Наприкінці минулого — на початку цього року Вища рада правосуддя притягнула до дисциплінарної відповідальності двох суддів Вищого антикорупційного суду. Ще стосовно кількох — проводить перевірку чи намагається отримали матеріали у справах, розгляд яких не завершений.

Вищий антикорупційний суд вважає, що діяльність Вищої ради правосуддя може загрожувати його незалежності. У ВРП назвали таку заяву маніпулятивною і спрямованою на дискредитацію ради.

«Ґрати» з’ясували, за що покарали антикорупційних суддів, і чому вони вважають рішення Вищої ради правосуддя загрозою для їхньої незалежності.

Наприкінці січня цього року судді Вищого антикорупційного суду (ВАКС) спеціалізований суд, що розглядає корупційні справи топ-чиновників, які розслідує Національне антикорупційне бюро; почав роботу у вересні 2019 року робили безпрецедентну заяву, звинувативши у спробі зазіхання на їхню незалежність Вищу раду правосуддя (ВРП) найвищий орган в судовій системі, наділений повноваженнями, в тому числі щодо рекомендацій призначати, звільняти суддів та притягувати до відповідальності .

Такий висновок судді ВАКС зробили після притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, що розглядають резонансні корупційні справи, — Віри Михайленко та Тимура Хамзіна. А також відкриття дисциплінарного провадження, тобто початок перевірки, щодо судді Андрія Біцюка.

«Оцінка ВРП дій та рішень суддів у вказаних випадках ґрунтується на певних правових позиціях членів ВРП при застосуванні норм процесуального законодавства, які не узгоджуються з судовою практикою», — йдеться в заяві суддів ВАКС.

Іншими словами, судді вважають, що Вища рада правосуддя, беручи на себе функції апеляції і касації, фактично переглядає рішення в резонансних справах, притягаючи суддів до відповідальності за прийняті рішення «з посиланням на ніби неналежне ставлення суддів до своїх службових обов’язків».

Реагуючи на заяву, Рада заперечила будь-яку спробу тиску на суддів ВАКС.

«ВРП вважає ці заяви маніпулятивними та такими, що спрямовані на дискредитацію конституційного органу», — йдеться в заяві Ради.

У відповідь на запит «Ґрат» у ВРП повідомили, що впродовж минулого року на 25 суддів антикорупційного суду надійшло 152 дисциплінарні скарги. У підсумку до дисциплінарної відповідальності притягнуто двоє суддів, щодо одного — відмовлено. Ще 41 скарга — у процесі розгляду.

За аналогічний період ВРП загалом притягнула до дисциплінарної відповідальності 141 суддю із понад п’яти тисяч, що працюють в Україні.

«Заочне» розслідування справи Злочевського

У листопаді минулого року одна з дисциплінарних палат ВРП дала попередження один із видів дисциплінарного покарання судді ВАКС Вірі Михайленко. На неї пожалівся адвокат Євген Степанов. На його думку, порушення судді полягає в тому, що вона дозволила так зване спеціальне досудове розслідування у справі за підозрою Миколи Злочевського — міністра охорони навколишнього природного середовища (липень — грудень 2010 року).

Суддя Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко. Фото: сторінка Михайленко в фейсбуціЙого підозрюють в організації дачі хабара частина третя статті 27, частина четверта статті 369 Кримінального кодексу у $5 млн за закриття проти нього іншого кримінального провадження — так званої «справи Бурісми» кримінальне провадження, що розслідує Національне антикорупційне бюро, про можливі порушення чиновників Мінекології часів президента Віктора Януковича під час видачі дозволів на використання надр кільком підприємствам, засновником яких є Burisma Limited, а кінцевим бенефіціарним власником — Микола Злочевський .

До слова, згодом Печерський райсуд столиці зобов’язав Генпрокурора передати справу іншому правоохоронному органу, але її таки залишили в Національному антикорупційному бюро НАБУ — правоохоронний орган, що займається розслідуванням корупційних злочинів топ-чиновників .

Злочевський перебуває у розшуку, тому детективи НАБУ просили суд дозволити їм проводити спеціальне розслідування — це можливо стосовно людини, котра переховується від слідства. 2 вересня 2020 року Віра Михайленко дала такий дозвіл. Це рішення не сподобалось адвокату підозрюваного Євгену Степанову, і він поскаржився на суддю до ВРП.

Основні його аргументи: Злочевський проживає за кордоном, за даними адвокатів, на Кіпрі, с 2014 року. Востаннє в Україні був у 2018-у і приїхати для вручення підозри не може, оскільки йому протипоказані перельоти за медичними показниками — як доказ захист надав медичну довідку від 2 вересня 2020 року. Крім того, детективи, на думку адвоката, не вручили йому підозру передбаченим законодавством способом, тому його не можна вважати підозрюваним.

Суддя вирішила по-іншому. Адреса проживання Злочевського була вказана лише в документах, підготовлених його адвокатами, і нічим не підтверджена — ні посвідкою на проживання, ні довгостроковою візою. Повідомлення про підозру вручили його матері та надіслали за адресою останнього місця проживання в Україні, чого, на думку судді, достатньо для набуття статусу підозрюваного у випадку переховування людини від слідства.

Рішення судді Михайленко — не виняткове, такої ж практики дотримуються й інші судді ВАКС і його Апеляційної палати. Однак, фактично за цю правову позицію її притягнули до відповідальності.

Дисциплінарна палата ВРП, що розглядала скаргу на Михайленко, вирішила, що суддя неуважно вивчила матеріали, не врахувавши, зокрема, факт постійного проживання Злочевського на Кіпрі. Рада вирішила, що доказів тому, що він переховується від слідства немає, і оголосила судді попередження.

ВРП досить швидко ухвалила рішення щодо скарги на Михайленко — провадження було відкрито 5 жовтня минулого року і вже через місяць оголошено попередження, чого не скажеш про скарги на інших суддів, що розглядаються по кілька місяців, а то й років. Наразі рішення ВРП ще не набуло чинності. Суддя подала апеляцію — її має переглянути весь склад Вищої ради правосуддя.

Обшук квартири судді ОАСК

Другим дисциплінарним покаранням від ВРП було попередження для слідчого судді Тимура Хамзіна. 30 червня 2020 року він дозволив обшук квартири, де проживає суддя Окружного адмінсуду Києва ( ОАСК місцевий адміністративний суд Києва, що розглядає позови до представників центральних органів влади ) Володимир Келеберда, і це призвело до скарги на нього до Вищої ради правосуддя.

Суддя Вищого антикорупційного суду Тимур Хамзін. Фото: Вища рада правосуддя

Колишня працівниця Державної фіскальної служби Олена Мазурова оскаржила в ОАСК наказ про її звільнення після люстрації ще в березні 2015 року та просила суд поновити її на посаді директора одного з департаментів служби. У квітні 2020 року суддя Келеберда задовольнив її позов.

Разом з тим, Мазурову підозрюють у спробі дати хабар керівництву антикорупційних органів за закриття все тієї ж «справи Бурісми». Під час обшуку у цій справі в її телефоні знайшли переписку з її адвокатом Михайлом Твердохлібом, в якій вони обговорювали можливість дати судді хабар, щоб він задовольнив її позов про відновлення на посаді.

Детективи НАБУ просили суддю Хамзіна дозволити обшук помешкання судді Келеберди та вилучення документів, записів, пов’язаних із домовленістю про рішення для Мазурової. Хамзін частково погодився: дав дозвіл на обшук і вилучення документів, що підтверджують контакти судді і адвоката Мазурової з 1 квітня по 12 червня 2020 року, а також конкретизував, що саме можна вилучити, — переписку в месенджерах телефонів та ноутбуків, чорнові записи або нотатки з цього приводу.

Адвокатка Аліса Бужор подала скаргу на Хамзіна, мотивуючи її тим, що суддя не мав інших доказів окрім переписки з телефону Мазурової з адвокатом, що, на її думку, не доводить причетності Келеберди до злочину. А отже, вважає адвокатка, детективам спочатку потрібно було перевірити, чи дійсно суддя ОАСК домовлявся про хабар, а потім просити дозвіл на обшук.

Суддя Хамзін пояснив, що вважав будь-які слідчі дії, окрім обшуку, безперспективними. Крім того, він і так обмежив як перелік документів і предметів, що могли бути вилучені, так і період листування, який могли вивчити детективи.

Дисциплінарна палата ВРП вирішила все таки винести попередження судді Хамзіну. Члени палати вважають, що він не достатньо ретельно перевірив докази детективів про можливу причетність Келеберди, не впевнився перед обшуком, що в квартирі можуть бути необхідні речі та документи тощо. Суддя не погодився з цим рішенням ВРП і оскаржив його.

Продовження досудового розслідування «справи Вовка»

17 вересня 2020 року слідчий суддя ВАКС Андрій Біцюк продовжив на чотири місяці розслідування справи «плівок Вовка» Національне антикорупційне бюро розслідує кримінальну справу про можливе створення суддями ОАСК на чолі з Павлом Вовком, адвокатами і колишніми чиновниками перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради правосуддя, а також втручання в діяльність державних діячів, слідство стверджує, що метою їх діяльності була спроба отримати контроль над судовою системою . За таке рішення на Біцюка надійшло до ВРП одразу шість скарг.

Суддя Вищого антикорупційного суду Андрій Біцюк. Фото: Вищий антикорупційний суд

Адвокати підозрюваних суддів — Володимира Келеберди, Ігора Погрібніченка, Богдана Саніна, Олексія Огурцова та Ігора Качура вважають, що Біцюк порушив їхні права і права підзахисних, оскільки вчасно не повідомив про всі засідання і не дав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами — клопотання про продовження розслідування розглядали чотири дні.

Адвокат Келеберди Василь Вітюк вирішив, що суддя не міг розглядати клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, оскільки воно було підписане Назаром Холодницьким у день його звільнення з посади — 21 серпня 2020 року. Дисциплінарна палата ВРП після перевірки дійшла висновку, що Холодницький ще виконував свої обов’язки в той день.

Одна зі скарг, подана адвокатом судді Ігора Качура, стосується обшуку його помешкання, дозвіл на який Біцюк дав 8 вересня минулого року. Суддя поскаржився, що рішення Біцюка не було достатньо мотивованим. На цей раз ВРП також стала на сторону антикорупційного судді — Біцюк доводив, що, зважаючи на тяжкість кримінального провадження, в якому підозрюють Качура, дозвіл на обшук його квартири був співмірним із втручанням у його особисте життя.

У підсумку дисциплінарна палата ВРП вирішила відкрити провадження щодо Біцюка, зважаючи на те, що не знайшла підтвердження факту повідомлення окремим підозрюваним та їхнім адвокатам про деякі судові засідання, а також розглянув справу, попри те, що окремі її фігуранти не набули статусу підозрюваних. 1 вересня 2020 року ВРП відмовила у відстороненні від посад усіх суддів ОАСК, що проходять по цій справі, і тепер нагадала про своє рішення Біцюку.

Крім того, на думку членів ВРП, Біцюк взяв на себе повноваження прокурора, продовживши термін розслідування до 4 місяців, хоча клопотання стосувалось 12.

Відкриття провадження щодо судді означає, що дисциплінарна палата лише почала перевірку, побачився для цього підстави. Після пояснень судді Рада вирішить — притягувати його до відповідальності чи ні. Засідання для розгляду провадження щодо Біцюка наразі не призначене.

Справа про хабарництво суддів

Обурив суддів ВАКС під час зборів і той факт, що член ВРП Олексій Маловацький просив колегію суддів — Віктора Маслова, Ігора Строгого і Лесю Федорак — надати окремі ухвали по справі за обвинуваченням у хабарництві колишніх суддів Голосіївського райсуду Києва Андрія Новака та Олександра Білика.

Суддя Вищого антикорупційного суду Віктор Маслов. Фото: Вищий антикорупційний суд

До ВРП надійшла скарга голови Національної асоціації адвокатів України Лідії Ізовітової на суддів за те, що ті не надали достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи адвокату обвинуваченого Білика — Володимиру Авдєєнку, а також зобов’язали представляти інтереси підзахисного навіть після того, як захисник від цього відмовився. Асоціація назвала це порушенням прав адвоката.

Суддя Вищого антикорупційного суду Ігор Строгий. Фото: Вищий антикорупційний суд

Член ВРП Олексій Маловацький вимагав у суддів рішення, що стосуються адвоката Авдєєнка. Судді у відповідь заявили, що справа досі розглядається, а тому вимога надати документи — ніщо інше, як втручання у правосуддя. Скарга Ізовітової — не дисциплінарна, вона просто не погодилася з рішенням — за це не можна притягувати суддів до відповідальності, — зауважили також в антикорупційному суді.

Суддя Вищого антикорупційного суду Леся Федорак. Фото: Вищий антикорупційний суд

Маловацький знову вимагав надати документи, тепер вже погрожуючи відповідальністю в разі відмови. Після цього судді заявили йому відвід, нагадавши, що він сам є членом Асоціації, а тому простежується очевидний конфлікт інтересів. Паралельно судді подали заяву про втручання в їхню роботу голові ВРП Андрію Овсієнку та генпрокурорці Ірині Венедіктовій.

У Вищій раді правосуддя «Ґратам» відповіли, що Маловацький мав право витребувати матеріали справи. У відводі свого колеги — відмовили, як і в реакції на заяву про втручання в діяльність суддів.

Згодом до ВРП надійшли скарги двох обвинувачених суддів — Новака і Білика з тими ж претензіями, що й в Ізовітової. Розгляд їх призначений на 17 лютого.

Ця ж судова колегія антикорупційного суду поскаржилась до ВРП і Офісу генпрокурора після вибуху, що стався у внутрішньому дворі суду 1 жовтня 2020 року. Вони пов’язували його з розглядом кримінального провадження щодо завдання збитків НАЕК «Енергоатом» та «Східному гірничо-збагачувальному комбінату» за даними слідства, посадові особи «Схід ГЗК» розтратили понад 695 млн гривень під час покупки в 2014-2015 роках уранового оксидного концентрату в австрійської компанії Steuermann Investitions - und Handelsgesellschaft, яка, за версією НАБУ, була посередником в угоді, хоча фактично товар був поставлений його виробником ), основним фігурантом якого є народний депутат Верховної Ради восьмого скликання від «Народного фронту» Микола Мартиненко. Вибух стався на місці, де зазвичай паркує автомобіль суддя Леся Федорак, що головує у справі. Ні ВРП, ні Офіс генпрокурора на скаргу суддів поки не відреагували.

Засідання Вищої ради правосуддя. Фото: Вища рада правосуддя

Коментувати справи, що розглядаються, суддям заборонено, тому свою спільну позицію щодо дій ВРП вони висловили в заяві. Судді закликали членів ВРП утриматися від дій, які можуть підривати авторитет ВАКС і правосуддя в цілому, але також відзначили, що не ставлять під сумнів повноваження Ради правосуддя.

Між тим судді звернули увагу на участь заступника голови Вищої ради правосуддя Олексія Маловацький 30 листопада минулого року в дискусії Національної асоціації адвокатів — щодо ситуації в судовій системі, під час якої кілька учасників публічно ображали суддів антикорупційного суду, а він на їхні заяви жодним чином не відреагував. На думку суддів, саме такі моменти створюють негативний образ суду.

Член Вищої ради правосуддя Павло Гречківський в інтерв’ю «Юридичній практиці», в свою чергу, зазначив, що заяву зборів суддів ВАКС можна розцінювати як спробу вплинути на майбутні рішення Ради. На його думку, перевірка скарг на суддів — прямий обов’язок ВРП, тому дорікати Раді розглядом скарг — це все одно що скаржитися, що парламент приймає закони.