У Криму після адмінарешту вийшов на волю правозахисник Мустафа Сейдалієв. Його посадили за допомоги експерта-донощика і фейкових акаунтів оперативників Центру «Е»

Мустафу Сейдалієва зустрічають після звільнення. Фото: «Ґрати»
Мустафу Сейдалієва зустрічають після звільнення. Фото: «Ґрати»

З ізолятора Сімферополя на волю вийшов правозахисник об’єднання «Кримська солідарність» Мустафа Сейдалієв. Він провів під арештом 24 дні після того, як його тричі судили за адміністративні порушення. Зустрічати правозахисника зібралися кримські татари з півострова. Коли таке відбувалося минулого разу, коли зустрічали після звільнення адвоката Едема Семедляєва, поліція затримала понад 30 людей, зокрема Сейдалієва.

«Ґрати» розповідають історію переслідування кримського правозахисника, хто допомагав його заарештувати та як правоохоронці ховаються за акаунтами кримських татар у соціальних мережах, щоби слідкувати за ними.

 

Затримання і штрафи

Влітку 2019 року біля Верховного суду РФ у Москві зібралися десятки кримських татар, щоби протестувати проти переслідування земляків, яких звинувачують у належності до ісламської партії «Хізб ут-Тахрір». Організація визнана в Росії терористичною, але вільно діє в Україні та більшості європейських країн. З 2015 року Росія масово переслідує кримських мусульман за звинуваченням у належності до неї. У Москві цього дня суд розглядав апеляцію на вирок так званій «першій бахчисарайській групі Хізб ут-Тахрір» — жителям Бахчисараю Енверу Мамутову, Ремзі Меметову, Рустему Абільтарову та Зеврі Абсеїтову. Мамутова засудили до 17 років ув’язнення, решту — до 9 років. Усіх їх російський правозахисний центр «Меморіал» визнав політв’язнями.

Кримські татари стояли біля суду у футболках із портретами підсудних. Приїхала поліція та затримала понад 40 людей. Серед них був і Сейдалієв. Кримських татар розвезли до райвідділів поліції, де склали адмінпротоколи про порушення порядку проведення мітингу стаття 20.2 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ . Їх розглядали вже кримські суди. Сейдалієва тоді оштрафували на 10 тисяч рублів. Це були його перше затримання та перший штраф.

Затримання Мустафи Сейдалієва в Москві, 2019 рік. Фото: «Кримська солідарність»

Але Сейдалієва зауважили правоохоронці. Навесні 2020 року, перед Днем пам’яті депортації кримських татар, йому двічі виносили застереження щодо неприпустимості порушення закону про масові заходи. У Криму це звичайна практика, кримські татари вважають її методом залякування перед важливим для них днем, який супроводжується ходами, покладанням квітів та колективними молитвами.

28 грудня 2020 року Сейдалієв вийшов у рідному Старому Криму на одиночний пікет із плакатом «STOP репресіям проти кримських татар». Так він напередодні вироку підтримав обвинувачених у справі «білогірської групи Хізб ут-Тахрір» — Енвера Омерова, його сина Різу та Айдера Джеппарова. 12 січня 2021 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив їх терміном від 13 до 18 років за належність до ісламської партії.

Пікет Мустафи Сейдалієва в Старому Криму, 28 грудня 2020 року. Фото: «Кримська солідарність»

За два дні після вироку на Сейдалієва склали адмінпротоколи про порушення карантину стаття 20.6.1 КпАП РФ незважаючи на те, що він стояв із плакатом один і, як видно на фотографії, — у медичній масці. Правозахисник не знав про це аж до березня, коли отримав повідомлення, що поліція перевірила протоколи та не знайшла в його діях жодних порушень.

За два дні поліцейські передумали, склали протоколи знову, і вже за ними Кіровський районний суд оштрафував Сейдалієва на 1500 рублів. Втім, Верховний суд Криму в апеляції визнав його невинним та штраф скасував.

29 жовтня 2021 року Південний окружний військовий суд ухвалив вирок у справі «третьої бахчисарайської групи Хізб ут-Тахрір». Історик Сейтумер Сейтумеров отримав 17 років колонії суворого режиму. Інженер-автомеханік Осман Сейтумеров — 14 років. Будівельника Рустема Сейтмеметова та менеджера Амета Сулейманова суд засудив до 13 та 12 років суворого режиму. Коли суд оголошував рішення, біля будівлі Кримського гарнізонного суду, звідки за допомоги відеозв’язку брали участь у засіданні адвокати, зібралися понад сто кримських татар. Вони прийшли підтримати земляків та їхні сім’ї. Суд розташований на території Таврійського університету, і поліція оточила подвір’я, не пускаючи не лише родичів та активістів, до суду не впускали навіть адвокатку Лілю Гемеджі. Кримчани встали вздовж дороги до суду. На багатьох були накидки з портретами підсудних, багато хто тримав плакати — «Поверніть дітям батьків», «Вивчення релігії не тероризм» та інші.

Агенти ФСБ, секретні свідки й затримання. Суд у Росії засудив кримських татар із Бахчисараю в справі про належність до ісламської партії Хізб ут-Тахрір

Приїхав поліцейський спецназ і затримав понад 30 людей, зокрема Мустафу Сейдалієва. На більшість із затриманих склали адмінпротоколи про порушення правил проведення мітингу, але Сейдалієва відпустили без протоколу як цивільного захисника.

Зрештою, 1 листопада поліцейські знову затримали десятки кримських татар, які прийшли до гарнізонного суду. Цього разу підтримати обвинувачених у справі «червоногвардійської групи Хізб ут-Тахрір» — цього дня суд розглядав апеляцію на їхній вирок. Рік тому Рустема Емірусейнова засудили до 17 років ув’язнення. Арсена Абхаїрова засудили до 13 років, а Ескендера Абдулганієва до 12 років за участь в осередку ісламської партії в Курманському районі.

Цього разу серед затриманих уперше були сім кримських татарок. Затриманих, зокрема Сейдалієва, відвезли до Центрального райвідділу та склали адмінпротоколи про порушення карантину.

Російський суд підтвердив вирок кримським татарам у справі «Червоногвардійської групи Хізб ут-Тахрір». Водночас у Криму вперше пройшли масові затримання кримських татарок

Наприкінці місяця адмінпротокол Сейдалієва розглянув Центральний райсуд Сімферополя. Правозахисника оштрафували на 10 тисяч рублів. Це був останній штраф Сейдалєєва, після чого йому призначали лише арешти.

 

Арешти

Перший арешт на 14 діб Мустафа Сейдалієв отримав після затримання біля сімферопольського ізолятора. Туди 23 листопада прийшли орієнтовно 150 кримських татар зустрічати адвоката Едема Семедляєва. Він провів в ув’язненні дванадцять діб за звинуваченням у непокорі поліції за відмову роздягнутися для огляду та вимкнути диктофон, на який він записував у відділі поліції спілкування зі своїм підзахисним. Арешт адвоката спричинив величезний резонанс серед кримських татар, які називали Семедляєва «народним захисником». Тож не дивно, що зустрічати його з повітряними кульками та тортом зібралися десятки кримчан. Серед них був і Мустафа Сейдалієв.

Затримання з повітряними кульками. У Криму затримали понад три десятки кримських татар, які прийшли з квітами і тортом зустріти адвоката Едема Семедляєва після арешту

Поліцейські затримали тоді 32 людей, зокрема десять кримських татарок. Усіх розвезли відділами поліції й більшість протримали всю ніч в ув’язненні до суду. На них склали адмінпротоколи про масове скупчення громадян, що призвело до порушення громадського порядку. Наступного дня їх розглянув суд. Сейдалієва заарештували на 14 діб. Інших чоловіків суд теж заарештував, жінкам виписав штрафи. Багато хто з них провів ніч в ізоляторі. «Ґрати» публікували їхні монологи про те, як уперше в житті вони опинилися в ув’язненні.

«Хтось писав у особисті повідомлення — тримайтеся, ми на вулиці, ми без вас не підемо». Монологи кримських татарок, які провели ніч у поліції

Вийти на волю Сейдалієв не встиг. Арешт він відбував в ізоляторі в Євпаторії. 7 грудня, у день визволення, там на нього склали нові протоколи. Цього разу за публічне демонстрування символіки екстремістських організацій та за поширення екстремістських матеріалів. Йшлося про кілька відео та фотографій на його сторінці ВКонтакті, опубліковані у 2012 та 2014 роках.

Рапорт про виявлення матеріалів, які здалися підозрілими, склав старший оперуповноважений Центру протидії екстремізму (Центр «Е») кримського управління МВС Микола Лапік. Він, судячи з матеріалів справи, уважно оглядав сторінку Сейдалієва у ВКонтакті. Про те, що це його сторінка, правоохоронці доводили в суді сімейними фотографіями правозахисника.

Серед іншого, Лапік виявив фотографію, опубліковану в січні 2014 року з двома прапорами — білого та чорного кольорів, із традиційною мусульманською шахадою арабською в’яззю. Такі самі прапори він родивився на відео, яке назвав «Діти Хізб-ут-Тахрір перед Сирійським посольством». Воно з’явилося ще раніше — у 2012 році.

Лапік замовив експертизу в «Центру сприяння розвитку гуманітарних експертиз «Незалежний експерт». Організацію зареєстрував у підмосковному Сонячногірську у 2020 році єдиний засновник, він же директор та експерт — Данило Міхєєв. Про «Незалежного експерта» нічого не відомо, у реєстрах організацій немає навіть її контактів. Проте організація з такою ж назвою була раніше — зараз її сайт не працює, а соціальні мережі перестали оновлюватись у 2017 році.

Експертизу проводив сам Міхєєв — йому 23 роки і свідоцтво судового експерта він отримав тільки у вересні цього року. Він відомий тим, що регулярно повідомляє правоохоронні органи про порушення, виявлені ним у соціальних мережах російських журналістів, активістів та опозиціонерів. У деяких справах, які після цього порушують, він виступає як експерт. У лютому 2020 року він двічі скаржився на мешканця Вологодської області Юрія Шадріна за його публікації з критикою президента Росії Володимира Путіна. Шадріна оштрафували.

У жовтні 2019 року Міхєєв, судячи з матеріалів справи, зателефонував слідчому карельського управління ФСБ Олексію Репнікову та поскаржився на запис ВКонтакті Катерини Муранової, яка назвала героєм Михайла Жлобицького, який підірвав себе в будівлі архангельського управління ФСБ. Муранову визнали винною у виправданні тероризму та оштрафували. Міхєєв на цьому не зупинився. Він повідомив слідчому, що Муранова опублікувала у фейсбуці його особисті дані, а Олексій Чесноков залишив до публікації коментар. Міхєєв сприйняв його як погрозу.

Посвідчення судового експерта Данила Міхєєва. Скріншот із матеріалів справи Мустафи Сейдалієва

Міхєєв скаржився на уральського політолога Федора Крашеніннікова за критику прокурорки Катерини Фролової, яка була держобвинувачем у декількох справах опозиціонера Олексія Навального. Проти нього Міхеєв також свідчив у справі про репост ролика партії «Єдиної Росії» з невиконаними обіцянками. Проти Крашеніннікова була порушена справа про наклеп, зараз він емігрував до Литви.

Міхєєв, судячи з його заяв, ніколи не соромився своєї ролі в кримінальному переслідуванні з політичних мотивів і повідомляв у ФСБ про своїх однокурсників ще коли навчався на четвертому курсі Соціального університету (РГСУ). Він розповідав, що допомагав «впіймати реальних терористів, екстремістів і тих, хто ще не доріс до їхньої категорії», сам звернувшись із пропозицією про «допомогу» до управління службою безпеки університету.

В адміністративній справі Сейдалієва Міхєєв дослідив на прохання кримського Центру «Е» зображення прапорів із фото та відео на його сторінці та вирішив, що це символіка Хізб ут-Тахрір — забороненої та визнаної терористичною Верховним судом РФ у 2003 році. В експертизі Міхєєв зазначає, що прапори — це звичайне зображення шахади — мусульманського символу віри: «Немає Божества, гідного поклоніння, крім Аллаха, і Мухаммад — посланець Аллаха». Але водночас він робить висновок, що через збіг написів та кольорів прапорів — це символіка Хізб ут-Тахрір.

Експертиза Данила Міхєєва з адміністративної справи Мустафи Сейдалієва. Скріншот із матеріалів справи

До експертизи Міхєєв доклав сертифікат про проходження курсів «Основи ісламу для початківців» у «Школі ісламу» — «освітній платформі про основи ісламу для нових мусульман».

У суді допитали оперативника Центру «Е» Лапіка, який склав протоколи. Але крім нього на засідання прийшли колеги — керівник відділу Руслан Шамбазов та Костянтин Уразов.

Цього разу ініціатором справи виступав не Міхєєв. Лапік сам оглядав сторінки соцмереж кримчанина і складав протокол про порушення, які він там виявив. Для цього оперативник використав фейкову сторінку «Артем Ганишев» у ВКонтакті — підтвердження цьому можна знайти в матеріалах справи. Про себе на сторінці він повідомляє, що закінчив архітектурно-будівельний факультет Кримського федерального університету, підписався на багато кримських пабліків із явним інтересом до ісламських та кримськотатарських груп. Серед двох відеозаписів — зіткнення кримських татар та проросійських активістів на мітингу в лютому 2014 року біля Держради Криму.

Фейкова сторінка оперативника Центру «Е» Миколи Лапіка у ВКонтакті. Скріншот

Його керівник Руслан Шамбазов теж використовує фейкові акаунти, в основному з кримськотатарськими іменами. Раніше він ознайомлювався зі сторінками кримчан з облікового запису «Эридан Газиев» у фейсбуці. Він видалив її після того, як про це написали журналісти. Але створив інші — «Алим Аметов», яку зареєстрував через телефон дружини Світлани, та «Дмитрий Иванов». Першу він закрив одразу ж після публікації журналістів про це, з другої активно спостерігає за мережами активістів, періодично роблячи репости повідомлення «Кримської солідарності» та її найактивніших журналістів та правозахисників. Про себе Шамбазов на сторінці «Дмитрий Иванов» повідомляє, що працює адміністратором мережі в «Крименерго». Зі сторінки «Алим Аметов» до закриття він коментував і спілкувався з кримчанами. Наприклад, запитував — коли вийде на волю після арешту Сейдалієв.

На підставі експертизи Міхєєва суд заарештував Мустафу Сейдалієва на 10 діб. На такий самий термін правозахисника заарештували за другим протоколом. Його також склав Лапік, який знайшов на сторінці Сейдалієва відео «Шам на шляху до свободи», включений Центральним райсудом Тюмені до списку екстремістських матеріалів. Відео було опубліковане у 2012 році, а заборонене — у квітні 2014. Сейдалієв у суді доводив, що ще у 2016 році втратив доступ до сторінки у ВКонтакте й не міг видалити матеріали, але суд не врахував це.

Кримські татари зібралися для зустрічі Мустафи Сейдалієва після його звільнення. Фото: Ґрати

Суддя Ігор Дегтярьов відправив правозахисника на 10 діб назад до ізолятора. За 24 дні після першого арешту Сейдалієв вийшов на волю. В ізоляторі, з огляду на попередній досвід, його зустрічали лише рідні. Неподалік стояв автозак, але нікого не затримували. Натомість вдома в Старому Криму Сейдалієва чекали майже 500 людей.

 

Хто такий Мустафа Сейдалієв

Сейдалієв почав займатися правозахистом у 2017 році. Він увійшов до так званих цивільних захисників — юристів без адвокатського статусу, які захищають кримчан в адміністративно-політично мотивованих справах. Вони з’явилися на базі правозахисного офісу кримських адвокатів на чолі з Емілем Курбедіновим, коли випадків адміністративного переслідування активістів стало надто багато.

У 2019 році Сейдалієв став одним із координаторів об’єднання «Кримська солідарність». Він представляв у суді інтереси Сохіби Бурханової — громадянки Узбекистану, у якої спецназ ФСБ у травні 2021 року вбив чоловіка під час затримання. Після цього її звинуватили в порушенні правил перебування в Росії частина 1.1 статті 18.8 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ — у 2018 році їй було відмовлено в статусі біженця, але вона залишалася в Криму. Незважаючи на рішення ЄСПЛ, яке заборонило її екстрадицію, Бурханову етапували до Центру тимчасового перебування іноземців у Краснодарському краї. Вона оскаржила це, у суді її інтереси представляв Сейдалієв.

У 2017 році він захищав одразу кількох кримчан, які вийшли на масові пікети проти переслідування кримських татар за звинуваченням у належності до терористичної організації. У 2018 році захищав Ебазера Іслямова в Нижньогірську, у 2020 — Ерфана Бекірова в Білогірську.

15 вересня з одиночним пікетом проти переслідувань кримських татар та сина — Сервера вийшла в Бахчисараї Венера Мустафаєва. Вона стояла на вулиці з плакатом: «Розмови в мечеті — не злочин! Поверніть мені сина». Її не затримали, але вже згодом склали одразу два адміністративні протоколи — про порушення карантинних заходів стаття 20.6.1 КпАП РФ через епідемією коронавірусу та про порушення порядку проведення публічного заходу стаття 20.2.2 КпАП РФ через те, що Мустафаєва не сповістила міську владу про намір провести акцію. Водночас російське законодавство не зобов’язує погоджувати одиночні акції. У суді її інтереси представляв, зокрема, Мустафа Сейдалієв.

Мустафа Сейдалієв після звільнення. Фото: «Ґрати»

Після останнього затримання правозахисника міжнародна організація Front Line Defenders, яка відслідковує переслідування журналістів та правозахисників, випустила заяву, у якій закликала звільнити Сейдалієва.

«Front Line Defenders засуджує переслідування Мустафи Сейдалієва і вважає, що висунуті проти нього звинувачення є наслідком його мирної правозахисної діяльності», — йдеться в повідомленні.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів