Вчинок і кара. Як із тортур і уривків фраз з’явилася справа Нарімана Джеляла про диверсії в Криму

Наріман Джелял. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Наріман Джелял. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

6 вересня суд у Криму заарештував заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла і братів Асана та Азіза Ахтемових за підозрою в диверсії. За два тижні до цього хтось пошкодив газопровід у селі Перевальне, слідство вирішило, що це диверсія й почало пошуки винних.

Ахтемови визнали провину, але, за словами їхніх адвокатів, силовики били їх і катували струмом. Джелял провину заперечує і вважає, що зазнав переслідувань через участь у саміті «Кримська платформа» в Києві.

«Ґрати» відновили хронологію подій у Криму — від затримання до арешту, проаналізували доступні матеріали справи, намагалися перевірити версію слідства й розповідають, як ФСБ ініціювала справу «кримських диверсантів 3.0».

 

Затримання Нарімана Джеляла та Азіза Ахтемова

26 серпня заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Представницький орган кримських татар. Заборонено і визнаний екстремістським у Росії, незважаючи на неодноразові рішення міжнародних судів і вимоги до РФ припинити переслідування кримських татар і скасувати рішення і заборону Меджлісу Наріман Джелял повернувся до Криму з Києва, де пробув чотири дні, взявши участь у роботі міжнародного саміту «Кримська платформа», організованого українським урядом, там він виступав на форумі. Він вирішив їхати, незважаючи на публічні погрози кримських чиновників і перших осіб російської влади. Країни, які брали участь у платформі, погрожували внести до списку «недружніх» для Російської Федерації, а деяким учасникам — кримінальним переслідуванням за «посягання на територіальну цілісність РФ».

О 2:45 ночі 4 вересня Джелял написав на своїй сторінці у фейсбуці про обшук, який пройшов у будинку Азіза Ахтемова в тому ж селі Первомайське Сімферопольського району, де жив він сам. Джелял повідомив, що візит правоохоронців був пов’язаний із «якимось вибухом у селі Перевальне Сімферопольського району», де перебуває Ахтемов після затримання — невідомо.

Азіз Ахтемов. Фото: сторінка Ахтемова у фейсбуці

Через п’ять годин глава виборчкому Курултаю кримськотатарського народу З'їзд, уповноважене представництво кримськотатарського народу Заїр Смедля написав, що в самого Джеляла також почався обшук. Працівники ФСБ і поліція приїхали на легкових машинах, через годину Джеляла вивели з дому й повезли на синьому «фольксвагені» без номерних знаків. Ця машина з автопарку кримського управління ФСБ, її неодноразово бачили біля будівлі Верховного суду, використовували під час затримання активіста об’єднання «Кримська солідарність» Об'єднання адвокатів, родичів політв'язнів та активістів для юридичного та інформаційного супроводу справ і допомоги сім'ям затриманих в Криму Біляла Аділова і під час проведення слідчих заходів.

Серед тих, хто брав участь в обшуку в будинку Джеляла, був оперуповноважений 3-го відділу Центру протидії екстремізму МВС (Центр «Е») Микола Лапик. Через це багато хто спочатку вирішив, що обшук проводиться через претензії до Джеляла щодо його активності в соціальних мережах. Водії «фольксвагена» були в чорних масках і кепках, працівники поліції в медичних масках.

«Куди Ви його забираєте?! Куди Ви його забираєте?» — кинувся до мікроавтобуса Ескендер Ахтемов — батько Азіза. Для нього це був уже другий обшук після затримання сина вночі.

Людина в чорній масці щось злісно відповіла й сіла до мікроавтобуса, зачинивши двері. Через кілька секунд машина рушила з місця, а батько Азіза Ахтемова, побачивши сіру машину, що зупинилася біля будинку, побіг за мікроавтобусом.

«Адвокат під’їхав, стійте!» — кричав Ескендер Ахтемов. Зупинити автобус спробували ще кілька сусідів. Адвокатка Еміне Авамілєва — це вона приїхала до будинку Джеляла — поїхала вслід за мікроавтобусом, але дорогу їй фактично перекрила біла «шкода». Синій «фольксваген» відірвався від адвокатки та зник з очей.

 

Затримання Асана Ахтемова та інших

Схожі обшуки цієї ж ночі відбулися в Асана Ахтемова в селі Левадки неподалік Сімферополя й Шевкета Усейнова в Євпаторії. Їх обох після цього вивезли.

О 10:42 ранку адвокат Айдер Азаматов написав у фейсбуці про обшук у будинку троюрідного брата Азіза Ахтемова — колишнього журналіста кримськотатарської газети «Авдет» і активіста — Асана. Обшук почався приблизно о 23:00 3 вересня, але повідомити про нього дружина Репіка змогла лише біля 10 ранку. У сім’ї забрали всю техніку та телефони.

«Перед початком обшуку слідчий показав ухвалу суду, яка дозволяє такі дії, однак прочитати повністю не дали можливості. Прізвище слідчий не назвав», — повідомив Азаматов.

Ще раніше, вранці 3 вересня, на гарячу лінію «Кримської солідарності» надійшла інформація про затримання ще одного кримського татарина — 39-річного підприємця, власника меблевої крамниці Ельдара Одаманова із Сімферополя. О 6 ранку в нього провели обшук, вилучили комп’ютерну техніку та телефони. Перед цим йому показали ухвалу суду про обшук через підрив газопроводу. Коли Одаманова вивозили, правоохоронці запевнили, що поїдуть до Центрального райвідділу поліції Сімферополя, але, як з’ясувалося, його там не було. Весь день жодної інформації про нього не надходило. Увечері дружина Одаманова звернулася до адвоката Еміля Курбедінова, який почав пошуки кримського татарина.

Вона ж повідомила про п’ятий обшук у збирача меблів, що працює в крамниці її чоловіка — Шевкета Усейнова. О 4 ранку 4 вересня правоохоронці вивезли його з дому. 

 

Пошуки зниклих

До 11 години дня до будівлі кримського управління ФСБ на бульварі Франка 13, почали збиратися родичі п’ятьох затриманих кримських татар і адвокати. Адвокатка Еміне Авамілєва перебувала вже там і намагалася знайти Джеляла — у ФСБ їй сказали, що його не привозили.

Майже одразу поруч на вулиці з’явилися безліч поліцейських.

Родичі разом з адвокатами пішли на прохідну ФСБ — там сказали, що нікого не привозили. Вони вирушили до будівлі центру «Е» в цьому ж кварталі. Затриманих не було й там. Тоді їхні дружини написали й направили в поліцію заяву про викрадення. Адвокати з цим же звернулися до прокуратури Криму.

Адвокатки Ліля Гемеджі, Сафіє Шабанова та Еміне Авамілєва очікують зустрічі зі своїми підзахисними. Фото: «Кримська солідарність»

«Коли я звернулася до чергової частини управління ФСБ, черговий заявив, що вони не мають інформації про затриманих Нарімана Джеляла та Азіза Ахтемова. Станом на 11:30 дня ніхто не знав, де перебувають їхні родичі», — розповіла Еміне Авамілєва «Ґратам».

Адвокатка Ліля Гемеджі отримала таку ж відповідь, хоча обшук у Одаманова, якого вона захищає, проводили люди з нашивками ФСБ, але ніхто з них не представлявся.

«У розмові зі мною прокурор сказав, що Одаманов є повнолітнім і немає необхідності починати його пошуки. Я відповіла, що він був викрадений, а не самостійно залишив свій будинок», — сказала Гемеджі.

Близько полудня на телефон дружини Азіза Ахтемова Аділе з його номера несподівано прийшло повідомлення з трьох слів: «Все добре апайка» (Дружина — Ґ). Вона спробувала передзвонити, але дзвінки скидали. З дружиною Азіз зазвичай спілкувався кримськотатарською, і ніхто в те, що це написав він, не повірив.

Близько першої години дня адвокату Айдеру Азаматову повідомили у ФСБ, що відомство не порушувало кримінальну справу про вибух газопроводу. Йому порадили звернутися в поліцію, але там про затриманих теж нічого не повідомили.

«З’ясовуємо інформацію про місцеперебування. Наразі за фактом викрадення п’ятьох громадян від родичів подані заяви до чергової частини МВС і в прокуратуру», — написав Азаматов у фейсбуці.

Людей біля ​​управління ФСБ ставало все більше — кримські соціальні мережі були переповнені публікаціями про зникнення людей. Почали підходити активісти й родичі інших заарештованих кримських татар. Серед них працювали кореспонденти «Кримської солідарності», вони вели стрім.

Поступово квартал оточили поліцейські. Працівники у формі стояли через кожні 50 метрів, а в натовп присутніх періодично заходили люди в цивільному одязі. О пів на п’яту вечора поліцейський офіцер зачитав з аркуша вимогу розійтися і встати з урахуванням соціальної дистанції.

Поліцейський зачитує вимогу до присутніх розійтися. Фото: «Кримська солідарність»

«Я вимагаю припинити правопорушення й негайно розійтися. А також дотримуватися соціальної дистанції. Відповідно до вимог 20.2.2 КпАП РФ організація масового одночасного перебування або пересування громадян у громадських місцях, які призвели до порушення громадського порядку, тягне за собою адміністративну відповідальність», — повторював поліцейський у гучномовець.

Адвокати до цього часу в найближчому кафе готували нові скарги про зникнення затриманих. Присутні розбрелися бульваром, щоби між ними була відстань у півтора метра.

 

Адвокати за призначенням

Усвідомлюючи звичайну практику, адвокати заздалегідь повідомили в адвокатську палату Криму, що у всіх п’ятьох кримських татар є захисники за угодою, щоби там відмовили, якщо від слідства надійде запит на адвокатів за призначенням. Найчастіше так робиться, щоби призначений адвокат, знайомий і лояльний слідчому, фактично допомагав йому, а не підзахисному.

Адвокат Айдер Азаматов захищає Асана Ахтемова. Він теж зателефонував до адвокатської палати, повідомив про це й дізнався, що слідчий ФСБ уже запросив адвоката Олега Глушка. Глушко про це нічого не знав, кинув слухавку й більше Азаматову не відповідав. Той відправив колезі у вотсап угоду з родичами Ахтемова на захист, але Глушко це повідомлення проігнорував.

Адвокат Олег Глушко. Фото: сторінка Глушка у фейсбуці

Олег Глушко був адвокатом за призначенням у декількох гучних кримських політичних справах. У квітні 2019 року російські прикордонники затримали кримського татарина Раїма Айвазова, який їхав із Криму на материкову частину України. Про те, що сталося після затримання, він розповів згодом у суді. Працівники ФСБ вивезли його в поле поблизу адмінкордону й імітували розстріл, погрожуючи вбивством, якщо він не почне свідчити проти інших обвинувачених — Айвазова й ще майже трьох десятків кримських татар звинувачених у належності до ісламської партії Хізб ут-Тахрір стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ . Організація визнана терористичною в Росії і вільно діє в Україні й більшості європейських країн. Після тортур Айвазова відвезли до управління ФСБ, де почали тиснути психологічно. За словами кримчанина, у цьому брав участь адвокат за призначенням Олег Глушко. «Дуже багато страху навів», — так охарактеризував Глушка Айвазов і визнав, що саме під тиском адвоката дав свідчення проти інших учасників справи.

Після того, як не вдалося поговорити з колегою, Азаматов спробував зв’язатися зі слідчим ФСБ — до цього часу вже було відомо, що справу про підрив газопроводу веде майор Віталій Власов. Слідчий теж не відповідав. Адвокат спробував передати йому свій ордер через чергового, але Власов і на це не відреагував — адвокат чекав біля управління до півночі.

Глушко, який уже знав про домовленість Азаматова й сім’ї Ахтемова на захист, з вечора 4 вересня брав участь у всіх слідчих діях. Через два дні він брав участь у суді з обрання запобіжного заходу Асану. У суді він попросив для нього домашній арешт, але документів, які доводять, що в нього є, де відбувати арешт, не надав. З рідними Асана Ахтемова він жодного разу не зв’язався.

Азаматов збирається подати на колегу скаргу до адвокатської палати.

 

Масові затримання

Приблизно о 16:20 до перехрестя, де зібралися вже орієнтовно 60 осіб, підігнали порожній автобус синьо-білого кольору з написом «Автотранс». Люди насторожилися, але не розходилися. Ще через 20 хвилин поруч з автобусом припаркувався автозак Росгвардії, з якого вийшов загін ОМОНу «Беркут» у чорних касках, бронежилетах і повному обмундируванні.

О 16:45 за командою керівника поліції міста, полковника Сергія Ніколаєва весь загін «Беркут» підбіг до кримських татар і почав затримувати людей. Не чіпали лише кількох літніх жінок, яким пригрозили затриманням і відігнали убік. Усіх інших завантажили до порожнього автобуса, який одразу ж від’їхав. Юриста Руслана Абдурашитова кілька разів ударили по нирках, а активіста Ролана Османова закинули до салону.

Керівник поліції Сімферополя, полковник Сергій Ніколаєв (без маски). Фото: «Кримська солідарність»

«Відходимо! Відходимо! Усі відходимо!» — кричали люди в касках і відштовхували жінок похилого віку.

«Дай Бог, дай Бог вашим матерям таких сліз. Що ви робите?! Ми просто хочемо знати, де наші діти», — розплакалася Зодіє Салієва з Бахчисарая. Її сина Сейрана Салієва — філолога турецької та кримськотатарської мов, екскурсовода — засудили до 16 років колонії за звинуваченням у належності до Хізб ут-Тахрір.

Серед затриманих виявилися родичі затриманих — батько Азіза Ахтемова, мати й молодший брат Асана Ахтемова. Крім них у поліцію повезли голову виборчкому Курултаю кримськотатарського народу Заїра Смедлю, редактора газети «Авдет» Шевкета К’айбуллаєва, кореспондентів «Кримської солідарності» Айдера Кадирова й Нурі Абдурашитова. На шиї в них висіло посвідчення видання «Грані.ру», але «беркутівці» на це не звернули уваги.

«Розберуться в поліції!» — відповів чоловік у касці, коли йому показали посвідчення.

Автобус розвіз затриманих у райвідділи поліції — «Залізничний» на Павленка й «Центральний» — на вулиці Футболістів.

Тепер на бульварі Франка поліцейські зупиняли перехожих, якщо вони йшли хоча б удвох, і гальмували машини. Кримські татари почали збиратися біля райвідділів, куди привезли затриманих у ФСБ. Біля кожного зібралося понад 70 людей. Хтось привіз термоси з кавою й бутерброди, а поліція оточила будівлю. Поліцейські періодично підходили до присутніх і зачитували в рупор вимогу розійтися, але нікого не затримували.

«Можете очікувати тут. Дотримуйтесь заходів безпеки. Громадяни, використовуйте маску й санітайзер, і дистанцію. Дуже великий обсяг роботи, через годину всіх мають відпустити», — повідомив працівник поліції Зодії Салієвій.

Сюди ж приїхали адвокати.

Затримання кримських татар біля будівлі ФСБ, 4 вересня 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

На затриманих кримських татар склали рекордну для кримської поліції одночасну кількість протоколів про невиконання правил поведінки під час надзвичайної ситуації або загрози її виникнення стаття 20.6.1 Кодексу про адміністративні порушення РФ — відкрили 58 адміністративних проваджень. З «Залізничного» відділу поліції, у якому опинилося 28 осіб, усіх відпустили до 23 години ночі, а «Центральний» працював із протоколами до половини третьої ночі — сюди ОМОН доправив 30 осіб.

Батька Азіза і брата Асана Ахтемових цієї ночі додому не відпустили. На них склали протоколи про непокору вимогам поліції стаття 19.3 КоАП РФ й повідомили адвокатам, що наступного дня їх розгляне суд.

«Беркут» ще довго стояв біля будівлі ФСБ. Команди розходитися не було до темряви. Поліцейські періодично зупиняли людей, які проходили повз, обходили сусідні вулиці, але до ночі чекати новин залишилися лише адвокати — Айдер Азаматов, Іслям Веліляєв, Еміне Авамілєва, Сафіє Шабанова й Ліля Гемеджі. Неподалік від них до кінця дня довго стояла невелика група людей.

«По домівках! Прийшла команда від Ніколаєва», — крикнув у темряві чоловік у чорній касці приблизно о 21 годині. ОМОНівці швидко зайшли у вантажівку й поїхали, не зважаючи на активістів, які й далі стояли через дорогу від будівлі ФСБ.

До цього часу адвокату Айдеру Азаматову стало вперше, без підтвердження від слідства, відомо, що затримані, вочевидь, — у ФСБ, що справа про диверсію частина 1 статті 281 КК РФ все ж порушена. Підозрюваними в ній проходять брати Азіз та Асан Ахтемови.

Спеціаліст Центру з надання безоплатної правової допомоги сказав адвокатці Сафіє Шабановій, що Азіз Ахтемов відмовився від незалежного адвоката. Вона цьому не повірила.

«Оскільки я досі не отримала доступу до свого довірителя, є підстави вважати, що до нього застосовували незаконні методи ведення слідства, психологічний і фізичний тиск», — сказала Шабанова.

Пізно ввечері слідчий Віталій Власов підтвердив адвокату Ісляму Веліляєву, що всі затримані дійсно перебувають у ФСБ. Для них запросили адвокатів за призначенням і не допустять інших захисників — сказав Власов.

 

Кримінальна справа

Кримінальну справу про підрив газопроводу було порушено 4 вересня, у день затримання Джеляла та братів Ахтемових і майже через два тижні після заяви МВС про інцидент. Спочатку підозрюваними в справі про диверсію частина 1 статті 281 Кримінального кодексу РФ проходили лише Азіз та Асан Ахтемови, Джелял був у статусі свідка і в ухвалі про порушення справи навіть не згадувався. Підозрюваним у пособництві частина 5 статті 33 КК РФ він став після свідчень засекреченого свідка, який несподівано з’явився того ж дня. Нова кримінальна справа, де йдеться про Джеляла, була порушена о 4 ранку 5 вересня.

На суд з обрання запобіжного заходу слідчий ФСБ Віталій Власов вийшов із клопотанням про арешт Джеляла з коротким описом злочину з мінімальними подробицями. Судячи з матеріалів, слідство вважає, що Джелял на прохання «невстановлених слідством осіб» звів їх з Асаном Ахтемовим, знаючи, що ці особи попросять його пошкодити газопровід. Асан із братом Азізом знайшли вибухівку й орієнтовно о 5:40 ранку 23 серпня завдяки ній підірвали газову трубу «Крымгазсети», яка йшла через річку Ангара в Перевальному. Це призвело до відключення газу в селі і військовій частині № 12676 Берегової оборони Чорноморського флоту, яка розташована в селі.

«Ґратам» не вдалося знайти підтверджень, що в Перевальному в цей день зникав газ — на редакційний запит до «Крымгазсети» не відповіли. Прес-служба МВС офіційно про подію не повідомляла, але низка видань із покликанням на джерела в поліції опублікували інформацію про «механічне пошкодження газової труби», яке, можливо, сталося внаслідок «протиправних дій невстановлених осіб». Спочатку порушили справу про пошкодження майна частина 2 статті 167 КК РФ і її розслідувала поліція.

На ілюстраціях із місця пошкодження газопроводу, які поширили через два тижні після події разом зі свідченнями братів Ахтемових, видно невеликий отвір у трубі біля самої землі — діаметром приблизно 15 сантиметрів.

Газопровід біля села Перевальне проходить через річку Салгир. Фото: «Крымгазсети»

Газопровід високого тиску завдовжки понад дев’ять кілометрів був прокладений компанією «Крымгазсети» у 2016–2017 роках на замовлення Міноборони спеціально для 126-ї окремої бригади берегової оборони і 8-го артилерійського полку Чорноморського флоту в Перевальному. Газопровід йде під землю в п’яти місцях під трасою й один раз перетинає річку Салгир поверхнею. Саме в цьому місці, за даними слідства, була пошкоджена труба.

 

Свідчення в статусі свідка та очна ставка

Як свідок Джелял встиг дати свідчення і взяти участь в очній ставці з Асаном Ахтемовим. Очна ставка відбувалася о 2 ночі. З Ахтемовим перебував адвокат за призначенням Олег Глушко. З огляду на графік чергувань адвокатів Сімферополя, 4 і 5 вересня не були днями, коли він мав надавати безкоштовну юридичну допомогу.

З огляду на протокол очної ставки, Джелял під час неї розповів, що його знайомий Різа Яг’яєв-Веліулаєв, який працював раніше охоронцем колишнього голови Меджлісу, народного депутата Мустафи Джемілєва, просив знайти когось із молодих людей у Криму, хто погодився би проводити «інформаційні акції проукраїнського характеру» — розклеювати листівки, підняти український прапор тощо. Джелял запропонував це кільком знайомим, зокрема й Асану Ахтемову, той «відмовчувався», але зрештою погодився взимку 2021 року. Джелял передав його номер телефону Яг’яєву, але як відбувалося їхнє спілкування в подальшому, про які акції могла йти мова — не знав. Так само, як і обставин підриву газопроводу.

«Я вважаю, що ці люди не могли цього зробити», — постійно повторював під час допитів Джелял.

Ахтемов у відповідь під час очної ставки стверджував, що ім’я Різи ніколи не звучало в розмові з Джелялем, але той пропонував участь в акціях, «щоби помститися окупантам». Асан говорив, що нічого на це не відповів. Наприкінці травня, за його словами, Джелял зателефонував йому в месенжері Signal і запропонував з’їздити на риболовлю на Арабатську стрілку й «дещо подивитися». Куди їхати й що потрібно дивитися, йому нібито мають сказати «хлопці», яким Джелял дав номер Асана. Наступного дня Асану зателефонував чоловік, який представився Саїдом, мова знову йшла про поїздку на Арабатську стрілку. Щоби потрапити через неї на контрольовану територію через блокпости, Саїд пропонував на першому віддати блок сигарет, на другому підкупити сухпайком, а третій — просто проїхати. Ахтемов вислухав, але зрештою нікуди не поїхав.

Саїд не називав імені Джеляла, але говорив, що отримав номер від «спільного знайомого». Ахтемов подумав на Джеляла. Ім’я Різи Ахтемов від нього ніколи не чув, як і подробиць акцій, у яких той пропонував брати участь Асану. Так само Джелял сказав, що не знає ніякого Саїда й чому він телефонував Ахтемову.

Наріман Джелял з адвокатом Миколою Полозовим у Київському райсуді Сімферополя, 6 вересня 2021 року. Фото: Ельмаз Акімова

Те ж саме Джелял говорив як свідок, з огляду на протокол його допиту. Про Різе він розповів сам. Слідчий запитав його про те, як Джелял познайомив Ахтемова з «невстановленими особами — громадянами України», за вказівкою яких підірвали газопровід. Джелял відповів, що нічого про підрив і участь у цьому Ахтемова не знає, але згадав про Різу Яг’яєва-Веліулаєва.

Адвокат Джеляла Микола Полозов вважає, що слідство спочатку хотіло залучити його підзахисного як підозрюваного, а статус свідка спершу знадобився, щоби не допустити до нього адвоката. До того ж свідок не має права відмовитися від надання свідчень під загрозою кримінального переслідування за це, на відміну від підозрюваного.

Сам Наріман Джелял пояснив свої свідчення пізніше в нотатках, які написав після затримання й передав адвокату для публікації.

«Мабуть, стресова ситуація, мої знання про те, що траплялося в подібних підвалах, і низка ще кількох причин змусили мене говорити. Простий людський страх зробив свою справу. Я багато разів думав над тим, як буду поводитися в такій ситуації і знав, що це не найсильніший мій бік. Ризикуючи повсякденно в публічному просторі, я хотів бути «стійким героєм» і тут, але…

«Злий» [оперативник] врешті не витримав і почав говорити те, що відомо. Ще раз нагадав, що все може піти за поганим сценарієм. І я підтвердив його інформацію, сподіваючись, що це не зашкодить хлопцям, але водночас врятує мене від тортур або іншого застосування сили».

Через два дні, 6 вересня, Джелял відмовився від усіх свідчень як свідка і слів, сказаних на очній ставці. Він пояснив це тим, що до нього не пускали адвоката, він був виснажений після майже доби, проведеної в наручниках, з мішком на голові, без їжі та води, постійно вислуховуючи погрози. Провину він заперечує.

Засекречений свідок

Зі свідка в підозрюваного Наріман Джелял перетворився після того, як 4 вересня в справі несподівано з’явився засекречений свідок, який під псевдонімом «Сергій Данилов» дав проти нього свідчення. Протокол опитування він чомусь підписав фіктивним підписом псевдоніма.

Він розповів, що знає Джеляла приблизно з 2010 року, але зблизився з ним після анексії, коли «помилково вважав, що повернення Криму до складу України піде на користь жителям півострова». Після цього вони разом відвідували судові процеси в справі «26 лютого» (Справа про масові заворушення 26 лютого 2014 року в будівлі Держради Криму. Так російська влада інтерпретували зіткнення проросійських і проукраїнських, здебільшого кримських татар, активістів під час мітингів перед захопленням російськими військами органів влади в Криму), щоби підтримати підсудних, заходи на День кримськотатарського прапора й День пам’яті депортації. Мабуть, Джелял почав йому довіряти, з огляду на те, що розмовляв у його присутності з Різою. Телефоном вони говорили про якусь «справу», яку може зробити «Асан», якому потрібно з’їздити «порибалити на Арабатську стрілку», де його перевірять — чи зможе він впоратися. А після 23 серпня Джелял, за даними свідка, говорив із Різою, вживаючи фрази — «нормально спрацювали по трубі», «будете гроші скидати?» і «ну на ваш розсуд». «Данилов» вирішив, що вони обговорюють підрив газопроводу, про який він дізнався з новин.

4 вересня, коли він дізнався про затримання Джеляла, то сам прийшов до ФСБ повідомити про його розмови з Різою. Судячи з усього, саме після цього Джелял став підозрюваним.

Жодних доказів існування засекреченого свідка, крім його свідчень, у матеріалах справи немає.

 

Тортури та зізнання

Якщо не зважати на час, проведений у наручниках і з мішком на голові, криків і погроз, Джеляла не били й не катували, хоча його адвокатка Еміне Авамілєва прирівнює це до тортурних умов і вважає жорстким психологічним тиском. Азіз Ахтемов розповів адвокату Айдеру Азаматову під час зустрічі, що його самого вдарили кілька разів оперативники, але найстрашніше сталося з його братом — Асаном. Він сам розповів про це Азізу, коли вони залишилися на якийсь час наодинці.

Після затримання вдома його били так, щоби не залишити помітних слідів.

«Через біль у внутрішніх органах важко розмовляти», — розповідав Азіз Ахтемов.

Вночі Асана вивезли до лісу неподалік Бахчисарая — там була вже заздалегідь ​​вирита яма в землі. Біля неї його поставили навколішки й почали стріляти з автомата понад головою.

«Ми тебе зараз тут закопаємо й ніхто ніколи не знайде», — погрожували Асану. Йому пропонували тікати, щоби «вбити під час спроби втечі».

У підвалі, де тримали Ахтемова, Асану до мочок вух почепили дроти й пустили ними струм. Асан розповів братові, що за цим усім дивився адвокат Олег Глушко. Коли Ахтемов не витримав і звернувся до нього: «Як ви можете допускати таке, ви ж адвокат?», Глушко відповів, що це «стандартна процедура».

«Ґратам» Глушко на питання про тортури відповів: «Фізично їх ніхто не чіпав, усе було дуже культурно і спокійно».

Декілька днів обом Ахтемовим не давали спати й погрожували розправою над ними і членами їхніх сімей. Врешті 7 вересня в ЗМІ з’явилося відео, на якому вони розповідали про те, як готували і провели диверсію на газопроводі.

На відео брати Ахтемови заретушовані, воно змонтоване з їхніх уривчастих реплік. Асан Ахтемов розповідає, що в «Макдональдсі» в Херсоні до нього підсів чоловік, який назвався Саїдом. Він запропонував підірвати газову трубу в Перевальному. У якійсь квартирі Асану показали, як використовувати вибуховий пристрій. Показував чоловік на ім’я Сергій. Він пояснив, що це кумулятивний снаряд, якого має бути достатньо, щоби пробити трубу. Далі на відео відсутній шматок, мабуть про те, як вибухівка опинилася в Криму. Азіз говорить лише, що її надіслали до Криму через два-три тижні після зустрічі в Херсоні. З подальшої розповіді зрозуміло, що вона була всередині сиру. Асан дістав його і сховав у гаражі, у старій хлібниці. Брати поїхали до труби, Асан викопав ножем біля її основи невелику яму, завглибшки 15 сантиметрів. Він поклав туди пристрій, присипав землею і вони поїхали. Пристрій мав спрацювати впродовж 4–5 годин. Тобто, за версією, поданою у відео, вони були біля труби о першій годині ночі або трохи пізніше 23 серпня.

Опівдні наступного дня Асану подзвонив Саїд і сказав, що пристрій спрацював. На його прохання брати видалили всі листування, коли їздили закладати вибухівку — залишили телефони вдома.

«Визнають усе в повному обсязі, показують і розповідають як інструктувалися в Херсоні», — заявив «Ґратам» адвокат Глушко.

Однак дружини Азіза та Асана Ахтемових запевнили «Ґрати», що чоловіки ночували вдома й нікуди не виїжджали.

«22 серпня в неділю він був увесь день вдома, — розповіла Аділе Ахтемова — дружина Азіза. — Я від’їжджала, залишала дитину його батькам. Він відвозив дитину ще вранці. Цілий день був там, ремонтував свою машину й татову машину. Це можуть підтвердити всі близькі, рідні, які перебували в цьому будинку. Потім орієнтовно о 20–21 годині ми приїхали додому. Ночував удома.

23-го, у понеділок, він був на роботі. В Асієшки (донька Азіза — Ґ) день народження 25-го і я просила в нього купити крем та сир у кондитерській. У мене навіть є повідомлення, де я це йому пишу».

Іслам Ахтемов — батько Асана й Репіка Ахтемова — дружина біля будівлі ФСБ, 4 вересня 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

«Мій чоловік із 22 до 23 серпня був вдома. 23 серпня він поїхав на роботу приблизно о 10–12 годині дня. Працює в доставці продуктів «Добрий кухар», можна зателефонувати господареві — він підтвердить», — розповіла Репіка — дружина Асана Ахтемова.

 

Заява ФСБ

Якщо в клопотанні про арешт Джеляла та Ахтемових замовниками підриву газопроводу були «невстановлені слідством особи», то вже наступного дня ФСБ назвала три імені, що мають стосунок до диверсії й Головне управління розвідки України.

Організатором був названий Різа Яг’яєв-Веліулаєв, якого ФСБ визначила, як агента ГУР, причетного до диверсійної української групи, розкритої влітку 2016 року. Тоді в перестрілці з нею загинули працівник ФСБ підполковник Роман Каменєв і російський десантник Семен Сичов. Ще двома організаторами підриву газопроводу були названі працівник ГУР Максим Мартинюк і керівник оперативної служби розвідки «Таврія» Віктор Зелінський. Санкціонував акцію, за версією ФСБ, начальник ГУР Кирило Буданов, який також брав участь в інциденті у 2016 році. Російська спецслужба розповсюдила портрети всіх трьох.

ФСБ також стверджує, що підрив хотіли присвятити Дню Незалежності України, а за його проведення передбачалося отримати від ГУР 2 000 доларів. У Херсон брати Ахтемови їздили «за вказівкою одного з керівників забороненого «Меджлісу» — стверджує російська спецслужба, але не зрозуміло, кого має на увазі — Джеляла або когось іншого.

«Ґрати» перевірили прізвища, зазначені ФСБ, у матеріалах справи «кримських диверсантів» 2016 року й не знайшли їх ні серед розсекречених співробітників української розвідки, ні серед «агентурного апарату».

10 вересня слідство перекваліфіковувало звинувачення Джелялу з пособництва у вчинення диверсії. За логікою слідства, Джелял спочатку знав, що планується підрив газопроводу, тому його дії — не пособництво, а вчинення.

 

Арешти, порожні автобуси та поливання трави

Вранці 6 вересня в Київському райсуді Сімферополя почали обирати запобіжний захід затриманим.

Біля будівлі суду стояли поліцейські машини з мигалками, два великих порожніх, ніби натяки, автобуси. Бійці «Беркута», працівники центру «Е» і ФСБ гуляли в парку біля суду, де поступово збиралися кримські татари. Коли їх стало більше сотні, поліцейські почали періодично підходити до натовпу й зачитувати попередження про адміністративну відповідальність за порушення карантинних заходів та законодавства про мітинги.

Біля входу до суду стояли журналісти федеральних і місцевих видань — «Кримінформ», «РИА новости», «Россия 24» та інші. Наступного дня всі вони опублікували відео, поширене ФСБ.

Бійці ОМОНу біля Київського райсуду Сімферополя, 6 вересня 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

Несподівано приїхали комунальники й почали розмотувати шланги.

«Територію біля Київського районного суду в Сімферополі почали заливати водою, щоби слухачі не збиралися на сьогоднішні суди щодо політв’язнів кримських татар, яких викрали фсбшники. Хоч дерева полиють вряди-годи, без розкрадання бюджету», — іронізував у фейсбуці адвокат Еміль Курбедінов.

О четвертій годині вечора стало відомо, що Ельдара Одаманова заарештували на 15 діб за невиконання вимог поліції. Коли з ним змогла зустрітися адвокатка Ліля Гемеджі, він був уже в лінійній поліцейській дільниці аеропорту, де провів ніч. До цього його тримали в підвалі з мішком на голові, як і Джеляла, лише дві доби. Паспорт у нього забрали під час обшуку, тому коли з підвалу його відпустили на набережну Салгира, і до нього підійшли поліцейські й зажадали показати документи — показувати він не мав що. Його одразу ж затримали.

Шевкета Усейнова відправили до ізолятора тимчасового тримання (далі — ІТТ) на 14 діб — з ним відбулося те ж саме.

За версією поліції, обидва чинили опір «руками й ногами».

Водночас протокол адміністративного порушення оформлений на підставі паспорта, тобто він був у поліцейських — на це звернула увагу Гемеджі на засіданні, але суд це не переконало. Одаманова й Усейнова відправили в ІТТ Сімферополя. Підозр у причетності до підриву газопроводу їм не висували, який вони мають стосунок до справи й навіщо їх затримала ФСБ — невідомо.

 

«Кримськотатарські диверсанти»

Підозрюваних у справі про диверсію почергово привозили до Київського райсуду на білих «газелях». Асан Ахтемов вийшов із мікроавтобуса в напівзігнутій позі з низько опущеною головою.

«Асан, ми тут!» — хором кричали йому люди, які зібралися за ґратами біля службового входу в будівлю, через який заводили підозрюваних. Ахтемов не обернувся й жодного разу не подивився в бік присутніх.

Суд з обрання йому запобіжного заходу пройшов майже непомітно, адвокат Айдер Азаматов так і не зміг потрапити до залу й побачитися з ним. Адвокат Глушко сказав «Ґратам», що «вони [Ахтемови] написали заяву своїми руками про проведення закритого засідання щодо санкції».

«Родичі в коридорі намагалися до нього звернутися, щоби він не боявся, не переймався. Говорили про те, що в нього є адвокат за угодою, щоби він не відмовлявся від цього адвоката, він навіть голову не міг підняти. Значить настільки людина пригнічена, настільки на людину тиснули психологічно, що вона навіть не може голову підняти й подивитися в очі своїх родичів. Дивно те, що в самій ухвалі зазначено, що Асан підтримав клопотання слідчого про обрання йому запобіжного заходу. Так не буває, якщо на людину не чинили психологічного або іншого тиску», — припустив Азаматов.

Суд відправив спочатку його, а вслід за ним і Азіза Ахтемова, в СІЗО до 4 листопада.

Присутні біля Київського райсуду Сімферополя кримські татари читають намаз, 6 вересня 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

Адвокатці Сафіє Шабановій вдалося потрапити до залу засідання, незважаючи на те, що Азіз Ахтемов формально від неї відмовився.

«На жаль, й Асан, й Азіз мені здалися в абсолютно неадекватному стані. Таке було відчуття, що вони нічого не чують. Я все ж пробилася до залу судового засідання, підійшла до Азіза, сказала: «Я твій адвокат, спочатку я підписала угоду з твоїм батьком, а ось сьогодні з дружиною». Азіз завченими словами сказав: «Я від вас відмовляюся. У мене є адвокат». Я кажу: «Що ти робиш, ось родичі турбуються». А він сидить і просто ні на що не реагує. І ще я хочу сказати, мене дуже вразила реакція слідчого ФСБ, який сказав: «Ви все ж сюди зайшли?!». І також повернувся й загрозливо сказав Азізу: «Ти що все-таки будеш із нею працювати?». Тобто, я вважаю, що під тиском і Азіз, й Асан поки не хочуть із нами працювати», — розповіла після засідання Шабанова.

Інтереси Азіза зараз представляє адвокат за призначенням Олександр Полянський, Асана в суді захищав Олег Глушко. Родичі домагаються допуску незалежних юристів, з якими вони уклали угоду.

Крім самих братів Ахтемових під арештом опинилися їхні рідні, затримані разом з усіма біля будівлі ФСБ напередодні. На 10 діб адмінарешту суд відправив батька Азіза — Ескендера Ахтемова. На нього склали протокол за непокору поліції.

На 15 діб суд заарештував брата Асана — Арсена Ахтемова. У матеріалах його справи є заява жителя Сімферополя Євгена Тарара, який повідомив черговому поліції, що «на бульварі Франка 13, біля будівлі ФСБ зібралися понад 30 осіб, які підозріло поводяться». Нібито після цієї заяви правоохоронці вирішили втрутитися, проте вона була написана о 16:47 — після того, як на бульвар підігнали порожній автобус і вантажівку Росгвардії.

У рапорті поліцейського стверджувалося, що Арсен Ахтемов не реагував на команду «стій» і намагався втекти.

«Одного сина викрали з будинку, другому дали 15 діб. За що?! Він же просто прийшов шукати свого брата. Ах, Менім балам! (Мій синочок — Ґ)», — плакала після рішення суду Зарема Ахтемова, яку також затримували на бульварі Франка.

О 18:00 розпочалося останнє судове засідання. Двері суду зачинив черговий конвоїр, у будівлі залишилися лише журналісти, кілька родичів і учасники.

До зали суду Джеляла привели люди в чорних масках. Він виглядав виснаженим і втомленим, але усміхався дружині Левізі, яку пустили на засідання, і слухачам, з якими був знайомий. Суд пустив до залу журналістів, але деякі не вмістилися через соціальну дистанцію й залишилися за дверима.

Наріман Джелял у Київському райсуді Сімферополя, 6 вересня 2021 року. Фото: Ельмаз Акімова

Суддя Віктор Крупко заборонив не лише відеозйомку, а й аудіозапис, який суд не має права забороняти у відкритих засіданнях. До матеріалів долучили характеристики, зібрані за кілька годин від районної сільради та сусідів.

Клопотання про арешт подавав слідчий Віталій Власов, стверджуючи, що Джелял може сховатися, якщо залишиться на волі. Адвокат Микола Полозов, який терміново прибув із Москви, нагадав, що в нього четверо дітей і літні батьки. На питання суду про джерела доходу Джелял відповів, що працює журналістом-фрилансером.

«Я вважаю всі звинувачення неправдивими. Мене переслідують за мою журналістську та публічну політичну діяльність. Я міг зазнати цього кримінального переслідування ще з 2014 року, але кожного разу, незважаючи на подібні загрози і прохання залишити територію Криму з боку моїх друзів, я повертався додому на свою батьківщину. Нещодавно відвідав установчий саміт «Кримської платформи», яку вкрай негативно оцінює російська влада. Були публічні заяви керівництва Криму про переслідування учасників «Кримської платформи», але незважаючи на подібні заяви й погрози, я повернувся додому. У мене не виникає жодної думки, незважаючи на наявний стан справ — моя кримінальна справа, з якою я абсолютно не згоден, у мене немає найменшого бажання залишати Крим і свій власний будинок», — пояснив суду Джелял. Причиною арешту він назвав бажання влади ізолювати його від суспільства.

Джеляла заарештували до 4 листопада 2021 року. Адвокати збираються оскаржити рішення, але не сподіваються на його зміну.

Українська адвокатка Євгенія Закревська одразу після арешту Джеляла направила до Європейського суду з прав людини заяву про прийняття термінових заходів (за правилом 39 Регламенту 39) для захисту Джеляла й Асана Ахтемова, який повідомив через брата про тортури. 9 вересня ЄСПЛ у відповідь на цю заяву зажадав від Росії інформацію про медичне обстеження заарештованих і реакції на інформацію про тортури. Окремо суд попросив пояснити, чи має Асан Ахтемов доступ до незалежного адвоката. У РФ є час до 23 вересня, щоби надати інформацію.

 

 

 

 

80 відсотків українців вважають, що в суді виграє багатший або більш впливовий
80

відсотків українців вважають, що в суді виграє багатший або більш впливовий

Монолог голови Ради суддів Богдана Моніча «В Україні сформувалася традиція — в усіх проблемах звинувачують суди»

«В Україні сформувалася традиція — в усіх проблемах звинувачують суди»

Монолог голови Ради суддів Богдана Моніча

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів