«У вашій історії немає трешу, трохи додамо». В Криму катували струмом і посадили студентів з Узбекистану, які передумали їхати до Сирії

Ілюстрації: Анна Щербина, Ґрати<br />
Ілюстрації: Анна Щербина, Ґрати

На початку квітня минулого року кримське управління ФСБ розповсюдило відео затримання в Сімферополі двох громадян Узбекистану. У повідомленні до відео стверджувалося, що вони хотіли потрапити до Сирії, щоб вступити в одне з терористичних угруповань, що воюють в країні, проте російські спецслужби цьому завадили. Через дев’ять місяців Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив Феруза Хабібова до дев’яти років, а Жасура Махмудова до п’яти років ув’язнення в колонії суворого режиму.

Суд визнав доведеним те, що молоді лікарі — студенти Сімферопольської медичної академії хотіли вступити в угрупування «Джебхат ан-Нусра» в Сирії. Студенти та їхні однокурсники, які виступили свідками у справі, розповіли «Ґратам» про тортури струмом, прослуховування ФСБ у гуртожитку університету та підкинуті, але недійсні квитки.

 

Обшук

Востаннє студент Медичної академії імені Сергія Георгієвського в Сімферополі Джасур Махмудов зайшов на свою сторінку ВКонтакте 26 березня 2020 року. О 1:37 ночі він скористався телефоном, а вже за кілька годин — о 5:40 ранку в кімнаті гуртожитку почався обшук. Працівники кримського управління ФСБ прийшли, щоб затримати його і сусіда по кімнаті — студента четвертого курсу Медакадемії Феруза Хабібова «за підозрою в намірах вирушити до Сирії для участі у збройному конфлікті». У кімнаті разом з ними під час обшуку перебував їхній однокурсник і сусід по кімнаті — Дільнур Анваров. Він випадково, відбившись у дзеркалі, потрапив на оперативне відео ФСБ.

Перед обшуком співробітники ФСБ повідомили мешканцям студентського гуртожитку №2 на бульварі Леніна, що тут виявили хворих на COVID-19 — в Криму та Севастополі з 17 березня через загрозу коронавірусу діяв режим «підвищеної готовності». Проте пізніше на очах у коменданта, вахтера і мешканців інших кімнат на двох студентів одягли наручники і вивели на вулицю. Дільнура Анварова теж затримали, але, обмежившись обвинуваченням у неповідомленні про злочин стаття 205.6 Кримінального кодексу РФ і підпискою про невиїзд, відпустили. Через два місяці Київський районний суд Сімферополя оштрафував його на 25 тисяч рублів 9500 гривень .

Махмудов і Хабібов до гуртожитку більше не повернулися. Затримання відбулося 26 березня, але прес-служба ФСБ повідомила про це лише 2 квітня. Наступного дня після затримання у тому ж Київському районному суді Сімферополя обох заарештували до 26 травня, згодом арешт кілька разів продовжували.

Обоє хлопців приїхали з Узбекистану, з міста Карші, в якому народилися і виросли. Махмудов вступив на спеціальність «Лікувальна справа» в липні 2018 року, услід за своїм двоюрідним братом Жалолом. Сім’я Хабібова вибрала медичний виш у Криму з раціональних міркувань — тут медосвіту можна отримати набагато дешевше, ніж у Європі, а рівень підготовки у навчальному закладі до 2014 року вважався якісним на пострадянському просторі. Він теж вступив на спеціальність «Лікувальна справа».

Хабібов, зважаючи на інформацію у соціальних мережах, регулярно брав участь в олімпіадах і наукових конференціях. У 2018 році разом з однокурсниками посів перше місце на міжфакультетному конкурсі за атлас центральної нервової системи людини і до навчання, очевидно, ставився відповідально. В академії навчалися кілька громадян Узбекистану, вони трималися одне одного. Махмуд Істамов — один зі студентів, який кинув навчання і залишив Крим після цієї історії, говорить: «Ми всі були активістами».

«Мій батько дуже хотів, щоб я отримав російський диплом. У мене все добре було з навчанням, ми нікому не завдавали шкоди, вчилися добре, не лаялися, не шуміли, платили вчасно, активно долучалися до різних заходів. І я дуже любив Крим. Мені досі прикро, що я поїхав звідти і більше не повернуся через несправедливість», — каже Істамов.

 

Звинувачення

«Махмудов і Хабібов приготувалися до злочину, тобто підшукали засоби для вчинення злочину, співучасників злочину, змовилися на вчинення злочину та інше умисне створення умов для вчинення злочину — участі в діяльності організації, яка відповідно до законодавства РФ визнана терористичною, при цьому злочин не було доведено до кінця з незалежних від них обставин», — йдеться в обвинуваченні, підписаному слідчим ФСБ Іваном Романцем.

Він вів ще кілька кримських справ, наприклад, — націоналіста Олега Приходько, якого звинуватили у підготовці терактів. У 2019-у Романець проігнорував рішення ЄСПЛ про термінову госпіталізацію із СІЗО Сімферополя Едема Бекірова, якого звинуватили у незаконному перевезенні вибухівки до Криму.

За версією слідства, Жасур Махмудов і Феруз Хабібов домовилися виїхати до Сирії, щоб там приєднатися до терористичної організації «Джебхат ан-Нусра». Слідство зазначає, що це угруповання протидіє інтересам Російської Федерації. Мотивом, стверджує слідство, була релігійна нетерпимість: студенти планували приєднатися до сирійських терористів, щоб зі зброєю в руках боротися проти ворогів ісламу. Для цього вони купили камуфляжну форму, протизапальний препарат дексалгін, препарат для зупинки кровотечі транексам, антисептик фукорцин та інші ліки.

Після зборів, стверджує слідство, вони онлайн замовили таксі на сайті simferopol.krasnodar.taxi. 17 березня купили квитки на автобус компанії «Кінг-Делюкс» з Краснодара до Тбілісі. Рейс мав відбутися 27 березня. З Тбілісі наступного дня вони збиралися летіти через Афіни до Стамбула рейсами грецької авіакомпанії Aegean Airlines. У турецькому місті Хатай, говорив один із затриманих на оперативному відео ФСБ, їх мали зустріти представники організації «Хайят Тахрір аш-Шам», з об’єднання ан-Нусра, і переправити в Ідліб. Дільнур Анваров сказав «Ґратам», що не пам’ятає ні подробиць обшуку, ні того, як оперативники записували відео. Він тільки вийшов з душу, був напівроздягненим та шокованим появою озброєних людей в масках.

«Остерігаючись кримінального переслідування, рідним про свої плани вони нічого не повідомили», — доводило згодом слідство у суді.

Махмудова і Хабібова звинуватили в «участі у діяльності організації, яка відповідно до законодавства Російської Федерації визнана терористичною» частина 2 статті 205.5 КК РФ . А Хабібова ще й у сприянні терористичній діяльності частина 1.1 статті 205.1 КК РФ . Вони провину не визнали. 

 

Подарунки: ліки, камуфляж та квитки

Серед речових доказів, які надало у суді слідство, — квитки, ліки, камуфляжна форма, рушник і телефон марки Samsung Galaxy J7, з якого були куплені електронні квитки, оплачені з прив’язаного до сім-карти QIWI-гаманця.

Слідство стверджує, що телефон і сім-карту МТС підсудні купили у невідомої особи на одному з ринків Сімферополя без паспорта для конспірації. Факт придбання незареєстрованої сім-карти не стали перевіряти.

Електронні квитки на автобусний рейс «Краснодар-Тбілісі» були датовані 26 березня 2020 року, хоча Грузія повністю закрила кордон з Росією ще 16 березня. Згідно з листом ТОВ «Рус-билет» з матеріалів справи, місця в автобусі обвинувачені забронювали на наступний день.

Слідство вважає, що летіти з Тбілісі до Афін, а звідти до Стамбула підсудні мали 28 березня. Проте Греція з Туреччиною припинили авіасполучення за п’ять днів до цього — 23 березня. Пояснювати, як Махмудов і Хабібов могли приїхати до Грузії та перелетіти з Афін до Стамбула при закритому сполученні, слідство не стало.

ФСБ після затримання повідомляло, що відправитися за прокладеним маршрутом Махмудову і Хабібову завадили дії спецслужби. Однак рейс A3992 з Афін до Стамбула, яким нібито планували скористатися затримані, був скасований раніше, і повідомлення про це  було надіслане пасажирам та опубліковане на сайті авіакомпанії та аеропорту Афін, — з’ясували «Ґрати».

Махмудов стверджує, що всі речові докази, зокрема й телефон, співробітники ФСБ самі підкинули під час обшуку. Біологічний матеріал, знайдений на речах, нанесли після того, як лікар взяв у них зразки слини та потожирових слідів нібито для перевірки на СНІД, вже після затримання, — доводили вони в суді.

Сусід по кімнаті Дільнур Анваров це підтверджує. У матеріалах справи є його перші свідчення, що були надані під час слідства, де він спочатку погоджується з обвинуваченням. Там записано, що друзі при ньому обговорювали  можливість непомітно перевести гроші «Джебхат ан-Нусра». Перед затриманням він бачив, як вони принесли до кімнати пакети з формою та ліками. Вранці 26 березня він збирався в душ і бачив, як вони складали документи та речі до рюкзаків.

Ілюстрації: Анна Щербина, Ґрати

«Ґратам» Анваров пояснив, що не говорив цього, але підписав протокол, бо був заляканий слідчим. У суді його допитували двічі, він відмовився від своїх слів і зараз наполягає, що останні свідчення — правдиві. Він стверджував, що Махмудов і Хабібов нікуди не збиралися їхати, але навіть якби й хотіли, — грошей на квитки та підготовку у них не було. Всі речі — рюкзак з камуфляжем, ліки та квитки — оперативники ФСБ принесли з собою на обшук, — розповів Анваров. Він досі навчається у Сімферополі та побоюється переслідування. Проте в суді він дав свідчення, що підтверджують розповідь друзів.

Купівлю квитків, оформлених на їхні імена, Феруз Хабібов пояснює тим, що їхні паспорти та телефони тиждень були в руках оперативників ФСБ. Опинилися вони там після першої спроби студентів поїхати до Сирії рік тому. Її вони не заперечують.

 

Телеграм і спецслужби двох країн

Після затримання, ще до суду, «Ґратам» вдалося зв’язатися з Махмудовим і Хабібовим, вони детально розповіли свою версію історії. Всі однокурсники, з якими вдалося зв’язатися, її підтвердили.

Вперше думка про поїздку до Сирії спала на думку Махмудову і Хабібову в 2019 році. Вони переконують, що хотіли лише надавати медичну допомогу цивільному населенню, яке потерпає від війни. Обоє переписувалися в телеграмі з тими, хто виїхав до Сирії з Криму раніше, цікавилися у них маршрутами та логістикою, але точних дат не називали.

«Двоюрідний брат кликав приїхати, я відповідав, що є бажання, але немає фінансової можливості», — розповів Джасур Махмудов.

Один з тих, хто виїхав раніше — брат Махмудова і колишній одногрупник Хабібова — Жалол, а двоє інших — Алімардон Юсупов і Феруз Аліханов, працівники, які приїхали на півострів на заробітки, і вже звідси відправилися на Близький Схід.

«З усіма я познайомився тут, в Криму. Всі вони — громадяни Узбекистану», — розповів Феруз Хабібов.

3 вересня вони все ж спробували виїхати до Сирії. Їх було четверо: Хабібов, Жасур Махмудов, Юсупов та Аліханов. Приблизно через п’ять годин друзі та однокурсники кинулися на їхні пошуки. Хтось повідомив батькам в Узбекистан, ті почали дзвонити всім, хто був поруч із синами в Криму і просити їх зупинити. Сусід Дільнур Анваров прилетів до Сімферополя з Узбекистану днем раніше. Разом з Махмудом Істамовим він проїхався селищем Молодіжним і, нікого не побачивши, —  відправився в аеропорт.

В якийсь момент, розповідав Анваров, ще один студент — Ула Давронов сказав, що має знайомого в правоохоронних органах і звернувся до нього по допомогу в розшуку. Анваров називає його «мєнт», але, Істамов стверджує, що це був куратор університету від ФСБ, якого вони знали як Ахмеда. З цього моменту в ФСБ дізналися про студентів, що хочуть поїхати до Сирії.

Самі ж обвинувачені вважають, що про їхні наміри ФСБ повідомив саме Анваров. Той заперечує це і вказує на Давронова.

«Я ж їх застерігав і говорив, що вони повинні виїхати додому. Якби я був стукачем, я нікому б слова не сказав», — переконував Анваров «Ґрати».

Слідство стверджує, що вже в аеропорту Краснодара студенти зрозуміли, що турецька віза є тільки в одного з них, і 4 вересня всі повернулися до Сімферополя. Це звучить дивно, оскільки для громадян Узбекистану з 2007 року діє безвізовий режим з Туреччиною, однак всі студенти дійсно повернулися.

У цей момент у ФСБ вже знали про них. Пізніше Анварова, як і решту однокурсників, викликали в управління спецслужби на бульварі Франка і розпитували про сусідів по кімнаті і трьох співвітчизників, які до того моменту вже перебували в Сирії. До цього часу там, в рядах угруповання «Катіба Таухід валь-Джихад» «Батальйон єдиного бога і джихаду» — ісламістське угруповання, що складається переважно з вихідців із Центральної Азії. Воює в Сирії у складі об'єднання «Хайят Тахрір аш-Шам» , вже був Жалол Махмудов — брат Жасура, Алімардон Юсупов і Феруз Аліханов, з якими студенти намагалися виїхати у вересні.

Анваров після цього дійсно попередив Махмудова і Хабібова, що постійно спілкується зі співробітниками ФСБ, і вони регулярно вимагають, щоб він звітував, — це студенти підтвердили «Ґратам». Друзі радили Махмудову і Хабібову покинути все і терміново виїхати додому в Узбекистан. Однак батьки не хотіли, щоб сини припинили навчання і в те, що ними зацікавилася кримська ФСБ, не повірили.

9 січня 2020 року Джасур Махмудов приїхав на канікули додому в Карші, де на нього одразу вийшли співробітники Служби національної безпеки Узбекистану (СНБУ). Хабібова теж викликали на допит, але він вирішив дочекатися закінчення академічного року в Криму. Узбекистанські спецслужби запевнили Махмудова, що кримські студенти їх не цікавлять, але просили розповісти про тих трьох, що виїхали до Сирії у вересні, з якими вони спілкувалися. Після цього Махмудов повернувся до Криму.

Він прилетів на півострів 19 січня. Після повернення, на прохання співробітників спецслужби Узбекистану, він повинен був передавати їм інформацію про всі листування, ставити потрібні питання знайомим, які відправилися до Сирії. Натомість в СНБУ пообіцяли, що російські колеги не реагуватимуть на попередню спробу студентів поїхати на Близький Схід. Махмудов, втім, побоювався, що в ФСБ прохання узбецької спецслужби можуть проігнорувати, і говорив про це в СНБУ.

Махмудов і Хабібов, стверджує слідство, активно спілкувалися і зідзвонювалися зі знайомими, що виїхали до Сирії. В одній з розмов, йдеться в обвинувальному висновку, Жасур Махмудов сказав, що обдурив узбецькі спецслужби і все ж хоче приєднатися до товаришів.

Сам він розповів «Ґратам», що в січні 2020-го остаточно вирішив, що до Сирії не поїде. Про це він одразу повідомив батькам, які з літа 2019 року знали про його наміри. У сім’ї цю новину сприйняли з полегшенням. 3 лютого 2020 року він написав двоюрідному брату в телеграмі, що змінив плани і продовжить навчання в Медичній академії. 

 

Прослуховування

Студентів, що повернулися після невдалої спроби виїхати на Близький Схід, ФСБ вирішила не затримувати. Натомість в їхній кімнаті в гуртожитку встановили прослуховування. Записані розмови стали ще одним доказом, який слідство надало у суді.

Всі троє студентів в кімнаті спілкувалися між собою узбецькою. Але в матеріалах справи подається лише розшифровка розмов російською, перевірити автентичність якої неможливо. У жодному з прослуховувань не зазначено дату, але з контексту розмов можна припустити, що принаймні в двох випадках мова йде про осінь 2019 року, тобто одразу після повернення студентів.

Під час однієї з розмов Анваров розпитує Хабібова і Махмудова про те, кому вони говорили про отримання закордонного паспорта і майбутню поїздку до Туреччини. Вони відповідають, що про це ніхто не знав. Анваров явно нервує. Він просить згадати, кому вони щось розповідали про поїздку і стверджує, що тепер всіх точно будуть допитувати.

«Коли твій ноутбук забрали, стільки речей знайшли, яких ти не робив. Я не знаю, хто сказав », — говорить він Хабібову.

Під час наступної розмови Хабібов і Махмудов обговорюють поїздку до Грузії та можливі проблеми під час перетину кордону. Махмудов впевнений, що їх спіймають, згадуючи, що шофер, який віз їх до Краснодара у вересні, дорогою багато з ким спілкувався і повідомляв людям, де він перебуває. Коли було зроблено цей запис, — невідомо.

Є й третій запис. Можлива дата — 20 березня 2020 року. Саме вона зазначена в назві файлу. На ній Махмудов, зазначений під літерою М1, спілкується з Хабібовим та Анваровим — М2 і М3 відповідно.

Ось уривок цієї розмови зі збереженою «авторською» орфографією слідства:

Анваров: Що ти робиш Жасур, обід зварив? З домачатими (домашніми — Ґ.) своїми розмовляв?

Махмудов: Так з домачатими в той день, два дні тому розмовляв.

Анваров: Що сказали?

Махмудов: Вони переживають, хвилюються, питали, що робите, чи спокійно у нас. Батько впав у паніку, по моєму, в Узбекистані…

Анваров: (нерозбірливо), моїх родичів теж викликали, виявляється допитали наші свої співробітники СНБ, виявляється і брата, й інших родичів викликали і допитали, коротше дістали вони.

Махмудов: Що сказали?

Анваров: Не знаю не сказали, за тією й справою, сказали до Сирії поїхав, що робив, туди сюди, коли приїду мене теж задовбують, ті троє виїхавши до Сирії насрали з приводу, що ви вирішили, то сказали поїду, не виїхали, поїхали б, стільки метушні не було би.

Далі вони обговорюють сімейні проблеми, майбутні допити узбецькими спецслужбами і кілька разів згадують, що «потрапили у вербування». Студентів вочевидь турбує їхня репутація на батьківщині. Анваров каже, що у нього через це може навіть зірватися весілля. У діалозі не йдеться про спробу виїхати, швидше навпаки, не дивлячись на те, що, за даними слідства, він записаний менш, ніж за тиждень до затримання.

«Вони допитували так, що у мене заболіла голова. Я їм розповів, все пояснив, як у нас було, вони теж розповіли, що в Узбекистані закони пом’якшилися і розуміли, що ми потрапили у вербування, учун, пояснили, що щодо нас заходи вживатися не будуть, вони це враховують вік хлопців», — говорить товаришам Анваров.

Махмудов прямо в розмові називає помилкою те, що вони повірили своїм знайомим, які намагалися їх завербувати, очевидно, для відправки до Сирії. Він каже, що повірив братові Жалолу.

Захист намагався оскаржити запис, вказуючи, що це дивно, коли громадяни Узбекистану, які навіть у суді відмовилися говорити російською, спілкуються не своєю рідною мовою в особистій розмові. Крім того, в розшифровці безліч помилок, які навряд чи допустив би фахівець, який володіє узбецькою, якщо розшифровка була перекладена.

Ілюстрації: Анна Щербина, Ґрати

Існує й четвертий запис, зроблений біля медичної академії, в якій навчалися всі троє студентів. Назва файлу також має дату 21 березень 2020 року. Незрозуміло, яким чином спецслужби змогли записати цю розмову, — обидва учасники заперечують, що брали участь в прихованому записуванні. Цей запис — це діалог Анварова та Істамова. Вони обговорюють проблеми сім’ї Феруза Аліханова. Його рідних викликали на допит до Служби нацбезпеки Узбекистану. Вони згадують також Алімардона Юсупова, який виїхав до Сирії, і звинувачують його у своїх проблемах. Обидва співрозмовники явно незадоволені тим, що відбувається і шкодують про зв’язки з тими, хто виїхав воювати.

У січні 2020 року студенти виявили в кімнаті «жучок» ФСБ, прикріплений під шафою. Істамов каже, що вони його викинули, але все одно намагалися мало спілкуватися між собою, а потім, навесні, знайшли ще один і не вигадали нічого кращого, ніж зламати його. І 3 березня викинути в ставок Гагарінського парку. ФСБ на це відреагувала.

«12 березня нас покликали в деканат з паспортами, ми пробули там з 17:00 до 18:00 вечора. Нас відвели в окремі кімнати, там сидів чоловік, який представився підполковником ФСБ. Спершу він запитав про знайдене прослуховування, на що отримав вичерпну відповідь із зазначенням місця його знищення. За словами співробітника, прослуховування три дні шукали дайвери і не знайшли. Потім запитав про листування, про релігійну літературу. Після цього забрали наші телефони, паспорти і сказали, щоб у поліції ми про прослуховування не говорили. Потім співробітники ФСБ забрали нас з деканату і відвезли в будівлю МВС на проспекті Кірова, де допитували щодо листування в телеграм-каналі і щодо від’їзду тих трьох, про бажання поїхати до Стамбула», — згадував Хабібов.

Потім, за його словами, в кабінет зайшов співробітник ФСБ Ахмед, і запитав, чи вони все розповіли. Він почав погрожувати, вони злякалися і заговорили про бажання їхати до Сирії. Допит записували на відеокамеру, поліцейські надрукували протоколи, які затримані відразу підписали. Також вони підписалися під нерозголошенням всього, що сталося, зокрема й батькам.

«У будівлі МВС ми були з шостої вечора до другої години ночі, потім нас відпустили. Через п’ять днів повернули наші паспорти і телефони. Документи повернули співробітники — Ахмед і Володимир, зателефонувавши коменданту гуртожитку і сказавши їй, щоб ми підійшли до катедрального собору Святого Олександра Невського, біля танка (пам’ятник визволителям Сімферополя в сквері Перемоги — Ґ). У цьому ж районі розташована будівля, в якій нас катували. Після цього наші телефони прослуховували. Потім 26 березня о 5:40 ранку прийшли з обшуком, відкрили шафи, підкинувши квитки, телефони, рюкзаки з камуфляжем і медикаментами», — розповів Хабібов. 

 

Тортури

О 8:00 ранку 26 березня студентів привезли до будівлі десь в центрі Сімферополя, біля пам’ятників Василю Долгорукому-Кримському і «Ввічливим людям» на перетині вулиць Сєрова та Катерининської. Їх везли з мішками на головах і спочатку вони не розуміли, де перебувають. На виході з машини мішки зняли, і вони змогли озирнутися. Хлопці припускають, що цю будівлю використовують як транзитний пункт, в якому проводять «підготовчі» допити і тортури.

У 2014 році в цьому районі розташовувався один зі штабів збройної організації «Самооборона Криму», яка допомагала бойовикам Ігоря Гіркіна та російським військам захоплювати ключові об’єкти. Також тут, з огляду на свідчення, утримували і катували українських активістів і журналістів, захоплених «самооборонівцями». Знаючи про це, двері будівлі намагалися підпалити Олексій Чирній та Олександр Кольченко — фігуранти справи режисера Олега Сенцова.

«Під час допиту нам на голови одягнули шапки, попередньо зав’язавши скотчем. Кілька годин нас катували струмом, погрожували ножами і пістолетами. Нам погрожували зґвалтуванням. Сказали, якщо розповімо адвокатам про тортури і даватимемо інші свідчення, то нас заберуть з ізолятора і продовжать тортури. Під час тортур зачитували протоколи, написані не нами, і змушували повторювати, щоб запам’ятали. Якщо ми з чимось з написаного на папері не погоджувалися, то нас продовжували катувати. Потім кожного по черзі спустили в підвал, де людина, що представилася лікарем, взяла у нас зразки слини та потожирові зразки, сказавши, що це для виявлення СНІДу», — розповів про тортури в день затримання Феруз Хабібов. Також цього дня в обох студентів взяли відбитки пальців.

Ілюстрації: Анна Щербина, Ґрати

«Били струмом. На пальці мотали вату, змочену водою, під’єднували дроти і подавали розряд. Було чутно металевий шум обертання, можливо телефонний польовий апарат TAS. Душили пакетом. Били по геніталіях. Домагалися зізнань, що ми збиралися їхати до Сирії», — згадував Джасур Махмудов.

За його словами, рудий, високий, кремезний чоловік супроводжував тортури словами: «У вашій історії немає трешу, додамо трохи трешу. Якщо у вашій розповіді не буде того, чого ми від вас чекаємо, то ми образимося. Якщо ти помилишся, то буде страждати твій друг».

Їм наказали підтвердити, що на сайті таксі-перевезень вони залишили заявку на рейс до Краснодара, і що таксист відповів на заявку.

«Нібито ми дійсно хочемо їхати, відправитися рейсом із Сімферополя о 6 ранку, який прибуває до Краснодара о 14:00, звідти на автобусі ми мали їхати в Тбілісі, а звідти — 28 березня о 5:30 на літаку мали полетіти з Тбілісі до Стамбула. Все це зроблено з відкриттям віртуального QІWІ-гаманця на сім-карту без паспорта і реєстрації, на підроблені дані, знайдені в інтернеті. А квитки — куплені за цією карткою на наші імена», — розповів Феруз Хабібов і припустив, що квитки дійсно забронювали за допомогою їхніх паспортів і телефонів, які в цей час були в ФСБ.

Катування та побиття тривали до 13:00. Після того студенти приблизно до 18:00 підписували протоколи допиту, що періодично супроводжувалися знущаннями. Увечері їх спустили в підвал будівлі, надягнувши на очі шапки і зав’язавши їх скотчем. До них підійшов чоловік, який представився лікарем і взяв ватною паличкою зразки поту і слини. Хабібов попросив у нього таблетку заспокійливого, лікар дав її. О 19:00 їх відвезли на бульвар Франка — до управління ФСБ.

Хабібов і Махмудов досі впевнені, що їх катували за те, що вони розбили і викинули «жучки», виявлені в кімнаті гуртожитку. Це їм пригадали під час тортур.

«Ви взяли те, що вам не належить і цим нас трохи розчарували», — говорив один з тих, хто їх бив. 

 

Суд і вирок

7 квітня 2020 року у слідчий ізолятор Сімферополя до Махмудова і Хабібова прийшли двоє людей. Ув’язнених викликали по-одному. О 16:00 вони зустрілися з Хабібовим. Він стверджує, що впізнав слідчих, які катували його після затримання. Вони знову почали його бити: двічі вдарили по обличчю і почали вимагати, щоб він підписав свідчення, ніби вербував інших для поїздки до Сирії. Те ж саме відбувалося з Махмудовим через годину, коли його привели до слідчих. Його били набагато сильніше, ніж Хабібова. Судячи з усього, слідчі хотіли отримати привід перекваліфікувати обвинувачення з другої частини статті 205.5 КК РФ про участь в терористичній організації на першу — організація терористичного угруповання.

Хабібов відмовився підписувати папери, пославшись на 51 статтю російської Конституції, яка дозволяє не свідчити проти себе. У відповідь слідчі знову почали його бити і погрожувати, що в понеділок заберуть його знову і будуть катувати, а в ізолятор повернуть у середу.

«Втрачаєш можливість отримати чотири роки, а замість цього отримаєш більше 12 років», — заявив один із них.

Махмудов також відмовився підписувати документи.

Справа студентів розглядалася в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону. Слідство представило розшифровки прослуховувань, речі та квитки, і первинні свідчення однокурсників.

Істамов розповів слідчому, що знав про їхні плани на поїздку до Сирії в 2019 році, проте з приводу від’їзду в березні 2020 сказати нічого не зміг. Такі ж свідчення дав ще один студент Дайнер Сайдуллаєв і сусід — Анваров. Водночас всі троє підписали явку з повинною, де зізналися, що знали про плани Хабібова і Махмудова, більш того, вони їх кликали з собою. У суді свої свідчення слідству спростував тільки Анваров.

«Ґратам» Істамов розповів, що слідчі ФСБ фактично змусили свідків говорити під примусом. А Сайдуллаєв з обвинуваченими бачився лише кілька разів під час підробітків.

«Я запитував Сайдуллаєва: я жив стільки часу з Ферузом, він ніколи мене нікуди не кликав, а ви бачилися кілька разів, і ти таке кажеш слідчим. Він відповів: я не хочу собі проблем», — розповів Істамов.

«Хотів би зауважити, що дійсно в серпні-вересні підзахисні вели розмови з особами, які поїхали до Сирії, однак після цього мої підзахисні жодних дій, пов’язаних з бажанням поїхати туди, не чинили. Їм було відомо, що з осені 2019 року ці фірми перебувають під контролем ФСБ та узбецьких спецслужб. Зокрема, в січні минулого року Махмудов був в Узбекистані, де допитувався як свідок у справі осіб, які насправді поїхали до Сирії. Ніяких претензій до нього у нацбезпеки Узбекистану не було. Що стосується придбаних ними ліків, квитків та уніформи, то до цього підзахисні жодного стосунку не мають. Мої підзахисні вважають, що свідки обвинувачення звели на них наклеп, щоб убезпечити себе від переслідування», — говорив в суді адвокат Микола Качанов.

22 грудня суд відправив Махмудова на 5 років до колонії суворого режиму. Перший рік він має провести у в’язниці. Хабібова суд засудив до 9 років у колонії суворого режиму, також з відбуванням першого року у в’язниці. Адвокат Качанов подав апеляцію, але її розгляд затягнувся. Протоколи процесу зараз перекладають узбецькою мовою і лише тоді дають читати засудженим.

Батько Джасура Махмудова — Зафар Абдулкасімов звернувся в СНБ Узбекистану з проханням домогтися екстрадиції сина на батьківщину.

На прохання «Ґрат» розповісти, чому його син повернувся в січні 2020 року до Сімферополя, знаючи, що ним цікавляться російські спецслужби, відмовився говорити.

«Я вже нікому не вірю! Вірю тільки одному Богу. Він нам точно допоможе! Вам величезна вдячність за намагання допомогти нам! Але ми не хочемо! Дякую!» — відповів Абдулкасімов.

80 відсотків українців вважають, що в суді виграє багатший або більш впливовий
80

відсотків українців вважають, що в суді виграє багатший або більш впливовий

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів