«Суд не встановлює об’єктивну істину». Адвокати кримської медсестри Ірини Данілович, обвинуваченої у зберіганні вибухівки у футлярі для окулярів, назвали суддю упередженою і заявили їй відвід
Ірина Данілович. Фото із сімейного архіву
Процес у справі медсестри і громадської активістки з Феодосії Ірини Данілович, яку обвинувачують у зберіганні вибухівки у футлярі для окулярів, — на завершальному етапі. На останньому засіданні перед дебатами захист і сама обвинувачена заявили судді Наталі Кулінській відвід, запідозривши її в упередженості. Адвокати вважали, що вона намагалася допомагати свідкам обвинувачення, особливо понятим, а єдиного допущеного до допиту свідка захисту постаралася дискредитувати. При цьому Данілович стверджує, що понятих слідства зовсім не бачила, а їх свідчення — сфальсифіковані.
Про те, чому захист запідозрив суддю в упередженості, — у репортажі «Ґрат» із зали Феодосійського міського суду.
Відео викрадення
На кількох минулих засіданнях суд допитав свідків обвинувачення — оперативників, які затримували й обшукували Данілович, та понятих, які, як стверджує слідство, при цьому були присутні.
Данілович затримали працівники ФСБ 29 квітня вранці на зупинці, коли вона йшла з нічного чергування додому. Оперативник Руслан Наріманов стверджував, що Данілович підозрювали в держзраді та зв’язках із СБУ і проводили з цього приводу перевірку.
Після затримання про Даніловича не було нічого відомо до 12 травня, коли її знайшли в СІЗО Сімферополя. Рідним та адвокатам у ФСБ відповідали, що дівчини у них немає. Вона стверджує, що в цей час перебувала у підвалі управління спецслужби, її постійно допитували за допомогою поліграфа і змушували погодитись з обвинуваченням.
Момент затримання зафіксований на відео із камер спостереження найближчої заправки. Батько Ірини — Броніслав Данілович — разом з її другом Сулейманом Кадировим виявили, коли шукали зниклу медсестру. Відео захист попросив подивитися в суді.
Перед початком засідання у прокурора Дмитра Лященка несподівано впав погон із правого плеча. Він довго намагався його прилаштувати назад, доки судовий технік готував ноутбук і телевізор. Данілович спробувала знайти зручне місце в «акваріумі», з якого буде краще видно. Суддя та прокурор уважно подивилися на екран.
Захист виявив кілька відео. Одне — основне, де видно Данілович. На ще одному видно лише автомобілі, які були задіяні в операції з її затримання.
Вранці Данілович підійшла до зупинки. Під’їхала сіра Шкода Октавія з номером К189ТН із трьома чоловіками, але лише один був із відкритим обличчям і в цивільному, решта — у балаклавах. Вони ведуть Данілович в машину, через деякий час вона вийшла, потім її вже насильно затягують в автомобіль і їдуть. Після викрадення під’їжджає УАЗ Патріот, зупиняється, з нього виходить чоловік і, розмовляючи по телефону, довго розглядає кущі і землю навколо. Потім їде й він. Операція тривала 19 хвилин.
— Ірино Олександрівно, я не розумію, ви що вперше бачите цей запис? — здивувалася суддя.
— Так, — відповіла Данілович, нагадуючи, що у СІЗО такої можливості немає.
На прохання адвоката Айдера Азаматова, вона спробувала згадати, як все відбувалося.
«Закрий рота і давай сюди телефон, — цитувала вона оперативників. — Чевалков відразу сказав, щоб я діставала свої засоби зв’язку».
Коли медсестру намагалися затягнути в машину, поряд зупинилося таксі. Данілович спробувала покликати його на допомогу, але Чевалков показав посвідчення таксисту і той поїхав.
«Вони мене схопили і заштовхали в машину», — прокоментувала відео Данілович.
Недопустимі докази
Після перегляду відео захист, якому відмовили в допиті майже всіх свідків, спробував добитися визнання недопустимим кількох доказів обвинувачення.
Адвокат Айдер Азаматов попросив суд прибрати зі справи протоколи допитів капітана ФСБ Юрія Чевалкова та лейтенанта Сергія Суворова. Вони так і не прийшли в суд. Спецслужба на запит суду відповіла, що оперативники беруть участь у воєнних діях проти українських сил. Суд після цього вирішив, що йому достатньо протоколів їхнього допиту.
Адвокат Айдер Азаматов на засіданні “Кримської солідарності”. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати
Азаматов попросив свідчення, які не можна перевірити та уточнити, виключити зі справи.
Так само, як і висновок фахівців експертного підрозділу ФСБ Ігоря Галкіна та Шубеніна, оскільки не вказано, що їх попереджали про відповідальність за надання неправдивих свідчень. А також протокол опитування Данілович від 6 травня 2022 року, протокол збору зразків її нігтів для ДНК-експертизи та ще кілька документів, складених, на думку адвокатів, із помилками.
«Порушується порядок дослідження», — наполягав Азаматов.
Поки захист читав довге клопотання, прокурор перегортав матеріали справи, а коли суддя спитала його думку, заявив, що проти. Свідчення оперативників ФСБ він вважав достатніми для суду — підписи їх на документах стоять, права та обов’язки їм роз’яснювали.
«Суд вжив усіх заходів для виклику співробітників ФСБ — Чевалкова і Суворова», — захищав прокурор суддю.
Азаматов наполягав на своєму і запропонував суду два варіанти: дочекатися свідків чи виключати ці докази з матеріалів справи.
«Допит працівників ФСБ можливий. Але через шість місяців [коли вони повинні повернутися з відрядження]», — продовжував захисник.
Він також наполягав на допиті фахівців слідства — Галкіна та Шубеніна, які послалися у своєму висновку на фототаблицю з експертизи, якої серед матеріалів не було. Захист вважав, що їх треба розпитати, що за експертиза, на яку вони послалися, і звідки взялася фототаблиця. Галкін і Шубенін на підставі цих фото дійшли висновку, що знайдений у футлярі для окулярів пристрій — саморобна вибухівка.
Суддя Кулінська у відповідь спробувала виправдати відсутність свідків «надзвичайними обставинами».
«І ще. Суд не визначає об’єктивну істину. Суд вирішує — доведено вину підсудного чи ні», — завершила суперечку Кулінська.
Жодних зайвих допитів
Ірина Данілович уважно стежила за дискусією. Коли суд запитав її, вона підійшла впритул до скла «акваріума» і звернулася до прокурора.
«Чому ніхто не розслідує, де я вісім діб була, як мене катували. Чому про це нічого немає? Друге. Самородова . Я хочу, вимагаю її допитати. Тому що цей фахівець узяв у мене зрізи нігтів 5 травня в період з 20:00 до 21:00, а не 30 травня. З усіма порушеннями КПК, у підвалі, де я не мала адвокатів. Прийшли, зрізали нігті і пішли. Я хочу її допитати, бо ми маємо з’ясувати, хто бреше — я чи вона? Чому мені суд не дає такої можливості?»
Суддя вислухала її і сказала, що вирішить з приводу доказів, які захист вимагав видалити з матеріалів справи, коли виноситиме вирок. Самородову Кулінська знову відмовилася викликати.
— А чи можу я вас запитати? — звернулася до судді Данілович.
— Ні, ви не можете запитувати мене, — спробувала зупинити її суддя.
— Як шановний суд може зрозуміти, хто з нас бреше — я чи Самородова, не допитавши її?
— Я вважатиму питання риторичним, у нас з вами немає такої форми спілкування.
Захист приніс нові документи і попросив їх долучити до справи: довідку про поганий стан здоров’я матері Данілович, заяву її батька в поліцію про викрадення доньки і скріншот публікації із сайту МВС, де зазначено, що один із понятих — Костянтин Високогляд — працює у правоохоронних органах.
Суд прийняв документи про стан здоров’я матері і скріншот. Заяву в поліцію суддя повернула адвокатам. Вони заявили їй відвід.
Сумніви в неупередженості
Головна претензія захисту до судді була у зацікавленості, яку Кулінська продемонструвала, коли допитували свідків, особливо понятих. Данілович стверджувала, що ніколи їх не бачила, а під час обшуку, коли у футлярі для окулярів нібито знайшли вибухівку, їх взагалі не було. Але суддя знімала всі питання адвокатів, які би могли прояснити — хто запросив понятих і як вони вирішили співпрацювати зі спецслужбою. Захист вирішив, що суддя робила це навмисно, щоб приховати фальсифікацію їхніх свідчень.
«Така бездіяльність суду спричинила подальшу протиправну поведінку свідка під час його допиту», — вважає Железняк. А Костянтин Високогляд взагалі приховав від суду свою роботу в правоохоронних органах.
Адвокатка Оксана Железняк. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати
На допит Високогляд прийшов з копіями протоколів обшуку з матеріалів справи, яких у нього не могло бути, але, як він стверджував, він отримав їх від працівників ФСБ. Адвокатка Оксана Железняк вважала це незаконним. Суд тоді проігнорував усі скарги захисту.
Після допиту єдиного дозволеного свідка захисту — Сулеймана Кадирова — суддя Кулінська, навпаки, спробувала дискредитувати його свідчення, посилаючись на його судимість.
«Подібна поведінка головуючої викликає сумніви в неупередженості, оскільки такі питання очевидно спрямовані на дискредитацію свідка сторони захисту», — стверджувала адвокатка Железняк.
Кадирова справді судили за заклики до сепаратизму за коментар у фейсбуці: «Крим — це Україна, завжди була, є і буде». У 2018 році його засудили до двох років умовно і зараз судимість вже погашена.
Нікого з інших заявлених захистом свідків суд допитати не дозволив.
Суддя Кулінська вислухала відвід та доводи адвокатів і вийшла в нарадчу кімнату.
Суддя не прощається
«Заявлений відвід у кримінальній справі Ірини Броніславівни залишити без задоволення», — квапливо зачитала суддя, коли повернулася до зали.
Міський суд Феодосії. Фото: Кримська солідарність
Аргументи Железняк вона назвала необґрунтованими, а відвід, на її думку, свідчить про «затягування судового розгляду» та є «зловживанням судовим правом» з боку адвокатів.
Кулінська працює в органах суду вже 15 років, але у міському суді Феодосії — з грудня 2014 року. Після її призначення в Україні проти неї порушили справу про зраду за порушення присяги судді.
Викрадені у Криму
Наприкінці засідання виступила сама Данілович із розлогим монологом про те, що з нею сталося, як її викрали оперативники ФСБ, тиждень тримали у підвалі, змушуючи дати свідчення.
Виступ Данілович настільки важливий, що заслуговує на окрему публікацію.
Її батько Браніслав Данілович дивився то на дочку, то на прокурора, то на суддю. Похитував головою і явно ледве стримувався, щоб не висловитись вголос.
— У протоколі огляду ви ставили підпис? Він ваш чи ні? — запитала після виступу Данілович суддя про протокол, де вказано, як у футлярі для окулярів знайшли вибухівку.
— Там було близько 100 аркушів.
— Я питаю вас про конкретний документ.
— На половині документів я бачу свій підпис, але при цьому прізвище та ініціали написані іншою рукою, а на частині протоколів я взагалі не бачу свого підпису, — спробувала пояснити медсестра.
— Ви, даючи свідчення суду, говорили, що вам відомі численні факти, відомості про викрадення працівниками ФСБ людей, тортур і таке інше. Можете навести конкретні факти?
Данілович перерахувала довгий список імен та прізвищ.
— Ви цих осіб знаєте?
— Частину — так.
— Я, бачите, з ранку до ночі справи кримінальні розглядаю. Засобу масової інформації нема часу дивитися, — іронізувала суддя. — Скажіть, будь ласка, вам відомо, чи щодо цих осіб є обвинувальні вироки?
— Можна я про одного скажу? Іслям Джеппаров . Його викрали на зупинці в Білогірську. Його й досі не можуть знайти. Натомість свідок, який бачив викрадення і звернувся до Слідчого комітету, зазнав тортур. А потім на нього відкрили кримінальну справу. Нині він десь у в’язниці. А ці люди, яких я вам назвала, їх не знайшли.
Суддя Кулінська вислухала Данілович і оголосила, щоб сторони готувалися до дебатів 27 грудня, попередивши, що вже наступного дня після цього має намір винести вирок.
