Суд у Києві ніяк не почне судити голову Центрвиборчкому «ДНР» Романа Лягіна. Розповідаємо чому

Суд у Києві ніяк не почне судити голову Центрвиборчкому «ДНР» Романа Лягіна. Розповідаємо чому

Шевченківський районний суд Києва 17 грудня відмовився розглядати справу колишнього голови Центрвиборчкому «ДНР» Романа Лягіна, обвинуваченого в державній зраді, тероризмі й сепаратизмі. Суддівська колегія передала провадження до Верховного суду для визначення подальшої підсудності. «Ґрати» простежили за розглядом справи в столичному суді.

 

Голова центральної виборчої комісії «ДНР» Роман Лягін мовчки чекає початку судового засідання, перебуваючи в скляному боксі залу 102 Шевченківського райсуду Києва. На Лягіна направлені з десяток камер, він стоїть і дивиться уважно на кожну. Після цього сідає, оглядає своїх конвоїрів, молодих нацгвардійців, потім дивиться в порожнечу.

Зараз на ньому темні джинси й чорна куртка. Зовсім інакше він виглядав п’ять років тому – в елегантному костюмі та краватці-метелику під час пресконференції за результатами референдуму «про самовизначення Донбасу». Бойовики провели його в травні 2014 року врозріз із українським законодавством, а згодом використовували як формальну підставу для проголошення «республік». Міжнародне співтовариство також не визнало ні результати голосування, ні квазі-державу.

«Просто зараз ми відкрили нову сторінку в історії Європи, Європи вільних людей, які мають право на самовизначення», – заявив тоді Лягін, відкриваючи пресконференцію за результатами референдуму. Він показує протокол, а потім на камери ставить свій підпис під ним і печатку. У залі аплодують.

На пресконференції він сидить поруч із Денисом Пушиліним. Восени 2018 року він став головою «республіки», перемігши на виборах, які призначили після того, як попередній очільник – Олександр Захарченко був убитий унаслідок вибуху в ресторані «Сепар» у центрі Донецька.

За проведення референдуму в травні 2014 року Лягіна внесли до санкційного списку Євросоюзу, а в 2015 році – до санкційного списку США. Також недовго він керував міністерством праці й соцполітики самопроголошеної республіки, а вже з вересня 2014 року протягом двох років він знову керував центральною виборчою комісією, в тому числі під час виборів голови «ДНР», – у листопаді 2014 року цю посаду обійняв Олександр Захарченко.

У квітні 2016 року Захарченко зняв Лягіна з посади «у зв’язку з недбалим ставленням до виконання обов’язків». Після цього чиновник зник безвісти. Через деякий час він з’явився – Лягін тоді повідомив, що його затримували й катували. Після звільнення він переїхав до Криму, де й перебував останнім часом, за даними слідства.

У 2017 році вже колишній чиновник «ДНР» писав у фейсбуці про своє розчарування Росією, яка «кинула» Донбас.

«Я, організатор референдуму і відповідальний за зрив українських виборів 2014 року. Робив те, що робив за переконаннями, щиро і з повною віддачею! Тому, що вірив у Росію, яка нас не кине. Але вона кинула, причому під танки! Тисячі людей забивають як худобу, для телевізійної картинки», – зізнався тоді Лягін.

«Для повернення нормального життя, відновлення роботи підприємств, неминуче повернення в Україну! Донбас – це Україна!» – писав чиновник «ДНР» у своєму пості.

Саме на адмінкордоні з Кримом його й затримали працівники СБУ в червні 2019 року. Депутатка Верховної Ради Наталія Веселова в фейсбуці висловила припущення про те, що Лягін скористався програмою «На тебе чекають вдома», проте відомство спростувало цю інформацію. А сама Веселова пізніше виправила свій пост.

Йшлося про програму, яку СБУ впровадила 2015 року, пропонуючи звільнення від кримінальної відповідальності учасників незаконних збройних формувань самопроголошених «республік». Умови звільнення – добровільна здача українським правоохоронцям, сприяння органам слідства і відсутність звинувачень у важких злочинах.

Адвокат Романа Лягіна. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Лягін відмовляється коментувати що-небудь до початку засідання 17 грудня.

– Я не готовий із вами спілкуватися зараз. Сказав усе, що хотів на цей момент, – відповідає він із боксу.

– Розкажи, як ви там сприяли російським бойовикам? Як пан Губарєв поживає, Ром? – вигукують із залу.

У залі, крім журналістів, перебувають працівники фонду «Ізоляція». Вони намагаються домогтися, щоб суд визнав їх потерпілою стороною у справі.

Благодійний фонд «Ізоляція» називає Романа Лягіна керівником захоплення бойовиками «ДНР» території платформи культурних ініціатив у червні 2014 року. Тоді бойовики організували в будівлі військову базу й не дали можливості «Ізоляції» вивезти свої арт-об’єкти й інше майно фонду. Організація звернулася до правоохоронних органів із вимогою розслідувати захоплення арт-платформи. 2015 року, за словами голови фонду Любові Михайлової, СБУ визнала «Ізоляцію» потерпілою стороною й відкрила кримінальне провадження. Однак, кажуть у фонді, повідомлення про правопорушення щодо діяльності Лягіна, яке фонд направив до СБУ, не розглядалося належним чином.

Згодом будівля заводу, де перебувала «Ізоляція», стала секретною в’язницею, де перебували, серед інших, політолог Дмитро Потєхін, професор релігієзнавства Ігор Козловський і журналіст Станіслав Асєєв. Лідери проросійських бойовиків заперечують існування в’язниці. Також за даними фонду, що переїхав після захоплення до Києва, на заводі також зберігають боприпаси, в тому числі й ті, що постачає РФ.

1 листопада колишній в’язень «ДНР» Потєхін приходив до Шевченківського суду, щоб разом із іншими активістами вимагати справедливого процесу над Лягіним. Він, як і в фонді «Ізоляція», побоюється, що ексчиновника «ДНР» зрештою можуть амністувати або вирок буде надто лояльним.

Колишній голова центральної виборчої комісії «ДНР» Роман Лягін на засіданні Шевченківського суду Києва, 17 грудня 2019 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

На цей момент Лягін проходить обвинуваченим у двох кримінальних провадженнях – участь у терористичній організації і посягання на територіальну цілісність України (стаття 258-3 і стаття 110 Кримінального кодексу України), а також держзрада (стаття 111 КК).

Перше провадження було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще в липні 2014 року. Однак, тільки в листопаді 2018 року суд за клопотанням прокурора військової прокуратури Максима Комарницького дозволив провести спеціальне досудове розслідування за відсутності обвинуваченого.

На сьогоднішньому суді розглядали саме це провадження.

До підготовчої стадії повинні були перейти ще 3 вересня 2019 року, але тоді суд задовольнив клопотання захисту й переніс засідання. Адвокат Лягіна заявив, що йому необхідно ознайомитися з обвинувальним актом. Тоді ж прокурор Комарницький повідомив, що Лягін свідчить в інших кримінальних справах. При цьому угоду зі слідством обвинувачений не укладав.

Сьогоднішнє засідання тривало близько півгодини.

 Адвокат Володимир Єфименко на засіданні Шевченківського суду Києва, 17 грудня 2019 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Представник «Ізоляції», адвокат Володимир Єфименко під час виступу в суді заявив відвід судді Олені Мєлєшак, обгрунтовуючи його сумнівами в неупередженості судді щодо потерпілої сторони й системним порушенням процесуальних прав. Зокрема, суддя відмовила в участі потерпілій стороні під час засідання 5 липня і 3 вересня, а також на запит «Ізоляції» не дала доступу до журналу судового засідання. За це «Ізоляція» подала скаргу на Мєлєшак до Вищої ради правосуддя (ВРП).

ВРП уже розглядала дисциплінарне провадження щодо Мєлєшак у липні 2017 року. Підставою стала заборона на право водити авто протягом чотирьох місяців активісту Автомайдану. Тоді Мєлєшак ухвалила рішення на користь ДАІ на підставі протоколу, який склали через пів місяця після можливого правопорушення. Згодом Апеляційний суд скасував це рішення. Однак, ВРП закрила провадження через закінчення терміну давності, і суддя не понесла жодної відповідальності.

 Колегія Шевченківського суду Києва в складі головуючої Олени Мєлєшак, суддів Лідії Щебуняєвої і Євгена Сидорова у справі Романа Лягіна, 17 грудня 2019 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Колегія суддів у справі Лягіна не стала розглядати відведення Мєлєшак, заявивши, що клопотання надійшло від особи, яка не має процесуального статусу. Мєлєшак також послалася на порядок вирішення питання про надання статусу потерпілого в справі – заяву про визнання потерпілої сторони у справі розглядається під час підготовчого засідання після того, як буде вирішено питання підсудності.

Коротко порадившись, судді також відмовились об’єднувати два провадження в одне й постановили направити справу до Київського апеляційного суду для вирішення питання про подальшу передачу справи до Верховного суду для вирішення територіальної підсудності цієї справи. Адвокат «Ізоляції» припустив, що справу можуть у результаті передати на розгляд до суду в Селидовому – гірничому містечку в зоні проведення ООС (Операції об’єднаних сил).

Після закінчення засідання прокурор відмовився від коментарів, зокрема про те, чи дійсно епізод із «Ізоляцією» є в обвинувальному акті у справі щодо Лягіна.

Сам Лягін усе-таки вирішив висловитися: «У конфлікті підтримую сторону України. Сюди перейшов добровільно. На обмін мені пропонують регулярно, я відмовляюся завжди».

Зал суду всім довелося терміново залишати – охорона суду заявила, що їм надійшло повідомлення про замінування будівлі.

29 кримчан Росія переслідує у справі «Другої Сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір»
29

кримчан Росія переслідує у справі «Другої Сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір»

Чому очевидці референдуму в Слов’янську бояться колишнього мера Нелю Штепу «Чим менше свідків, тим легше жити»

«Чим менше свідків, тим легше жити»

Чому очевидці референдуму в Слов’янську бояться колишнього мера Нелю Штепу

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів