Проти всіх. Як потерпілі у справі MH17 відстоюють свої права в судах

Національний монумент пам
Національний монумент пам'яті загиблих у катастрофі MH17, Гофддорп, Нідерланди. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Розслідування катастрофи MH17 для багатьох в Україні — це, перш за все, доказ російського вторгнення. Але історія збитого боїнгу — ще й наймасовіше, з часів Сребрениці, вбивство в Європі. Жертвами ракети, випущеної 17 липня 2014 року з донбаського поля, стали 298 осіб. Із того часу сотні незнайомих одне одному людей у Нідерландах, Малайзії, Австралії, Індонезії чекають відповіді на головні питання: хто і за що вбив їхніх близьких? «Ґрати» розповідають, як родичі загиблих відстоюють свої інтереси в судах, на що розраховують і хто їм допомагає.

 

Відносне нововведення

Національний монумент пам’яті загиблих у катастрофі MH17, Гофддорп, Нідерланди. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

У понеділок 23 березня, повернувшись після двотижневої перерви, суддя Гендрік Стейнгаюс неквапливо зачитує порядок розкриття матеріалів розслідування катастрофи MH17 стороні потерпілих. Їхня кількість у цій справі — рекорд для нідерландського правосуддя: майже чотири сотні родичів загиблих, переважно пасажирів із Нідерландів, інших країн Європи й Австралії.

Багато з них з’їхалися сюди, в Юридичний центр Схіпхол напередодні початку процесу 9 березня. Окружний суд Гааги спеціально переніс слухання до більш просторого приміщення, але й там для родичів жертв знайшлося тільки 25 місць. Іншим довелося дивитися трансляцію в конференц-центрі.

«Для родичів це, безсумнівно, буде складний і емоційний період, почуте тут може посилити їхню травму, тому вони в будь-який момент можуть залишити зал», — делікатно пояснював суддя Стейнгаюс формат майбутніх слухань. Того дня найбільш емоційними багато хто назве хвилини, коли прокурорка Деді Вуй-а-Цой у повній тиші зачитувала довгий список загиблих.

Але через два тижні зал засідань майже порожній — через карантин суд відбувається у закритому режимі, і родичів жертв представляє лише один адвокат. Йому голова оголошує: потерпілим, на відміну від обвинувачених, не дадуть ознайомитися з усіма файлами кримінальної справи до початку слухань по суті. Група адвокатів родичів зможе отримати доступ до зведених звітів слідства й обговорювати їх із клієнтами без права копіювати або виносити за межі офісу.

Петер Лангстраат, адвокат родичів жертв катастрофи MH17. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Голова цієї групи, Петер Лангстраат, на початку слухань підкреслював, що доступ до матеріалів розслідування потерпілим потрібен не менше, ніж обвинуваченим. Але в результаті, запевняє, що задоволений рішенням.

«Ми розуміли побоювання прокуратури: дати доступ до справи одразу всім 398 потерпілим усе одно, що викинути його на вулицю — витоку уникнути не вдасться. А це могло підставити свідків, дати привід для чергового вкидання дезінформації. Але ми хотіли щонайменше знати, що за докази зібрало слідство. Зведених звітів для цього буде достатньо», — пояснює він «Ґратам».

Значних розмірів шафа в офісі Лангстраата в Роттердамі майже повністю забита матеріалами цивільних справ по MH17 — з родичами загиблих він працює із перших днів після катастрофи, багатьом допомагав отримати ще перші компенсації від «Малайзійських авіаліній». Тепер у шафі доведеться шукати місце і для кримінальних матеріалів.

«Взагалі-то участь потерпілих — відносне нововведення нідерландського кримінального процесу, це стало можливим, здається, років 10 тому, — розповідає адвокат, який особисто представляє інтереси 27 осіб. — У будь-якому разі, це найбільший випадок, і багато речей будуть відбуватися дійсно вперше».

Можливість виступити, донести до суддів біль своєї втрати, своє ставлення до доказів, покарання для винних — перераховує Лангстраат головні права родичів жертв. На цей момент 49 із них збираються говорити перед судом, ще 82 — готові подати письмову заяву.

«Ми сподіваємося, що перші виступи підбадьорять усіх, і висловитися захочуть і інші», — припускає адвокат.

І все ж його головна спеціалізація — компенсації жертвам авіакатастрофи. На цей момент 84 людини готові вимагати від чотирьох обвинувачених — Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського, Олега Пулатова й Леоніда Харченка — відшкодування збитку від вбивства родичів. Сума компенсацій поки не заявлена.

«Навряд чи хтось усерйоз розраховує домогтися виплати збитку від обвинувачених, які навіть не прибули до суду», — говорить голова фонду жертв катастрофи Vliegramp MH17 Піт Плуг.

«Але якщо суд у Нідерландах визнає суму збитку й не зможе її стягнути з обвинувачених, то платити доведеться нідерландському уряду», — пояснює тонкощі законодавства Петер Лангстраат.

 

Доступ до справедливості

Національний монумент пам’яті загиблих у катастрофі MH17, Гофддорп, Нідерланди. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Національний монумент MH17 на околиці Гофддорпа нелегко знайти без карти. На безлюдному пустирі чотири роки тому посадили 298 дерев, підростуть — буде ліс. Невелика сцена обгороджена стіною, на ній сталева «зіниця» з іменами загиблих. Тут збираються, як правило, влітку, в річницю катастрофи — тоді навколо квітнуть соняшники. Зараз про них нагадують лише сухі стебла. Меморіал спроєктований і побудований на замовлення фонду Vliegramp MH17.

«Раніше я любив соняшники, тепер не люблю — сумні спогади, вони ж падали в них», — голова фонду Піт Плуг вміє посміхатися в сиві вуса, навіть говорячи про такі сумні речі. Його прізвище можна знайти тут, під трьома яблунями — в Куала-Лумпур летіли брат, невістка і племінник Піта.

Намагаюся пригадати, в якій саме частині поля під Грабовим росли соняшники, але думаю про Алекса Плуга — його тіло так і не знайшли на місці катастрофи.

Vliegramp MH17 об’єднує родичів майже всіх жертв катастрофи. «У когось із них є адвокати в кримінальному процесі, у когось немає, але наша робота — захист колективних інтересів», — розповідає голова. Незабаром після катастрофи він кинув роботу, фонд займає майже весь вільний час — Плуг не збирається пропускати жодного засідання суду, нікому не відмовляє в інтерв’ю, разом із іншими потерпілими пише гнівні звернення до тих, хто перешкоджає, на його думку, розслідуванню.

Піт Плуг, голова фонду Vliegramp MH17 у суді 9 березня 2020 року. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Одне з таких звернень у вересні минулого року адресувалося українській владі: родичі жертв обурювалися рішенням відпустити з обміну ув’язненими зенітника зі Сніжного Володимира Цемаха, якого нідерландські слідчі вважали підозрюваним у злочині. На перших же судових засіданнях у березні прокуратура уточнила — зібрати достатньо доказів для обвинувачень Цемаху не вдалося.

«Ось одна з причин, з якої ми хочемо отримати доступ до матеріалів справи, — каже Пітер Плуг. — Перевірити, а що ж за докази проти нього збирали».

Втім, тут же виправляється: у родичів немає підстав підозрювати слідство в недобросовісній роботі. Минулорічне опитування серед них показало: результатам розслідування довіряють 85%.

Останній лист на сайті Vliegramp MH17 зачіпає ще одну болючу для України тему — питання закриття повітряного простору над зоною бойових дій. Приводом стала катастрофа рейсу PS752 «Міжнародних авіаліній України», збитого іранською ракетою поблизу Тегерана.

«Ми хотіли б обговорити питання закриття повітряного простору над зонами конфлікту в усьому світі. Те, що трапилося з малайзійським боїнгом, не повинно було повторитися з українським», — пояснює Піт Плуг.

 

Два позови — одне право на життя

Національний монумент пам’яті загиблих у катастрофі MH17, Гофддорп, Нідерланди. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Німецький адвокат Ельмар Гімулла ще 2014 року звернувся до Європейського суду з прав людини з позовом проти України від імені Едени Іоппи та ще чотирьох родичів загиблих із Німеччини. Заявники стверджують, що «навмисне небажання української влади закрити повітряний простір над Донбасом у червні 2014 року призвело до загибелі їхніх близьких» і вимагають стягнути з неї по 1 млн євро. ЄСПЛ узяв позов до розгляду, але з 2016 року він перебуває без руху.

«Я не знайомий із позивачами й можу лише сказати, що ми не схвалюємо цей позов. Незакриття авіапростору — це важливе рішення, але треба пам’ятати, що не Україна збила цей літак», — говорить Піт Плуг. — Таким чином, хочуть знову посіяти дезінформацію, розділити думку потерпілих про те, хто ж винен».

Плуг і ще 380 родичів загиблих звернулися з позовом до ЄСПЛ проти Росії, покладаючи на неї відповідальність за смерть близьких. Крім цього Росії закидають порушення права на справедливий суд, ефективний правовий захист і повагу до приватного життя. Позивачі вимагають від Кремля по 10 млн доларів компенсації кожен.

Адвокат зі США Джеррі Скіннер, який представляє їхні інтереси в ЄСПЛ, згадує, як подав перший позов проти РФ в інтересах 26 родичів загиблих із Австралії й Малайзії ще в 2014 році: «Але що таке 26 осіб проти Росії. Я вийшов на групу правової допомоги в Нідерландах і сказав: давайте зберемо позов побільше».

Джеррі Скіннер, адвокат родичів жертв катастрофи MH17. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Скіннер — адвокат із більш ніж 30-річним досвідом в авіаційному праві — називає аеропортові готелі своєю другою домівкою. Свого часу він домігся виплати компенсацій родичам пасажирів Боїнга-747 авіакомпанії Pan American, загиблих 1988 року над шотландським Локербі від вибуху бомби, закладеної працівниками лівійських спецслужб. Щоправда, сталося це через 15 років після катастрофи й не через перемогу в суді, а під тиском санкцій.

«Розгляд у ЄСПЛ займе роки й роки», — визнає адвокат.

На початку 2020 року Росія передала до Європейського суду багатосторінкову відповідь на позов Скіннера.

«Якщо коротко, то всі наші претензії, всі зібрані докази вони назвали фейком, — розповідає він. — Саме тому нам важливий кримінальний процес у Нідерландах, він суворіший до доказів, і, якщо суд Гааги визнає щось фактом, Росія не зможе просто сказати: це фейк».

Втім, ще п’ять років тому РФ ухвалила закон, що дозволяє не виконувати рішення ЄСПЛ. Скіннер говорить, що буде щасливий, якщо президент РФ Володимир Путін хоча б перед смертю визнає свою відповідальність за відправку установки «Бук» в Україні та загибель людей, яких убила його ракета.

«Родичі жертв ніколи не отримають усього того, що хочуть. Адже ніхто не прагне конвертувати свої страждання в гроші. Люди йдуть на цю боротьбу, бо хочуть знати відповіді: хто це зробив, чому, що сталося з їхніми рідними. І ще вони хочуть своїх близьких назад, але їх не повернути», — каже адвокат.

214  осіб незаконно позбавлені волі на непідконтрольних територіях
214

осіб незаконно позбавлені волі на непідконтрольних територіях

Слідчий поліції про те, як коронавірус заважає розслідуванню вбивств «У таких умовах щось планувати просто неможливо»

«У таких умовах щось планувати просто неможливо»

Слідчий поліції про те, як коронавірус заважає розслідуванню вбивств

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів