«Вибори минуть, а проспект Жукова залишиться». Як харківські політики намагаються оскаржити декомунізацію в судах

Малюнок: Анна Щербина, Ґрати
Малюнок: Анна Щербина, Ґрати

Напередодні парламентських виборів 2019 року мер Харкова Геннадій Кернес пообіцяв повернути проспекту, названому в процесі декомунізації ім’ям дисидента Петра Григоренка, попередню назву — маршала Георгія Жукова. Міська рада підтримала ініціативу та проголосувала за зворотне перейменування. Але опозиційні політики оскаржили це рішення в суді. Тоді міська рада ще двічі ухвалювала аналогічні рішення, а опозиція — оскаржувала їх.

Восени цього року, борючись за посаду мера після смерті Кернеса, секретар міськради Ігор Терехов також обіцяв повернути проспекту ім’я радянського маршала.

«Вибори минуть, а проспект Жукова залишиться», — говорив Терехов і водночас заперечував, що піариться на декомунізації, заробляючи політичні вподобання в електорату, який ностальгує за Радянським Союзом.

З його ініціативи міська рада звернулася до суду з проханням скасувати один із пунктів рішення обладміністрації щодо перейменування проспекту Жукова на Григоренка. Суд погодився. Проте 2 грудня апеляція скасувала це рішення — проспект і далі має ім’я дисидента.

«Ґрати» розповідають про судові процеси навколо назви проспекту, які тривали дві передвиборчі кампанії.

 

Геннадій Кернес і петиція

Проспект маршала Георгія Жукова, розташований в одному зі спальних районів Харкова, декомунізували у 2016 році, за рік після перших перейменувань у місті. Проспект назвали на честь дисидента та правозахисника Петра Григоренка. Думки харків’ян щодо цього розділилися, але масштабних протестів не було.

Проте в травні 2019 року на сайті міськради зареєстрували петицію про повернення проспекту Григоренка попередньої назви — маршала Жукова. Цю петицію публічно підтримав мер Геннадій Кернес. А в Українському інституті національної пам’яті заявили, що зворотне перейменування суперечить закону про декомунізацію. Проте за добу петиція набрала більш ніж п’ять тисяч голосів, необхідних для її розгляду.

Опоненти Кернеса назвали це заграванням з електоратом напередодні виборів — невдовзі Кернес оголосив, що разом із мером Одеси Геннадієм Трухановим братиме участь у парламентських виборах. На початку літа, під час з’їзду партії Кернеса та Труханова «Довіряй ділам», праворадикальні активісти повалили погруддя Жукова на проспекті. Кернес пообіцяв відновити пам’ятник і за місяць пам’ятник повернули на місце.

Згодом на засіданні сесії міської ради депутати проголосували за повернення проспекту Григоренка імені Жукова. Формально у відповідь на петицію. Деякі депутати висловлювалися проти перейменування, а харків’яни протестували під стінами міської ради.

Серед ночі працівники комунальних служб почали міняти таблички на фасадах будинків уздовж перейменованого проспекту. Зранку активісти замінили їх. Після чого комунальники встановили нові таблички з Жуковим, але вже вище, щоб активістам було важче їх дістати.

 

Перші процеси

Через зворотне перейменування до суду звернулися представники харківських осередків політичних партій «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Демократична сокира» та «Свобода», лідер партії «Національний корпус» та депутат Андрій Білецький, а також засновники громадської організації «Харківський антикорупційний центр» — депутат міськради Ігор Черняк та депутат облради Дмитро Булах. Вони вимагали визнати незаконним та скасувати рішення міськради про повернення проспекту імені Жукова.

Восени 2019 року Харківський окружний адміністративний суд задовольнив їхній позов. На рішення суду вплинув аргумент опозиції щодо недотримання процедури та регламенту — перед перейменуванням міська рада не провела громадських слухань. Крім того, міськрада запізнилася із публікацією свого рішення, зазначив суд.

Міська рада подала апеляцію — наполягала на тому, що права та інтереси опозиції ніяк не порушені.

«Крім того, суд першої інстанції не оцінив аргументи про те, що Жуков як військовий діяч брав участь у вигнанні нацистських окупантів із міста Харкова та України, звільненні східної, центральної та західної України, командував військами Першого українського фронту», — переконувала міська рада.

Але апеляційний суд лише підтвердив незаконність зворотного перейменування. Міська рада намагалася оскаржити й це рішення, але Верховний суд відмовив у касації.

Проте міська рада ще двічі ухвалювала аналогічні рішення про зворотне перейменування проспекту. А опозиційні політики двічі зверталися до судів та вигравали їх. Останній процес продовжувався вже після смерті Кернеса — у грудні 2020 року він помер від наслідків COVID-19.

Карта, спори, два суди. Як у Харкові маршал Жуков «програв» дисиденту Григоренку

 

Ігор Терехов і позов

Восени цього року секретар міськради Ігор Терехов виграв позачергові вибори мера. Під час виборчої кампанії він обіцяв повертати проспекту ім’я Жукова щоразу, коли суд скасовуватиме перейменування. Водночас він заперечував, що використовує декомунізацію у своїй передвиборчій кампанії.

«Ні, ви знаєте, річ не у виборах. Вибори минуть, а проспект маршала Жукова залишиться», — запевняв Терехов.

Малюнок: Анна Щербина, Ґрати

З його ініціативи міська рада подала позов через один із пунктів розпорядження голови облдержадміністрації Ігоря Райніна у 2016 році. Тоді він перейменував понад пів сотні об’єктів, зокрема проспект Жукова.

Міськрада просила суд визнати незаконним та скасувати це розпорядження. Обґрунтовувала це тим, що його було підписано з порушеннями процедури: за підсумками громадських слухань про перейменування «не було видано розпорядження про проведення». Крім того, «звіт про проведення складено не головою Харківської облдержадміністрації як організатором, а департаментом масових комунікацій».

Представники голови обладміністрації просили суд відхилити позов міської ради, наполягаючи на законності перейменування. Але влітку Харківський окружний адміністративний суд задовольнив позов — скасував перейменування проспекту Жукова на Григоренка. Суд зважив на аргумент міськради про те, що перейменуванню мають передувати громадські слухання, проведені належним чином.

«Однак, як встановлено судом, громадські обговорення щодо перейменування проспекту маршала Жукова на проспект Петра Григоренка відповідачем (обладміністрацією — Ґ) не проводилися», — вирішив суд, незважаючи на те, що слухання були.

 

Четвертий процес

Голова обладміністрації, територіальне відділення політичної партії «Європейська солідарність» та депутат міськради Дмитро Булах не погодилися з цим рішенням та подали апеляцію. Суд почав слухати її восени. Як і під час попередніх процесів щодо найменування проспекту, засідання пікетували активісти з плакатами «Харків без Жукова» та «Жуков — кат, а не герой». Вони вимагали не повертати проспекту ім’я радянського маршала.

1 грудня представники партії «Опозиційна платформа — За життя» принесли до пам’ятника Жукову квіти — на честь дня народження маршала. Їхні супротивники з партії «Демократична сокира» провели контракцію. Вони сперечалися про особистість Жукова, але обійшлося без зіткнень.

Наступного дня в апеляційному суді відбулися дебати в справі про перейменування проспекту. Представниця обладміністрації Надія Скубак просила суд скасувати рішення першої інстанції. Процедуру перейменування вона назвала цілком законною.

«Наша позиція підтверджується численними рішеннями Верховного суду, які були прийняті під час розгляду справ за аналогічними обставинами», — зазначила Скубак.

Представник Булаха Володимир Рисенко також просив апеляцію скасувати рішення суду першої інстанції. Він заявив, що міськрада пропустила термін звернення до суду з адміністративним позовом.

«У 2015 році в них були відсутні пропозиції щодо перейменування об’єктів топоніміки, зокрема проспекту маршала Жукова. З того, що ці пропозиції з’явилися у 2021 році, не виникають підстави для поводження з адміністративним позовом», — додав Рисенко.

Представниці міськради Ольга Бабак та Ілона Гевел просили суд відхилити скаргу. Вони знову наполягали на тому, що обладміністрація перейменувала проспект із порушенням процедури — не провела громадські слухання.

Вислухавши сторони, головуючий суддя Оксана Присяжнюк задовольнила апеляційну скаргу та скасувала рішення суду першої інстанції.

«Досить нам, харків’янам, витрачати бюджетні гроші на оплату судових зборів, — прокоментував рішення Булах. — Я впевнений, що взагалі вся ця історія зі зворотним перейменуванням є елементом виборчої кампанії, політичних процесів. Це не має жодного стосунку до інтересів харків’ян».

Але міська рада продовжить позиватися до Верховного суду, запевнили в пресслужбі після закінчення засідання.

«Харківська міська рада як представник інтересів територіальної громади надалі відстоюватиме позицію мешканців міста щодо назви проспекту, і судове рішення буде оскаржене», — заявили в міськраді.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів