Проти всіх. Як потерпілі у справі MH17 відстоюють свої права в судах

Національний монумент пам
Національний монумент пам'яті загиблих у катастрофі MH17, Гофддорп, Нідерланди. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Розслідування катастрофи MH17 для багатьох в Україні — це, перш за все, доказ російського вторгнення. Але історія збитого боїнгу — ще й наймасовіше, з часів Сребрениці, вбивство в Європі. Жертвами ракети, випущеної 17 липня 2014 року з донбаського поля, стали 298 осіб. Із того часу сотні незнайомих одне одному людей у Нідерландах, Малайзії, Австралії, Індонезії чекають відповіді на головні питання: хто і за що вбив їхніх близьких? «Ґрати» розповідають, як родичі загиблих відстоюють свої інтереси в судах, на що розраховують і хто їм допомагає.

 

Відносне нововведення

Національний монумент пам’яті загиблих у катастрофі MH17, Гофддорп, Нідерланди. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

У понеділок 23 березня, повернувшись після двотижневої перерви, суддя Гендрік Стейнгаюс неквапливо зачитує порядок розкриття матеріалів розслідування катастрофи MH17 стороні потерпілих. Їхня кількість у цій справі — рекорд для нідерландського правосуддя: майже чотири сотні родичів загиблих, переважно пасажирів із Нідерландів, інших країн Європи й Австралії.

Багато з них з’їхалися сюди, в Юридичний центр Схіпхол напередодні початку процесу 9 березня. Окружний суд Гааги спеціально переніс слухання до більш просторого приміщення, але й там для родичів жертв знайшлося тільки 25 місць. Іншим довелося дивитися трансляцію в конференц-центрі.

«Для родичів це, безсумнівно, буде складний і емоційний період, почуте тут може посилити їхню травму, тому вони в будь-який момент можуть залишити зал», — делікатно пояснював суддя Стейнгаюс формат майбутніх слухань. Того дня найбільш емоційними багато хто назве хвилини, коли прокурорка Деді Вуй-а-Цой у повній тиші зачитувала довгий список загиблих.

Але через два тижні зал засідань майже порожній — через карантин суд відбувається у закритому режимі, і родичів жертв представляє лише один адвокат. Йому голова оголошує: потерпілим, на відміну від обвинувачених, не дадуть ознайомитися з усіма файлами кримінальної справи до початку слухань по суті. Група адвокатів родичів зможе отримати доступ до зведених звітів слідства й обговорювати їх із клієнтами без права копіювати або виносити за межі офісу.

Петер Лангстраат, адвокат родичів жертв катастрофи MH17. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Голова цієї групи, Петер Лангстраат, на початку слухань підкреслював, що доступ до матеріалів розслідування потерпілим потрібен не менше, ніж обвинуваченим. Але в результаті, запевняє, що задоволений рішенням.

«Ми розуміли побоювання прокуратури: дати доступ до справи одразу всім 398 потерпілим усе одно, що викинути його на вулицю — витоку уникнути не вдасться. А це могло підставити свідків, дати привід для чергового вкидання дезінформації. Але ми хотіли щонайменше знати, що за докази зібрало слідство. Зведених звітів для цього буде достатньо», — пояснює він «Ґратам».

Значних розмірів шафа в офісі Лангстраата в Роттердамі майже повністю забита матеріалами цивільних справ по MH17 — з родичами загиблих він працює із перших днів після катастрофи, багатьом допомагав отримати ще перші компенсації від «Малайзійських авіаліній». Тепер у шафі доведеться шукати місце і для кримінальних матеріалів.

«Взагалі-то участь потерпілих — відносне нововведення нідерландського кримінального процесу, це стало можливим, здається, років 10 тому, — розповідає адвокат, який особисто представляє інтереси 27 осіб. — У будь-якому разі, це найбільший випадок, і багато речей будуть відбуватися дійсно вперше».

Можливість виступити, донести до суддів біль своєї втрати, своє ставлення до доказів, покарання для винних — перераховує Лангстраат головні права родичів жертв. На цей момент 49 із них збираються говорити перед судом, ще 82 — готові подати письмову заяву.

«Ми сподіваємося, що перші виступи підбадьорять усіх, і висловитися захочуть і інші», — припускає адвокат.

І все ж його головна спеціалізація — компенсації жертвам авіакатастрофи. На цей момент 84 людини готові вимагати від чотирьох обвинувачених — Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського, Олега Пулатова й Леоніда Харченка — відшкодування збитку від вбивства родичів. Сума компенсацій поки не заявлена.

«Навряд чи хтось усерйоз розраховує домогтися виплати збитку від обвинувачених, які навіть не прибули до суду», — говорить голова фонду жертв катастрофи Vliegramp MH17 Піт Плуг.

«Але якщо суд у Нідерландах визнає суму збитку й не зможе її стягнути з обвинувачених, то платити доведеться нідерландському уряду», — пояснює тонкощі законодавства Петер Лангстраат.

 

Доступ до справедливості

Національний монумент пам’яті загиблих у катастрофі MH17, Гофддорп, Нідерланди. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Національний монумент MH17 на околиці Гофддорпа нелегко знайти без карти. На безлюдному пустирі чотири роки тому посадили 298 дерев, підростуть — буде ліс. Невелика сцена обгороджена стіною, на ній сталева «зіниця» з іменами загиблих. Тут збираються, як правило, влітку, в річницю катастрофи — тоді навколо квітнуть соняшники. Зараз про них нагадують лише сухі стебла. Меморіал спроєктований і побудований на замовлення фонду Vliegramp MH17.

«Раніше я любив соняшники, тепер не люблю — сумні спогади, вони ж падали в них», — голова фонду Піт Плуг вміє посміхатися в сиві вуса, навіть говорячи про такі сумні речі. Його прізвище можна знайти тут, під трьома яблунями — в Куала-Лумпур летіли брат, невістка і племінник Піта.

Намагаюся пригадати, в якій саме частині поля під Грабовим росли соняшники, але думаю про Алекса Плуга — його тіло так і не знайшли на місці катастрофи.

Vliegramp MH17 об’єднує родичів майже всіх жертв катастрофи. «У когось із них є адвокати в кримінальному процесі, у когось немає, але наша робота — захист колективних інтересів», — розповідає голова. Незабаром після катастрофи він кинув роботу, фонд займає майже весь вільний час — Плуг не збирається пропускати жодного засідання суду, нікому не відмовляє в інтерв’ю, разом із іншими потерпілими пише гнівні звернення до тих, хто перешкоджає, на його думку, розслідуванню.

Піт Плуг, голова фонду Vliegramp MH17 у суді 9 березня 2020 року. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Одне з таких звернень у вересні минулого року адресувалося українській владі: родичі жертв обурювалися рішенням відпустити з обміну ув’язненими зенітника зі Сніжного Володимира Цемаха, якого нідерландські слідчі вважали підозрюваним у злочині. На перших же судових засіданнях у березні прокуратура уточнила — зібрати достатньо доказів для обвинувачень Цемаху не вдалося.

«Ось одна з причин, з якої ми хочемо отримати доступ до матеріалів справи, — каже Пітер Плуг. — Перевірити, а що ж за докази проти нього збирали».

Втім, тут же виправляється: у родичів немає підстав підозрювати слідство в недобросовісній роботі. Минулорічне опитування серед них показало: результатам розслідування довіряють 85%.

Останній лист на сайті Vliegramp MH17 зачіпає ще одну болючу для України тему — питання закриття повітряного простору над зоною бойових дій. Приводом стала катастрофа рейсу PS752 «Міжнародних авіаліній України», збитого іранською ракетою поблизу Тегерана.

«Ми хотіли б обговорити питання закриття повітряного простору над зонами конфлікту в усьому світі. Те, що трапилося з малайзійським боїнгом, не повинно було повторитися з українським», — пояснює Піт Плуг.

 

Два позови — одне право на життя

Національний монумент пам’яті загиблих у катастрофі MH17, Гофддорп, Нідерланди. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Німецький адвокат Ельмар Гімулла ще 2014 року звернувся до Європейського суду з прав людини з позовом проти України від імені Едени Іоппи та ще чотирьох родичів загиблих із Німеччини. Заявники стверджують, що «навмисне небажання української влади закрити повітряний простір над Донбасом у червні 2014 року призвело до загибелі їхніх близьких» і вимагають стягнути з неї по 1 млн євро. ЄСПЛ узяв позов до розгляду, але з 2016 року він перебуває без руху.

«Я не знайомий із позивачами й можу лише сказати, що ми не схвалюємо цей позов. Незакриття авіапростору — це важливе рішення, але треба пам’ятати, що не Україна збила цей літак», — говорить Піт Плуг. — Таким чином, хочуть знову посіяти дезінформацію, розділити думку потерпілих про те, хто ж винен».

Плуг і ще 380 родичів загиблих звернулися з позовом до ЄСПЛ проти Росії, покладаючи на неї відповідальність за смерть близьких. Крім цього Росії закидають порушення права на справедливий суд, ефективний правовий захист і повагу до приватного життя. Позивачі вимагають від Кремля по 10 млн доларів компенсації кожен.

Адвокат зі США Джеррі Скіннер, який представляє їхні інтереси в ЄСПЛ, згадує, як подав перший позов проти РФ в інтересах 26 родичів загиблих із Австралії й Малайзії ще в 2014 році: «Але що таке 26 осіб проти Росії. Я вийшов на групу правової допомоги в Нідерландах і сказав: давайте зберемо позов побільше».

Джеррі Скіннер, адвокат родичів жертв катастрофи MH17. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Скіннер — адвокат із більш ніж 30-річним досвідом в авіаційному праві — називає аеропортові готелі своєю другою домівкою. Свого часу він домігся виплати компенсацій родичам пасажирів Боїнга-747 авіакомпанії Pan American, загиблих 1988 року над шотландським Локербі від вибуху бомби, закладеної працівниками лівійських спецслужб. Щоправда, сталося це через 15 років після катастрофи й не через перемогу в суді, а під тиском санкцій.

«Розгляд у ЄСПЛ займе роки й роки», — визнає адвокат.

На початку 2020 року Росія передала до Європейського суду багатосторінкову відповідь на позов Скіннера.

«Якщо коротко, то всі наші претензії, всі зібрані докази вони назвали фейком, — розповідає він. — Саме тому нам важливий кримінальний процес у Нідерландах, він суворіший до доказів, і, якщо суд Гааги визнає щось фактом, Росія не зможе просто сказати: це фейк».

Втім, ще п’ять років тому РФ ухвалила закон, що дозволяє не виконувати рішення ЄСПЛ. Скіннер говорить, що буде щасливий, якщо президент РФ Володимир Путін хоча б перед смертю визнає свою відповідальність за відправку установки «Бук» в Україні та загибель людей, яких убила його ракета.

«Родичі жертв ніколи не отримають усього того, що хочуть. Адже ніхто не прагне конвертувати свої страждання в гроші. Люди йдуть на цю боротьбу, бо хочуть знати відповіді: хто це зробив, чому, що сталося з їхніми рідними. І ще вони хочуть своїх близьких назад, але їх не повернути», — каже адвокат.

57880 випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації
57880

випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів