«Найстрашніше ми почули у новинах». Рік тому «чорнобильці» намагалися не впустити до своєї лікарні пацієнтів з COVID-19, тепер за це судять пенсіонера

Обвинувачений Віктор Собко під час засідання у Дзержинському райсуді Харкова, 24 травня 2021 року. Фото: Ганна Соколова
Обвинувачений Віктор Собко під час засідання у Дзержинському райсуді Харкова, 24 травня 2021 року. Фото: Ганна Соколова

Влітку 2020 року пацієнти Харківського обласного диспансеру радіаційного захисту населення протестували через госпіталізацію хворих на COVID-19 до цієї лікарні. Вони перекрили в’їзд для машини швидкої допомоги, а поліцейські намагалися витіснити протестувальників. У бійці постраждали двоє поліцейських.

Віктора Собка, який приїхав на протест з Лубен Полтавської області, звинуватили у заподіянні легких тілесних ушкоджень одному з поліцейських — Івану Шелкоплясу.

«Ґрати» розповідають, як «чорнобильців» налякав коронавірус, за що судять пенсіонера та що йому загрожує.

 

«…Схопив лівою рукою зап’ястя правої руки Шелкопляса, вивернувши її назовні…, і штовхнув його, …потерпілий впав назад, …знепритомнівши», — читала обвинувальний акт прокурорка Марина Рабцун під час засідання у Дзержинському райсуді Харкова 24 травня.

69-річного Віктора Собка звинувачують в умисному заподіянні легких тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу частина 2 статті 345 Кримінального кодексу у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків. Йому загрожує до п’яти років позбавлення волі.

Собко переконує, що не винен, а кримінальну справу проти нього сфальсифіковано.

«Ви зміните кабінет на нари!» — погрожував прокурорці його адвокат Володимир Тимошенко.

Поліцейський Іван Шелкопляс — потерпілий у справі — запевняв «Ґрати»: все було так, як написано в обвинувальному акті. 

 

«Сталося те, що сталося» 

Віктор Собко — пенсіонер з Лубен Полтавської області та голова громадської організації «Ветерани Чорнобиля». Він брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав інвалідність, через що став постійним пацієнтом спеціалізованої лікарні — Харківського обласного диспансеру радіаційного захисту населення.

У цій лікарні лікуються «чорнобильці» з різних областей. Але у квітні минулого року їх перестали приймати — диспансер почали готувати до прийому хворих на COVID-19, а постійним пацієнтам запропонували звертатися до інших медзакладів. «Чорнобильці» зі свого боку скаржилися, що в інших лікарнях їм доводиться самостійно оплачувати медикаменти та деякі процедури. Тому вони вирішили протестувати.

Поліцейський коридор під Харківським обласним диспансером радіаційного захисту населення, 22 червня 2020 року. Фото: Анатолій Демченко

12 червня «чорнобильці» пікетували Харківську облдержадміністрацію з вимогою відкрити лікарню для їхнього лікування. А вже 15 червня під час протесту під самою лікарнею вони вимагали взагалі не приймати туди хворих на COVID-19. Пояснювали це загрозою для здоров’ю інших пацієнтів, вважаючи, що лікарня не пристосована для лікування інфекційних захворювань: підлога покрита паркетом, стіни поклеєні шпалерами та немає можливості ізолювати пацієнтів.

Наступного дня один із корпусів лікарні відкрили для прийому «чорнобильців». Але на той час, після другої акції протесту, в ЗМІ з’явилася інформація про відмову частини медиків диспансеру працювати з хворими на коронавірус. «Чорнобильців» це налякало ще більше.

22 червня декілька десятків людей знову пікетували лікарню. Серед протестувальників був Віктор Собко. Він приїхав до Харкова разом з іншими учасниками своєї громадської організації.

«Тоді там якраз лежав наш лідер Володимир Проскурін (голова громадської організації «Всеукраїнське об’єднання ветеранів Чорнобиля» — Ґ). Ми приїхали, щоб провідати його. Я особисто хотів дізнатися, чи зможу я теж лягти. Водночас там відбувалася мирна акція, сказали, що буде Кучер (голова Харківської облдержадміністрації Олексій Кучер — Ґ). А найстрашніше — у новинах ми почули, що будуть туди, де перебувають наші чорнобильці, завозити коронавірусних», — розповів «Ґратам» Собко.

«Чорнобильці» передали Проскуріну фрукти та зачитали звернення до керівництва обладміністрації. Вимога було одна — не госпіталізувати до диспансера хворих на COVID-19.

«А потім сталося те, що сталося», — розводив руками Собко.

Протестувальники перекрили в’їзд для машини швидкої допомоги з хворим на коронавірус. Хтось навіть ліг під машину. Поліцейські намагалися витіснити протестувальників, щоб швидка могла проїхати. Відбулася сутичка — один з поліцейських упав, вдарившись головою об асфальт.

Потерпілий поліцейський Іван Шелкопляс під Харківським обласним диспансером радіаційного захисту населення, 22 червня 2020 року. Скріншот з відео Суспільне Харків

«Там незрозуміло що сталося. Але скажу чесно, жодних намірів не було. Пишуть, що я лівою рукою… А я з 1991 року переніс операцію на хребті та інфаркт, у мене ліва сторона — і рука, і нога — я їх відчуваю менше, ніж на половину», — виправдовувався Собко.

На відео, опублікованому прес-службою поліції, видно, як один з поліцейських, який стояв біля воріт, падає. Але не зрозуміло, хто його штовхає. Учасники протесту припускають, що він міг впасти від удару воротами, котрі з різних сторін штовхали протестувальники та поліцейські.

Про це після події також говорив представник поліції Сергій Бірбасов: «Як на мене, то їх хтось штовхнув воротами, намагаючись їх закрити. Вони не чекали цього і впали».

«Цього, який впав, я краєм ока побачив, я навіть не зрозумів, чи то його штовхнули, чи то його воротами, чи як. Я до нього нахилився, хотів йому голову підняти, але звідкись з’явилася жінка з наплічником і допомогла йому», — сказав Собко.

Поліцейський отримав закриту черепно-мозкову травму та струс мозку, а його колега — забій гомілки. Обох госпіталізували.

Після цього поліцейські зняли ворота з петель та організували коридор для проїзду швидкої допомоги. На цьому протест закінчився.

В обладміністрації протест «чорнобильців» засудили й нагадали, що заздалегідь попереджали їх про підготовку диспансеру до прийому хворих на коронавірус.

«Те, що сталося вчора, мені там інколи було соромно», — наступного дня прокоментував голова облдержадміністрації Олексій Кучер.

 

«Закривайте мене вже тут» 

Того ж дня поліція затримала Віктора Собка за підозрою одразу за трьома статтями: про хуліганство частина 2 статті 296 КК , блокування транспортних комунікацій частина 1 статті 279 КК та насильство щодо працівника правоохоронного органу частина 2 статті 345 КК .

У відділі поліції Собку стало погано, і швидка госпіталізувала його з гіпертонічним кризом. Поки він лежав у лікарні, його палату охороняв конвой.

25 червня Дзержинський райсуд Харкова відправив Собка під нічний домашній арешт до кінця серпня. Суддя Олексій Шишкін погодився зі слідчим та прокуроркою, що підозрюваний може втекти та впливати на свідків. Під час засідання Собко був у наручниках.

Наприкінці серпня запобіжний захід підозрюваному не продовжували.

У жовтні його справу передали до Дзержинського райсуду Харкова. У справі лише один потерпілий — Іван Шелкопляс. Його колега, який отримав травму гомілки, відмовився від медичної допомоги — уточнив прес-секретар обласної прокуратури Дмитро Чубенко у коментарі «Ґратам».

Сам Шелкопляс на підготовчі засідання не з’являвся. Як він пояснив «Ґратам», у нього немає часу приходити до суду через навантаження на роботі.

Адвокат Володимир Тимошенко і суддя Ірина Грищенко під час засідання у Дзержинському райсуді Харкова, 3 листопада 2020 року. Фото: Ганна Соколова

«Я вважаю, що це неповага до суду, — обурювався адвокат Собка Володимир Тимошенко під час засідання 3 листопада, коли, крім потерпілого, до суду не з’явилася й прокурорка Марина Рабцун. — Не мій підзахисний вчинив злочин, а посадові особи досудового слідства, прокуратури і [слідчий] суддя. Тому, ваша честь, я вважаю, що злочинці повинні сидіти на лаві підсудних, а не мій підзахисний, і я все зроблю, щоб вони сіли на лаву підсудних!».

Собко скаржився на дорогу до суду — 300 кілометрів тільки в один бік. Автобус ходить за незручним розкладом, тому пенсіонер змушений винаймати водія.

«Якщо скажете знову їхати — то не знаю, закривайте мене вже тут. Я більше не зможу їздити, я більше не витримаю. Я дійсно дуже погано почуваюся», — говорив Собко.

Суддя Ірина Грищенко з розумінням кивала і запропонувала йому брати участь у засіданнях в режимі відеоконференції.

«Ви людина вже в такому віці, що всі хвороби вже настали. А ті події, які сталися, зрозуміло, здоров’я не додають, а роблять лише гірше й гірше. Ви себе бережіть, хоча б не хвилюйтеся», — зверталася до Собка суддя Грищенко.

Обвинувачений Віктор Собко під час засідання у Дзержинському райсуді Харкова, 24 травня 2021 року. Фото: Ганна Соколова

Але Собко відмовився від відеозв’язку, пояснивши, що буде відчувати себе невпевнено, якщо поруч не буде адвоката. Крім того, підтримати обвинуваченого до суду приїжджають «чорнобильці» з Полтавської області та місцеві колеги.

Обвинувачений ще кілька разів даремно приїздив до Дзержинського райсуду. Наприклад, одного разу його не попередили заздалегідь, що суддя пішла на лікарняний. А потім захворів і сам Собко — у нього діагностували онкологію, і майже всю зиму він провів у лікарні.

Закрити підготовче засідання суд зміг тільки у березні, коли нарешті зібралися всі учасники процесу. Перше засідання по суті призначили на кінець квітня, але у той день учасникам повідомили про заміну складу суду — Вища рада правосуддя відсторонила від роботи суддю Ірину Грищенко через звинувачення у хабарництві.

Справу Собка передали новому судді — Євгену Невеніцину.

 

«Виник намір заподіяння тілесних ушкоджень» 

24 травня, на перше засідання з новим суддею, знову не з’явився потерпілий поліцейський Іван Шелкопляс.

«Не зміг», — коротко відповіла прокурорка Марина Рабцун на обурення Віктора Собка та його колег.

Прокурорка Марина Рабцун під час засідання у Дзержинському райсуді Харкова, 24 травня 2021 року. Фото: Ганна Соколова

Перед початком засідання адвокат Собка Володимир Тимошенко скандалив з прокуроркою, звинувачуючи її у фальсифікації провадження.

   — Ви зміните крісло на нари! — погрожував він.

— Якщо ви вважаєте, що ваш підзахисний не винен, доводьте це у судовому процесі. Ми для цього й зібралися, — намагалася заспокоїти його Рабцун.

Суддя Євген Невеніцин запропонував провести засідання по суті без потерпілого.

«Я бачив його у суді лише раз…», — обурювався Собко, але не заперечував.

Прокурорка Рабцун зачитала обвинувальний акт.

Обвинувачення вважає, що 22 червня минулого року потерпілий, оперуповноважений поліції Іван Шелкопляс, охороняв правопорядок під час акції протесту біля Чорнобильської лікарні. Тоді «група невстановлених осіб намагалася блокувати проїжджу частину до лікарні з метою недопущення проїзду медичного транспорту з хворими на COVID-19». Серед них, біля центральних воріт на території лікарні, перебував обвинувачений Собко, у якого «виник намір заподіяння тілесних ушкоджень Шелкоплясу з метою перешкоджання останньому виконувати покладені на нього службові обов’язки охорони громадського порядку».

«Собко схопив лівою рукою зап’ястя правої руки Шелкопляса, вивернувши її назовні таким чином, що Шелкопляс був позбавлений можливості втриматися на ногах, і штовхнув останнього, через що потерпілий упав назад, ударившись потиличною частиною голови об асфальтове покриття і втративши свідомість. У результаті умисних дій Собка, згідно з висновком судово-медичної експертизи, Шелкоплясу заподіяна закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку», — читала прокурорка Марина Рабцун.

«Не зрозуміло взагалі», — прокоментував звинувачення Собко. Він заявив, що не визнає провину та готовий розповісти суду свою версію подій.

Його адвокат Тимошенко нагадав суду, що ще у жовтні минулого року він подавав скаргу щодо дій слідства та прокуратури, і суддя Грищенко обіцяла розглянути її до початку засідань по суті.

«Якщо суд задовольнить скаргу, то повністю розглядати кримінальне провадження не буде потреби, тому що у скарзі викладені всі обставини справи, фіктивність звинувачення, вчинення злочину прокурором і слідством», — пояснював Тимошенко.

Суддя Невеніцин його проігнорував і попросив учасників визначитися з порядком наступних судових засідань.

Суддя Євгеній Невеніцин під час засідання у Дзержинському райсуді Харкова, 24 травня 2021 року. Фото: Ганна Соколова

Тимошенко наполягав, щоб суд все ж спочатку розглянув його скаргу.

«Якщо цього буде недостатньо, суд зобов’язаний всебічно, повно та об’єктивно розглянути справу та прийняти законне рішення», — зазначив Тимошенко.

Він також клопотав про залучення до матеріалів справи відеозапису з місця подій. У відповідь прокурорка Рабцун назвала прохання передчасним. Суддя Невеніцин погодився з нею і порадив адвокату подати це клопотання пізніше.

Плануючи наступне засідання, адвокат запропонував допитати 22 свідків з боку захисту.

«Можу надати й більший список. Там було багато людей. Всі все бачили», — з насмішкою говорив він.

«Зі мною було 14 людей з Лубен», — несміливо додав Собко.

Але суддя вирішив, що 22 свідки — це занадто, і попросив обмежитися п’ятьма.

Процес вочевидь буде повільним — наступне засідання призначили на 9 червня. Суд планує допитати потерпілого поліцейського Івана Шелкопляса та свідків з боку обвинувачення.

У розмові з «Ґратами» Шелкопляс був небагатослівним й лише сказав, що обвинувальний акт повністю відповідає його позиції. Чи впевнений він, що його штовхнув саме Собко, поліцейський не відповів.

Після Шелкопляса та свідків з боку обвинувачення суд буде допитувати свідків — учасників протесту та жителів Лубен.

«Винайму для цього автобус, тільки допитайте їх усіх протягом одного дня», — попросив Собко у суду.

У коментарі «Ґратам» він скаржився на нерозслідування порушень з боку поліції під час протесту під «чорнобильською» лікарнею. За його словами, тоді постраждали кілька учасників протесту, які потім зверталися зі скаргами до Держбюро розслідувань.

За коментарем про долю цих скарг «Ґрати» звернулися до Територіального підрозділу Держбюро розслідувань, але відповіді поки не отримали.

 

Слухайте подкаст СИРЕНА Піонертабір для дорослих. Як росіяни викрадали людей у Херсоні

Піонертабір для дорослих. Як росіяни викрадали людей у Херсоні

Слухайте подкаст СИРЕНА

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів