Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону почав розглядати справу 44-річного українського морського піхотинця Антона Чередника. За версією обвинувачення, у березні минулого року він убив мешканця селища Мирне у Маріуполі Олександра Піскунова, перед цим змусивши його роздягнутися. Слідство стверджує, що він зробив це після того, як Піскунов не зміг сказати слово «паляниця». Це перший судовий процес над українським військовим у російському суді. Раніше всі подібні справи розглядали у судах «ДНР» і «ЛНР».

«Ґрати» розповідають, як відбулося перше засідання у справі Чередника, у чому його обвинувачують і, що він сам сказав про це. У суді прозвучала лише позиція обвинувачення, без вивчення доказів і свідчень самого Чередника.

Морпіх

Антон Чередник народився у Дніпрі, жив у Кривому Розі. Здобув вищу освіту, у шлюбі у нього народилася дитина, але зараз він розлучений. Судимостей у нього не було.

У березні 2016 року Чередник прийшов до Криворізького міського військового комісаріату і добровольцем вступив у ЗСУ. Влітку того ж року разом з іншими добровольцями 501-го окремого батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти ЗСУ пройшов навчання у 169-му центрі сухопутних військ України «Десна» у Чернігівській області.

Там він «отримав знання, вміння і навички фізичної та психологічної підготовки, вивчив способи насильницького захоплення влади, порушення Конституції «ДНР» та насильницької зміни її конституційного ладу», — зачитала обвинувальний висновок прокурорка Ірина Непалко. Чередника навчили поводитися зі зброєю, вибуховими пристроями й отруйними речовинами. У результаті він здобув спеціальність кулеметника.

Після навчання Чередник уклав контракт для служби в ЗСУ. Тоді ж прийняв присягу, отримав військове спорядження та автомат Калашникова. Чередника відправили на базу відпочинку «Тюльпан» у селі Луначарське Запорізької області, де дислокувався його підрозділ.

Слідство стверджує, що вже там він брав участь у військових діях проти збройних сил «ДНР» у складі десантно-штурмової роти свого батальйону: був черговим на блокпості, споруджував оборонні укріплення й «виконував інші бойові завдання», які давали командири. На початку 2017 року десантно-штурмову роту 501-го батальйону передислокували у Донецьку область, і через два роки Чередник продовжив контракт ще на три.

Коли рік тому його захопили в полон росіяни, він служив у 501-му окремому батальйоні морської піхоти у званні старшого сержанта.

Полон

4 квітня 2022 року Чередник потрапив у полон, а вже 8-го його відправили в слідчий ізолятор Донецька. Про те, як схопили Чередника, прокурорка не розповіла, але тоді російська сторона повідомляла про кількасот бійців 501 батальйону, які потрапили в полон під Маріуполем. На той час у них закінчилися боєприпаси, зв’язку з командуванням не було. Частина спробувала прорватися з оточення і опинилася в полоні, а частина змогла відійти до заводу «Азовсталь», де на той час тримали оборону бійці батальйону «Азов» й інші захисники міста.

«Не змарнуйте наші зусилля». Офіцери «Азова» провели прес-конференцію з оточеного заводу «Азовсталь»

У протоколі про затримання є пояснення Чередника, де він підтверджує, що 26 березня вистрілив із автомата у цивільного.

У полоні Чередника допитували — в інтернеті опубліковані кілька відео, які дещо відрізняються за змістом. Перше — 9 квітня 2022 року — зняв працівник телеканалу Russia Today Андрій Руденко. На кадрах Чередник — у поганому стані, насилу зв’язує слова в речення, з довгими паузами пояснює:

«Ішли два хлопці, на наказ зупинитися вони спочатку не хотіли, але потім зупинилися. Я запитав одного з них три рази, [що таке] «паляница»? Він не відповів мені. Я його застрелив. Другий [сказав], що «паляница» — це хліб. Я його відпустив».

Далі він стоїть на вулиці, в оточенні російських правоохоронців, які проводять слідчий експеримент, і показує, як вистрілив у Піскунова короткою чергою трьома набоями і куди влучили кулі.

Ще одне відео, першоджерело якого встановити не вдалося, було опубліковане наприкінці квітня. На ньому Чередник виглядає значно краще. Він сидить у кімнаті із заведеними за спину руками. Чутно, як гавкають собаки, відео складається зі склейок.

Після того, як Чередник представляється, він відповідає на запитання співрозмовника, якого не видно у кадрі. Розповідає, що дислокувався у селищі Мирному у Маріуполі та на Заводі імені Ілліча. Чередник повторює версію, яка пізніше стала частиною обвинувального акту: патрулював територію, натрапив на цивільних, «що було незвично».

— Я зробив постріл, пальнув, — каже військовий. — На вигляд їм було від 20 до 30 років. Другий [цивільний] просто втік. Йому також ставив таке запитання — «паляниця».

— Наскільки це було поширене, такі питання? У вашому підрозділі, — питає голос за кадром.

— Поширено достатньо — і в нашому, і не в нашому. До кінця ми не розуміли, з ким взагалі ведемо бойові дії. Ми думали, що це армія РФ, а виявилося, що це «ДНР», — каже Чередник. Російські військові української мови не знають, тому й була потрібна така перевірка, пояснює морпіх.

Антон Чередник. Скриншот відео

На відміну від попереднього відео, цього разу він стверджує, що Олександр Піскунов на його запитання відповів, але потім різко сіпнувся, через що Чередник вистрілив.

«Він нормально відповів, ця ситуація сталася не через це слово. Я спитав у нього: «Паляниця»? Він мені відповів: «Паляниця». Далі він сіпнувся, я зробив вистріл», — цими словами відео закінчується.

Наступний ролик із допитом військового наприкінці червня опублікував уже російський Слідчий комітет. На кадрах Чередник — у наручниках. Він підтверджує, що вистрілив у Піскунова. На запитання слідчого, чи мав Чередник «об’єктивні причини стріляти», обвинувачений відповідає: «Ні, не мав». Вбивство він пояснює тим, що «стан був такий на той момент», намагається сказати ще щось, але відео переривається склейкою.

«Дуже шкодую [про скоєне], негативно до цього [вбивства] ставлюся», — каже український військовий, сильно стиснувши щелепи — видно, як рухаються скули.

Обвинувачення

Чередника обвинуватили одразу за чотирма статтями: у насильницькому захопленні влади стаття 278 Кримінального кодексу РФ , жорстокому поводженні з цивільними особами частина 1 статті 356 КК РФ , вбивстві частина 2 статті 105 КК РФ і проходженні навчань для терористичної діяльності стаття 205.3 КК РФ .

Кримінальну справу проти нього порушили 3 жовтня 2022 року. Спочатку — за статтями з Кримінального кодексу «ДНР»: про «проходження навчання з метою здійснення терористичної діяльності», «насильницьке захоплення влади або насильницьке утримання влади», «вбивство за мотивами політичної, ідеологічної і національної ненависті» та «застосування заборонених засобів і методів ведення війни». 14 жовтня 2022 року, вже після незаконного референдуму про приєднання Донецької області та інших окупованих територій України, обвинувачення перекваліфікували відповідно до законодавства РФ.

У справі проходять троє потерпілих — Світлана Семикіна, Олександра Клименко і Сергій Поцелуєв, але на першому засіданні їх не було. Обвинувачення заявило для допиту вісім свідків.

Слідство вважає, що в період з 26 травня 2014 року по третю декаду березня 2016 року у Антона Чередника «виник злочинний намір» — навчитися військової справи, щоб боротися проти формувань «ДНР». Таким чином, він планував «насильницьке захоплення влади і насильницьку зміну конституційного ладу» «республіки» на українську.

Впродовж години засідання прокурорка десятки разів повторила, що все, що робив Чередник, було спрямоване на «насильницьке захоплення влади і зміну конституційного ладу «ДНР».

Обвинувальну промову прокурорка Ірина Напалко почала здалеку, розповідаючи російську версію того, як у 2014 році з’явилася «ДНР», і українська влада наказала ЗСУ «захопити території на порушення Конституції республіки та її суверенітету». Сили «ДНР» вона називала «воєнізовані формування».

Вбивство

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну підрозділ Чередника відправили в Маріуполь. Під час зачитування обвинувального висновку прокурорка називала Маріуполь територією «ДНР», «тимчасово окупованою Україною». За версією обвинувачення, Чередник розташувався у будинку на вулиці Уральській, 86 у селищі Мирному — одному з районів Маріуполя.

Як стверджує обвинувачення, з 28 лютого Чередник з іншими військовими «здійснювали бойову охорону і патрулювання зайнятої території» у Мирному.

За версією обвинувачення, увечері 27 березня Чередник разом із товаришем по службі, гранатометником другого взводу Байдраковим, побачив на перетині вулиці Блінова і провулка Клари Цеткін двох людей. Ними виявилися місцеві мешканці Олександр Піскунов та Сергій Поцелуєв. Чередник вистрілив у повітря. Чоловіки зупинилися. Морпіх, стверджує обвинувачення, наказав їм лягти на землю, вони лягли. Після цього Чередник сказав Піскунову підвестися і роздягнутися догола. Чоловік зняв одяг.

«Чередник відвів Піскунова у бік з метою перевірки національної приналежності останнього», — читала прокурорка.

Він запитав, що українською означає «паляниця». Піскунов відповів, що не знає. Військовослужбовець подумав, що він «прихильник руского міра», — читала прокурорка.

«Через ненависть до представників рускої національності, прихильників «руского міра» та осіб, які підтримують суверенітет «Донецької Народної Республіки» [у Чередника] виник злочинний намір, спрямований на навмисне заподіяння смерті Піскунову з використанням вогнепальної зброї, що є у нього, — автомата системи «Калашников», — читала Ірина Непалко.

Обвинувачення стверджує, що о 18:40 Чередник двома пострілами вбив Піскунова з відстані трьох метрів. Піскунов отримав два наскрізні поранення в груди і помер на місці. Поцелуєв при цьому втік.

Піскунова хтось закопав одразу на місці вбивства, обгорнувши голе тіло тканиною. На могилу поставили дерев’яний хрест. Там його згодом знайшли російські слідчі.

Одна зі свідків — Костроміна, впізнала Чередника серед чотирьох інших людей на фото «за загальним зовнішнім виглядом та рисами обличчя». Вона стверджує, що саме він змусив роздягнутися Олександра Піскунова на вулиці і потім вистрілив у нього. Після цього Чередник пішов разом зі ще одним військовим угору вулицею Блінова. В обвинувальному висновку не йшлося, хто така Костроміна, і як вона стала свідком вбивства. Крім неї, свідчення дав Сергій Поцелуєв, який втік, він виступає у справі потерпілим.

Прокурорка заявила, що Чередник «застосував методи», заборонені Женевською конвенцією Про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та додатковим протоколом I Про посягання на життя та недоторканність мирного населення від 8 червня 1977 року.

«Частково винен»

Після виступу прокурорки головуючий суддя В’ячеслав Корсаков запитав, чи Антон Чередник визнає себе винним. Морпіх відповів, що частково — лише у вбивстві, і додав, що готовий дати в суді свідчення.

Намір захопити владу він заперечує, як і те, що проходив навчання, щоб здійснити теракт.

Адвокат Володимир Баулов. Скриншот відео Activatica

Адвокат Чередника за призначенням Володимир Бакулов у коментарі російському порталу Activatica.org розповів, що під час попереднього слідства український військовий «в повному обсязі визнавав себе винним». Під час судового засідання Чередник змінив свою позицію.

«Для того, щоб з’ясувати його остаточну позицію про визнання чи невизнання, часткове або повне визнання [вини] за його клопотанням суду буде зустріч у СІЗО наодинці з підсудним, де він остаточно роз’яснить свою позицію, — каже Бакулов. — Ми з ним визначимо лінію та форму захисту і надалі будемо її дотримуватися».