Промах Валькірій. Парламентська комісія відзвітувала про розслідування невдалої операції затримання бойовиків ПВК «Вагнера»

Фото: акаунт wagner_group_russia в інстаграмі
Фото: акаунт wagner_group_russia в інстаграмі

Парламентська Тимчасова слідча комісія, яка розслідує обставини операції затримання найманців російської приватної військової компанії «Вагнер», опублікувала проміжні висновки. Витоку інформації з Офісу президента не було, а операцію відтермінували на п’ять днів, але хто саме ухвалив таке рішення — встановити не вдалося.

«Ґрати» розповідають, що ще з’ясували депутати.

 

29 липня 2020 року за два тижні до виборів президента Білорусі, державне інформагентство БелТА повідомило про затримання в Мінську 33 бойовиків із російськими паспортами. За інформацією білоруського КДБ, усі вони учасники російської ПВК «Вагнер» і прибули, щоби дестабілізувати ситуацію з виборами в країні.

11 серпня Офіс генпрокурора звернувся до білоруської генпрокуратури із запитом про видачу 28 осіб: в Україні їм повідомили про підозри щодо участі в терористичній організації стаття 258–3 Кримінального кодексу України за участь у бойових діях на Донбасі в складі сил «ЛНР» та «ДНР». Президент Володимир Зеленський особисто телефонував до Олександра Лукашенка і просив видати найманців Україні як підозрюваних у злочинах, скоєних на Донбасі. Але після розмови із російським президентом Володимиром Путіним Лукашенко відмовив українському колезі. Через тиждень після дзвінка з України найманці повернулися до Росії.

Тоді головний редактор «Цензор.НЕТ» Юрій Бутусов повідомив на своїй сторінці у фейсбуці, що «вагнерівці» опинилися в Білорусі внаслідок операції українських спецслужб. І, за його інформацією, на фінальній стадії операції її відклав голова офісу президента Андрій Єрмак, у цьому його підтримав Володимир Зеленський. Журналіст також заявив, що з України стався навмисний витік інформації — «з кіл, які працюють на зближення з Росією ціною будь-яких поступок» та з доступом до секретної інформації найвищого допуску. Бутусов розповів, що операція передбачала екстрену посадку літака в Україні, щоби затримати найманців. Про держзраду Єрмака заявив розсекречений агент, який співпрацює з Національним антикорупційним бюро Євген Шевченко, а журналістка Яніна Соколова опублікувала аудіозаписи співбесід бойовиків, які нібито проводили працівники СБУ, представившись рекрутерами латиноамериканської нафтовидобувної компанії.

Юрій Бутусов. Фото: Тетяна Барвінська, сторінка Бутусова у фейсбуці

Крім того, Бутусов повідомив, що як мінімум двоє найманців, завербованих українськими спецслужбами, стверджували, що були пов’язані з атакою на рейс МН17 «Малайзійських авіаліній» — перебували на місці запуску ракети «БУКа», якою збили літак. Але прокуратура Нідерландів, яка представляє обвинувачення в суді в справі про вбивство пасажирів та екіпажу боїнгу, збитого в небі над Донецькою областю 17 липня 2014 року, провела власне розслідування цих заяв та спростувала їх.

Не мають цінності. Міжнародне слідство не знайшло доказів причетності до збиття MH17 завербованих українською розвідкою найманців ПВК «Вагнер»

Президент Зеленський довго заперечував, що операція взагалі планувалася, але в червні 2021 року все ж визнав це. Водночас він зазначив, що ідея належала іншим країнам, а Україну максимально затягували до цього питання.

У травні 2021 року в парламенті створили Тимчасову слідчу комісію, щоби розслідувати ситуацію з невдалою операцією затримання бойовиків ПВК «Вагнера». Її очолила Мар’яна Безугла зі «Слуги народу», а заступником став Ренат Кузьмін з «Опозиційної платформи — за життя». До неї увійшли ще дев’ять народних обранців.

Комісія досліджувала інформацію з відкритих джерел та заслухала свідчення «уповноважених посадовців», які містять держтаємницю, та запрошувала громадських діячів, які мають доступ до інформації про роботу спецслужб.

Окрім інших, допитали ексглаву Головного управління розвідки Міноборони Василя Бурбу. Президент звільнив його невдовзі після затримання «вагнерівців» у Білорусі — 5 серпня 2020 року. Як стверджував Бутусов, через його вимоги розслідувати зрив операції. Але в Офісі президента пояснили, що заміна начальника ГУР пов’язана з «необхідністю переформатування та інтенсифікації роботи, пошуку та впровадження сучасних підходів та поглядів на вирішення питань безпеки».

 

Висновки парламентської комісії

У суботу, 13 листопада —напередодні анонсу Bellingcat виходу свого розслідування про резонансну спецоперацію — Мар’яна Безугла повідомила, що ТСК готується опублікувати проміжні висновки своєї роботи.

Мар’яна Безугла. Фото: сторінка Безуглої у фейсбуці

Повний звіт ТСК з’явився сьогодні на сайті Верховної Ради після брифінгу в приміщенні комітетів. Комісія встановлювала, чи була спецоперація й  у чому вона полягала, досліджувала питання її відтермінування, скасування та можливого витоку інформації, а також спецоперацію РФ із дезінформації.

 

У чому суть спецоперації?

Насамперед у звіті роз’яснюються терміни: назву «спецоперація» використовувати неправильно, оскільки її проводять виключно правоохоронні органи, а в розвідці використовують поняття «спеціальний (активний) захід».

Парламентська комісія встановила, що було два таких спецзаходи.

З 2014 року українська розвідка та СБУ документували та збирали докази про участь російських найманців у війні проти України.

«Ця робота не потребує політичного погодження, є стандартним обов’язком цих структур, відбувається постійно й не переривається жодним політичним рішенням та змінами у владі», — уточнюється у звіті.

Так Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони здобуло докази участі в бойових діях у Донецькій та Луганській областях російських приватних військових компаній, серед них «МАР» та «Вагнер». Остання діє в різних частинах світу за підтримки й під контролем вищого військово-політичного керівництва РФ.

З першої половини 2018 до початку липня 2020 року розвідка документувала бойовиків за допомоги розвідувального заходу: оголосила фіктивний набір найманців у ПВК «МАР» для охорони нафтових об’єктів у Сирії та Лівані.

ТСК зазначила, що цей розвідзахід було завершено і його можна вважати успішним: ГУР провело близько двох тисяч «співбесід» із потенційними учасниками бойових дій на Донбасі, з них відібрали майже 500 осіб, до яких був оперативний інтерес, і вже з них ідентифікували 396 осіб.

У звіті йдеться про те, що поїздка була частиною легенди для співбесід, щоби витягти з найманців якнайбільше документів та інформації, але насправді не передбачалося, що вона відбудеться. Операція закінчилася легендою про загибель вербувальника в Сирії, і тому було припинено набір груп найманців.

На початку липня 2020 року, встановила парламентська комісія, ГУР передало інформацію про цю операцію до СБУ. На оперативній нараді між відомствами було запропоноване та ухвалене рішення організувати контрольоване переміщення 33 осіб (з ідентифікованих 396) з території РФ до країни, де була б можливість їх офіційного затримання. Вигадали легенду: наймали групу на роботу до Венесуели. Для цього до справи залучили нового вербувальника.

Один із «вагнерівців» — Олександр Шубін (праворуч), Захар Прілєпін (у центрі). Фото: твіттер Аріка Толлера

Було чотири сценарії «виманювання» найманців із Росії. Зокрема й той, про який повідомляли ЗМІ: відібрані найманці прямували маршрутом Москва-Мінськ-Стамбул із використанням під час прольоту літака над Україною кількох варіантів екстреної посадки — пасажиру стає погано й потрібна медична допомога, загроза теракту і примусова посадка літака. Інші три сценарії передбачали переміщення бойовиків маршрутами Москва-Стамбул або Москва-Мінськ-Стамбул, де після прибуття Україна мала намір залучити механізми міжнародної правової співпраці, щоби притягнути бойовиків до відповідальності.

Розглядали також сценарій затримання бойовиків у Білорусі — у цьому випадку також передбачалося використати механізми міжнародної правової співпраці. Комісія вважає, що правоохоронці з прокуратурою зробили все можливе для екстрадиції затриманих білоруським КДБ найманців. Але підготовка документів для екстрадиції розпочалася вже після затримання, і це призвело до втрати часу й могло негативно вплинути на процес екстрадиції, — констатує у звіті ТСК.

Спільний розвідзахід СБУ та ГУР розпочався в червні 2020 року. Це, на думку ТСК, спростовує повідомлення преси про багаторічне планування та інформацію про те, що операцію санкціонував Петро Порошенко під час свого президентства. ТСК встановила також, що в заході брали участь лише українська розвідка та контррозвідка — спецслужби інших країн не залучали.

Те, що операція проходила з відома США, йшлося в сюжеті CNN, що вийшов в ефір 8 вересня. З посиланням на працівників української розвідки стверджувалося, що операцією керувала українська сторона, але США підтримували її фінансово, технічно та ЦРУ рекомендувало, як залучити російських найманців. Водночас високопосадовець США на умовах анонімності сказав у коментарі CNN, що розвідка США знала про операцію, але заперечував причетність до неї. Чиновник припустив, що втягування в цю ситуацію американських агенцій може бути спробою розділити чи навіть перекласти провину за провал української операції із високим ризиком.

 

Хто скасував операцію?

ТСК, досліджуючи питання скасування операції, дійшла висновку, що її відтермінували з 25 на 30 липня 2020 року. Але хто саме ухвалив таке рішення й на якому рівні — встановити не змогли.

Немає жодної документально оформленої вказівки про відтермінування з боку посадовців. ТСК також не знайшла підтвердження того, що президент надавав особисте розпорядження керівництву ГУР про відтермінування. А керівник Офісу президента взагалі не має повноважень давати подібні розпорядження розвідці. Міністр оборони також не може керувати ходом розвідзаходу, у його повноваженнях лише санкціонування певних дій, які стосуються додаткового залучення ЗСУ.

 

Чи був витік інформації про операцію?

ТСК не знайшла підтверджень, що стався витік інформації з українського боку.

Усі матеріали, які з’явилися в інтернеті щодо ситуації з «вагнерівцями», датовані з 13 липня 2020 року й походять із СБУ та Офісу генпрокурора — зазначає комісія. Документів розвідки в публічному доступі немає. ТСК підтвердила, що розмова президента Зеленського з президентом Лукашенком відбулася вже після затримання найманців — 5 серпня 2020 року.

Депутати вважають, що як у РФ, так і в Білорусі могли знати про окремі процеси під час реалізації розвідзаходу ГУР, а потім спільної операції СБУ та ГУР. На це вказує інформація про те, що один із 33 найманців наприкінці травня 2020 року спочатку звернувся із заявою до ФСБ, а на початку липня передав інформацію до Головного управління генштабу збройних сил РФ, у якій детально розкрив порядок встановленого ним контакту з вербувальником ПВК «МАР»: розповів про працевлаштування та вербування. У своїх заявах він просив перевірити ці факти щодо наявності в діях вербувальників ПВК «МАР» складу злочину, передбаченого статтею 359 КК РФ — про найманство.

ТСК не знає, чи була координація між спецслужбами РФ та Білорусі. Але вважає, що затримання 33 найманців було очікуваним наслідком роботи білоруської спецслужби в умовах посиленого контррозвідувального режиму перед президентськими виборами.

 

Чи була спецоперація РФ із дезінформації?

ТСК констатує, що була — з моменту затримання найманців у Білорусі. Її мета — показати роботу українських спецслужб, органів держвлади в негативному світлі, нівелювати результати їхньої роботи як невдалі, викликати внутрішню дестабілізацію та спровокувати недовіру до інститутів держави. У комісії не відкидають, що могло бути «об’єднання окремих елементів російської спецоперації проти України та окремих елементів політичної кампанії в Україні».

 

Як правоохоронці розслідують ситуацію з операцією?

ТСК вважає, що правоохоронні органи недопрацьовують щодо розслідувань кримінальних проваджень, пов’язаних з операцією.

У ДБР та СБУ відкрили всього сім справ за статтями: невиконання судового рішення частина 2 статті 382 КК , розголошення інформації оперативно-розшукової діяльності частина 2 статті 387 КК , розголошення держтаємниці частина 1 статті 328 КК , держзрада частина 1 статті 111 КК , приховування злочину частина 1 статті 396 КК , зловживання владою частина 2 статті 364 КК .

У межах розслідування можливого ​​розголошення держтаємниці журналістів Яніну Соколову та Юрія Бутусова викликали на допит до ДБР. Окрім них Держбюро допитало колишнього главу Офісу президента Андрія Богдана після його інтерв’ю Дмитру Гордону, під час якого ексчиновник, зокрема, підтвердив, що українські спецслужби готували спецоперацію з виманювання з Росії «вагнерівців», але вона зірвалася з провини «людини з найближчого оточення президента».

ТСК рекомендувала Офісу генпрокурора взяти на окремий контроль ці розслідування та щомісяця звітувати про них на засіданнях комісії.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів