«Таких місць в місті не залишилося». Як суд віддав забудовнику територію біля скверу Чкалова в історичному центрі Києва

Концерт проти забудови біля скверу Чкалова, 24 жовтня 2020 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати
Концерт проти забудови біля скверу Чкалова, 24 жовтня 2020 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

В самому серці столиці розгорілася боротьба між місцевими мешканцями і компанією «Оболонь», яка хоче побудувати багатоповерхівку біля скверу ім. Валерія Чкалова. Багато киян вважає, що новобудова зіпсує вигляд району і знищить частину скверу. Влітку під тиском мешканців земельна комісія Київради розірвала договір з «Оболонню», але забудовник оскаржив рішення. 9 грудня Господарський суд Києва задовольнив позов компанії і залишив їй земельну ділянку. «Ґрати» розповідають, чому суддя прийняв таке рішення, і як Київрада підіграла забудовнику.

 

«Будемо стояти до останнього»

«Наш сквер — це символічне місце. Мені здається, що таких місць в місті взагалі не залишилось. Просто не залишилось затишних людських місць, які спроектовані і підтримуються в такому стані. Щоб там було не дуже шумно, щоб там було достатньо зелені, щоб навколо не жило надто багато людей», — розповідає «Ґратам» 39-річний програміст Олександр Маринич.

Три роки тому він переїхав в мікрорайон, відомий, як місцевість «Афанасівський яр». Його привабило, що хоч це і сам центр міста, тут тихо і спокійно. Проте цього літа Олександр дізнався, що скоро все може змінитися: мерія віддала під забудову територію поруч головної зеленої зони мікрорайону — скверу імені Чкалова. З того часу киянин разом із сусідами влаштовує акції протесту і створив громадську організацію для боротьби з будівництвом.

Учасник кампанії проти забудови Олександр Маринич. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Сквер, за який вони борються, розташований на перетині вулиць Гончара та Коцюбинського. Тут є дитячий та спортивний майданчик, пам’ятник радянському льотчику Валерію Чкалову і фонтан архітектора Олександра Шіле, відлитий ще в 1900 році. Навколо скверу — суцільні пам’ятники історії і архітектури. Поруч стоять будинок письменників Роліт, будівлі Держслужби з надзвичайних ситуацій та Інституту геології, побудовані на початку минулого століття.

Нова 12-поверхова будівля може з’явитися якраз поруч з інститутом. Згідно з проєктом, будівництво буде вестися на трьох земельних ділянках. Перші дві належать Київраді. Ще в 2005-му році депутати віддали їх під будівництво багатоповерхівки компанії «Молодіжний житловий комплекс «Оболонь». За умовами договору, забудовник повинен був передати мерії десяту частину квартир.

Але «Оболонь» так і не розпочала будівництво і передала ділянки в суборенду іншій компанії — «Ділайвест». За даними видання «Наші гроші», ця фірма пов’язана з підприємницею Владою Молчановою. Вона є бізнес-партнеркою депутата Київради Дениса Москаля і була довіреною особою кандидата в президенти Юлії Тимошенко на останніх виборах.

У 2015 році «Ділайвест» отримав ще шматок землі, що прилягає до ділянок «Оболоні». Його віддав компанії під будівництво Інститут геології, сторони підписали інвестиційний договір.

У лютому 2017 року забудовник перейшов від слів до справи: вирив поруч з будівлею інституту котлован і оточив свої ділянки дерев’яним парканом, заразом захопивши частину скверу Чкалова. Місцевих жителів це обурило, вони тут же зібралися і знесли огорожу.

«Попереджуємо: ми будемо стояти до останнього. Благо, користуватися бруківкою в протистояннях з ордою вже навчилися. І не тільки бруківкою», — писала в фейсбуці журналістка Галина Плачинда, що живе в будинку навпроти скверу.

Огорожа, яку знесли місцеві мешканці, 15 лютого 2017 року. Фото: фейсбук Галини Плачинди

Місцеві жителі виступають проти будівництва, тому що, на їхню думку, нова багатоповерхівка збільшить навантаження на інфраструктуру, а також зіпсує вигляд мікрорайону і скверу.

Забудовник у відповідь називає протестувальників «псевдоактивістами, які піднімають шум для отримання політичних балів». Директор «Ділайвест» Роман Ткаченко стверджує, що 12-поверхова будівля не зіпсує вигляд скверу, оскільки це нормальна поверховість для цього району. Не згоден він і з тим, що новобудова зашкодить інфраструктурі.

«Мешканці отримають оновлення застарілих мереж, на ремонт яких роками не знаходилися кошти», — заявив він в інтерв’ю газеті «Факти».

Незабаром після знесення паркану забудовник поставив нову огорожу — вже металеву, але не став чіпати територію скверу. Огорожа стоїть досі, але будівельні роботи поки не почалися.

А 15 травня 2020 року термін договору між Київрадою та забудовником закінчився. І за півроку до місцевих виборів перед депутатами постало питання: продовжувати контракт або розривати.

Кличко на двох стільцях

5 червня в Київраді зібралася депутатська земельна комісія. Одним із питань було продовження договору оренди з МЖК «Оболонь» — забудовником скверу Чкалова. Як повідомляє громадська організація «ЧЕСНО», на початку засідання депутат від ВО «Свобода» Володимир Назаренко домігся зняття питання з порядку денного. Але через кілька годин він вийшов із зали, і тоді голова земкому Олександр Міщенко (фракція партії «Солідарність») повторно поставив питання на голосування. З другої спроби комісія продовжила договір з «Оболонню».

Після того як ця історія набула розголосу в ЗМІ і соцмережах, керівник комісії сказав: депутати прийняли рішення, не розібравшись. На 10 червня він скликав виїзну робочу нараду прямо в сквері.

Глядачі на концерті проти забудови біля скверу Чкалова в Києві, 24 жовтня 2020 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Там депутатів і чиновників зустріли розлючені місцеві мешканці, незадоволені тим, що комісія продовжила договір. Міщенко виправдовувався: говорив, що поставив питання на голосування помилково, оскільки в проєкті рішення було зазначено не ту адресу, і він не зрозумів, що мова йде про сквер імені Чкалова.

«Ми працюємо багато годин поспіль, дуже втомлюємося і можемо помилитися… Зараз в комісії на розгляді 25 тисяч справ», — скаржився городянам депутат.

Через тиждень після зустрічі він скликав позачергові збори комісії, яка ухвалила нове рішення — розірвати договір з «Оболонню». Але учасники протестів проти забудови не поспішали радіти.

Комісія ухвалила рішення 16 червня — через 31 день після того, як закінчився термін договору. А, відповідно до закону «Про оренду землі», по закінченню терміну в орендаря є тільки 30 днів, щоб розірвати контракт. Якщо таке рішення не прийнято, то договір вважається автоматично продовженим. Ексдепутат Київради від партії «Свобода» Святослав Крутяк, який брав участь в засіданні комісії, переконаний, що Міщенко спеціально дотягнув до цього моменту.

«Вони підіграли забудовнику… 16 червня, коли це рішення ні на що не впливає, вони показово скасовують своє ж рішення. Вони замилили очі громаді, це громовідвід під час виборів», — обурюється депутат у розмові з «Ґратами».

Він висловив ці претензії главі комісії Міщенку в тому числі прямо на засіданні, але у відповідь той сам звинуватив депутата в «піарі».

Концерт групи Pushkin Klezmer Band проти забудови скверу Чкалова в Києві, 24 жовтня 2020 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Ще через місяць — 27 липня рішення про розірвання договору в односторонньому порядку було винесено на сесію Київради. Його проєкт подала депутатка Ольга Балицька (обиралася від партії «Самопоміч»), яка виступала проти забудови скверу Чкалова з 2017 року.

Перед голосуванням до депутатів звернувся мер Віталій Кличко і запропонував дивний компроміс. Він сказав, що рішення про розірвання потрібно прийняти, але не в цілому, а тільки в першому читанні. Одночасно Кличко запропонував все-таки дозволити інвесторові побудувати будинок за умови, якщо він відремонтує сквер за свій рахунок, і будівництво не зачепить зелену зону.

«Якщо ми приймаємо відмовити в першому читанні, [до другого читання треба] доопрацювати [рішення і внести] зобов’язання інвестора. А громада і депутати повинні чітко контролювати ці зобов’язання», — сказав Кличко.

Депутати його підтримали і прийняли рішення про розірвання контракту в першому читанні. На своєму сайті Київрада оголосила, що «планує розірвати договір оренди із забудовником Чкалівського скверу». У прес-релізі не було слів Кличка про те, що ділянку все-таки потрібно залишити інвестору. Тобто все виглядало так, ніби міська влада проти будівництва, хоча насправді — за.

Рішення було ухвалено за три місяці до виборів, які відбулися 25 жовтня. До закінчення своїх повноважень депутати більше не поверталися до питання скверу і так і не прийняли рішення в цілому.

«Його більше не включали до порядку денного в сесію, — розповідає «Ґратам» авторка рішення Ольга Балицька. — Засідання були, ми писали депутатські звернення для того, щоб його включили. Але не включали, відповіді на наші запити не давали».

А тим часом забудовник подав позов з вимогою визнати договір оренди автоматично продовженим ще на 3 роки.

 

«Це був договорняк»

Позов компанії «Оболонь» розглядав Господарський суд Києва. Він розташований поруч зі сквером Чкалова, і майже перед кожним засіданням місцеві жителі збиралися тут на акції протесту. На сам суд нікого крім сторін не пускали через карантин.

29 жовтня позов почав розглядати по суті суддя Ігор Курдельчук. На засіданні юрист «Оболоні» Олександр Іванов посилався на статтю 33 Закону України «Про оренду землі», згідно з якою Київрада могла розірвати договір тільки протягом місяця після закінчення його терміну. За словами позивача, забудовник отримав лист про розірвання контракту 26 червня — через півтора місяці після закінчення терміну. У зв’язку з цим Іванов попросив суд визнати договір автоматично продовженим ще на 3 роки.

«Бачите, [земельна] комісія з тижня на тиждень приймає різні рішення … На сьогоднішній день саме Київська міська рада, як орендодавець не прийняла ніякого рішення. Тому просимо задовольнити наші позовні вимоги», — сказав позивач.

Протест під Господарським судом Києва проти забудови столичного скверу Чкалова. 29 жовтня 2020 Фото: Стас Юрченко, ҐратиКиївраду на суді представляв юрист Костянтин Перепелицін. Він просив суд відхилити позов. Свою позицію Перепелицін обгрунтовував тим, що, згідно з законом «Про оренду землі», договір може бути продовжений автоматично, тільки якщо орендар виконував всі зобов’язання. На думку юриста, «Оболонь» цього не робила.

Зокрема, за договором «Оболонь» мала побудувати житловий комплекс, передати Київраді 10 відсотків квартир для службового користування і обладнати паркінг, чого так і не сталося.

«На превеликий жаль, протягом тривалого часу позивач не здійснював забудову земельної ділянки, і фактично Київрада була позбавлена можливості отримати 10 відсотків побудованого житла. Крім того, не вирішено питання інфраструктури», — сказав Перепелицін.

У відповідь суддя запитав, чи пред’являла Київрада до забудовника такі претензії до суду, і чи є документи, які це підтверджують. Перепелицін їх не надав. Він сказав, що за дотриманням договору повинен був стежити департамент земельних ресурсів мерії, але через карантин він не проводив перевірки.

«Зрозуміло, карантин — зручна штука», — пожартував суддя Ігор Курдельчук у відповідь.

9 грудня він виніс рішення — позов «Оболоні» задовольнити повністю і визнати договір продовженим на 3 роки. Суддя зачитав тільки резолютивну частину рішення, тому, чим воно обумовлено, поки невідомо.

Протест під Господарським судом Києва проти забудови столичного скверу Чкалова. 29 жовтня 2020 Фото: Стас Юрченко, Ґрати

За три місяці до цього депутат Київради Святослав Крутяк на засіданні земельної комісії попереджав колег, що забудовник доб’ється продовження договору через суд саме таким чином. На його думку, прийняте судове рішення — це наслідок того, що комісія спеціально розірвала договір на день пізніше, ніж належить за законом.

«На моє глибоке переконання, це був договорняк між Кличком і забудовником. Це очевидно, тому що це не вперше, коли земельна комісія щось голосує спеціально, щоб в судах ці рішення розпадалися», — вважає депутат.

Глава комісії Олександр Міщенко відкидає ці звинувачення і наполягає, що його комісія зробила для розриву договору, все що могла.

«Проєкт рішення [про розірвання договору] виносився на сесію, сесія не проголосувала. При чому тут комісія? Я розумію, комусь потрібен піар, один день туди, один день сюди. Комісія все зробила правильно. Ніхто ні з ким не домовлявся. Як тільки був підготовлений проєкт рішення, комісія його відразу підтримала», — сказав Міщенко «Ґратам».

Рішення суду ще не набрало чинності. У Київради є 20 днів на подачу апеляції після публікації повного тексту. Юрист Костянтин Перепелицін сказав «Ґратам», що вирішить чи оскаржувати рішення, коли прочитає його повністю.