«Приватні» справи. Судові позови сім’ї Суркісів проти «Приватбанку»

«Приватбанк». Фото: Стас Юрченко, Ґрати
«Приватбанк». Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Судові процеси, пов’язані з націоналізацією «Приватбанку», тривають уже третій рік. Колишні власники і вкладники оскаржують в українських судах як саму процедуру, так і окремі рішення щодо неї, зокрема, списання коштів з їхніх рахунків для реанімації банку.

2 вересня суддя Печерського райсуду Києва Сергій Вовк задовольнив позов п’яти компаній, пов’язаних з сім’єю бізнесменів Ігоря та Григорія Суркісів, для примусового повернення близько $350 млн депозитів і відсотків за ними, які були на рахунках «Приватбанку» до його націоналізації.

«Ґрати» розповідають про судові процеси навколо «Приватбанку» і про те, чи означають рішення судді Вовка, що державний банк втратить ці гроші.

 

Заходи забезпечення

«Приватбанк». Фото: Стас Юрченко,, Ґрати

На початку 2017 року до Печерського райсуду Києва звернулося шість компаній – Camerin Investments, Sunnex Investments, Tamplemon Investments, Berlini Commercial, Lumil Investments, Sofinam Investments LLP, зареєстровані в юрисдикції Британських Віргінських островів за однією адресою. Вони просили зобов’язати «Приватбанк» та Міністерство фінансів виконувати умови депозитних договорів на загальну суму $347,374 млн разом з відсотками, укладених з ними 2012 і 2014 років. Гроші тоді перебували на рахунках кіпрської філії банку.

Адвокати компаній пояснювали, що в січні 2017 року клієнти отримали повідомлення від «Приватбанку», що їхні рахунки більше не обслуговуються. Тому вони звернулися до суду, щоб зобов’язати їх дотримуватися умов депозитних договорів.

Після націоналізації банку Міністерство фінансів застосувало так звану операцію bail-in – кошти осіб і компаній, пов’язаних із колишніми акціонерами «Приватбанку» Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим, були конвертовані в акції банку. А 100% акцій були продані Міністерству фінансів за умовну одну гривню. Такі дії мали реанімувати банк. За даними Мінфіну, саме внаслідок шахрайських дій утворилася «діра» в майже 150 млрд грн, що могло вплинути на платоспроможність банку, послугами якого користувалася значна кількість людей.

Під цю процедуру потрапили, зокрема, рахунки п’яти членів сім’ї Суркісів, а також шести вищезгаданих компаній. Контроль над більшою частиною акцій Camerin Investments, Sunnex Investments, Tamplemon Investments має Ольга Романова – дружина Ігоря Суркіса. Трьох інших компаній – Поліна Ковалик – дружина Григорія Суркіса.

Сайт Chicago morning star в червні цього року опублікував фрагмент розслідування міжнародного детективного агентства Kroll, який підтверджує, що, в тому числі, компанії, пов’язані з сім’єю Суркісів, отримали кредити в 2008-2010 роках на суму $361 млн. Після цього кошти були перераховані на депозитні рахунки шести офшорних компаній. За даними агентства, саме за такою схемою з «Приватбанку» було виведено близько $150 млн, включаючи кредитні кошти та відсотки, і переведені на ряд рахунків Банку Кіпру.

Засідання у справі Суркісів проти Приватбанку. Фото: Прес-служба Верховного суду

Адвокат компаній Віктор Борух в коментарі інформагенству «Інтерфакс-Україна» назвав цю інформацію фальшивою, посилаючись на те, що вона не підтверджена документами, а видання публікує фейки. Разом з тим, «Українська правда», посилаючись на свої джерела, підтвердила достовірність цієї інформації.

Після націоналізації «Привату» сім’я Суркісів оскаржила процедуру bail-in і заперечувала проти пов’язаності з колишніми власниками банку. 15 червня 2020 року Велика палата Верховного Суду підтвердила законність переведення їх коштів в акції банку.

«Связанные лица». Как проходил судебный процесс по делу семьи Суркисов против «Приватбанка»

Разом з основним позовом Суркіси подали до Печерського райсуду Києва так званий забезпечувальний позов, щоб заборонити банку проводити будь-які розрахунки за їхніми рахунками, а також зобов’язати нараховувати за ними відсотки, поки позов не буде вирішено по суті. На думку позивачів, такі заходи необхідні, щоб в разі виграшу справи по суті рішення могло бути виконано. Якщо гроші з рахунків спишуть, такої можливості не буде. Але представники Кабінету міністрів стверджують, що виконати це рішення неможливо, оскільки депозитів вже не існує.

9 лютого 2017 року суддя Віта Бортницька задовольнила забезпечувальний позов, а колегія суддів Апеляційного суду Києва через два місяці погодилася з цим рішенням, оскільки в матеріалах справи, на їхню думку, не було доказів, що позивачів законно позбавили можливості розпоряджатися своїми депозитними коштами.

За словами міністра юстиції Дениса Малюськи, позивачі маніпулювали для отримання такого рішення, зокрема, подавали безліч ідентичних скарг, щоб система автоматичного розподілу справ визначила «потрібного» суддю. Він також зазначив, що забезпечувальний позов фактично був ідентичний основному. І суд, виходить, розглядаючи забезпечувальний позов, прийняв рішення по суті справи, що суперечить законодавству.

«Якщо гроші стягнути з «Приватбанку», то банк, в разі задоволення позову, ніколи не зможе обслуговувати ці депозити. Нагадую, позовні вимоги заявлені не як стягнення коштів, а як зобов’язання обслуговувати депозити», – написав міністр на своїй сторінці в фейсбук.

Через деякий час компанії попросили Печерський суд призупинити розгляд справи по суті до рішення Окружного адмінсуду Києва (ОАСК), де ті ж самі позивачі оскаржили висновки нового керівництва «Привату» і уряду про їхній зв’язок з акціонерами банку, а також блокування їм доступу до депозитів. В Єдиному реєстрі судових рішень немає повного тексту саме цього рішення через банківську таємницю, але в одному з проміжних йдеться, що ОАСК задовольнив їхні вимоги.

У коментарі «Ґратам» адвокат «Приватбанку» Олег Лазовський зазначив, що розгляд позову шести компаній по суті в Печерському райсуді Києва припинено до набрання чинності рішення ОАСК. Воно оскаржене в Шостому апеляційному суді, де розгляд також призупинено до вирішення спору на Кіпрі за позовом компаній Суркісів проти банку ще 2016 року.

Отримати позицію представника позивачів «Ґратам» не вдалося. Адвокат компаній Віктор Борух відмовився коментувати будь-які судові рішення, оскільки не отримував на це дозволу клієнтів.

 

Незрозуміле рішення

Після винесення рішення за забезпечувальним позовом баталії продовжилися щодо його виконання. Компанії звернулися до виконавчої служби, але рішення так і не було виконано.

Адвокат Олег Лазовський вважає, що виконати це рішення неможливо, оскільки депозитні кошти були конвертовані в акції банку і фактично їх вже не існує.

У грудні 2019 року в Печерський суд подала позов державна виконавиця Алла Кравчук, яка просила роз’яснити, чи дійсно рішення за забезпечувальним позовом означає повернення депозитів зареєстрованим в офшорах компаніям.

Суддя В’ячеслав Підпалий. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Суддя В’ячеслав Підпалий в лютому 2020-го прийняв схоже до забезпечувального рішення і зобов’язав «Приватбанк» виконати умови депозитних договорів британських компаній, тобто – нараховувати відсотки за депозитами, а також повернути депозити компаніям. Апеляційна інстанція погодилася з цим рішенням.

 

Покрокова інструкція

Суддя Сергій Вовк. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

28 квітня цього року шість компаній знову звернулися в той же Печерський райсуд Києва для примусового виконання рішення суду від 2017 року за забезпечувальним позовом. І 2 вересня суддя Сергій Вовк прийняв ухвалу, якою розписав покроково дії для повернення депозитів компаніям Суркісів.

Згідно з цим рішенням, державний виконавець повинен відкрити провадження; винести постанову про стягнення виконавчого збору; не пізніш як через три дні після цього перевірити виконання рішення банком; якщо цього не відбулося, накласти штраф і попередити про кримінальну відповідальність; потім повторно перевірити виконання рішення; ще раз оштрафувати в разі невиконання; звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального злочину і виставити платіжний документ для списання депозитних коштів.

Рішення судді Вовка, за словами адвоката Олега Лазовського, вступило в законну силу в момент його оголошення, тому може стати підставою для примусового списання коштів з рахунків банку.

Разом з тим, суддя Вовк на наступний день – 3 вересня прийняв ще два рішення за скаргами компаній Tamplemon Investments і Lumil Investments. Він задовольнив їхні вимоги і відновив виконавчі провадження про примусове стягнення з банку в загальній сумі $164,5 млн. Аналогічні позови інших компаній також надійшли до суду, їх розгляд запланований на жовтень або пізніше.

За словами ще одного адвоката банку Андрія Пожидаєва, це виконавче провадження було закрито ще в квітні цього року.

«Стаття 63 Закону про виконавче провадження визначає перелік дій, які здійснює виконавець при виконанні немайнових рішень, після чого направляє матеріали в правоохоронні органи і закінчує провадження. Офшорні компанії, розуміючи, що три роки на виконання рішення від 2017 року пройшли і знову відкривати провадження – незаконно, намагаються відновити старі провадження поза законом, щоб реалізувати рішення судді Вовка за 2 вересня», – сказав він «Ґратам».

Адвокат зазначив, що суддя своїм рішенням зобов’язав державну виконавчу службу стягнути з банку гроші в разі невиконання рішення від 2 вересня.

«Приватбанк» оскаржить рішення від 2 вересня і буде вимагати зупинити його виконання. Крім цього, рішення за забезпечувальним позовом оскаржене у Верховному суді. Якщо він задовольнить клопотання, це унеможливить примусове списання коштів», – сказав адвокат Олег Лазовський.

Міністр Денис Малюська в коментарі «Ґратам» зазначив, що поки складно говорити про термін, протягом якого виконавча служба повинна буде виконати всі прийняті рішення суду. Але зазначив, що навряд чи цей термін буде довгим, оскільки служба буде працювати за старими провадженнями. Крім того, він нагадав, що невиконання рішення загрожує державному виконавцю кримінальною відповідальністю.

Списання майже $350 млн з рахунків банку, очевидно, вплине на його фінансовий стан. Глава правління «Привату» Петро Крумханзл, реагуючи на рішення судів, зазначив, що в разі виплати цієї суми можуть скоротитися дивіденди банку до держбюджету.

І розвиток ситуації залежатиме від співпраці органів державної влади – як швидко вони виконуватимуть вищезгадані судові рішення або спробують вирішити ситуацію? В тому числі, багато сьогодні залежить і від судової системи – чи виправить вона помилки своїх колег і прийме рішення на користь держави? Коли на кону доля такої великої суми грошей, ці питання залишаються відкритими.

Виправлено 10 вересня 21:02: Chicago morning star було названо американським виданням, виправлено на сайт.

57880 випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації
57880

випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів