:

«Що зробив Тофік Абдулгазієв? Перебуваючи в оселі, говорив! Я навіть не буду вдаватися в подробиці — про що він говорив! Тому що обвинувачення стверджує, що Абдулгазієв діяв — тобто чинив активні дії! Але факт залишається фактом — ми маємо справу з аудіозаписами розмови у приватному домоволодінні і жодного слова, фрази, діалогу, який би підпадав під дію закону «Про протидію тероризму»! Слідство породжує секретних свідків, яких засекречувати немає жодної законної підстави, слідство породжує експертні висновки, які розмову Абдулгазієва та інших підзахисних перетворюють на терористичну діяльність», — звертався до судової колегії Курбедінов.

Ще одним непрямим доказом обвинувачення були дані стільникової станції, до якої підключалися стільникові телефони учасників зустрічей. Слідство доводило, що вони знаходилися в одному місці — місці збору членів Хізб ут-Тахрір. Курбедінов у відповідь зазначив, що підсудні мешкають у тому ж районі, який покриває станція.

Адвокат Сіяр Паніч підтримав колегу і назвав звинувачення «неточним і розмитим». Він звернув увагу на те, що протоколи допитів прихованих свідків ідентичні до коми, хоча вони мали викладати обставини злочину у вільній формі.

Адвокат Сіяр Паніч. Фото: «Кримська солідарність»

Один із фігурантів великої справи з іншої групи — Раїм Айвазов — дав свідчення під час слідства. Їх використовували як доказ у справах інших груп, у тому числі — Абдулгазієва та інших. Але Паніч зазначив, що вже на першому судовому засіданні суду Айвазов заявив про тортури з боку працівників ФСБ — документи він підписав під загрозою розстрілу.

«Айвазов зник на два дні і міг би не повернутися, якби не підписав потрібні слідчому свідчення», — говорив захисник, пояснюючи суду, чому підписані Айвазовим зізнання не мають значення. Але суд не взяв це до уваги.

«Приставили пістолет біля вуха». Монолог кримського татарина, якому інсценували розстріл, а сьогодні ув’язнили на 17 років

 

Усі адвокати просили суд винести виправдувальний вирок. Рефат Юнус заявив, що сторони не дізналися в суді нічого, щоб доводило би причетність обвинувачених до злочину.

Крім того, захист посилався в суді на обов’язкове застосування норм міжнародного гуманітарного права, зокрема четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни щодо активістів, і наполягали, щоб суд долучив і звернув увагу на різні резолюції, які були прийняті, наприклад Генеральною Асамблеєю ООН, про порушення прав людини у Криму після 2014 року.

 

«Є політичне замовлення». Останнє слово

11 травня, одразу після завершення дебатів, підсудні виступили з останнім словом.

«Суддя якийсь злий був. Почав кожного перебивати, не давав нормально висловитись. Адвокат Рефат Юнус виступав по відеозв’язку, але його ніхто не чув. Коли на шум і перешкоди поскаржилися наші рідні, один із суддів сказав, що це технічні моменти, а нам нібито треба сидіти, як мишам, і не дихати. Показово знущався з нас вголос», — описувала засідання дружина Владлена Абдулкадирова, Гулізар.

Адвокат Рефат Юнус. Фото: «Кримська солідарність»

Іззет Абдуллаєв висловився про свободу слова в Росії та підміну поняття «тероризм».

«Всіх нас судять за інакодумство. Та й не лише нас, по всій Росії, йде боротьба з інакодумством. На сьогоднішній день не залишилося жодного незалежного ЗМІ. Закрито правозахисний центр «Меморіал», який визнав нас політичними ув’язненими. Свобода слова зупиняється будь-яким способом. Нас хочуть переконати, що читання книг — це і є тероризм, а не вибухи, смерть, стрілянина. Нас намагаються в цьому переконати, бо сьогодні така політика в Росії. Є політичне замовлення — всіх неугодних і незгодних під різним приводом садити до в’язниці», — виступав Абдуллаєв.

«Це ніби садити людину на 20 років за перехід дороги у недозволеному місці». За що російська влада хоче знищити найдавнішу в країні правозахисну організацію «Меморіал»

«Але, як кажуть, сам себе не обдуриш, читання книг — це не тероризм, і всі це розуміють. Ми дочекаємось того дня, коли відверто говоритимемо, що нас — громадян України, кримських татар, мусульман — судили лише з політичних мотивів», — переконаний Абдуллаєв.

Тофік Абдулгазієв та Меджит Абдурахманов. Фото: «Кримська солідарність»

Тофік Абдулгазієв в останньому слові говорив про порушення, які допускали правоохоронці в їхній справі — обшук із підкиданням забороненої літератури, примусове поміщення до психіатричної лікарні, жахливі, за його словами, умови утримання.

«Тут має бути мета — пошук істини, але такої абсолютно не спостерігається. Ви не даєте нам ставити запитання свідкам, яких ми навіть не знаємо, щоб вони не припустилися у відповідях помилки, яка суперечитиме обвинуваченню. Адже потім доведеться його виключати зі справи, а це крах усього карткового будиночка. І навіть при цьому жоден свідок не сказав, що я вчинив злочин, що я готувався до теракту», — дорікав прокурору Абдулгазієв.

Владлен Абдулкадиров підготував до дебатів 117 пунктів зауважень — 48 сторінок — і читав їх найдовше. Суддя Різван Зубаїров назвав його виступи протягом трьох засідань «соло».

«Я зізнаюся в тому, що жодних протиправних дій не робив, не роблю і не збираюся вчиняти щодо людей ні щодо національної приналежності, ні релігійної. Усі обвинувачення в тому, що я злочинець, а тим більше терорист, — явна брехня. Я зізнаюся в тому, що я, як і всі розсудливі люди на планеті Земля, засуджую будь-якого тирана і будь-які його прояви тиранії, і нерозсудливість, незалежно від кого спрямовані. Я зізнаюся, що, незважаючи на результат даного кримінального переслідування, я не перестану відстоювати ті принципи та ідеї, які у мене були як до затримання, так і на сьогодні. Існує такий вислів: є час чекати, а є час діяти. Категорично не можна переплутати ці два часи. Ось сьогодні кожен з нас діє, відстоюючи справедливість у період тиранії».

Одному з обвинувачених — Білялу Аділову — суддя під час виступу з останнім словом погрожував наслідками за слова про захоплення Криму Росією.

«Він говорив про те, що Росія захопила територію Криму і почала примусово впроважувати тут свої закони, під жорстокість яких потрапили кримські татари. Тоді один із суддів запитав, чи не боїться він так висловлюватись щодо російської держави? — Це може призвести до наслідків», — розповідала Гулізар.

 

Вирок під музику

У залі військового суду у Ростові-на-Дону рідко звучать пісні підсудних. Але в день вироку від несподіванки були ошелешені навіть конвоїри і пристави. Разом із заплаканими родичами вони слухали, як під кримськотатарські мотиви співає будівельник Біля Аділов — так він вирішив зустріти вердикт суду. В акваріумі на кілька хвилин зібрався імпровізований музичний гурт. Звукооператор Тофік Абдулгазієв акомпанував йому, настукуючи ритм руками об лаву, а газоелектрозварювальник Меджит Абдурахманов усміхався дружині і дочці. Владлен Абдулкадиров і Іззет Абдуллаєв, посміхаючись і махаючи руками, спостерігали за тим, що відбувається у протилежному кутку скляного боксу.

Зліва направо нижній ряд: Білял Аділов, Владлен Абдулкадиров, Іззет Абдуллаєв. Зліва направо верхній ряд: Меджит Абдурахманов і Тофік Абдулгазієв. Фото: «Кримська солідарність»

За кілька хвилин до зали увійшли судді, і музика припинилася. Головуючий суддя Різван Зубаїров спішно прочитав вирок.

«Шість хвилин йому знадобилося для оголошення. Мова була ледь чутна. З вироку мало хто взагалі щось зрозумів, ми стояли здивовані і дивилися один на одного. Після цього Зубаїров оголосив, що суд закінчений. Пристави одразу почали нас випроваджувати з залу», — розповіла дружина Владлена Абдулкадирова, Гулізар. Про призначені судом терміни ув’язнення родичі підсудних дізналися лише на вулиці від адвоката. Тут на них чекали решта кримських татар, яких на засідання не пустили.

Адвокат Еміль Курбедінов, який захищає Тофіка Абдулгазієва, повідомив родичів і десятків кримських татар, що його підзахисного, як і Владлена Абдулкадирова, Іззета Абдуллаєва, Меджита Абдурахманова, суд засудив до 12 років колонії суворого режиму. Перші п’ять років вони проведуть у в’язниці, а після ув’язнення ще рік будуть змушені терпіти обмеження волі. Біляла Аділова засудили до 14 років колонії — з такими ж обмеженнями. Чи добиватиметься прокуратура суворішого покарання в апеляції, — поки що невідомо.

Рідні і підсудні у Південному окружному військовому суді. Фото: «Кримська солідарність»

Увечері після вироку адвокати і родичі поїхали в Крим. Упродовж трьох років вони їздили на судові засідання.

«Очікуваний вирок. Ілюзій за ці вісім років ми не маємо. Ці терміни є абсолютно незаконними і будуються на показаннях прихованих свідків, які є агентами ФСБ. Ми, звичайно, сподіваємося, що стільки вони (засуджені — Ґ) сидіти не будуть. Вони розуміють, що, якщо погодяться щодо ярлика терористів, то відчинять величезні двері для силовиків», — прокоментував вирок адвокат Еміль Курбедінов.