Правий удар, лівий блок. Як поліція не змогла захистити лівих активістів, правозахисника та журналіста від нападів праворадикалів

Співзасновниця бару «Хвильовий» Дар’я Мінасенко в оточені праворадикалів. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Співзасновниця бару «Хвильовий» Дар’я Мінасенко в оточені праворадикалів. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Минулого тижня праворадикали здійснили кілька нападів біля Шостого апеляційного адміністративного суду. Там розглядалася скарга щодо рішення СБУ про видворення з України білоруського анархіста та антифашиста Олексія Боленкова. Праворадикали атакували самого Боленкова, кількох його прихильників, правозахисника Максима Буткевича та фотокореспондента видання «Букви» Олександра Кужельного. Напади відбувалися в полі зору поліцейських, але вони нікого не затримали. У відповідь ліві радикали напали на ультраправих у метро.

«Ґрати» поговорили з постраждалими і свідками цих подій і розповідають, що сталося.

 

Два заклики

«Друзі, закликаємо вас завтра, о 15:30 на годину покинути свої справи, щоби потім нам усім не було страшно соромно за себе», — таке оголошення 19 червня оприлюднили в соцмережах прихильники білоруського анархіста Олексія Боленкова.

Друзі активіста закликали провести пікет на його підтримку біля Шостого апеляційного адміністративного суду в Києві. Там розглядали апеляцію щодо рішення Служби безпеки України про його видворення з країни.

Боленков, також відомий як «Макс Білорус» (в суді він це не підтвердив — Ґ), приїхав в Україну у 2014 році, брав участь у Євромайдані. До 2018 року був близький до об’єднання «Революційна дія» — радикальної законспірованої анархістської організації. Влада Білорусі заборонила РД і звинувачує її учасників у підпалі управління КДБ у Бобруйську у 2010 році й будівлі податкової інспекції в Гомелі у 2017. В останні кілька років, за словами самого Боленкова, він займався публічною громадською діяльністю в Києві. Мітингував проти поліцейського свавілля в Україні та режиму Олександра Лукашенка, а також розслідував діяльність ультраправих активістів і їхні зв’язки з російськими та білоруськими спецслужбами.

21 квітня до Боленкова додому прийшла поліція з обшуком у справі про підпал телекомунікаційної вишки «Водафон» під Києвом у 2019 році. За цей напад взяла на себе відповідальність анонімна анархістська група «Махновці» «Махновці» вважали, що вишка належить турецькій компанії Lifecell, і підпалили її в знак протесту проти вторгнення Туреччини в сирійський Курдистан. Однак, анархісти помилилися і підпали вишку «Водафону» . Після обшуку співробітники СБУ вручили Боленкову рішення про примусове видворення впродовж доби. Підставою було зазначено, що «його діяльність суперечить інтересам національної безпеки України».

Червоно-чорні чортенята. Поліція шукає анархістів-диверсантів, але поки що трапляються не ті

Боленков відмовився виїжджати й подав скаргу щодо рішення СБУ до Шевченківського районного суду Києва. На засіданнях юристка спецслужби обґрунтовувала необхідність видворення тим, що білорус «має стосунок до підпільних анархістських організацій, які підбурюють до насильницького повалення влади». Як підтвердження вона навела публікації про Боленкова з телеграм-каналу «Вольєр», де праворадикали публікують фотографії та особисті дані лівих і ЛГБТ-активістів, феміністок і правозахисників. Крім цього, СБУ нагадала, що на вуличних акціях протесту в Києві Боленков «критикував діяльність поліції» — української і «пропагував силовий метод повалення влади» — у Білорусі.

Праворадикал Олексій Свинаренко нападає на анархіста Олексія Боленкова в залі Шевченківського райсуду Києва 22 червня 2021. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Сам Боленков і його адвокати заявляли, що в Україні він займається лише законною діяльністю, і не має жодного стосунку до підпалу вишки. За словами захисту, до Білорусі анархіста депортувати не можна, оскільки там йому загрожує арешт і тортури. Проте, суддя Дмитро Мальцев відхилив його позов. Боленков подав скаргу, і 20 липня її почав розглядати Шостий апеляційний суд.

«Підтягуйтеся підтримати комуністичну й ліворадикальну сволоту, яка захищає ліворадикальних терористів», — закликав у телеграм-каналі Євген Карась — лідер організації «Суспільство майбутнього» — перейменованого праворадикального угруповання «С14».

Ультраправі звинувачують Боленкова в підпалах вишок мобільного зв’язку та нападах на ветеранів АТО. Під цими ветеранами вони мають на увазі самих ультраправих, які воювали на Донбасі, з якими білоруський анархіст бився через політичні розбіжності.

Праворадикали заявляють, що у 2016 році він напав на лідера організації «Традиція і порядок» Богдана Ходаковського, а у 2019 році — на главу «Національного спротиву» Олексія Свинаренка. Боленков не заперечує, що бився з ними, але називає вказані випадки не нападом, а «конфліктом». За його словами, з Ходаковським він «конфліктував» після того, як той із групою прихильників погрожував однодумцю Боленкова, підстерігаючи його біля під’їзду. А зі Свинаренком — за те, що той закликав до розправи над анархістами в інтернеті.

 

Побиття

За півгодини до засідання біля входу до суду зібралося орієнтовно 30–40 праворадикалів. Крім «Суспільства майбутнього» прийшли представники організацій «Традиція й порядок», «Невідомий патріот» та «Національний спротив».

Прихильники Боленкова стояли біля входу упереміш зі своїми опонентами. Спочатку ніхто нікого не чіпав — було складно зрозуміти, хто з присутніх прийшов підтримати анархіста, а хто проти нього. На місці було багато поліцейських і бійців спецназу, групами вони стояли біля входу до суду.

Незабаром підійшов сам Боленков. До нього відразу ж підбігли ультраправі й почали закидувати яйцями. Анархіста оточили кілька поліцейських. Це не завадило праворадикалам інколи підбігати до нього та завдавати ударів руками та ногами. Хтось із них розпорошив йому в обличчя сльозогінний газ із балончика. Поліцейські намагалися не підпускати ультраправих до Боленкова, але нікого з нападників не затримували.

Поки тривав напад, один із лідерів ультраправих — Євген Карась стояв на даху автомобіля з технікою для підсилення звуку й у мікрофон звинувачував анархіста в «шкідницькій та злочинній діяльності», ображаючи його.

У декількох метрах від Боленкова стояла його дружина зі згорнутим плакатом «Контррозвідка, коли займетеся Малютою?». Один із праворадикалів підбіг до неї і вирвав рулон паперу з рук. «Малюта» — прізвисько відомого ультраправого діяча Сергія Коротких, який приїхав в Україну у 2014 році з Білорусі та брав участь в АТО в складі батальйону «Азов». Боленков, інші анархісти й багато журналістів підозрюють його в співпраці з російськими та білоруськими спецслужбами.

Боленков постояв в оточенні під ударами кілька хвилин і зайшов до суду. Тим часом, праворадикали зробили ще кілька нападів.

Один із них із пов’язкою «Суспільство майбутнього» схопив за горло активіста лівої організації «Соціальний Рух» Тараса Білоуса, який знімав те, що відбувається на телефон. Той його відштовхнув, після чого до Білоуса підбігла юрба ультраправих. Вони повалили його на землю, завдаючи ударів, і залили газом із балончиків.

Поліцейські повелися так само, як і у випадку з Боленковим: оточили потерпілого, але нікого з нападників не затримали. Усі, хто брав участь у нападі, залишилися під судом. Білоус піднявся і провів в оточенні близько півгодини, через газ він довго не міг розплющити очі.

Постраждав ще один киянин, який також прийшов підтримати Боленкова і знімав напад на Білоуса на телефон (він просив не вказувати його прізвище з міркувань безпеки — Ґ). Один із нападників помітив його, відволікся від Білоуса і штовхнув чоловіка.

«Я ухилився від нападу й майже відразу після цього мене вихопив поліцейський і завів за оточення, заламуючи руки», — розповів він.

Праворадикали намагалися прорвати оточення до постраждалих, поліція завела тих у будівлю суду і вони вийшли через бічний вхід. На цьому напади не закінчилися.

До суду підійшов правозахисник, учасник організації «Без кордонів» Максим Буткевич, але всередину його не пропустила судова охорона. Він простояв біля входу за поліцейським оточенням усе засідання.

У 2020 році в телеграм-каналі ультраправих «Вольєр» опублікували його фото з ім’ям — праворадикали його знали в обличчя. Коли Буткевич уже йшов, хтось сильно вдарив його ногою ззаду.

«Дуже швидко підтягнулися інші. Дехто з учасників почали проявляти надмірну агресію, пояснюючи, що зараз із задоволенням вчинять акт фізичного насильства щодо мене через підтримку ЛГБТ-активістів і активісток, неправильні політичні погляди і взагалі будь-яку правозахисну діяльність», — розповів Буткевич «Ґратам».

Поліцейські також швидко взяли його в оточення, завели до суду, і він пішов через боковий вхід.

Ніхто з потерпілих не написав заяви до поліції. Тарас Білоус пояснив «Ґратам», що, на його думку, поліція однаково не буде шукати нападників. А Боленков пожартував у відповідь на питання, що не хоче забирати час у поліції, і додав — нехай вона краще розслідує інші напади ультраправих у Києві. За словами Буткевича, він «не встиг» отримати достатню кількість ушкоджень для подачі заяви.

Суд не встиг розглянути апеляцію Боленкова 20 липня. Наступного дня знову було неспокійно, причому на цей раз праворадикали виявилися не тільки агресорами, а й жертвами.

 

Лівий удар у відповідь

21 липня праворадикали зібралися біля метро «Хрещатик», щоб їхати на суд. На станції під землею їх несподівано атакувала група «Антифа» Лівий рух, члени якого борються з неонацистами та праворадикалами зокрема й силовими методами . За словами учасників зіткнення, билися приблизно по 30–40 людей із кожного боку. І ті, й інші використовували газові балони, через що постраждали випадкові пасажири.

Лідер праворадикальної організації «Національний спротив» Олексій Свинаренко в інстаграмі розповів, що бійку спробував зупинити пасажир, який пригрозив усім пістолетом. Після цього всі побігли до ескалатора на вихід, де бійка продовжилася. За словами Свинаренка, велика частина ультраправих злякалися і втекли.

«На моїй честі, що ніхто з «Нацспротиву» не втік. Деяких наших побили жорстко. Мене залили [сльозогінним газом], пацанів залили, побили», — розповів він.

Поліція відкрила через бійку кримінальне провадження про хуліганство частина 2 статті 296 Кримінального кодексу , але знову нікого не затримала.

Вцілілі праворадикали вирушили до будівлі суду. Там, мабуть, вони чекали Боленкова, але він не приїхав. Тоді ультраправі накинулися на фотокореспондента видання «Букви» Олексія Кужельного.

Коли він з’явився біля суду, щоби знімати те, що відбувається, хтось з ультраправих крикнув: «Це не журналіст, це лівак». Натовп оточив і почав його ображати. Поліція діалогу і спецназ повела Кужельного від натовпу в сторону. Але один із праворадикалів підбіг до фотокореспондента ззаду і вдарив по обличчю.

Як з’ясували пізніше правозахисники «Центру прав людини ZMINA» і журналісти «Букв», нападав російський неонацист Михайло Шаланкевич. Він був напарником відомого неонациста Максима «Тесака» Марцинкевича й у 2018 році разом із ним та іншими ультраправими був засуджений у Росії на шість років за збройні напади в складі угруповання «Реструкт», заснованої Марцинкевичем. Незабаром після вироку Шаланкевич вийшов через відбуття терміну, переїхав в Україну і вступив до місцевої націоналістичної партії «Національний корпус».

Після нападу на журналіста поліція знову нікого не затримала, і тільки відгородила Кужельного від натовпу.

«У метрі стояли поліцейські в червоних беретах. На відео видно, як вони просто стоять. Деякі просто посміхаються, а деякі з кам’яним обличчям, навіть не ворухнулися. Хоча вони навчені й могли зловити його за руку», — поскаржився «Ґратам» фотограф.

Кужельний після нападу не втік, він разом з іншими журналістами поговорив з одним із лідерів ультраправих — Євгеном Карасем, після чого фотокореспондента ніхто не чіпав.

Пізніше Кужельний написав заяву в поліцію з проханням відкрити кримінальне провадження щодо перешкоджання журналістській діяльності Стаття 171 Кримінального кодексу та нападу на журналіста Стаття 345-1 Кримінального кодексу . Його адвокат Андрій Вознюк повідомив «Ґратам», що Печерське управління поліції відкрило справу, але за іншою статтею — хуліганство Стаття 296 Кримінального кодексу .

«Мені незрозуміло, чому не кваліфікували, як перешкоджання журналістській діяльності. Але в принципі для досудового розслідування це не має жодного значення. Ця стаття (хуліганство — Ґ) — навіть важча», — сказав адвокат.

За його словами, 27 липня дізнавач допитав Кужельного, але поліція поки не шукала й не затримувала росіянина Шаланкевича, який вдарив фотографа.

Через годину після нападу на Кужельного суд ухвалив рішення щодо рішення за скаргою Боленкова — задовольнити його прохання і визнати незаконним рішення про його видворення.

Дізнавшись про це праворадикали розлютилися, і замість того, щоби розійтися вирушили до бару «Хвильовий» на Подолі, де Боленков раніше працював охоронцем, і де минулого року проходили заходи ЛГБТ-активістів.

Ще до того, як там з’явилися ультраправі, до закладу під’їхали кілька машин поліції. Поліцейські попередили адміністрацію «Хвильового», що до них йдуть незадоволені націоналісти, і запропонували зачинити браму. Про це «Ґратам» розповіла співзасновниця бару Дар’я Мінасенко.

Представники правих організацій під час нападу на бар «Хвильовий». Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Як видно з трансляції організації «Невідомий патріот» у фейсбуці, ультраправі прибули, заблокували вхід до бару, сперечаючись із працівниками та відвідувачами. Вони говорили, що «Хвильовий» — це «наркопритон», і його треба закрити.

Дар’я Мінасенко вийшла до них поговорити, і тоді одна з праворадикалок вилила на неї воду з пляшки.

«Я стою, не смикаюсь, повертаюся до поліції. Кажу: хлопці, ну ви нічого не збираєтеся робити? На що мені дали зрозуміти, що ніхто нічого не збирається робити», — розповіла вона.

Ультраправі простояли біля «Хвильового» близько години й пішли. Поліцейські знову нікого не затримали.

«Ґрати» звернулися за коментарями до прес-служби поліції й попросили оцінити події під судом і пояснити, чому правоохоронці не затримували нападників. Однак прес-секретарі Печерського й Подільського управлінь у відпустці, а керівниця відділу комунікації поліції Києва Юлія Гірдвіліс не змогла відповісти відразу й запропонувала відправити письмовий запит. Через кілька днів, відповідь на нього так і не прийшла.

Правоохоронці під час нападу на бар «Хвильовий». Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Дії поліції розкритикувала координаторка проєктів «ZMINA» Людмила Янкіна. На її думку, під час нападів під судом, поліція тільки створювала видимість, що бере постраждалих в оточення, а насправді дала змогу продовжити їх побиття.

«Для нас це інформація для роздумів, наскільки правоохоронні органи здатні й мають бажання захищати і виконувати свої обов’язки щодо білоруських і будь-яких інших активістів в Україні», — сказала вона під час прес-конференції, присвяченій справі Боленкова.

 

 

80 відсотків українців вважають, що в суді виграє багатший або більш впливовий
80

відсотків українців вважають, що в суді виграє багатший або більш впливовий

Монолог голови Ради суддів Богдана Моніча «В Україні сформувалася традиція — в усіх проблемах звинувачують суди»

«В Україні сформувалася традиція — в усіх проблемах звинувачують суди»

Монолог голови Ради суддів Богдана Моніча

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів