Трибунал у Гаазі розглядає справу про захоплення українських кораблів у Керченській протоці. Про те, що відбувається в суді цього тижня — у запитаннях і відповідях

Засідання Арбітражного трибуналу в Гаазі в справі про захоплення українських кораблів у Керченській протоці. Скріншот трансляції судового засідання
Засідання Арбітражного трибуналу в Гаазі в справі про захоплення українських кораблів у Керченській протоці. Скріншот трансляції судового засідання

У Гаазі цього тижня почався новий етап слухань Арбітражного трибуналу в справі про захоплення Росією трьох українських військових кораблів і 24 членів їхніх екіпажів. Україна звернулася до міжнародного суду ООН, щоби довести, що прохід кораблів Керченською протокою в листопаді 2018 року був мирним і законним, а дії РФ, захоплення і кримінальне переслідування моряків, порушують норми міжнародного права.

«Ґрати» відповідають на основні питання про судовий розгляд.

 

Від інциденту біля берегів Криму минуло три роки. Справу почали слухати лише цього тижня?

Ні, це не перші слухання. Україна висунула претензії до Росії ще 1 квітня 2019 року, через чотири місяці після інциденту в Керченській протоці. Наприкінці листопада 2018 року російські прикордонники захопили українські військові катери «Бердянськ», «Нікополь» і буксир «Яни Капу» під час спроби увійти до Азовського моря через Керченську протоку. Російські силовики затримали екіпажі кораблів: 24 військовослужбовців і працівників СБУ. Їм інкримінували незаконний перетин російського кордону частина 3 статті 322 Кримінального кодексу РФ .

Майже одразу Україна звернулася до Міжнародного трибуналу з морського права з вимогою вжити тимчасових заходів. І 25 травня 2019 року суд зобов’язав Росію негайно повернути Україні кораблі та звільнити їхні команди. РФ не визнала це рішення, заявивши, що конфлікт не має військового характеру, це звичайна кримінальна справа й тому не підпадає під юрисдикцію трибуналу.

Екіпажі катерів повернулися до України лише 7 вересня внаслідок «великого обміну» ув’язненими з Росією. Катери й буксир Росія передала ще пізніше — 20 листопада 2019 року кораблі прибули до українського порту Очаків.

«Большой обмен». Украина и Россия обмениваются заключенными

Після того як Україна ініціювала розгляд у міжнародному суді, 21 листопада 2019 року відбулися процедурні слухання. У закритому режимі сторони обговорювали часові межі розгляду справи, питання публічного доступу до матеріалів, погоджували процесуальні документи, зокрема, регламент Арбітражного трибуналу. Потім обмінювалися аргументами по суті претензій у письмовому вигляді.

 

Ну, зараз справу, нарешті, слухають по суті?

Ні. Зараз вирішується питання юрисдикції. Тобто чи стосується суперечка між Україною й Росією про імунітет військових кораблів у протоці до компетенції трибуналу в Гаазі.

Питання про юрисдикцію підняла російська сторона — вона наполягала, щоби заслухали її заперечення, тоді як Україна одразу ж хотіла перейти до слухань по суті претензій. Розглянувши аргументи сторін, суд призупинив розгляд справи до того, як у суді вивчать питання про юрисдикцію і призначив дати усного обміну позиціями: з 11 до 16 жовтня.

Першою перед трибуналом виступила російська сторона, а наступного дня свої аргументи представила Україна. Вступну частину транслювали онлайн, а детальніше обговорення питання юрисдикції відбувалося в закритому режимі. Другий раунд виступів запланований на 14, 15 жовтня, і, можливо, знадобиться ще один день — 16 жовтня.

Якщо суд визнає свою юрисдикцію в цій справі, тоді будуть призначені дати слухань по суті.

Засідання проходять у гібридному форматі через карантинні обмеження: частина учасників присутні в залі суду, а деякі виступають за допомоги відеозв’язку.

Українська делегація в трибуналі представлена директоркою Департаменту міжнародного права МЗС Оксаною Золотарьовою. Її призначив Володимир Зеленський після відходу зі МЗС Олени Зеркаль, яка очолювала делегацію у 2019 році.

Як спостерігачі під час засідань трибуналу були присутні помічник командувача Військово-морських сил Збройних сил України з правової роботи — керівник юридичної служби Леонід Залюбовський і керівник штабу — заступник командувача ВМС ЗСУ Андрій Тарасов.

Російську делегацію представляє Дмитро Лобач, посол з особливих доручень МЗС РФ.

 

Росія не хоче, щоби справу розглядав трибунал?

Саме так. Російська сторона вважає, що суд не має переходити до суті претензій, бо не має юрисдикції в цій суперечці.

«Наявні широкі розбіжності між Росією й Україною мають бути врегульовані за допомоги політичних засобів», — заявив Дмитро Лобач, виступаючи перед трибуналом 11 жовтня.

Водночас він представив версію РФ про те, що сталося в Керченській протоці в листопаді 2018 року.

На думку Росії, українські військові кораблі спробували перетнути російські територіальні води. Інцидент стався «на тлі українських провокаційних дій і розширення [українського] військового контингенту в регіоні в спробі оскаржити суверенітет Росії в Криму і статус Керченської протоки як російських внутрішніх вод».

 

Посол з особливих доручень МЗС РФ Дмитро Лобач в Арбітражному трибуналі в Гаазі на засіданні в справі про захоплення українських кораблів у Керченській протоці. Скріншот трансляції судового засідання

«У підсумку це було військове зіткнення між силами РФ і України. Воно завершилося кримінальними справами, відкритими в Росії. При цьому три українських військових судна і всі члени екіпажів повернулися до України у 2019 році», — зазначив Лобач.

Російська сторона погоджується, що претензії України дійсно стосуються морського права, але уточнює: відповідна Конвенція ООН не керує всіма випадками в межах цього морського законодавства. Зокрема, у випадку з інцидентом у Керченській протоці, стаття 32 Конвенції Імунітет військових кораблів та інших державних суден, що експлуатуються в некомерційних цілях не передбачає імунітет для військових кораблів та інших урядових суден, що використовуються в некомерційних цілях у територіальному морі.

Російська сторона також вказує на те, що претензії України стосуються «суперечки, щодо військової діяльності», а значить, вони також мають бути виключені з юрисдикції Трибуналу — згідно з Конвенцією ООН із морського права після заяв, зроблених Україною й Російською Федерацією про військовий характер інциденту.

«Суперечки щодо військових дій належать до категорії спорів, які держави можуть виключити з усього обсягу необхідного примусового залагодження суперечки, — пояснював Лобач. — Це не дивно, з огляду на політичну чутливість таких суперечок і складності, які можуть виникнути щодо розкриття чутливої ​​військової інформації».

Також російська сторона заявила, що Україна «не вдалася до прямого обміну думками як способу вирішення розбіжностей», що є обов’язковою вимогою перед створенням міжнародного арбітражу.

 

А що про це говорить Україна?

«Ми тут для того, щоби захистити не лише Україну, а й міжнародний порядок, що ґрунтується на принципах морського права», — заявила представниця української делегації Оксана Золотарьова, розпочавши свій виступ у суді 12 жовтня.

Україна наполягає, що Росія все ж порушила положення Конвенції ООН із морського права, що регулюють імунітет військових кораблів і некомерційних державних суден. Крім того українська сторона винесла на розгляд трибуналу відмову Росії виконати припис трибуналу про тимчасові заходи й зобов’язання не загострювати суперечки.

Директорка Департаменту міжнародного права МЗС України Оксана Золотарьова в Арбітражному трибуналі в Гаазі на засіданні в справі про захоплення українських кораблів у Керченській протоці. Скріншот трансляції судового засідання

Україна нагадала, що коли Росія заарештувала українські судна в Керченській протоці, вона заявила, що робила це в межах Конвенції, тоді як зараз російська сторона наполягає, що цей інцидент не можна розглядати як порушення Конвенції.

Золотарьова також заявила, що факти, які російський колега представив перед трибуналом напередодні, «не ґрунтуються на реальності». Крім того Росія представила «фальшиву картину» предмета суперечки. Тому глава української делегації детальніше пояснила, що насамперед Росія порушила морське право, яке гарантує імунітет військовим суднам.

«Коли Росія заарештувала українські судна й екіпаж, щоби їх залучити до відповідальності за нібито порушення російського закону, їхній імунітет був порушений. Росія й далі відстоює свою кримінальну юрисдикцію, коли покарала українських військовослужбовців і затримала наші кораблі на тій підставі, що вони були доказами в кримінальній справі», — пояснювала Золотарьова.

Представляючи юридичні аргументи, Золотарьова попросила суд пам’ятати про долю 24-х затриманих моряків.

«На дев’ять із половиною місяців Росія позбавила їх волі та тримала далеко від сімей. Росія ставилася до них як до злочинців і утримувала в поганих умовах у відомій в’язниці Лефортово. Їх змушували сидіти в клітках у залі суду», — нагадала представниця України.

«Вони заслуговують на справедливість», — сказала Золотарьова й поіменно назвала всіх затриманих Росією військовослужбовців.

Українська сторона також просить суд задовольнити її позов про компенсацію витрат під час попереднього етапу слухань.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів