«Це ніби садити людину на 20 років за перехід дороги у недозволеному місці». За що російська влада хоче знищити найдавнішу в країні правозахисну організацію «Меморіал»

Вивіска на офісі «Меморіалу» в Москві. Фото: Роскомсвобода
Вивіска на офісі «Меморіалу» в Москві. Фото: Роскомсвобода

9 листопада російська Генпрокуратура подала до Верховного суду РФ позов про ліквідацію «Міжнародного Меморіалу» із формулюванням «за систематичні порушення законодавства про «іноземних агентів». Аналогічний позов надійшов і до Московського міського суду, але проти Правозахисного центру «Меморіал». Обидві організації визнані в Росії іноземними агентами, що вже накладає на них значні обмеження. Центр додатково звинуватили у «виправдовуванні діяльності учасників міжнародних терористичних та екстремістських організацій» — за публікацію списку політв’язнів, у якому зазначені, зокрема, українці та кримські татари, звинувачені в справі Хізб ут-Тахрір. Це не перший випадок тиску на «Меморіал». Суди багато разів призначали правозахисникам штрафи за тими самими порушеннями, але позов про ліквідацію може виявитися фатальним.

Сьогодні, 23 листопада, відбулося перше попереднє засідання в Московському міському суді в справі про закриття правозахисного центру «Меморіал». У команді захисту тепер уже український адвокат Ілля Новіков та адвокатка Марія Ейсмонт, яка захищає кримських татар у Криму.

«Ґрати» з’ясовували, чому й за що російська влада вже не вперше хоче закрити найбільшу правозахисну та просвітницьку організацію РФ майже з 35-річною історією.

 

Що таке «Меморіал»

«Меморіалом» узагальнено називають дві організації та їхні регіональні філії — «Міжнародний Меморіал» та Правозахисний центр. У них різна діяльність, але вона однаково не подобається владі, яка давно намагається закрити обидві організації.

«Міжнародний Меморіал» займається дослідженням політичних репресій у СРСР та допомагає реабілітовувати жертв репресій. Організацію створили в 1992 році, її попередниками були московська громадська група «Меморіал» і згодом Всесоюзне історико-просвітницьке товариство «Меморіал», одним з організаторів якого був академік Андрій Сахаров. Організація працює з «незручним минулим», зі злочинами радянського періоду — з темою репресій, яка зараз вкрай неприємна для російської влади, як через її правонаступництво, так і через очевидні аналогії.

Правозахисний центр «Меморіал» заснували в 1991 році, але правозахисна діяльність організації почалася ще раніше. У 90-ті роки центр допомагав біженцям та мігрантам, займався моніторингом ситуації з правами людини в «гарячих точках»: на Північному Кавказі, у Нагірному Карабаху, Південній Осетії, Придністров’ї та Таджикистані. На відміну від «Міжнародного Меморіалу» Правозахисний центр займається проблемами «теперішнього»: допомагає жертвам чеченських воєн, які постраждали від свавілля влади на Кавказі, кримськотатарським активістам та багатьом іншим, кому допомагати складно та небезпечно в нинішніх реаліях РФ. У 2000-х роках «Меморіал» сфокусувався на політично мотивованих кримінальних справах у Росії та Криму та допомозі політв’язням, зокрема, українським «в’язням Кремля».

Тавро «іноагента». У чому звинувачують «Міжнародний Меморіал»

У 2012 році російська влада ухвалила поправки до закону «Про неприбуткові організації», за якими НПО почали набувати статусу іноземних агентів. Серед структур «Меморіалу» першим у реєстрі опинився Правозахисний центр — його Мін’юст вніс туди у 2014 році. 4 жовтня 2016 року там опинився й «Міжнародний Меморіал», у 2015–2016 роках до списку також додали регіональні філії. Через статус іноагента на «Меморіал» постійно накладали штрафи, що сумарно сягали мільйонів рублів.

«Коли ми отримали ці «чудові» документи, — з неприхованою іронією каже голова ради ПЦ «Меморіал» Олександр Черкасов. — Спершу ми відчули: здивування, злість та сміх. Читання прокурорських паперів не може спричинити інших емоцій. Поставили жовту зірку одразу туди, де вона була пришита».

 

Пікет в Астрахані проти закриття «Меморіалу». Фото: «Радіо Свобода»

У теперішній позовній заяві Генпрокуратура вимагає ліквідувати «Міжнародний Меморіал» разом з усіма його підрозділами. Чи стосується вимога ліквідації регіональних відділень «Меморіалу», у тексті заяви не зазначено.

У позові наглядового відомства за підписом генпрокурора Ігоря Краснова йдеться, що правозахисники з 2013 до 2016 року займалися «політичною діяльністю» й «розповсюджували думки про рішення, які ухвалюються державними органами», за що були визнані «іноземними агентами». У документі перераховуються 20 штрафів «Меморіалу» та його голові Яну Рачинському за 2019 та 2020 роки на майже 3,5 мільйона рублів (1 245 000 гривень — Ґ). Усі ці стягнення призначали Роскомнагляд та Тверська міжрайонна прокуратура, за версією наглядового відомства, за «навмисну» відсутність маркування «іноагента» на сайті «Меморіалу», у соцмережах або, наприклад, на Московському міжнародному книжковому ярмарку. За російським законодавством «іноагенти» зобов’язані маркувати будь-які матеріали, які вони публікують, як в інтернеті, так і в пресі, позначкою з повідомленням, що перебувають у «реєстрі неприбуткових організацій, що виконують функції іноземного агента».

«Продовження протиправної діяльності свідчить про умисне грубе порушення Товариством вимог чинного законодавства, через що його ліквідація є пропорційною допущеним порушенням та необхідна для захисту прав та законних інтересів інших осіб, зокрема на доступ до достовірної інформації про діяльність неприбуткової організації, яка виконує функції іноземного агента», — доходить висновку Генпрокуратура.

Наглядове відомство звинувачує «Меморіал» не лише в порушенні «іноагентських» законів, а й загалом порушенні Конституції РФ — статтей про свободу думки і слова, а також про правонаступництво СРСР, «пам’ять предків», «історичну правду» та «дітей, як пріоритет державної політики». На думку прокуратури, серед порушених «Меморіалом» міжнародних актів — Конвенція про захист прав людини, Конвенція про права дитини, Пакт про громадянські та політичні права та навіть Загальна декларація прав людини.

«Так-так, більше нічого — навіть жодної найменшої помилки у звітності або, наприклад, де-небудь у протоколі засідання правління. Два десятки протоколів… оголошені «стійкою зневагою до закону»… Це ніби садити людину на 20 років за перехід у недозволеному місці абсолютно порожньої дороги», — пише у своєму телеграм-каналі юристка і членкиня Ради ПЦ «Меморіал» Тетяна Глушкова.

Вона звертає увагу, що в позові зазначені протоколи про відсутність маркування практично виключно за 2019 рік, а до цього часу Мін’юст РФ та Роскомнагляд взагалі не вимагали маркування від «іноагентів», у законі це також не було прописано.

«Чи можна ліквідувати організацію через те, що вона не виконувала вимоги, які до неї не пред’являлися?» — запитує Глушкова, зазначивши, що у справі немає потерпілих, а за рекомендаціями ООН, ПАРЄ й самого Верховного суду РФ ліквідація НПО в таких випадках — крайній захід.

 

За що хочуть ліквідувати Правозахисний центр «Меморіал»

8 листопада московська прокуратура звернулася з позовом до Московського міськсуду про ліквідацію ПЦ «Меморіал». У позовній заяві досить розмито йдеться, що результати перевірок Мін’юсту, Роскомнагляду та прокуратури «свідчать про здійснення організацією та її керівником діяльності з неодноразовими грубими порушеннями Конституції РФ та федеральних законів». Зокрема, йдеться про те, що організація також неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за те, що публікувала матеріали у своїх соцмережах без маркування статусу «іноагента». У позові перераховуються вісім адміністративних протоколів щодо порушень у 2019 році, загальна сума штрафів за них становить 1,6 мільйона рублів (570 000 гривень — Ґ).

«Організація демонструє стійку зневагу до закону, не забезпечує публічності своєї діяльності, перешкоджає належному громадському контролю за нею, чим грубо порушує права громадян, зокрема на достовірну інформацію про її діяльність», — заявляє московська прокуратура у своєму позові.

Додатково правозахисному центру висунули претензії в тому, що він нібито «виправдовує діяльність міжнародних терористичних та екстремістських організацій». Прокурори провели лінгвістичну експертизу матеріалів правозахисного центру про релігійну практику свідків Єгови, руху «Артпідготовка» та ісламської партії Хізб ут-Тахрір Ісламська організація, заборонена та визнана терористичною в Росії, але вільно діє в Україні та більшості європейських країн. У Криму з початку анексії переслідувань за звинуваченням у причетності до партії зазнало понад 100 мусульман. Усі вони визнані ПЦ «Меморіал» політв’язнями .

Інформаційне повідомлення ПЦ «Меморіал» про визнання політв’язнями кримських мусульман, яких переслідують у справі «Сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір». Фото: сторінка «Меморіалу» у фейсбуці

Учасників цих рухів та організацій переслідують у РФ, і «Меморіал» неодноразово заявляв про те, що кримінальні справи проти них мають не правовий, а політичний характер. Експерти-лінгвісти дослідили матеріали правозахисного центру на прохання прокуратури та заявили, що в них є «виправдання діяльності учасників міжнародних екстремістських та терористичних організацій» і що вони «формують думки щодо допустимості участі» в екстремістській та терористичній діяльності.

Йдеться про список політичних ув’язнених, який із 2008 року веде програма підтримки політзеків ПЦ «Меморіал», та про довідки в окремих справах.

«Діяльність зазначених організацій представлена ​​авторами наведених матеріалів як правомірна та допустима, а участь у їхній діяльності — як одна з форм реалізації права на свободу віросповідання. Отже, ці матеріали спрямовані на формування в невизначеного кола осіб уявлення про допустимість здійснення терористичної та екстремістської діяльності, а саме діяльності міжнародних екстремістських та терористичних організацій та участі в них», — йдеться у позові.

Характерно, що цей список опублікований на сайті ПЦ «Меморіал» із зазначенням, що «визнання особи політв’язнем не означає ні згоди ПЦ «Меморіал» із її поглядами та висловлюваннями, ні схвалення її висловлювань чи дій». Проте прокуратура наполягає, що правозахисний центр грубо та неодноразово порушував Конституцію Росії та її федеральні закони, а отже, як вважає наглядове відомство, має бути ліквідований.

«Один із найабсурдніших моментів обох позовів — це абзац, у якому йдеться про те, що організації порушують цілу низку міжнародних документів: Конвенцію про захист прав людини, Конвенцію про права дитини та Загальну декларацію про права людини. Це свідчить про те, що людина, яка писала ці позови, або не має юридичної освіти, або погано вивчала курс Теорії держави та права. Як відомо, дотримуватися міжнародних документів зобов’язана лише держава, а приватна особа чи організація, впринципі, не можуть порушити ці документи», — вважає юристка «Меморіалу» Тетяна Глушкова.

 

Як російська влада раніше чинила тиск на правозахисників

Перший позов про ліквідацію правозахисного центру розглядали у Верховному суді РФ ще у вересні 2014 року, він стосувався ще одного члена «Міжнародного Меморіалу» — загальноросійського товариства «Меморіал», яке очолював правозахисник та радянський дисидент Сергій Ковальов, який входив до правління «Міжнародного». Тоді мін’юст РФ, як і зараз прокуратура, скаржилися на «неодноразові та грубі» порушення організацією Конституції та законодавства РФ. Однак суть претензій полягала в необхідності внести зміни до статуту НПО: російський «Меморіал» об’єднав створені в різний час регіональні організації, але не мав загальноросійського статусу.

Тоді позов про закриття «Меморіалу» спричинив потужний громадський резонанс: на підтримку НПО стали зарубіжні та російські вчені та політики, а тодішній омбудсмен Елла Памфілова звернулася до президента Володимира Путіна із проханням втрутитися та захистити організацію. У результаті Верховний суд дав «Меморіалу» час змінити статут і не ліквідував його.

Організована «Меморіалом» акція пам’яті журналістки та правозахисниці «Меморіалу» Наталії Естемірової, вбитої у 2009 році. Фото: сторінка «Меморіалу» у фейсбуці

Найгучніший скандал спалахнув у 2015 році, коли Мін’юст РФ прямо звинуватив правозахисний центр «Меморіал» у підриві конституційного ладу. Про це йшлося в акті планової перевірки організації, яку чиновники провели трохи більше року після її внесення до реєстру «іноагентів». Головне управління Мін’юсту РФ заявило, що в публікаціях із критикою дій Росії проти України та вироку фігурантам «болотної справи» Протестна хода в травні 2012 року, що закінчилася зіткненнями між учасниками та поліцією, після якої Слідчий комітет РФ порушив кримінальні справи проти понад трьох десятків громадських активістів та пересічних учасників ходи члени ПЦ «Меморіал» «підривали основи конституційного ладу РФ, закликаючи до повалення чинної влади та зміни політичного режиму в країні». Акт перевірки відправили до Генпрокуратури, а на підтримку «Меморіалу» тоді стали орієнтовно 100 громадських та культурних діячів.

У відповідь «Меморіал» заявив, що в акті мін’юсту «є ознаки поширення свідомо хибної інформації, яка ганьбить честь і гідність іншої особи або псує її репутацію», а також звинувачення «у скоєнні тяжкого чи особливо тяжкого злочину», і запропонував чиновникам його відкликати. Тоді обійшлося без наслідків для «Меморіалу».

«У перший день після того, як з’явилася інформація щодо [нових] позовів, одразу почала отримувати дзвінки від членів сімей жертв репресій. Я не можу передати ті почуття, образу та здивування. Прозвучала фраза від онуки репресованого: «Ми що маємо бути двічі репресованими? Спочатку репресували наших рідних, а тепер ми репресовані», — розповіла членкиня правління пермського «Меморіалу» та колишня уповноважена з прав людини в Пермському краї Тетяна Марголіна.

Цьогорічним прокурорським позовам про ліквідацію передувала атака провокаторів на правозахисний центр. Ввечері 14 жовтня кілька десятків невідомих чоловіків із закритими обличчями в супроводі знімальної групи НТВ увірвалися до будівлі «Меморіалу», збираючись зірвати показ фільму польської режисерки Агнешки Голланд «Гарет Джонс» про голодомор в Україні. Поліція не перешкоджала їм, трьох нападників затримали працівники центру.

Зачинені поліцією двері ПЦ «Меморіал». Фото: сторінка «Меморіалу» у фейсбуці

Кінопоказ згодом відновили, але після нього оперативники майже шість годин не випускали людей із будівлі, змушували їх писати пояснювальні заптски — як ті опинилися на кінопоказі, та розповідали про судимості. До працівників «Меморіалу», які опинилися під замком, не пускали адвокатів, юристів та журналістів. Крім цього, поліція хотіла вилучити техніку центру, зокрема й комп’ютери, але врешті-решт забрала із собою лише частину пожежної сигналізації та відеореєстратор. Пізніше поліція заявила, що провела огляд офісу «Меморіалу» через повідомлення про «захоплення заручників», яке отримав оперативний черговий Тверського райвідділу поліції.

Наступного дня поліція викликала голову правління «Міжнародного Меморіалу» Яна Рачинського до відділу економічної безпеки та протидії корупції управління МВС у Центральному адміністративному окрузі Москви. Правоохоронці вимагали від нього надати документи товариства за весь час його існування та принести копію фільму «Гарет Джонс».

Рачинський обіцяє, що незалежно від результату судового процесу у Верховному суді їхня діяльність у Росії та за її межами не припиниться. Він нагадує, що на початку свого існування «Меморіал» не мав юридичної особи — і це не заважало їм працювати з великим охопленням.

Адвокати ПЦ «Меморіал» після засідання Московського міськсуду в справі про закриття ПЦ «Меморіал», 23 листопада 2021 року. Фото: сторінка адвоката Іллі Новікова у фейсбуці

Після сьогоднішнього засідання в Московському міськсуді адвокат Ілля Новіков, який представляє інтереси «Меморіалу», назвав позови прокуратури — «остаточним вирішенням правозахисного питання».

«Поки ми не дійшли до обговорення суті позову, найважливіша для нас деталь — синхронність подання двох позовів московським прокурором та генеральним до міського суду та Верховного про ліквідацію міжнародного та правозахисного «Меморіалів». Вони обидва заявлені 8 листопада, хоча ухвалювати рішення про їхні подання мали різні прокурори незалежно один від одного. Для нас це унеможливлює будь-яку спробу вдавати, що все це черговий рутинний наїзд, яких на «Меморіал» було багато. Він не рутинний і планували його як остаточне вирішення правозахисного питання», — написав Новіков.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів