Подільський районний суд Києва упродовж двох засідань не зміг провести підготовче слухання у справі голови Конституційного суду Президент видав декілька указів про його відсторонення від посади — їх він зараз оскаржує, і скасував указ про його призначення суддею, хоча законодавством не передбачено такого способу звільнення судді Олександра Тупицького. Перше засідання було відкладене через неявку адвокатів обвинуваченого, друге — через технічні причини — він попросив відеотрансляцію, яку можна було організувати лише завчасно. Через відпустку судді наступне засідання призначене на 21 липня.

Державне бюро розслідувань висунуло Тупицькому обвинувачення в дачі неправдивих свідчень, штучному створенні доказів захисту та підкупі свідка.

Кримінальне провадження проти судді 19 квітня цього року було виокремлено з великої справи щодо колишнього голови Вищого господарського суду Віктора Татькова, який перебуває в розшуку. За версією слідства, Тупицький намагався допомогти йому та дав неправдиві свідчення, а також хотів підкупити головного свідка — колишнього донецького бізнесмена Владислава Дрегера, який дав викривальні свідчення щодо незаконного заволодіння майном ВАТ «Зуївський енергомеханічний завод».

«Ґрати» поговорили зі сторонами майбутнього судового розгляду і розповідають, у чому суть претензій до голови Конституційного суду.

Угода 15-річної давнини

Історія цієї кримінальної справи почалася у 2005–2006 роках, коли в Господарському суді Донецької області розглядали позови, пов’язані з машинобудівним «Зуївським енергомеханічним заводом» у місті Зугресі.

До 19 травня 2006 року завод належав понад півтисячі його працівникам. Колективна форма власності була ліквідована у 2004 році. Завод, як стверджує слідство, вирішив купити донецький підприємець Владислав Дрегер. Він зареєстрував підприємство зі схожою назвою — закрите акціонерне товариство, а пізніше приватне акціонерне, «Зуївський енергомеханічний завод», ввів туди кількох працівників заводу як акціонерів і провів кілька фіктивних операцій для створення видимості перерахування грошей за купівлю. Нове підприємство одержало все майно заводу на суму 35 млн 700 тисяч гривень.

Станом на 2009 рік акції заводу належали ТОВ «Класика», підконтрольного Дрегеру.

Після зміни власника заводу деякі з його працівників намагалися оскаржити угоду з Дрегером у суді. За версією слідства, через ці позови він і звернувся до свого знайомого — Олександра Тупицького, який тоді працював суддею Куйбишевського районного суду Донецька. Підприємець попросив допомогти йому з вирішенням господарських суперечок та познайомити для цього з Віктором Татьковим —тоді головою Донецького апеляційного господарського суду.

Після знайомства Татьков, як стверджує слідство, умовив Дрегера перереєструвати 40%+1 акцію заводу на ТОВ «Інтеграл Інвест», керівником якого був його знайомий — адвокат Антон Яїцьков. Тупицький ж нібито мав отримати 4 % від капіталу заводу, хоча про це в матеріалах слідства не йдеться.

Із приходом до влади Віктора Януковича в Дрегера склалися напружені відносини з його сином — Олександром. Правоохоронні органи відкрили кілька кримінальних проваджень щодо нього особисто і Зуївського заводу.

Дрегеру висунули обвинувачення за фактом шахрайства в особливо великих розмірах і за змовою з групою осіб через сумнівну купівлю Зуївського заводу. Майже три роки він перебував у СІЗО, потім його відпустили.

У червні 2014 року Подільський райсуд Києва повернув справу Дрегера до прокуратури, посилаючись на неповне й одностороннє розслідування, неможливість допитати свідків, оскільки вони не приходили до суду, та інші порушення.

У зв’язку з кримінальним переслідуванням Дрегера, стверджує слідство, Татьков і Яїцьков вирішили переконати його віддати весь завод, а як тільки справа проти нього буде закрита, обіцяли повернути частку в бізнесі. Отже, акції заводу опинилися у власності спочатку ТОВ «Інтеграл Інвест», а потім ТОВ «Ексімпром», керівником якого також був Яїцьков.

Адвокат Антон Яїцьков. Фото: сайт юридичної групи «Версус»

Сам Яїцьков підтвердив «Ґратам», що на момент купівлі акції заводу належали ТОВ «Класика», засновниками якої була зокрема інша компанія Дрегера — приватне акціонерне товариство «ДЛ-холдинг».

За словами Яїцькова, «ДЛ-холдинг» належало 60 % компанії «Ексімпром». Водночас 40 % акцій цієї компанії належали йому.

Яїцьков стверджує, що спочатку хотів інвестувати в завод свої кошти, а не купувати його, але пізніше, коли побачив, як ним керує Дрегер, вирішив запропонувати викупити його частку в компанії «Ексімпрома» — і так став одноосібним власником акцій заводу. На той момент, за словами адвоката, майно підприємства перебувало під заставою 5–8 мільйонів доларів кредитів. Під час домовленості з Дрегером він зобов’язався погасити їх, що і зробив після купівлі.

Отже, юридично завод зараз належить компанії Яїцькова, хоча розташований на непідконтрольній Україні території і, за словами адвоката, фактично не працює. Він стверджує, що надав слідству всі документи, що підтверджують законність купівлі акцій підприємства.

Про «махінації» під час угоди Дрегер нібито розповів слідству у вересні 2018 року. Через місяць Татькову було висунуто підозру за фактом шахрайства частина 4 статті 190 КК .

Віктор Татьков. Фото: сайт Міністерства юстиції

Адвокат Татькова Павло Попков повідомив «Ґратам», що його підзахисний не є підозрюваним, оскільки підозра йому — тоді судді — була підписана неналежною посадовою особою. За його словами, розслідування справи щодо Татькова виділене в окреме провадження і призупинене, жодних слідчих дій щодо нього не проводиться.

Відповідно до реєстру судових рішень, розслідування в справі щодо Татькова дійсно було призупинене в листопаді 2019 року.

У травні того ж року Вищий антикорупційний суд заочно заарештував Татькова. У разі його затримання не пізніше 48 годин йому муситимуть обрати новий запобіжний захід. Апеляційна палата залишила це рішення чинним.

Антон Яїцьков був заарештований у справі Зуївського заводу в жовтні 2018 року, його затримали в аеропорту «Бориспіль» після повернення з Барселони. Незабаром він вийшов під заставу в 4,5 млн гривень. Пізніше запобіжний захід змінили на особисте зобов’язання.

Підозру Яїцькову вручили за фактом заволодіння майном шляхом обману за змовою з групою осіб частина 4 статті 190 КК , слово частина 3 статті 209 КК , а також участі в злочинній організації частина 1 статті 255 КК .

Після передачі справи до Держбюро розслідувань у червні минулого року слідство було припинене через процесуальні дії в рамках міжнародного співробітництва. Очевидно, мова йде про необхідність допитати Татькова, який проживає в Австрії.

Яїцьков повідомив «Ґратам», що періодично слідство в його справі то призупиняється, то відновлюється, але повноцінних слідчих дій так і не проводиться.

Він не приховує, що зацікавився заводом у 2010 році, і Татьков повідомив йому, що є знайомий, який хотів би продати свою частку, маючи на увазі Дрегера. Наступного року угода відбулася, і упродовж восьми наступних років її ніхто не ставив під сумнів.

Після виходу Дрегера із СІЗО у 2014 році, за словами Яїцькова, вони кілька разів зустрічалися, обговорювали різні ділові питання, але теми заводу не торкалися. А у 2018 році донецький підприємець написав заяву про злочин з боку адвоката, що стало основою кримінальної справи проти нього.

«На мою думку, Дрегер був цікавим для влади і його використовували, щоби вплинути на Татькова. Після того, як я вийшов із СІЗО, хотів пояснити ситуацію, але зрозумів, що справа — політична і будь-які мої дії не призведуть до її правового вирішення. З Дрегером ми більше не спілкувалися, слідчий запропонував очну ставку, я був не проти, але вона так і не відбулася», — сказав Яїцьков «Ґратам».

Адвокат також вважає, що справа проти Тупицького — також політична, він не розуміє, як голова Конституційного суду може бути причетний до історії з продажем заводу.

Спроба підкупу Владислава Дрегера

Слідство стверджує, що Тупицький дізнався про те, що Дрегер почав свідчити проти нього й Татькова. Нібито про це судді КС повідомив адвокат Татькова Павло Попков. Сам адвокат у коментарі «Ґратам» сказав, що не може прокоментувати цю інформацію.

Тупицький зустрівся з Дрегером у кав’ярні «Імбир» — навпроти Конституційного суду в Києві, і спробував умовити його не співпрацювати з правоохоронцями, нібито натякнувши на «винагороду».

Голова КС Олександр Тупицький біля Подільського райсуду Києва 28 травня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

У розпал конституційної кризи, спричиненої скасуванням Конституційним судом кримінальної відповідальності за недостовірне декларування в жовтні минулого року Конституційний Суд визнав неконституційними ряд статей Закону «Про запобігання корупції», які надають Національному агентстві з питань запобігання корупції контролюючих функцій, і статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачала відповідальність за недостовірне декларування , журналісти розслідувального проєкту «Схеми» опублікували частину запису розмови нібито Тупицького і Дрегера. «Ґрати» не стверджують, що вони достовірні:

Дрегер: Його поставили переді мною і сказали: Антон (можливо, мова йде про Антона Яїцькова — Ґ), ми на тебе вішаємо чуже, коли в нього закінчаться проблеми, ти потім йому повернеш.

Тупицький: Так, я пам’ятаю, що це все будувалося на довірі…

Дрегер: У мене, напевно, є якісь не дуже хороші емоції щодо того, що обговорювалося до того, як я потрапив у СІЗО, і що робилося після цього…

Тупицький: Я просто прийшов на уникнення цій ситуації, цією хуйнею займатися не варто. Хоча б особисто щодо мене не варто, тому що вона нічим не закінчиться. Закінчиться ось лише сильно загостреними стосунками…

Дрегер: Дуже хочу, щоби ви допомогли цей наш діалог трансформувати в якийсь діалог із Віктором Івановичем (ймовірно, Татьковим — Ґ). Бо я впевнений, що в моїх відносинах із Віктором Івановичем не все розставлено на свої місця…

Тупицький: Я в цій вашій історії якимось чином теж її торкався. Колись цей завод ти здав. На сьогодні напевно там Віктор Іванович його підтримує. Ну, напевно, треба дійсно зустрітися, подивитися всі ці дебети-кредити… Напрацювати тоді рішення. Розрізати його, значить спільно розрізати, розрізати і продати…

Тупицький: Який механізм я собі надумав. Ну, узяти там написати заяву до СБУ, що він на стороні там сепаратистів підтримує цей завод, розкрутити справу і просто з нього зняти гроші за врегулювання потім цієї справи, як би висунути борг…

Тупицький вважає всі звинувачення політичними, пов’язаними з рішенням Конституційного суду під його керівництвом щодо скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування.

«Загальній справі, до якої я не маю жодного стосунку (мова, ймовірно, йде про справу проти Татькова — Ґ), — вісім років, а в справі за так званими «плівками» мене допитували два роки тому. І тільки після рішення КС 27 жовтня минулого року почалася атака на суддів. Вкотре був допитаний Дрегер і дав сфальсифіковані свідчення…» — сказав Тупицький «Ґратам».

Аудіо розмови нібито з Дрегером він коментувати відмовився, посилаючись на те, що це — один із доказів, який буде розглядатися в суді, і вже там він буде давати пояснення.

За словами адвоката Тупицького Костянтина Дорошенка, саме цей аудіозапис — головний та єдиний доказ щодо епізоду про підкуп Дрегера стаття 386 КК . У матеріалах справи є також свідчення донецького бізнесмена, але захист голови КС ставить їх під сумнів, оскільки упродовж всього розслідування він кілька разів змінював свою позицію, а викривальні свідчення щодо Тупицького дав лише після того самого рішення КС про скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, з якого почалося тривале протистояння суду і Тупицького з Офісом президента.

Зі свого боку, прокурор у справі Олексій Донський стверджує, що вручення підозри, а пізніше звинувачення Тупицькому не пов’язане з рішенням Конституційного суду про недостовірне декларування. За його словами, під час розслідування потрібно було провести всі необхідні експертизи, а також допитати свідків, що зайняло час з моменту виділення справи в окреме провадження.

Зв’язатися з Владиславом Дрегером «Ґратам» не вдалося.

Неправдиві свідчення

Крім підкупу свідка Тупицького звинувачують у наданні неправдивих свідчень частина 2 статті 384 КК . Його тричі допитали в Генпрокуратурі — у березні 2018 і двічі в серпні 2019 року.

За даними слідства, він сказав, що не знає, де перебуває Татьков, і не обговорював із ним його підозру в іншій справі — щодо втручання в діяльність судових органів. Йдеться про справу початку 2011 року — слідство встановило, що тоді голова Вищого господарського суду Віктор Татьков створив об’єднання із суддів, працівників апаратів судів, адвокатів, службових осіб, членів сімей для отримання хабарів та заволодіння державним майном через тиск на суддів для винесення неправосудних рішень. Татькову повідомили про підозру в шахрайстві у великих розмірах, відмиванні прибутків, отриманих злочинним шляхом, створенні злочинної організації, отриманні хабара, допомозі у винесенні неправосудного рішення, втручанні в діяльність судових органів та втручанні в роботу автоматизованої системи документообігу суду.

Під час двох інших допитів Тупицький сказав, що не знає Яїцькова та про його причетність до домовленостей між Татьковим і Дрегером щодо Зуївського заводу. За версією обвинувачення, ці свідчення створили штучні докази для захисту Татькова і тягнуть на кримінальну відповідальність.

Адвокат Костянтин Дорошенко. Фото: сторінка Дорошенка у фейсбуці

За словами адвоката Тупицького, звинувачення у дачі неправдивих свідчень будується на експертизі, яка викликає багато запитань.

«Експерт не може оцінювати: правдиві чи неправдиві свідчення давав свідок. Це може робити лише суд. А сторона обвинувачення подає якусь експертизу, у якій експерт порівнює свідчення (Тупицького — Ґ) із записами розмови, і на основі цього робить висновок, що він давав неправдиві свідчення. Ймовірний також вплив на цього експерта», — каже адвокат Дорошенко.

Коментувати окремі докази у справі прокурор Донський відмовився, посилаючись на те, що вони будуть досліджені в суді.

Термін давності

Термін давності для притягнення Тупицького до кримінальної відповідальності за епізодом про підкуп Дрегера закінчився ще восени минулого року, стверджує адвокат голови Конституційного суду. Але процесуальних можливостей оскаржити звинувачення за цим фактом у захисту немає.

Фактично, якщо сторона обвинувачення не буде просити закрити кримінальне провадження щодо якогось із епізодів у справі Тупицького, каже адвокат Дорошенко, суд буде зобов’язаний розглянути справу повністю, але на етапі прийняття рішення не зможе притягнути до відповідальності суддю через закінчення терміну давності, навіть якщо визнає винним.

Прокурор Офісу Генпрокурора Олексій Донський, 19 травня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Прокурор Донський з адвокатом категорично не згоден: «Кримінально-процесуальний кодекс передбачає, що за кожен злочин термін рахується окремо. Але якщо людина скоїла новий злочин, термін давності переривається згідно зі ст. 49 КК , тим більше, що надання неправдивих свідчень — тяжчий злочин, ніж підкуп».

За підкуп свідка Кримінальний кодекс передбачає покарання — штраф від майже 55 до понад 300 тисяч гривень, виправні роботи до двох років або арешт до шести місяців. За неправдиві свідчення — виправні роботи до двох років, обмеження волі до п’яти років або позбавлення волі від двох до п’яти років.