Реанімація судової реформи. Що відбувається у судовій системі

Акція протесту в Києві, 16 березня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Акція протесту в Києві, 16 березня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Через два роки після першої спроби Верховна рада перезапустила судову реформу президента Володимира Зеленського. Влітку парламент прийняв кілька законопроєктів, які передбачають перезавантаження Вищої ради правосуддя і формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка не працює з листопада 2019 року.

Закон про реформу Вищої ради правосуддя в судовій системі називають неконституційним і побоюються, що його реалізація створить колапс у системі, оскільки до непрацюючої Вищої кваліфкомісії найближчим часом може додатися й Вища рада правосуддя.

Реагуючи на можливі зміни, судді почали активно подавати у відставку, а в деяких — невдовзі закінчаться повноваження, зрештою, це призведе до ще більшого кадрового дефіциту й нагромадження справ у судах, яких цього року й так рекордно багато.

«Ґрати» проаналізували ситуацію та розповідають, що чекає судову систему в найближчому майбутньому.

 

Без суддів

Віктор Капітонов — суддя Селидівського райсуду Донецької області. Був призначений на п’ять років у 2016-у. 29 вересня цього року в нього закінчилися повноваження.

«За два місяці до закінчення повноважень на мене вже не розподіляли справи, щоби вони потім заново не розглядалися. Суд обслуговує територію фактично трьох судів. У нашому суді вже залишилися троє із шести суддів із повноваженнями. З огляду на те, що за рік я розглядав десь 2-2,5 тисяч справ, на них ляже велике навантаження», — розповів він «Ґратам».

Таких, як Капітонов, до кінця року буде 450 осіб. У 2016 році частина цих суддів була призначена на п’ять років, тоді ж їх одразу скерували на кваліфікаційне оцінювання, щоби вони пройшли перевірку і були призначені безстроково. Таку процедуру проводила Вища кваліфікаційна комісія суддів. Але закінчити її вона не встигла, як, втім, і багато інших кадрових процедур, оскільки рівно два роки тому Верховна рада після зміни влади розпустила весь її склад.

Загалом судовій системі бракує понад дві тисячі суддів, щотижня по країні звільняються в середньому 30 суддів.

На лінії розмежування ситуація найкритичніша — з повноваженнями залишаються лише 56 суддів у Луганській і 128 — у Донецькій області. У 50-60 % судів цих областей розгляд кримінальних справ зупиняється зовсім.

Із початку жовтня цього року стало неможливо сформувати колегію суддів у кримінальних справах у 9 судах із 24 у Донецькій області і в 7 з 15 — у Луганській. Якщо в суді немає можливості сформувати колегію для розгляду справи, її відправляють до іншого суду. До якого саме — визначає апеляційний суд, який водночас враховує наявність суддів із необхідною кваліфікацією в регіоні. Якщо процес буде масовим, це призведе до ще довшого розгляду справ і перевантаження окремих судів.

Наприклад, якщо відбувається зміна підсудності справи із судів у Селидовому, Курахово (Мар’їнський суд), Новогродівки до одного із судів Маріуполя Питання зміни підсудності розглядає Донецький апеляційний суд у Маріуполі , то сторонам у справі доведеться долати 180–190 кілометрів через три військових блокпости — автобусом чи власним автомобілем. Іншого сполучення між цими містами немає.

 

Кадрова комісія

Судова реформа Володимира Зеленського. Інфографіка: Вікторія Матола, Стас Юрченко, Ґрати

Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) — своєрідна кадрова комісія в судовій системі. Вона веде облік суддів, проводить їхнє кваліфікаційне оцінювання тощо.

Під час попередньої судової реформи саме ВККС проводила конкурс до Верховного суду, Вищого антикорупційного суду і кваліфікаційне оцінювання всіх суддів діючі судді проходили перевірку в декілька етапів: тестування, написання практичного завдання, аналіз досьє, перевірка у психолога, співбесіда .

Володимир Зеленський прийшов до влади зі своїм проєктом судової реформи. Парламент, де провладна фракція має більшість голосів, підтримав її в жовтні 2019 року. Це означало, що Верховна рада зупинила повноваження всієї кваліфкомісії суддів і вводила новий порядок призначення її членів.

Таке рішення співавтор реформи — тоді заступник голови Офісу президента Руслан Рябошапка — пояснив тим, що ВККС не встигла завершити кваліфікаційне оцінювання та добір суддів на вакантні посади.

«Ні суддям, ні експертному середовищу, ні суспільству не зрозуміло, чому зазначені процеси гальмуються, а громадяни досі не можуть вчасно отримати справедливе судове рішення», — йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту за підписом Рябошапки.

Але невдовзі значна частина норм цього закону, зокрема, які стосуються формування ВККС, була визнана Конституційним судом такими, що не відповідають Конституції. Через півтора року Офіс президента переписав проєкт реформи.

Фінальна версія передбачає, що 16 членів ВККС призначатиме Вища рада правосуддя за результатами відкритого конкурсу. До першого складу Конкурсної комісії увійдуть троє діючих суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів України, і три людини, запропоновані міжнародними організаціями, які впродовж останніх п’яти років надають Україні технічну допомогу у сфері судової реформи або запобігання і протидії корупції. Список таких організацій визначає Міністерство закордонних справ, а вони, у свою чергу, самостійно обирають кандидатів, яких хотіли би делегувати до Конкурсної комісії.

Для прийняття рішення Конкурсною комісією потрібно два голоси суддів і два голоси закордонних експертів.

Але така схема буде працювати лише для першого складу Конкурсної комісії. За два роки після формування ВККС має бути сформована нова Конкурсна комісія, до складу якої планується ввести трьох суддів або суддів у відставці, запропонованих Радою суддів, і по одній людині від Ради прокурорів, Ради адвокатів і Президії Національної академії правових наук.

У вересні Рада суддів і міжнародні організації сформували перший склад Конкурсної комісії. До неї увійшли:

  • Роберт Брукхейсен — колишній спеціальний прокурор Відділу боротьби із шахрайством в особливо великих розмірах прокуратури Нідерландів;
  • Тед Зажечни — суддя федерального суду Королівської лави провінції Саскачеван Канади у відставці;
  • Стівен Маркмен — голова Верховного суду штату Мічиган у відставці;
  • Сергій Верланов — суддя Київського апеляційного суду;
  • Євген Мезенцев — заступник голови Шостого апеляційного адміністративного суду;
  • Іван Міщенко — суддя Касаційного господарського суду в складі Верховного суду.

Але навіть тепер, після формування Конкурсної комісії, невідомо — коли почнеться конкурс до ВККС. Станом на 13 жовтня, Конкурсна комісія не змогла зібратися навіть на анонсовану робочу зустріч — до України так і не приїхали її міжнародні представники. Вища рада правосуддя провела зустріч лише з організаціями та посольствами, які їх делегували.

Незабаром Вища рада правосуддя анонсувала чергову таку зустріч і попросила міжнародні організації забезпечити присутність членів комісії 25 жовтня.

За словами заступника голови Вищої ради правосуддя Олексія Маловацького, організацією першої зустрічі Конкурсної комісії займається секретаріат ВРП, хоча його працівники не мають прямого спілкування з іноземними експертами, а також ніхто не знає, як організувати роботу комісії з добору членів ВККС в умовах недофінансування системи.

 

Перевірка на етичність

Володимир Зеленський, 7 вересня 2019 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Наступним напрямком судової реформи Володимира Зеленського є перевірка членів Вищої ради правосуддя — ще одного органу суддівського управління, який звільняє суддів і ухвалює рішення щодо їхнього призначення, притягує до дисциплінарної відповідальності та дає згоду на затримання чи арешт суддів.

Парламент підтримав відповідний законопроєкт, запропонований президентом, у липні цього року. Він передбачає створення Етичної ради та дисциплінарних інспекторів ВРП.

Формування Етичної ради планується провести так само, як і Конкурсної комісії. Тобто до першого складу входитимуть троє суддів або суддів у відставці, визначені Радою суддів України, і троє осіб, запропонованих тими ж міжнародними організаціями, які впродовж останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу в судовій реформі та запобіганні корупції. Наступні склади Етичної ради планується формувати інакше: до неї будуть входити троє суддів або суддів у відставці, запропоновані Радою суддів, і по одній людині від Ради прокурорів, Ради адвокатів і президії Національної академії правових наук.

Члени Етичної ради мають встановити відповідність кандидата на посаду члена ВРП критеріям професійної етики та доброчесності. Вирішальне слово надається міжнародним експертам. Якщо голоси за будь-яке рішення розподіляться порівну, то воно буде вважатися прийнятим, якщо за нього проголосували двоє міжнародних експертів.

Оцінювання всіх членів Вищої ради правосуддя, крім голови Верховного суду, має бути проведено впродовж шести місяців після затвердження складу Етичної ради. Якщо член ВРП отримає негативний висновок Етичного ради, його повноваження припиняються до рішення органу, який його обрав або призначив. Тобто з’їзду суддів, з’їзду адвокатів, всеукраїнської конференції прокурорів, з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Та може вирішуватися швидше. Парламент підтримав поправку, яка дозволяє звільняти членів ВРП і без спеціального рішення. У разі негативного висновку щодо члена ВРП орган, який його призначив, може підтримати або відхилити висновок Етичної ради. Якщо цього не було зроблено впродовж трьох місяців, то член ВРП вважається автоматично звільненим.

Саме створення Етичної ради спричинило критику з боку суддівського корпусу. Члени ВРП вважають, що закон неприйнятний, оскільки передбачає створення органу з владними повноваженнями, який буде контролювати діяльність членів Вищої ради правосуддя. А це суперечить Конституції.

Крім цього, судді-члени ВРП уже проходили перевірку на добропорядність під час кваліфікаційного оцінювання. А повторне оцінювання порушує принцип незалежності суддів і вважається впливом на них.

Деякі члени ВРП не мають наміру проходити перевірку Етичної ради і, найімовірніше, подадуть у відставку після початку процедури, припускає Олексій Маловацький. А це, у свою чергу, зупинить роботу ради загалом, втім для відсутності кворуму сьогодні досить відставки всього двох її членів.

«Сам факт початку роботи Етичної ради не заблокує роботу Вищої ради правосуддя, однак жоден член ВРП не має зобов’язання проходити нічим не передбачену правову процедуру. Тому кожен член ВРП самостійно вирішить — бажає він проходити цю процедуру чи ні», — сказав Олексій Маловацький в інтерв’ю «Українським новинам».

Окрім того, фактично Етична рада повторює модель Комісії з питань доброчесності та етики, передбаченої попередньою реформою Володимира Зеленського, проєкт якої визнали неконституційним.

Судді вели переговори з депутатами і представниками Офісу президента, щоби внести зміни до закону щодо діяльності Етичної ради. Верховний суд в особі глави Валентини Данішевської ініціював кілька офіційних зустрічей із представниками різних гілок влади.

Валентина Данішевська. Фото: president.gov.ua

«Дискусії, на жаль, на цьому заході не вийшло. Він, начебто для того був проведений, щоби підтвердити наміри все ж провести цю реформу», — підбила підсумки однієї з таких зустрічей Данішевська під час пленуму Верховного суду 17 вересня.

Верховний суд запропонував, щоб Етична рада розпочала свою роботу з заповнення вакансій — сьогодні у ВРП є чотири вакансії (дві від Верховної Ради, одна від Всеукраїнської конференції прокурорів і одна від з’їзду вищих навчальних закладів), а у двох суддів повноваження закінчуються навесні.

«Тобто в жовтні-листопаді ми можемо через Етичну раду обрати шістьох людей. Після цього, запропонувати чинним членам ВРП (шістьом людям), які не проходили оцінювання раніше, пройти перевірку. Вони повинні мати право вибору — або пройти перевірку й залишитися у ВРП, або відмовитися і звільнитися…», — сказала глава Верховного суду.

У такий спосіб, за 6–8 місяців пройде перевірка й очищення складу ВРП, але орган не втратить повноважень і робота судової системи не зупиниться, пояснила вона.

Рада суддів теж зверталася до парламенту з проханням змінити закон про ВРП, побоюючись, що делегати від судової системи не матимуть реального значення в Етичній раді.

Як зазначив глава Ради суддів Богдан Моніч, у законі про ВККС міжнародним експертам для ухвалення рішення необхідно отримати хоча б один голос делегата від суддів. Тобто в разі рівності голосів перевага буде в міжнародних експертів. У законі про ВРП такої вимоги фактично немає, стверджує він.

«У законі про ВРП фактично записана така схема роботи, коли засідання Етичної ради вважається правочинним навіть за наявності двох членів із шести. Для ухвалення рішення також необхідно два голоси міжнародних експертів. Тобто фактично йдеться не про переважну роль міжнародних експертів, а про монопольну», — говорить голова Ради суддів.

«В Україні сформувалася традиція — в усіх проблемах звинувачують суди». Монолог голови Ради суддів Богдана Моніча

Депутати та Офіс президента, мабуть, суддів не почули. І 8 жовтня пленум Верховного суду, тобто фактично збори всіх суддів ВС, звернувся до Конституційного суду з проханням проаналізувати окремі положення законопроєкту щодо конституційності. Наприклад, вимогу повторної перевірки суддів, які входять до складу ВРП, регламент голосування членів Етичної ради, право комісії зупиняти роботу ВРП як конституційного органу та можливість звільнення членів ВРП законом, а не тими органами, які їх призначили.

Поки склад Етичної ради не визначений. Міжнародні організації надіслали список своїх кандидатів, і ВРП має визначити трьох на свій розсуд, а Рада суддів провести повторний добір наприкінці жовтня, оскільки з першого разу охочих увійти до такої ради від суддів виявилося недостатньо.

 

Судово-депутатський клінч

Богдан Моніч. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Несхвалення Етичної ради з боку судової влади загалом і затягування з делегуванням своїх членів від Ради суддів депутати назвали спробою суддів протидіяти реформі.

«Ви не відчуваєте опору судової системи? А він є. Щодня ми його (опір — Ґ) відчуваємо», — заявив голова Комітету правової політики парламенту Андрій Костін в ефірі ток-шоу «Свобода слова Савіка Шустера» 24 вересня і звинуватив суддів у тому, що вони «не хочуть співпрацювати з народом України».

«Судді не хочуть співпрацювати з народом України й кажуть, що нам закон (№ 1635–IX — Ґ) не подобається. Але ж цей закон прийнятий парламентом, підписаний президентом. Саме така воля народу України зараз. Це потрібно для того, щоб очистити й перезавантажити судову систему. Але судді теж цього робити не хочуть. Ми відчуваємо їхній опір», — заявив Костін.

Він вважає, що закони про ВККС і ВРП нічого не змінюють у діяльності рядових суддів і ніяк їх не стосуються.

«Йдеться лише про створення органу, який буде здійснювати набір нових суддів. У цьому зацікавлене й суспільство, і самі судді. Коли дефіцит кадрів у судовій системі буде усунутий, це знизить навантаження на діючих суддів», — сказав він в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».

«Можливо, є судді, які відчувають, що новий склад ВРП після реформи, вибачте за непарламентський вислів, — може їх «наздогнати». І вони хочуть піти у відставку заздалегідь», — прокоментував він.

Колега Костіна по фракції — Олександр Корнієнко, у свою чергу, пригрозив «вплинути» на Раду суддів, якщо вона швидко не призначить своїх представників до Етичної ради.

Андрій Костін (стоїть у центрі). Фото: «Адвокат Майбутнього»

«Посли G7 у шоці. Судді мають дати своїх людей до Етичної ради, а судді кажуть: «Вибачте, ми поки думаємо», — заявив він на тому ж ефірі ток-шоу «Свобода слова Савіка Шустера» і додав, щоправда, не пояснивши, що має на увазі. — Ми маємо механізми впливу на Раду суддів України».

Такі заяви серед суддів сприйняли як тиск.

«Такі заяви заважають імплементації закону, адже впливають не лише на членів Ради суддів, а й на потенційних кандидатів до Етичної ради, які теж розуміють, що одразу після обрання можуть стати об’єктом огульної критики й нещадного тиску.

Більшість юристів, яких я знаю, вважають прийнятий закон неконституційним, народні депутати це теж розуміють. Але замість того, щоби називати речі своїми іменами — штовхають суддів на порушення Конституції України і вдаються до політичних заяв для підняття рейтингу», — різко відреагував Моніч на заяви Костіна та Корнієнка. Його коментар був опублікований на сайті Ради суддів.

За його словами, Рада суддів усе ж має намір обрати членів Етичної ради. Однак станом на 12 жовтня надійшла лише одна заявка на участь.

«Будемо обирати, поки не виберемо», — резюмував він у коментарі «Ґратам».

При всій гостроті протистояння Моніч стверджує, що все ж налаштований на позитивний результат. Він сподівається, що Етична рада зможе врегулювати більшість питань, пов’язаних із її роботою, зокрема надасть право вибору для членів ВРП — проходити перевірку або піти у відставку.

Крапку в цьому питанні, очевидно, поставить Конституційний суд, реагуючи на звернення Верховного суду. Але навряд чи оцінку судової реформи президента на конституційність можна очікувати в найближчому майбутньому — після відсторонення, а пізніше «звільнення» глави КС Олександра Тупицького судді не можуть знайти консенсус щодо накопичених справ.

Тим часом, суддя Віктор Капітонов передав своїм колегам більш ніж сотню справ, які розглядав до закінчення повноважень. Вони будуть розглядатися заново і, цілком ймовірно, довго, з огляду на навантаження суддів.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів