«Це побиття, спалені машини, синці, кулаки». Правоохоронці та медіаорганізації прозвітували, як розслідують злочини проти журналістів

Громадські слухання щодо захисту прав журналістів, Київ, 2 листопада 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Громадські слухання щодо захисту прав журналістів, Київ, 2 листопада 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Цього року Національна спілка журналістів України нарахувала 59 нападів на працівників ЗМІ. 2 листопада — у Міжнародний день боротьби з безкарністю за злочини проти журналістів — у Києві пройшли громадські слухання про безпеку медійників. Спостерігачі розповіли, чому в країні все так погано з безпекою журналістів, а правоохоронці прозвітували про розслідування злочинів.

«Ґрати» розповідають, про що сперечалися медійники та правозахисники з прокурорами та поліцейськими.

 

Позиція медійників

«В Україні кожні 5 днів відбувається інцидент із застосуванням сили проти журналістів. Це побиття, це спалені машини, це синці, це кулаки, це розбита техніка», — заявив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко, відкриваючи громадські слухання.

Організація проводить їх уже п’ятий рік поспіль. У 2019 році зібрання проходило у форматі парламентських слухань у Раді. Цього разу значно скромніше — зустріч відбулася в офісі Союзу.

«Справи честі» або премії захисникам — як у Раді шукали шляхи боротьби зі злочинами проти журналістів

За ситуацією з правами журналістів в Україні слідкує та щокварталу публікує звіти моніторингова місія ООН із прав людини. Заступник голови місії Бенжамін Моро констатував: українські правоохоронці недостатньо оперативно реагують на напади на журналістів.

Як приклад він навів напади на фотокореспондента видання «Букви» Олександра Кужельного. У липні 21 липня 2021 року праворадикали напали на фотокореспондента видання «Букви» Олександра Кужельного біля Шостого апеляційного адмінсуду, де він фотографував їхню акцію. Один із них — російський неонацист Михайло Шаланкевич на прізвисько «Ганс» вдарив його по обличчю кулаком. У вересні Печерський суд засудив його до року обмеження волі за хуліганство та серпні 14 серпня праворадикали знову напали на Кужельного. Його побили натовпом активісти «Національного корпусу», які влаштували акцію біля Офісу президента. Поліція одразу оголосила підозру в нападі 19-річному Микиті Губському та 17-річному Антону Г. його двічі побили праворадикали, коли він фотографував їхні акції в Києві. Представник місії ООН наголосив, що під час першого нападу поліцейські були на місці, але не запобігли атаці.

«Чомусь вирішив вдарити». Праворадикалу з Росії Михайлу Шаланкевичу дали умовний термін за напад на фотокореспондента видання «Букви»

Моро також висловив занепокоєння через те, що досі ніхто не покараний за найгучніші вбивства журналістів — Олеся Бузини Олесь Бузина — публіцист, журналіст та медіаменеджер. У квітні 2015 року його вбили кількома пострілами з пістолета, коли він виходив із дому. Через два місяці поліція оголосила підозри у вбивстві членам праворадикальної організації «С14» Андрію Медведьку та Денису Поліщуку. Суд над ними триває досі, вони перебувають на волі. Підсудні заперечують провину , Павла Шеремета Журналіст Павло Шеремет, один із керівників «Української правди», загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини. Прокуратура звинувачує у виконанні вбивства музиканта спецназівця Андрія Антоненка, дитячу хірургиню Юлію Кузьменка та військову медсестру Яну Дугар. За версією обвинувачення, Антоненко та Кузьменко заклали під машину журналіста бомбу, а Дугар здійснила розвідку місцевості напередодні. Усі троє обвинувачених заперечують провину і Вадима Комарова з Черкас. Останній був убитий 4 травня 2019 року: невідомий вдарив журналіста кілька разів молотком по голові та втік. Слідство досі не встановило підозрюваних.

Моро додав, що в деяких справах поліція діє професійно. Наприклад, у випадку недавнього нападу менеджерів «Укрексімбанку» на знімальну групу програми «Схеми». У жовтні журналісти записували інтерв’ю з директором банку Євгеном Мецгером у його кабінеті. Топменеджеру не сподобалися питання, і він разом із двома помічниками силоміць забрав техніку в телевізійників та видалив записи. Зчинився гучний скандал, і поліція оголосила підозри в перешкоджанні журналістській діяльності всім трьом працівникам банку, причетним до нападу, зокрема й директору.

 

Відповідь поліції

Глава спілки журналістів Сергій Томіленко підтвердив, що в розслідуванні злочинів проти журналістів проглядається незначний прогрес. За його словами, усе завдяки тому, що після консультацій із медіаорганізаціями в поліції з’явився профільний підрозділ, який відповідає за реакцію на злочини проти журналістів.

Цей відділ, який очолює Владислав Роїк, створений при департаменті захисту інтересів суспільства та держави. За словами Роїка, на сайті Нацполіції зазначена окрема електронна адреса для заяв журналістів про злочини. Листи, що надійшли на цю адресу, потрапляють до його підрозділу.

«Після отримання заяв на цю електронну адресу ми маємо можливість оперативно реагувати на ті чи інші події, що сталися. Одразу комунікуємо із заявником, чіткіше розуміємо, що саме трапилося. Разом з Офісом генпрокурора визначаємо відповідальних осіб на місцях і, таким чином, можемо конкретніше сформулювати вказівки регіональним підрозділам», — пояснив він алгоритм дій його відомства.

За кілька днів до слухань у Сумах стався напад на журналістів телеканалу «НАШ». 30 жовтня на знімальну групу накинулися учасники «Правого сектора», які звинувачують «НАШ» у проросійській позиції. Праворадикали повалили на землю й побили телеоператора, ударили по обличчю кореспондента Максима Герасименка та заважали вийти в ефір його колезі Олексію Пальчунову.

Останній був присутній на слуханнях і висловив невдоволення через те, що поліція була на місці, але нікого не затримала. У відповідь заступник керівника головного слідчого управління Сергій Пантелєєв пообіцяв, що його підопічні притягнуть до відповідальності винних.

«Надалі ми поінформуємо громадськість щодо цих питань. Є камери відеоспостереження, які вилучені з місця інциденту. Уже встановлено осіб, які вчинили ці правопорушення. Я вважаю, що незабаром буде ухвалене процесуальне рішення, погоджене з процесуальними керівниками», — сказав він.

Заступник голови головного слідчого управління поліції Сергій Пантелєєв, Київ, 2 листопада 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Пантелєєв також відповів на запитання щодо результатів розслідування вбивства черкаського журналіста Вадима Комарова.

«Під час досудового розслідування допитали 1 693 свідків. Провели 7 оглядів місця події, провели багато обшуків, 25 судових експертиз. Ще тривають оперативні заходи, про які я не можу розповісти. Після закінчення цих заходів ми зможемо знайти ті докази, які надалі допоможуть в оголошенні підозри певним особам», — сказав Пантелєєв.

У відповідь на це глава спілки журналістів Томіленко нагадав, що вбивство сталося понад два роки тому. І доки злочин не розкритий, журналісти в Черкасах не можуть почуватися в безпеці.

 

Статистика

За словами представника поліції Сергія Пантелєєва, за 10 місяців цього року поліція відкрила 160 кримінальних проваджень за правопорушення щодо журналістів. З них 113 відкриті за перешкоджання журналістській діяльності стаття 171 Кримінального кодексу , 38 — за напад на журналістів стаття 345–1 КК , 7 — за пошкодження їхнього майна стаття 347 КК і жодної справи через замах стаття 348–1 КК та захоплення журналістів у заручники стаття 349–1 КК .

За аналогічний період минулого року таких справ було більше на 20 відсотків — 214. Пантелєєв вважає, що зменшення кількості порушень — це заслуга правоохоронців.

Голова робочої групи Офісу генпрокурора щодо протидії порушенню прав журналістів Олег Пилип’юк і заступник голови головного слідчого управління поліції Сергій Пантелєєв, Київ, 2 листопада 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

В Офісі генпрокуратури створили робочу групу з протидії порушенням прав журналістів. Її голова Олег Пилип’юк повідомив, що цього року оголосили 37 підозр у злочинах проти медійників. На думку Пилип’юка, це добрий показник, оскільки минулого року підозр було лише 22. Прокурор вважає, що його колеги працюють усе ефективніше, і їх дарма критикують медіаорганізації.

«Було сказано, що щодо Бузини, Шеремета та Комарова ніхто [не був притягнутий до відповідальності]. Насправді, це не так! Правоохоронці здійснюють велику роботу. Щодо Бузини двоє обвинувачених у суді, щодо Шеремета — троє. Так, Комарова не розкрито. Так, працюють правоохоронці. Але не можна все розповісти, повірте, йде велика робота. Закликають нас діяти ефективніше. Але ми й так це робимо без зайвої критики», — сказав Пилип’юк.

2 лютого Верховна Рада ухвалила закон про посилення покарання за злочини проти журналістів. Депутати збільшили штрафи за перешкоджання професійній діяльності до 51 тисячі гривень, а максимальний термін за побиття працівників ЗМІ — до 14 років позбавлення волі. Але ці норми поки не діють. Від лютого цей закон досі не підписав президент Володимир Зеленський.

«Ми закликаємо президента, щоби він підписав! — заявив на завершення слухань голова спілки журналістів Томіленко. — Ще в лютому було проголосовано, але через якісь технічні речі закон висить. Була б гарна нагода 2 листопада президенту підписати. Але… Ми чекаємо».

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів