Суд про традиції і порядки. Чернівецька облрада бореться за «інститут сім’ї» — підбурює до дискримінації, але не помічає цього

Учасники контракції під час правозахисного «Маршу Жінок» 8 березня 2020 року в Києві. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Учасники контракції під час правозахисного «Маршу Жінок» 8 березня 2020 року в Києві. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

У 2018 році органи місцевого самоврядування масово просили Верховну Раду, Кабінет Міністрів і Президента «встати на захист української традиційної сім’ї» і заборонити «пропаганду ЛГБТ». Правозахисники засудили такі звернення за дискримінацію, а громадська організація «Ми — є!» вирішила довести порушення рівноправності в суді. Два роки по тому суд виніс рішення: дії рад були протизаконними. Але позов не задовольнив.

«Ґрати» розповідають, хто і як на судовому процесі відстоював право місцевих депутатів захищати традиційні сімейні цінності, і що з цього вийшло.

 

«Це дуже небезпечний прецедент і, звичайно, це посягання на фундаментальні демократичні принципи та права займатися вільною політичною діяльністю», — переконує Руслан Кухарчук, голова консервативної християнської організації «Всі разом».

Розмова відбувається в січні цього року в коридорі Київського окружного адміністративного суду після засідання, і Кухарчук незадоволений його результатом. Суд не дозволив його організації брати участь у якості третьої сторони в розгляді між правозахисною ЛГБТ-організацією «Ми — Є!» і Чернівецькою облрадою. Суперечка відбувається навколо звернення місцевих депутатів до державної влади з проханням захистити інститут сім’ї. Правозахисники просили суд визнати, що облрада насправді підбурює своїм зверненням до дискримінації та утисків за сексуальну орієнтацію, і зажадали скасувати рішення чернівецьких депутатів як протиправне.

Текст звернення, поданий на розгляд Валерієм Грижуком із фракції «Батьківщина» в облраді, схвалили в травні 2018 року на позачерговій сесії. Голоси «за» віддали 45 депутатів, а голова облради, він же лідер «Батьківщини» в регіоні, Іван Мунтян поставив підпис під документом.

«Із незрозумілих причин держава приділяє пріоритетну увагу тільки штучно створеній проблемі так званої дискримінації людей із нетрадиційною сексуальною орієнтацією», — йдеться у зверненні.

Місцеві депутати «глибоко стурбовані» цим фактом і вважають, що потрібна чітка стратегія розвитку та підтримки сім’ї, яка повинна базуватися «на традиційних для України духовно-моральних християнських цінностях і традиційному розумінні сім’ї як законного союзу чоловіка й жінки, які народжують і виховують дітей».

У своєму зверненні вони критикують низку ініціатив парламенту, уряду і президента щодо лібералізації законодавства в сфері прав людини. У 2015 році президент Петро Порошенко, заявивши, що основне завдання внутрішньої і зовнішньої політики держави — захист прав і свобод громадян, затвердив Національну стратегію у сфері прав людини до 2020 року. У план її реалізації внесли розробку законопроєкту про легалізацію цивільних партнерств для одностатевих пар і нормативних актів для забезпечення безпеки заходів ЛГБТ-спільноти. Крім того, стратегія передбачала «прибрати дискримінаційну заборону» на усиновлення дітей трансгендерними людьми і спростити процедуру корекції статі. У тому ж 2015 році Верховна Рада, виконуючи умови Євросоюзу для безвізового режиму, внесла зміни до трудового законодавства, які забороняють дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Кількома місяцями раніше робоча група із прав, свобод і обов’язків людини і громадянина, яка працювала над змінами до Конституції, запропонувала нове формулювання 51 статті про шлюб — без слів «чоловік» і «жінка». А в Міністерстві освіти створили робочу групу з питань політики гендерної рівності та протидії дискримінації в сфері освіти, яка зайнялася перевіркою шкільних підручників.

Учасниці «Маршу жінок» 8 березня 2020 року закликають ратифікувати Стамбульську конвенцію. Фото: Ґрати

Усе це призведе до «підриву національної безпеки всієї країни», вважають депутати Чернівецької облради.

«Спотворить моральні цінності молодого покоління, нівелюватиме інститут сім’ї, зменшить кількість нових сімей, зруйнує моральні основи українського суспільства, підірве народжуваність і спровокує загострення демографічної кризи в країні».

Щоб цьому запобігти, в зверненні просили створити Міністерство у справах сім’ї або відновити інститут урядового Уповноваженого з прав сім’ї. Заборонити акції, марші та фестивалі за права ЛГБТ і ухвалити закон про заборону пропаганди гомосексуалізму. А також припинити спроби ратифікувати Стамбульську конвенцію — міжнародну угоду Ради Європи про попередження насильства проти жінок.

У суді облрада доводила, що це колегіальне рішення рекоменда

 

«Більш організовані»

Контракція ультраконсерваторів на «Марші жінок» 8 березня 2020 року. Фото: Ґрати

Рішення Чернівецької облради опубліковано на сайті організації Кухарчука «Всі Разом» поруч із ідентичними документами ще щонайменше вісімдесяти органів місцевого самоврядування в 19 областях України. Для наочності там же зробили інтерактивну карту, на якій відзначили регіони, які підтримали петицію, і дані про голосування.

«Місцеві ради по всій країні вимагають від центральних органів влади діяти відповідно до позиції громад», — натхненно констатує Кухарчук у своєму відеозверненні на сайті.

Масові звернення вже подіяли. У грудні 2018 року в Міністерстві юстиції заявили, що не розроблятимуть законопроєкт про легалізацію цивільних одностатевих партнерств усупереч плану реалізації Національної стратегії. Там послалися на «однакові звернення 50 депутатів рад різного рівня» проти законодавчого врегулювання у сфері прав ЛГБТ-спільноти.

«Ті звернення, які ми отримали, сигналізують про поляризацію суспільства. Це питання навряд чи буде врегульовано, тому що за такий законопроєкт не проголосують у Верховній Раді», — обґрунтував рішення Мін’юсту тодішній заступник міністра з питань євроінтеграції Сергій Пєтухов. Він зазначив, що демократичніше буде прислухатися до тих, хто проти легалізації цивільних партнерств, так як їхня компанія була «більш організованою».

На кампанію про захист традиційних сімейних цінностей також відреагувала Урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко. Вона попросила СБУ перевірити звернення місцевих органів влади, які «викачані з одного сайту» і написані для того, щоб «потім вносити маніпуляції і дезінформацію».

«Я написала про те, що вважаю, що подібні звернення суперечать Конституції України, що відповідно до закону України «Про національну безпеку», все, що стосується прав людини, відноситься до національної безпеки», — пояснила тоді Уповноважена.

Заява Левченко в СБУ ні до чого не призвела, але дала привід консерваторам вимагати під Кабміном її звільнення.

Акція під Кабміном за звільнення урядової Уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко, 2018 рік. Фото: zmina.info

А голова Ради нацбезпеки й оборони Олександр Турчинов назвав позицію Уповноваженої «неадекватною і агресивною».

«Тверда повноцінна сім’я, яка здатна народити, захистити і виховати дітей, сьогодні один із найважливіших чинників національної безпеки», — парирував секретар РНБО. На його думку, справжня загроза — катастрофічне скорочення населення. Турчинова підтримали три сотні церковних і громадських організацій.

У 2019 році він очолив новостворений союз євангельських організацій «Всеукраїнський собор». Громадський активіст Кухарчук — теж євангеліст і теж у рядах «Собору» на посаді «заступника координатора».

Руслан Кухарчук на Новомедіа Форумі в 2019 році. Фото: сайт Новомедіа Форуму

На початку 2000-х Кухарчук заснував рух «Любов проти гомосексуалізму» у відповідь на спроби ЛГБТ-спільноти провести перші вуличні акції. Тоді ж він зайнявся «Затвердженням християнської етики в суспільстві через засоби масової інформації» — створив асоціацію журналістів-християн «Новомедіа». Кухарчук організовує школи для журналістів і щорічно збирає форум «Новомедіа», на якому обговорюють консервативні ідеї, а також нагороджують журналістів за матеріали на тему традиційних цінностей. У 2013 році він став головою консервативної просімейної організації «Всі разом» і зайнявся проведенням «фестивалів сім’ї» по всій країні.

«Ми в громадській організації «Всі разом», саме ми ініціатори розгляду цих звернень по всім місцевим радам», — стверджував Кухарчук у коридорі Київського окружного адміністративного суду.

 

«Весь цвіт консерваторів»

«Якщо ми в суді доведемо, що це дискримінація, то вся їхня махіна впаде», — впевнений Володимир Косенко, голова правозахисного бюро «Ми — є!». Організація займається адвокацією і захистом прав ЛГБТ-спільноти.

Справу про звернення Косенко називає «стратегічною» і говорить, що над підготовкою позову працювали чотири місяці, вивчаючи практику Європейського суду з прав людини.

Спочатку спробували подати позов проти Київської облради. Але його розглядали в рамках спрощеного провадження — без участі сторін. Правозахисники в результаті зазнали поразки і не стали його оскаржувати.

«Спрощене провадження не дозволяє йти до Верховного суду, і тому ми просто забули про цю справу», — пояснив Косенко. В тому числі, через брак фінансування вирішили, що буде ефективніше подати новий позов — вибір припав на Чернівецьку облраду, яка у травні 2018 року проголосувала за ідентичне звернення на захист сім’ї.

Володимир Косенко, голова правозахисного бюро «Ми — є!», на засіданні Київського окружного адміністративного суду, 22 січня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

У суді бюро вирішило доводити, що звернення місцевої влади, хоч і декларативне, але має реальний вплив на державну політику. При цьому воно порушує дві статті Конституції України і дві статті Європейської конвенції з прав людини, які гарантують право на свободу слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань, і право на мирні зібрання. Крім того, в обласної ради немає повноважень звертатися до органів державної влади «в інтересах невизначеного кола осіб».

Позов прийняли до розгляду восени позаминулого року, а перше засідання призначили на грудень. На нього з боку відповідача прийшов тільки адвокат Сергій Гула, і разом із ним кілька слухачів на чолі з лідеркою «Всеукраїнської християнської ініціативи проти ЛГБТ-пропаганди» Рітою Сахалінською. Суддя тоді прийняла документи, але засідання перенесла на кінець місяця.

У п’ятницю, 28 грудня це було останнє засідання, в будівлі суду вже майже нікого не було. Косенко розповідає, як раптом у невелике фойє на 10 поверсі набивається кілька десятків молодих людей у ​​військовій формі. П’ятеро з шевронами «Правого Сектора» пішли за учасниками процесу в зал засідань. Там вони розмістилися за адвокатом Гулою і, каже правозахисник, «всім своїм виглядом показували, що їх щось дратує». Суддя робила слухачам зауваження. Вже після закінчення засідання, за словами Косенка, йому почали відкрито погрожувати, — «ми на сході кацапів б’ємо, з такими як ви впораємося куди швидше».

«Ми дуже злякалися, тому що вийти з того залу засідань було нереально. Пройти через фойє, через 25-30 людей, було небезпечно. Єдине, що нам допомогло — помічниця судді підказала, що є чорний хід, сходи. Це нас врятувало», — згадує Косенко. Через побоювання за свою безпеку правозахисники навіть просили суд розглядати справу у письмовому провадженні, але в результаті продовжили ходити на засідання.

На процесі відзначився, за словами Косенка, «увесь цвіт правих і консерваторів»: приходили представники організацій «Катехон» і «Християнський фронт», був лідер «Традиції і Порядку» Богдан Ходаковський і голова «Сестринства Святої Ольги» Олександра Скляр. Всі вони — постійні учасники анти-ЛГБТ протестів.

Сам адвокат Сергій Гула — відомий консервативний відеоблогер. На своєму каналі в ютубі Гула висловлюється проти вакцинації, сексуальної освіти в школах і проти ЛГБТ. Крім іншого, він зареєстрував і просував петицію проти законопроєкту №3316 депутатки Ольги Василевської-Смаглюк про внесення змін до Кримінального кодексу: вона пропонувала забезпечити покарання за злочини, вчинені з мотивів нетерпимості, зокрема на основі сексуальної орієнтації. Петиція Гули знайшла підтримку у 25 тисяч осіб. Законопроєкт, в результаті, не пропустив профільний комітет.

Адвокат Сергій Гула на засіданні Київського окружного адміністративного суду, 22 січня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Бюро «Ми — є!» також з’ясувало, что частину судових витрат облради оплачуватиме релігійна громада церкви «Еммануїл» із Лисичанська.

Сама правозахисна організація працювала над справою pro bono, лише з часом знайшла «невелике фінансування» у Freedom House на забезпечення юридичної та фізичної безпеки.

 

Боротьба експертиз

Зал засідань Київського окружного адміністративного суду, 22 січня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Розгляд справи міг вкластися в кілька засідань, але в підсумку зайняв два роки.

Двічі Чернівецька облрада оскаржувала законність звернення суду першої інстанції до офісу Уповноваженого ВР із прав людини для експертизи в справі. На експертизі наполягало правозахисне бюро. Апеляційний суд в обох випадках погодився з доводами облради — Уповноважена не має кваліфікації судового експерта, й експертизу може проводити тільки в рамках парламентського контролю.

Проте суд першої інстанції врахував той факт, що, згідно з законом «Про боротьбу з дискримінацією», а також згідно з законом «Про Уповноваженого ВР з прав людини», компетенція проводити антидискримінаційну експертизу є виключно в офісу Уповноваженого. Суд також вирішив, що якщо він не звернеться за такими висновками до Уповноваженої, то порушить принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи та не зможе об’єктивно розглянути спір.

Облрада також попросила закрити справу через те, що нібито «цей спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства», а саме звернення не порушує права правозахисного бюро «Ми — є!». Але Апеляційний, а потім і Верховний суд поставив крапку в цьому питанні, і справу продовжили розглядати в Київському окружному адміністративному суді.

Коли всі спроби завершити розгляд були вичерпані, Гула заявив відвід судді Олені Терлецькій, засумнівавшись у її неупередженості. І суд погодився, «прагнучи забезпечити довіру до суду обох сторін справи». Справу розподілили на суддю Ірину Колеснікову.

До розгляду по суті суд перейшов тільки в березні 2020 року. На той момент правозахисне бюро «Ми — Є!» долучило до справи експертизу офісу Уповноваженого, що встановив у рішенні Чернівецької облради «прямі ознаки підбурювання до дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності».

Адвокат Гула в засіданні заявив, що права правозахисного бюро ніхто не порушував: у бюро немає своїх представників в Чернівцях і воно не планує проводити в місті свої заходи. На доказ того, що облрада все ж мала право на звернення, адвокат Гула оголосив у суді висновок експертизи Інституту держави і права імені Корецького НАН України. У ньому стверджується, що дії облради не виходили за рамки законодавства, «так як вчинені відповідно до її компетенції».

«У зверненні, по-перше, реалізовані повноваження народу здійснювати владу через своїх представників, по-друге, знайшли своє здійснення права громадян на управління державними справами, по-третє, має місце об’єднання місцевих і державних інтересів», — процитував адвокат експертизу професорки Наталії Пархоменко з інституту Корецького.

Правозахисне бюро протестувало проти того, щоб приєднати цю експертизу до матеріалів справи: тільки суд може робити висновки про правову оцінку спірного рішення і дії відповідача. Суддя Колеснікова хоч і прийняла документ, але в результаті погодилася з доводом позивача і не стала враховувати експертизу інституту при винесенні рішення.

До дебатів суд так і не перейшов. Заслухавши сторони, суддя Колеснікова вирішила, що далі розглядатиме справу в рамках письмового провадження. Свій вердикт суддя винесла тільки чотири місяці по тому. «Ґрати» звернулися до суду з питанням, чому рішення зайняло так багато часу, але відповіді ми так і не отримали.

 

Програли, але виграли

«Марш Жінок» 8 березня 2020 року в Києві. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Отримавши рішення суду, обидві сторони заявили про свою перемогу.

Суддя Колеснікова, вивчивши висновок Омбудсмена, Конституцію, законодавство і рішення ЄСПЛ, прийшла до висновку, що своїм зверненням Чернівецька облрада дійсно підбурювала до дискримінації. Вона підтвердила також, що в органу місцевого управління не було повноважень звертатися до Президента, Верховної Ради та Кабміну. А питання, які піднімаються в зверненні, не належать до питань місцевого самоврядування.

«Зазначені в зверненні питання не пов’язані в першу чергу з життєдіяльністю або загальними інтересами територіальних громад сіл, селищ і міст Чернівецької області, з огляду на відсутність у зверненні відомостей про ставлення піднятих у зверненні питань до питань саме місцевого значення», — пояснюється в рішенні суду.

Суддя Колеснікова побачила достатньо підстав для визнання рішення облради протиправним і його скасування. Проте в задоволенні позову вона відмовила.

«Звертаючись до суду з позовом громадська організація «Правозахисне бюро «Ми — Є!» не визначила особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано цей адміністративний позов. Отже, з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, що виключає можливість задоволення адміністративного позову», — постановила суддя.

У правозахисному бюро пояснили, чому, звертаючись до суду, організація не надала список своїх учасників. «Це свідомий крок, який враховує питання безпеки і підвищений інтерес праворадикальних, релігійних та інших організацій до судового процесу». Голова бюро Косенко заявив, що організація досягла своєї мети, незважаючи на відмову з формальних підстав.

«Тепер потрібно запитати державу, чому вона розглядає такі звернення і чому вони лягають в основу відмови від своїх зобов’язань», — сказав він у розмові з «Ґратами». Косенко уточнив, що апеляцію організація не подаватиме: «простіше і дешевше» буде подати новий позов, де буде вказано конкретну особу, як цього хоче суд.

Акція проти «Фестивалю рівності» в Чернівцях, 2018 рік. Фото: pravyysektor.infoАдвокат Гула назвав рішення судді Колеснікової своєю «однією з найбільших судових перемог» і пообіцяв і далі «захищати Україну, сім’ю і дітей».

«Це був перший позов в Україні проти наших фундаментальних національних основ із боку організацій, які пропагують моральне і фізичне знищення нації як такої! Але слава Богу, суд відмовив у задоволенні цього негідного позову!» — написав у своєму фейсбуці Гула.

«Ґрати» кілька тижнів тому звернулися до Чернівецької облради за коментарем щодо вердикту суду й запитали, чи скасують там рішення про звернення. Замість відповіді депутати повторно звернулися до центральної влади з проханням захистити інститут традиційної сім’ї. Проєкт подав той же депутат Грижук із «Батьківщини», і за нього проголосували 40 місцевих народних обранців.

Наступного дня їхні колеги в міськраді вирішили зробити своє звернення на захист сімейних цінностей і проти «аморальних відхилень». На сесії 7 серпня вони попросили президента і парламент підтримати законопроєкт депутата партії «Слуга народу» від Чернівецької області Георгія Мазурашу, і запровадити адміністративну відповідальність «за пропаганду гомосексуалізму і трансгендеризму». Правозахисники і Уповноважена з прав людини вже назвали його дискримінаційним і антиконституційним.

57880 випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації
57880

випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів