«Переслідувати Росію єдиним фронтом». Чому в річницю аварії MH17 Нідерланди ініціюють новий розгляд до ЄСПЛ

15 липня Європейський суд із прав людини взяв до розгляду міждержавний позов, який Кабінет міністрів Нідерландів подав проти Росії. «Ґрати» пояснюють, як цей та інші позови дозволять встановити справжню причину катастрофи Боїнга в небі над Донбасом.

 

Несподівана підтримка

Голландський уряд не вперше покладає на РФ відповідальність за крах MH17. У цій катастрофі Нідерланди втратили 192 громадянина. Із 2018 року країна разом із Австралією веде проти Росії закритий дипломатичний розгляд, вимагаючи визнати причетність до трагедії.

«Ми надаємо великого значення продовженню зустрічей із Росією щодо відповідальності держави. Мета цих зустрічей полягає в тому, щоб знайти рішення, яке виправдовує величезні страждання і збиток, заподіяний падінням рейсу MH17», — йдеться в пресрелізі нідерландського уряду.

У позові, направленому минулого тижня до ЄСПЛ, Нідерланди стверджують, що зенітно-ракетний комплекс «БУК-М1», із якого був збитий боїнг, «належав і був наданий» Російською Федерацією. Це дало підстави звинуватити РФ у порушенні трьох статей Європейської конвенції з прав людини: права на життя, заборони на катування і нелюдському поводженні та права на ефективний правовий захист.

Фактично, цей перелік претензій повторює зміст двох цивільних позовів, які 380 родичів загиблих у катастрофі подали в ЄСПЛ проти РФ ще в 2016-2018 роках. Обидва вони не рухаються з квітня 2019 року, коли детально описані претензії були направлені Росії. У своєму пресрелізі уряд Нідерландів відзначає, що фактично приєднується до цих цивільних розглядів, «підтримуючи всіх близьких жертв».

Джеррі Скіннер, адвокат родичів жертв катастрофи MH17. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

«Кілька років тому я зустрівся з керівником Цільової групи Міністерства закордонних справ, щоб обговорити подачу позову Нідерландів до ЄСПЛ, але вони заявили, що ніколи цього не зроблять. Дивно, але і зараз вони з нами це не обговорили», — дивується в листуванні з «Ґратами» американський адвокат Джеррі Скіннер, який представляє інтереси родичів в одному з цивільних позовів. За його словами, адвокати, експерти і родичі, які беруть участь у розгляді в Страсбурзі, фактично вітають втручання уряду Нідерландів, хоча і прогнозують, що воно затягне розгляд позову.

 

Вище рівень, більше доказів

Кремль продовжує заперечувати будь-яку причетність до катастрофи MH17, йдеться у пресрелізі ЄСПЛ про початок розгляду позову Нідерландів. За словами спікерки МЗС РФ Марини Захарової, нове звернення до ЄСПЛ лише «політизує й ускладнює процес встановлення істини про те, що сталося».

Іншої думки нідерландський адвокат Петер Лангстраат, керівник Групи правової допомоги, що представляє інтереси родичів жертв катастрофи в кримінальному процесі проти командувачів збройними силами «ДНР» — Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського, Олега Пулатова та Леоніда Харченка, який іде в окружному суді Гааги.

«Втручання Нідерландів допоможе підкріпити розгляд у ЄСПЛ новими доказами, доступ до яких є тільки в уряду. Наприклад — даними розвідки», — пояснює він у розмові з «Ґратами».

Справа в тому, що зараз претензії родичів, висунуті в ЄСПЛ, базуються в основному на матеріалах технічного розслідування, проведеного в 2014-2015 роках Нідерландською радою безпеки (DSB) — урядовою організацією, яка розслідує транспортні пригоди. На претензії DSB до української авіавлади, що не закрила вчасно повітряний простір над зоною бойових дій на Донбасі, заснований і ще один позов до ЄСПЛ п’ятьох родичів загиблих проти України.

Адвокат Джеррі Скіннер раніше в розмові з «Ґратами» відзначав, що докази, зібрані прокуратурою в рамках кримінального розслідування проти Гіркіна, Дубинського, Пулатова й Харченка, могли б суттєво посилити позицію родичів у цивільному позові.

Петер Лангстраат, адвокат родичів жертв катастрофи MH17. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

 «Але JIT (об’єднана слідча група — JIT) не ділитиметься інформацією з ЄСПЛ до того часу, поки окремі докази не будуть використані в кримінальному суді в Гаазі», — говорить він.

Однак розгляд кримінального процесу у справі MH17 затягується: після двох підготовчих сесій суд досі не може назвати дату, коли справу почнуть розглядати по суті. Адвокати Олега Пулатова — єдиного обвинуваченого, який, хоч і не з’явився до суду, але вирішив захищати свої інтереси — у своїх запитах просять про додаткове розслідування так званих «альтернативних версій» про атаку на літак українських Збройних сил.

До того ж досі незрозуміло, якою мірою вдасться довести причетність Росії до катастрофи в рамках цієї кримінальної справи. Представляючи результати розслідування в суді, прокуратура наводила докази того, що ЗРК БУК-М1 прибув із території РФ, вона ж не раз покладала на Росію провину в перешкоджанні розслідуванню і дезінформаційній кампанії навколо нього. Однак при цьому, кажучи про відповідальність чотирьох обвинувачених, прокурори відзначали, що жоден із них, судячи з усього, не перебував під контролем офіційних осіб Російської Федерації. Що ж стосується посадових осіб російського Міноборони, ймовірно, відповідальних за передачу бука збройним силам сепаратистів, то їх розслідування ще не встановило.

Пролити світло на це питання, можливо, допоможуть додаткові свідки. Минулого тижня СБУ і офіс Генерального прокурора України повідомили про затримання «куратора розвідки ДНР» і позаштатного працівника Головного развідуправління РФ. За даними групи незалежних розслідувачів Bellingcat, йдеться про українського громадянина Андрія Кунавіна. СБУ також оприлюднила записи телефонних розмов Кунавіна з обвинуваченими в атаці на MH17, втім, самої катастрофи вони не стосуються. Один із обвинувачених — Сергій Дубинський підтвердив справжність переговорів, повідомивши, що Кунавін «мав відношення до уряду РФ».

 

Хто заплатить?

Захисник Олега Пулатова в Окружному суді Гааги у справі про катастрофу Боїнга «Малайзійських авіаліній». Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Росія заперечує не тільки претензії, висунуті в рамках позовів ЄСПЛ, але й результати кримінального розслідування і технічні висновки JIT, вважаючи, що вони «підпорядковані антиросійській логіці».

Через це, домогтися виплати компенсацій, на яких наполягають родичі жертв, буде дуже нелегко, — вважає директор зі стратегічних справах Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Михайло Тарахкало. Він посилається на досвід міждержавних позовів, поданих Грузією проти РФ. Так у січні 2019 року ЄСПЛ за позовом Грузії зобов’язав Росію виплатити 10 млн євро грузинам, примусово депортованим у 2006 році. РФ претензії не визнає і компенсації не виплачує. Ще один міждержавний розгляд між країнами — з приводу конфлікту в Південній Осетії у 2008 році — триває вже 12 років і, можливо, закінчиться цьогоріч.

По 10 млн євро кожен від РФ вимагають через ЄСПЛ і 380 родичів загиблих у катастрофі MH17. Їхній адвокат Джеррі Скіннер не коментує ймовірність отримання цих компенсацій, підкреслюючи, що близькі жертв «не намагаються конвертувати» свої страждання в гроші».

Наступне засідання Гаазького окружного суду 31 серпня теж буде присвячене матеріальним претензіям близьких жертв. Їхній адвокат Петер Лангстраат не зміг назвати «Ґратам» точну кількість родичів загиблих, які хочуть отримати від обвинувачених Гіркіна, Дубинського, Пулатова й Харченка матеріальну компенсацію за завдані збитки.

«Ми розраховуємо, що тут буде певний ефект: приклад перших заявників підштовхне інших до виступів і подачі додаткових цивільних позовів», — говорить він.

Лангстраат визнає, що виплата збитків — неблизька перспектива: спочатку потрібно буде дочекатися обвинувального вироку, результатів його апеляції і касації, встановити відповідність претензій родичів жертв, і солідарну відповідальність усіх засуджених. Але вже зараз він визнає: малоймовірно, що вдасться стягнути компенсацію з когось із обвинувачених, які не беруть участі особисто в процесі.

«Але, якщо через вісім місяців після фінального вердикту засуджені не заплатять, то платити доведеться уряду Нідерландів, який не зміг домогтися виконання позову. Правда, уряд залишає за собою право стягнути з них суму пізніше, звернутися за правовою допомогою до Росії, переслідувати їхні іноземні активи, але не впевнений, що в них такі є», — каже адвокат.

Ще один приклад отримання компенсації від Росії запропонували родичі Лукаса Шенсмена — громадянина США, який загинув в аварії MH17. У квітні 2019 року вони звернулись у Південний окружний суд Нью Йорка з позовом проти підконтрольних російському уряду «Сбербанку» і ВТБ, а також проти компаній MoneyGram, Western Union. Ці фінансові установи бойовики «ДНР» використовували для збору пожертвувань на свою діяльність, що, на думку позивачів, дозволяє звинуватити їх у фінансуванні тероризму.

Вимагаючи компенсації, адвокати Шенсмена з юридичної фірми Boies Schiller посилаються на антитерористичне законодавство США, проте для перемоги в суперечці необхідно буде визнати атаку на MH17 терактом, а «ДНР» — терористичною організацією.

 

Мовчання у річницю

Місце падіння літака рейсу МН17 «Малайзійських авіаліній». Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Логіка позову Шенсмена збігається з правовою позицією України, яка ось уже кілька років судить бойовиків «ДНР» за участь у терористичній організації. Крім того, Україна звинувачує РФ у порушенні конвенції про фінансування тероризму в Міжнародному суді ООН, згадуючи збитий MH17 як один із прикладів.

Втім, Київ поки залишається за дужками інших міжнародних судових процесів навколо катастрофи MH17, обмежуючись роллю у Слідчій групі.

Михайло Тарахкало з УГСПЛ вважає, що Україна могла би приєднатися до позову Нідерландів у ЄСПЛ як третя сторона — це допомогло б зібрати додаткові докази й посилило б українські позиції в інших міжнародних розглядах про конфлікт на Донбасі.

«Настав час боротися з Росією єдиним фронтом, настав час боротися за мертвих і тих, що вижили, і співпрацювати як єдине ціле», — погоджується з ним адвокат Джеррі Скіннер.

У своїй заяві, опублікованій у шосту річницю катастрофи, український МЗС закликає РФ визнати свою відповідальність за трагедію, а також згадує боротьбу за залучення Росії до відповідальності в рамках Міжнародного суду ООН.

У той же час, у зверненні президента України Володимира Зеленського йдеться лише про кримінальний процес у Нідерландах. Голова держави наголосив на важливості того, щоб справедливість перемогла «заради миру й пам’яті загиблих», але жодного разу не згадав про причетність до трагедії Росії.

Шість років тому сталася страшна катастрофа пасажирського літака Boeing 777 компанії Malaysia Airlines рейсу MH17, що…

Posted by Володимир Зеленський on Thursday, July 16, 2020