зМАЗана підозра: Як суд обирав запобіжний захід Олегу Гладковському

Вищий антикорупційний суд заарештував колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони та президента корпорації «Богдан» Олега Гладковського на два місяці з можливістю виплати застави в розмірі 10,6 мільйона гривень. Судове засідання розпочалось у п’ятницю ввечері і закінчилося вже в суботу після обіду. Кореспондент «Ґрат» стежив за тим, як суд обирав запобіжний захід одному з найвідоміших фігурантів журналістських антикорупційних розслідувань цього року.

«Богдан», але не той

Олега Гладковського підозрюють у перевищенні службових повноважень (частина 2 статті 364 Кримінального кодексу) і приховуванні доходів (статті 366-1 КК). Офіційну підозру пред’явило йому в п’ятницю Національне антикорупційне бюро (НАБУ).

За версією слідства, Гладковський у 2017 році тиснув на міністерство оборони, щоб відомство змінило вимоги до локалізації білоруських вантажівок МАЗ із 60 до 26,4%, і, таким чином, забезпечило черкаському автоскладальному заводу компанії «Богдан-Моторс» державне оборонне замовлення на 100 вантажівок МАЗ 6317, які постачалися нібито за завищеними цінами. В результаті державі було завдано збиток на понад 10 мільйонів гривень, вважають у НАБУ і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП).

Прокурор Юрій Олефір, виступаючи в суді, зазначив, що ця шкода стосується лише першої поставки автомобілів і не остаточна. «Частина контрактів, про які йдеться, досі діють, і збиток державі зростає», – зазначив він.

Крім того, колишнього заступника секретаря РНБО підозрюють у приховуванні в декларації доходів дружини від здачі в оренду однокімнатної квартири з двома паркомісцями в центрі Києва – в цілому більш ніж $164 тисячі за 2016-2018 роки.

Гладковський заявив у суді, що вину повністю не визнає: «Я займався бізнесом 16 років, якби не війна, я б не прийшов на цю посаду (першого заступника голови РНБО – ред.). Що я зробив? Наша армія стала 20-ю в Європі, ми нормально протистоїмо найбільшій армії Росії».

У перерві судового засідання Гладковський розповів «Ґратам», що про незадекларовані доходи від оренди не знав, і сім’я гроші не отримала. Нерухомість дійсно належала його дружині, проте в оренду її здавала людина на ім’я Микола Кащій, маючи на це доручення і приховуючи ці доходи від власниці. «Гладковський декларував величезне майно, який сенс йому приховувати кілька тисяч доларів», – зазначив у суді адвокат Руслан Волинець.

У відповідь на підозри в перевищенні посадових повноважень Гладковський заявив, що є президентом корпорації «Богдан», тоді як у розслідуванні фігурує компанія «Богдан-Моторс». Про те, що у слідства немає доказів, що Гладковський є кінцевим бенефіціаром «Богдан-Моторс», говорив і адвокат Волинець.

«Я не є кінцевим бенефіціаром «Богдан-Моторс», – стверджував у суді Гладковський. – Вона була створена групою компаній, до яких я не маю відношення. У кредитуванні компанії взяли участь німецький банк, УкрСиббанк та інші банки, але я до них теж не маю відношення».

Закупівлі вантажівок МАЗ 6317 Гладковський пояснив необхідністю терміново замінити російські автомобілі іншими аналогами. «Потрібно було створити оборонний комплекс, я лобіював інтереси як державних, так і приватних підприємств. На поставки впливав Генштаб, а не РНБО. Ніякого мого впливу на ці рішення не було. Але якщо подивитися ринкові ціни, – замовлення було зроблене за найнижчими із запропонованих цін».

Про відкрите лобіювання інтересів «Богдана» при виборі постачальника замовлення Міноборони, судячи з матеріалів справи, заявляв начальник юридичного управління Кременчуцького автомобільного заводу, який свідчив у справі. На доказ його слів слідство наводить статтю 2016 року «Рішення Міноборони закуповувати для армії МАЗи може повністю зупинити КрАЗ» із сайту «Антикор», однак оригінал тексту місяцем раніше був опублікований на сайті «Auto consalting».

 Адвокат Руслан Волинець у залі суду, 19 жовтня 2019 року. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Адвокат Руслан Волинець зазначив, що держзамовлення на військові вантажівки стосувалось і продукції Кременчуцького заводу, від якого Міноборони отримало 230 машин, а від «Богдана» – 100. «КрАЗ на той момент перебував у важкому фінансовому становищі і не справлявся з замовленням. Вони самі просили, щоб поставки розподілили на когось іншого», – стверджував Волинець, посилаючись на справу про банкрутство компанії «АвтоКрАЗ», яке, втім, розпочалося лише у вересні 2018 року.

Спроба втечі або відрядження за кордон

Гладковський був затриманий 17 жовтня після спроби вилетіти з країни. У суді він стверджував, що летів через Рим у Брюссель для участі в технологічній виставці і збирався повернутися в Україну 25 жовтня. Одразу після затримання він оголосив голодування на знак протесту «через те, що його заздалегідь зробили винуватим», і стверджує, що продовжує голодування й зараз.

За версією прокуратури, Гладковський разом із родиною намагався втекти з країни. «Після того, як стало відомо про те, що пан Гладковський із сім’єю вжили заходів, щоб залишити територію країни, з огляду на наявність майна за кордоном, компаній, у тому числі в офшорах, не було іншого варіанту, як затримати Гладковського, – розповів прокурор Юрій Олефір. – Затримання було законним, ми доставили підозрюваного до суду максимально швидко. У Гладковського в Іспанії є будинок, розміром 242 кв.м., куди він міг сховатися».

Прокурор САП Юрій Олефір виступає в залі суду, 19 жовтня 2019 року. Фото: Ігор Бурдига, ҐратиВтім, у матеріалах справи є тільки одне джерело інформації про можливу спробу втечі підозрюваного – це лист голови СБУ Івана Баканова, в якому той посилається на «оперативну інформацію». «Є й інші джерела, але ми не можемо їх розкрити в суді», – пояснив «Ґратам» Олефір.

Адвокат Руслан Волинець у відповідь відзначав, що Гладковський за три роки 267 разів виїжджав за кордон і не намагався залишитися там. «В інших кримінальних провадженнях у статусі свідка Гладковський поводився гідно й сумлінно – приходив на всі допити і співпрацював зі слідством. І навіть хотів сам ініціювати допит за зловживання службовим становищем», – казав адвокат.

Олег Гладковський у залі суду, 18 жовтня 2019 року. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Захист подав офіційне клопотання про незаконність затримання і необгрунтованість підозри – за словами адвокатів, НАБУ порушило процедуру, адже в обід четверга Олег Гладковський ще не мав статусу підозрюваного, до того ж на той момент не був визначений розмір завданих державі збитків.

«Офіційна експертиза збитку, що вимагає вивчення трьох томів справи, зайняла всього пів дня і фактично повторює висновки детективів НАБУ», – ставив під сумнів документ Руслан Волинець.

Затримання й підозра Олегу Гладковському дійсно готувалися похапцем. У клопотанні про запобіжний захід САП навіть переплутала дати, попросивши про арешт на три місяці, замість максимальних двох, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом. Юрій Олефір визнав описку і попросив суд не звертати на неї увагу.

Адвокати також розкритикували розмір застави, який зажадала прокуратура – 100 мільйонів гривень. «Така сума обґрунтована виключно розміром статків підозрюваного. Але якщо все продати, щоб зібрати заставу, то Гладковському ніде буде жити. У чому тоді сенс застави? – звернувся до суду адвокат. – Ми хочемо, щоб застава не перевищувала гіпотетичний збиток у 10 мільйонів гривень». «Мої дії не принесли жодного збитку», – відгукнувся на це з «акваріуму» Гладковський.

У п’ятницю ввечері до суду з’явилися народні депутати від фракції «Європейська Солідарність» Ростислав Павленко і Максим Саврасов, а також кандидат у депутати, блогер Андрій Серебрянський, які заявили, що готові взяти Гладковського на поруки. Захист при цьому запропонував вилучити в підозрюваного всі п’ять закордонних паспортів, щоб він не міг втекти, якщо не буде арештований.

Ростислав Павленко (в центрі) в залі суду 18 жовтня 2019 року. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

У суботу до списку поручителів приєднався депутат четвертого скликання Олег Зимін, який також заявив, що знає підозрюваного понад 30 років і ручається за його готовність співпрацювати зі слідством.

Однак прокурори САП наполягають на тому, що, перебуваючи на волі, Гладковський може чинити тиск на свідків і приховувати докази. «Підозрюваний уже не з’являвся на допити, посилаючись на те, що перебуває за кордоном», – стверджував Юрій Олефір. Безпрецедентний розмір застави він обґрунтовував виключно багатством Гладковського, вважаючи, що таку суму той уже точно не захоче втрачати в разі втечі.

«Слідство стосовно мого підзахисного триває вже вісім місяців, за цей час НАБУ провело всього два допити і низку обшуків. Гладковський як ніхто інший зацікавлений, щоб усі підозри були зняті», – заявив у фінальних дебатах адвокат Волинець.

І в п’ятницю, і в суботу виступи в суді заглушалися криками з вулиці: «Свинарчука (прізвище Олега Гладковського до 2014 року – ред.) – за ґрати!». Біля будівлі суду на Хрещатику активісти партії «Національний корпус» проводили черговий пікет із вимогою арешту Гладковського. Свої акції партія почала в лютому цього року після публікації журналістами проекту Bihus.Info циклу розслідувань про зловживання в оборонній сфері. У них зокрема стверджувалося, що син Олега Гладковського Ігор організував схему контрабандних поставок запчастин до військової техніки з Росії за завищеними цінами. При цьому журналісти стверджували, що перший заступник голови РНБО знав про схему поставок і навіть брав у них участь.

Партія Національний корпус пікетує будівлю Вищого антикорупційного суду, 19 жовтня 2019 рік. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Олег Гладковський і його син заперечували звинувачення журналістів. Проте, опубліковане в розпал президентської кампанії, розслідування мало ефект політичної бомби і сильно підірвало рейтинги Петра Порошенка. У березні він звільнив Олега Гладковського з РНБО й міжвідомчої комісії з військово-технічного співробітництва.

Поточне кримінальне провадження, що об’єднало кілька епізодів, ведеться з квітня 2018 року. Влітку на підприємстві «Богдан» і приміщеннях, які належали Гладковському, провели обшуки, в результаті яких було вилучено контракти й документацію оплати оборонного замовлення, які були представлені в суді в якості основи підозри, проте частини необхідних слідству документів, за словами прокурора, виявлені не були.

Олег Гладковський і його син Ігор розмовляють із адвокатами в коридорі Антикорупційного суду, 19 жовтня 2019 року. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Після оголошення рішення суду адвокат Руслан Волинець заявив журналістам, що не згоден із вердиктом і оскаржуватиме його в апеляційній палаті після отримання повного тексту – це повинно статися в понеділок о 15:00. «При цьому я рекомендую своєму клієнтові погодитися на заставу й вийти під зобов’язання, визначені судом: електронний браслет і заборона залишати Київську область без погодження з детективами НАБУ», – сказав адвокат.

Прокурор Юрій Олефір ще не вирішив, чи оскаржуватиме суму застави. Журналістам він сказав, що також чекатиме оприлюднення повного тексту судового рішення.

Ігор Бурдига, Антон Наумлюк, Ґрати

57880 випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації
57880

випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів