«Страхова» справа «Привату». У чому підозрюють колишніх топ-менеджерів банку — нічний репортаж «Ґрат»

Сайт «Інгосстраху». Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Сайт «Інгосстраху». Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Затримання 22 лютого в аеропорту «Бориспіль» колишнього першого заступника голови правління «Приватбанку» Володимира Яценка привідкрило для суспільства одну з кримінальних справ, пов’язаних із націоналізованим банком.

Із 2019 року Національне антикорупційне бюро розслідує справу про заволодіння і розтрату понад 136 млн гривень банку. Гроші були перераховані на рахунки пов’язаної з «Приватом» дніпровської страхової компанії «Інгосстрах» в останній день перед передачею банку у власність держави. Підозрювані у справі — сам Яценко, колишній голова правління «Приватбанку» Олександр Дубілет та колишня керівниця одного з підрозділів банку Олена Бичихіна. Вона ж займає посаду першої заступниці голови правління «Інгосстраху».

25 лютого Вищий антикорупційний суд арештував Володимира Яценка з можливістю вийти під заставу в 52 млн 210 тис гривень. Засідання суду тривало сім з половиною годин і тривало до пізньої ночі.

«Ґрати» слідкували за процесом і розповідають про доводи обвинувачення та захисту.

 

 

Затримати чи випустити

Володимира Яценка затримали близько обіду 22 лютого. Чартерний рейс, яким він вилетів із Дніпра до Відня, розвернули в небі десь над Хмельницькою областю за вказівкою Державної авіаслужби. Національне антикорупційне бюро стверджує, що виліт відбувся через півтори години після підписання генпрокуроркою Іриною Венедіктовою підозри Яценку. На думку детективів, він намагався покинути територію України, щоб уникнути кримінальної відповідальності.

Затримання Володимира Яценка в аеропорту «Бориспіль» 22 лютого 2021 року. Фото: НАБУ

Сам Яценко, що до засідання в Вищому антикорупційному суді (ВАКС) перебував під вартою, зазначив, що понад півроку щодо цієї справи до нього ніхто не звертався, слідство не проводило обшуки чи допити. А тому у нього не було причин переховуватися, стверджує він.

За словами Яценка, ще 2 лютого він запланував на 22-е число візит до лікаря у Відні, куди часто літає. Чартер замовив напередодні, що підтвердив документами. А на 25 лютого у нього були квитки на відпочинок із сім’єю на Мальті. Копії цих квитків і свого закордонного паспорту він надав суду.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ігор Щур зазначив, що на Мальту Яценко планував летіти зі Стамбула. Туди ж мав намір повернутися після відпочинку. І це ніяким чином не доводить, що підозрюваний прилетів би після цього в Україну.

П’ятеро адвокатів Яценка наполягали на тому, що детективи НАБУ взагалі не мали права його затримувати — він не є високопосадовцем чи державним службовцем, тому не повинен був зацікавити НАБУ, що розслідує корупційні злочини, вчинені саме цією категорією підозрюваних.

Дотримуючись цієї ж лінії захисту, адвокат Денис Бугай поставив під сумнів наказ уже колишнього генпрокурора Руслана Рябошапки, що передав справу до НАБУ, хоча, згідно із законодавством про діяльність бюро, такі справи не належать до його підслідності. Раніше справу розслідувала поліція Дніпропетровської області, а також Головне слідче управління Генпрокуратури.

Прокурор, у свою чергу, відреагував: справа стосується корупційних дій посадовців «Приватбанку» у змові з працівниками Національного банку України. Останні якраз відносяться до тих, стосовно кого бюро повинно проводити розслідування. Слідство їх поки не встановило, але це не є перешкодою для притягнення до відповідальності колишніх топ-менеджерів «Привату», — зауважив прокурор.

 

Підробка документів і розтрата

Володимир Яценко працював у «Приватбанку» з 1992 року до його націоналізації у грудні 2016 року «Приватбанк» перейшов у власність держави після того, як Нацбанк і міжнародні аудитори виявили фінансові проблеми, у тому числі нестачу капіталу; зважаючи на велику кількість клієнтів банку, це загрожувало фінансовій системі країни . Із 2011 року займав посаду першого заступника голови правління «Приватбанку».

За кілька днів до передачі банку державі, згідно з версією слідства, в Яценка, а також на той момент голови правління «Приватбанку» Олександра Дубілета і керівниці департаменту фінансового менеджменту банку Олени Бичихіної виникла ідея — перерахувати так звану індексовану комісію — суму, нараховану у зв’язку зі зміною курсу гривні до долара — пов’язаній з ними компанія була визнана пов’язаною з банком, згідно з рішенням Нацбанку 13 грудня 2016 року страховій компанії «Інгосстрах».

Компанія розмістила депозити на рахунках «Приватбанку» у грудні 2005 і січні 2014 року. У проміжках були підписані додаткові угоди, що змінювали суми вкладень і депозитні відсотки. Хоча про жодну виплату додаткової винагороди у вигляді індексованої комісії в документах не йшлося — зазначив прокурор. До націоналізації банку компанії виплатили всю суму депозитів із відсотками.

До «Інгосстраху», за словами прокурора САП, у банку ставилися по-особливому — їй дозволяли розміщувати різні суми депозитів (менші, ніж було передбачено умовами депозиту), отримувати різні відсотки та знімати кошти раніше визначеного в договорі терміну. На його думку, це, в тому числі, доводить, що «Інгосстрах» була пов’язаною з керівництвом «Приватбанку».

До слова, «Інгосстрах» до націоналізації практично монопольно страхувала всі фінансові ризики щодо кредитів, виданих банком.

У телефонах свідка у справі — колишньої директорки казначейства «Приватбанку» Людмили Шмальченко, а також Бичихіної, додав прокурор під час судового засідання, детективи знайшли переписки з Яценком, що підтверджують, що власниками компанії «Інгосстрах» фактично були він і Дубілет. В Яценка під час затримання телефон не знайшли. Прокурор припустив, що підозрюваний навмисно його сховав.

За словами прокурора Ігора Щура, 15 грудня 2016 року — за кілька днів до націоналізації банку — знаючи про це, Дубілет підробив декілька документів для виплати страховій компанії понад 136 млн гривень. Наступного дня гроші перерахували на рахунок «Інгосстраху».

Заступник голови Нацбанку Яків Смолій (ліворуч) і колишній голова правління «Приватбанку» Олександр Дубілет під час брифінгу в Дніпрі, 19 грудня 2016 року. Фото: Yulia Ratsybarska, RFE/RL

Таким чином, НАБУ підозрює Володимира Яценка, Олександра Дубілета та Олену Бичихіну в змові для заволодіння і розтрати власності банку шляхом зловживання службовим становищем частина 5 статті 191 Кримінального кодексу . Дубілету та Бичихіній також пред’явили підозру у  підробці документів частина 1 і частина 2 статті 366 КК , що призвела до важких наслідків. Встановити місцезнаходження Дубілета і Бичихіної слідству не вдалося, тому підозри їм направили поштою.

Прокурор просив арештувати Яценка з альтернативою застави в сумі, що дорівнює збиткам банку, — понад 136 млн гривень. На його думку, є ризик, що Яценко переховуватиметься від слідства, оскільки часто буває за кордоном, а його фінансове становище дозволяє йому виїхати туди надовго (зокрема, має житло в Австрії).

 

Повернення «розтрати»

1 лютого 2021 року, за словами одного з адвокатів Яценка Олега Пушкара, компанія «Інгосстрах» повернула «Приватбанку» всю суму в понад 136 млн гривень, що були нараховані їй у 2016-у. На другий рік після націоналізації банк подав позов до страхової компанії у Господарський суд Дніпропетровської області для повернення цих коштів.

Згідно з реєстром судових рішень, розгляд позову «Приватбанку» призупиняли до рішення за іншим позовом — «Інгосстраху» до Нацбанку: страхова компанія вимагала скасувати рішення про визнання її пов’язаною з «Приватбанком». Цей спір поки не вирішився.

У січні 2021 року розгляд позову «Приватбанку» до «Інгосстраху» про повернення грошей відновився. За словами адвоката Яценка, 24 лютого (в день обрання запобіжного заходу Яценку) після повернення коштів «Приватбанку» Господарський суд Дніпропетровської області закрив провадження через відсутність предмета спору. Це рішення в реєстрі поки не опубліковане.

Адвокат спробував довести, що у 2016 році ніхто з керівництва «Приватбанку» не міг вчинити незаконні дії, оскільки на той момент у банку перебували декілька десятків представників Нацбанку, що контролювали будь-яку операцію.

«Чому тоді компанія «Інгосстрах» повернула гроші?.. Я ж вас не питаю. Це не є предметом дослідження в суді», — перебив його суддя Сергій Мойсак. І попросив зосередитися на клопотанні про обрання міри запобіжного заходу у поточній справі.

Незважаючи на те, що компанія повернула банку кошти, прокурор наполягав, що державі був нанесений збиток на суму понад 136 млн гривень, у тому числі посилаючись на дві експертизи, проведені з ініціативи слідства.

«Це [повернення коштів] не спростовує факту вчинення кримінального правопорушення», — зазначив прокурор на питання судді, який все таки збиток понесла держава після повернення коштів «Приватбанку».

Саме підготовка підозр топ-менеджерам банку і спонукала страхову компанію повернути гроші — вважає прокурор.

Засідання Вищого антикорупційного суду із обрання запобіжного заходу Володимиру Яценку, 25 лютого 2021 року. Скріншот із відеотрансляції

Сам Яценко в суді нагадав, що працював у банку з 90-х, тому добре знав законодавство про банківську діяльність і не міг порушити його «у такий непростий момент», маючи на увазі націоналізацію.

За його словами, у 2014 році досить складно було втримати юридичних осіб — клієнтів банку, котрі мали депозитні рахунки, але почали забирати гроші через ситуацію в країні, в тому числі зріст курсу долара. Єдиний спосіб переконати їх — запропонувати індексацію депозитів.

«Приватбанк» ні на один день не затримав виплату депозитів і навіть у день націоналізації, так званої, не був прострочений жоден депозит… На сьогодні компанія «Інгосстрах» — це два мільйони клієнтів. Якщо би компанія не отримала ті кошти, постраждали би два мільйони клієнтів», — сказав Яценко і додав. — Чуємо розповідь, що держава щось не отримала. Держава забрала кращий банк в Україні без будь-який на це підстав…».

Він переконаний, що нове керівництво банку після націоналізації «вирішило придумати, притягнути за вуха будь-яку справу на топ-менеджерів банку».

«З якою метою, я не буду відповідати, ви все розумієте», — сказав підозрюваний і не став пояснювати.

 

Арешт і вихід під заставу

Після семи з половиною годин судового засідання, пізно вночі 25 лютого, суддя ВАКС Сергій Мойсак прийняв рішення про арешт Володимира Яценка з можливістю вийти під заставу в 52 млн 210 тис гривень.

Близько обіду того ж дня за підозрюваного внесли заставу, і він вийшов на свободу. Тепер Яценко зобов’язаний здати закордонні паспорти, не виїжджали за межі Дніпропетровської області, носити електронний браслет і не спілкуватися зі свідками та підозрюваними у справі.

77 нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році
77

нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів