З молитвою і за «погані звички». Як заарештовували підозрюваних у зіткненнях із поліцією під час KharkivPride

Дзержинський районний суд Харкова Фото: Анна Соколова, Ґрати
Дзержинський районний суд Харкова Фото: Анна Соколова, Ґрати

У результаті зіткнень під час першого правозахисного маршу ЛГБТ+ KharkivPride 15 вересня в Харкові затримали 17 осіб. Однак залишили під вартою тільки трьох — за підозрою в погрозах або насильстві щодо поліцейських. При цьому ніхто з нападників на учасників маршу затриманий не був. 18 вересня суд заарештував на 60 діб Ростислава Федорка із «Всесвітньо-броварського телебачення» і руху «Братство». Ще двох підозрюваних, Максима Сахненка й Вадима Макарова з націоналістичної організації «Фрайкор», суд відправив під нічний домашній арешт на два місяці. Розповідаємо, як відбувалися судові засідання.

 

15 вересня в Харкові відбувся перший правозахисний марш, організований ЛГБТ+ співтовариством, — KharkivPride. Водночас активісти націоналістичних організацій і прихильники традиційних цінностей провели акцію проти маршу, після якої відбулися зіткнення з поліцією. До відділення поліції доставили 17 осіб, трьох затримали.

Представники націоналістичних організацій і «прихильники традиційних сімейних цінностей», як вони представлялися журналістам, зіткнулися з поліцейськими вже після маршу. В результаті постраждали двоє працівників, які отримали опіки очей від сльозогінного газу. Трьох затриманих активістів підозрюють у «погрозах або насильстві щодо працівника правоохоронного органу» (частина 2 статті 345 КК).

«Якщо люди починають розповідати поліцейським, що вони такі ж, як і ті учасники параду, поліцейському, звісно, це не подобається, він на службі перебуває. Чого його ображати, того поліцейського?» — сказав начальник Головного управління Нацполіції в Харківській області Валерій Сокуренко 16 вересня, коли націоналісти пікетували поліцію з вимогою відпустити затриманих. — Ображати їх почали. Жорстко ображати. Ті щось відповіли. А далі почався конфлікт».

Підтримати підозрюваних у Дзержинський районний суд, який обирав запобіжний захід, прийшли близько 30 представників організацій «Фрайкор», «Традиція і порядок», «Правий сектор» і «Національні дружини».

Дзержинський районний суд Харкова Фото: Анна Соколова, Ґрати

У холі суду голова націоналістичної організації «Фрайкор» Георгій Тарасенко озвучує «Ґратам» свою версію конфлікту з поліцейськими:

«Після проведення і закінчення всіх заходів так званого гей-параду (KharkivPride — ред.) наші хлопці сиділи в нашому офісі на вулиці Римарській. Кілька з них вийшли купити води, і їх одразу почала пакувати поліція. Я особисто вийшов переговорити, запитати, що відбувається, за що затримують хлопців. Замість відповіді мене й мого заступника теж почали пакувати. Хлопці підбігли, почався якийсь конфлікт. Вивезли 17 осіб, серед них 11 представників «Фрайкору», інші — активісти «Традиції і порядку», «Правого сектора» і двоє хлопців із «Братства». У райвідділі їх намагалися зіставити з людьми, які били ЛГБТ-активістів у парку Шевченка. Нічого не змогли зіставити, тому що їх там реально не було. Тому їм почали шити спротив працівникам поліції, коли поліцейські били хлопців кийками, а вони якось намагалися захистити себе».

Голова «Фрайкору» стверджує, що активісти його організації не використовували газові балончики: «Хлопці, яких не затримували, може, використовували балончики у відповідь на те, що їх дубасили».

«Або якісь язичники войовничі, або атеїсти»

Ростислав Федорко. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Ростиславу Федорку 23 роки, він із Івано-Франківської області, живе в Києві. Представляється журналістом «Всесвітньо-броварського телебачення» й активістом руху «Братство» Дмитра Корчинського. 2018 року Федорко брав участь у конфлікті біля Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, коли голову Центру протидії корупції Віталія Шабуніна облили зеленкою. Активісти протестували проти закриття кримінальної справи, в якій фігурував син голови МВС Арсена Авакова. Його звинувачували в причетності до крадіжки 14,5 мільйона гривень при закупівлі рюкзаків для Нацгвардії. Шабуніна закидали тортами, потім облили зеленкою, в результаті чого він отримав хімічний опік очей. Федорко в цій справі проходить у якості обвинуваченого, його оголошували в розшук, 14 травня 2019 року заарештували, але зрештою він опинився на волі.

Ростислав Федорко та адвокат Анатолій Тарасенко. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Перед початком судового засідання колега Федорка зі «Всесвітньо-броварського телебачення» Артем Довгий вмикає камеру на телефоні і звертається до нього, записуючи відео:

Скажіть, будь ласка, поліція над вами знущалася?

Федорко ствердно киває.

Як ми бачимо, окулярів на людині немає, побили під час затримання. Телефону немає… — продовжує коментувати Довгий.

Хрестик зірвали! — скаржиться Федорко з «акваріума».

Тобто, бачите, поліцейські зривають із затриманих хрести натільні… Тобто який із цього можна зробити висновок? Що вони або якісь язичники войовничі, або атеїсти. Вони знущаються над християнами в 21-му столітті в місті Харкові. Це репресії проти християн! — каже на камеру Артем Довгий.

«Ґратам» він конфлікт із поліцейськими пояснює незаконними затриманнями активістів:

«Ми, «Всесвітньо-броварське телебачення», приїхали з Києва знімати гей-парад (KharkivPride — ред.). Під час зйомки ми побачили, як ведуть одного незаконно затриманого хлопця, його дуже жорстко скрутила поліція, намагалася завести в автозак. Ростислав намагався перешкодити цій незаконній дії, намагався відбити хлопця, відтягнути. Поліція одразу почала його бити, затягувати в автозак разом із іншими. Їм було все одно, що він журналіст, що в нього камера. Телефон одразу розбили».

Він використовував газовий балончик? — питає його кореспондентка «Ґрат».

Ні, в нас немає таких даних, — відповідає Довгий. Засідання розпочинається.

Сер-гей

Адвокат Анатолій Тарасенко, захисник Федорка, перед початком засідання читає половину «Отче наш». Підозрюваний хреститься і сідає на лавку в «акваріумі». Суддя Олексій Шишкін оголошує судове засідання відкритим, але Федорко одразу відмовляється відповідати на питання.

Максим Сахненко й адвокат Артем Лядов. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Ви громадянин України? — запитує суддя підозрюваного, але той не відповідає.

Суддя повторює питання.

Я маю право не свідчити. Я скористаюся статтею 63 (стаття 63 Конституції України: особа не несе відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів — ред.), — відповідає Федорко й далі на всі питання повторює: «Стаття 63».

Несподівано на питання про відвід слідчій і прокурору адвокат запросив інформацію, чи працювали вони в університеті внутрішніх справ України.

Навіщо вам ці відомості? — здивувався суддя.

Ці відомості мені потрібні у зв’язку з тим, що Національною поліцією розслідується кримінальне провадження щодо вбивства професора (Харківського — ред.) національного університету. Наскільки мені відомо, цей професор був активістом так званого ЛГБТ-руху. І мені необхідно знати, чи зацікавлені співробітники, випускники або студенти національного університету внутрішніх справ України в розгляді цієї справи, оскільки вона стосується саме відомого співтовариства.

Професор математики Харківського національного університету Сергій Герасин був виявлений убитим у себе вдома в жовтні 2012 року. Слідство, за словами Тарасенка, досі триває.

Яким чином кримінальне провадження щодо спротиву працівникам поліції стосується того провадження, на яке ви зараз посилаєтеся? — не зрозумів суддя.

У неділю в місті Харкові відбувався захід, проти якого виступають харків’яни… Цей захід пов’язаний саме з тією ідеологією, яку висловлювали і яку впроваджували в життя активісти в національному університеті внутрішніх справ України. Між іншим, хто там недавно був ректором? Чи не нагадаєте?

Прокурор і слідча намагаються заперечити, адвокат заявляє відвід слідчому.

Ректором університету до 2019 року був Валерій Сокуренко, начальник Головного управління Нацполіції в Харківській області. «Як це пов’язано з відводом слідчій?» — запитують у адвоката журналісти. «Адже саме в цьому навчальному закладі працювала та людина, яка була відкрита для суспільства і яка вже з того часу, з 2012 року щонайменше, здійснювала свої ідеологічні впливи на студентів, на викладачів», — відповідає Тарасенко, маючи на увазі, очевидно, загиблого професора, і каже, що хоче знати, чи брала участь слідча в розгляді «справи, де потерпілим був Сер-гей». Саме так, за складами, він вимовляє ім’я загиблого.

«Погана звичка»

Клопотання про відвід слідчої суддя не задовольнив, але дозволив Федорку вийти з «акваріуму» й сісти поруч із захисником. Тарасенко спробував заявити про необхідність провести засідання в закритому режимі: «Всі справи щодо так званих демонстрацій содомітів необхідно розглядати в закритому судовому засіданні. Всі обставини говорять про те, що розглядається сексуальне життя тієї чи іншої особи». Суддя його не підтримав.

Дзержинський районний суд Харкова. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Прокурор Дмитро Подвашецький просить заарештувати Федорка на час слідства, адвокат протестує і пропонує відпустити його на поруки депутата Харківської міськради Івана Ракича або посадити під домашній арешт у його ж адвокатську квартиру.

«Нам відомо, що до цього Федорко переховувався від органу досудового розслідування за іншою справою. А зараз знову скоїв кримінальний злочин уже на території міста Харкова. Це є підставою вважати, що, перебуваючи не під вартою, він може уникнути участі в слідчих діях, впливати на свідків, потерпілого, експертів», — мотивує арешт прокурор.

Федорко провину не визнає, обіцяє відвідувати слідчі дії, Тарасенко називає злочин «поганою звичкою» й постійно повертається до оцінки KharkivPride.

«Ваша честь, це справа про зазіхання на віросповідання громадян, це справа про зазіхання певної групи осіб, організованих, добре профінансованих, щодо віросповідання цілого міста Харкова! Про це є певна петиція, що набрала 5837 голосів, про це є рішення Харківської міськради, про це є заява харківського міського голови. Ваша честь, усе це відомо!» — заявляє адвокат.

Суддя пішов до нарадчої кімнати. «Беркути», «злодії», — активісти групи підтримки спробували розговорити працівників поліції. «Якщо ми не вийдемо на акції і не скажемо про свій протест, якщо не зупинятиме така їхня поведінка, то це може зайти дуже далеко», — говорить один із активістів. Він ходить залою суду і знімає на телефон поліцейських і журналістів, підходячи до них упритул. Поліцейські сміються. «І про ліберальних журналістів, — продовжує хлопець. — Вони говоритимуть «поліція за законність», але до того моменту, поки самі не отримають кийком по горбу або їм не розіб’ють камеру».

Через майже чотири години суддя Олексій Шишкін виносить рішення: Ростислав Федорко перебуватиме під вартою два місяці без можливості внесення застави. Під час оголошення рішення суду група підтримки, з плакатами «Свободу націоналістам» і «Ні поліцейським репресіям», скандують: «Ганьба!».

Позитивно характеризуються

Вадим Макаров і група підтримки. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Двом іншим підозрюваним — Максиму Сахненку й Вадиму Макарову з націоналістичної організації «Фрайкор», обом також по 23 роки — запобіжний захід обирають відносно швидко. Прокуратура вимагає для них домашнього арешту.

«У них менше ризиків. У них, у всякому разі на цей момент, не встановлено проблем із законом, — пояснює журналістам позицію прокуратури прессекретарка Віта Дубовик. — Дійсно, злочин не тяжкий. На цей момент не вбачається необхідність тримати цих людей під вартою».

У Максима Сахненка й Вадима Макарова один адвокат Артем Лядов. Він каже, що його підзахисні мають постійне місце проживання, соціальні зв’язки і «добре характеризуються». До справи Сахненка захисник просить додати його характеристику з місця навчання, до справи Макарова — посвідчення учасника бойових дій і теж позитивну характеристику.

«Немає складу злочину, — двічі повторює в суді Артем Лядов. — Я прошу відмовити в повному обсязі».

Суддя задовольняє клопотання прокуратури і призначає Сахненку й Макарову на два місяці частковий домашній арешт: з 20:00 до 6:00.

Обидва підозрюваних не визнають своєї провини. Про конфлікт із поліцейськими Максим Сахненко говорить «Ґратам»: «Нічого не можу сказати з цього приводу. Був поруч, гуляв із друзями. Як забрали в райвідділ? Бризнули в очі газовим балончиком, збили з ніг і повезли».

«Хуліганка» й жодного затриманого

Під час KharkivPride і паралельних акцій «за традиційні сімейні цінності» травми отримали не тільки поліцейські — двоє після маршу і ще двоє під будівлею райвідділу під час пікетування його націоналістами. У коментарі «Ґратам» одна з організаторок KharkivPride Анна Шаригіна розповіла, що постраждали щонайменше троє людей з-поміж учасників маршу або перехожих. 15 вересня щодо 17-річного молодого чоловіка, який, за інформацією поліцейських, кидав камінням в учасників маршу після закінчення акції, склали адміністративний протокол за статтею 173 — дрібне хуліганство.

Крім того, поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 296 «хуліганство» «за фактом хуліганських дій стосовно юнака в парку Шевченка», побиття його групою невідомих. Провадження відкрили після публікації відео, наступного дня потерпілий — неповнолітній юнак — написав заяву. «Зараз поліцейські встановлюють осіб, причетних до злочину. Слідчі дії тривають», — заявили в поліції.

Представники Моніторингової місії ООН із прав людини закликали правоохоронців швидко й ефективно розслідувати ці напади. «Ми були приголомшені, коли після мирного ЛГБТ-маршу члени праворадикальних груп напали на людей у парку. Нападників можна побачити на фото й відео, які є онлайн», — відзначили правозахисники. При цьому ніхто з нападників так і не був затриманий.

77 нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році
77

нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів