«Було соромно помирати». Історія довічно засудженого

 

Apple PodcastsGoogle PodcastsPodcast AddictSoundCloudPodcast RepublicOvercastSpotifyCastBoxPocketCastsTuneIn

 

У ніч на 31 березня 1998 року в Ужгороді сталося моторошне потрійне вбивство. Міліціонери знайшли понівечені ножем тіла Марти та Андрія Лугош, а також їхнього сина Андрія. Незадовго до цього подружжя вирішило продати свій будинок, щоб оплатити борги сина, що займався підприємницькою діяльністю. Наступного року їхнього внука, пастора євангелівської церкви Ярослава Мисяка, звинуватили в убивстві і засудили до розстрілу. Покарання згодом замінили на довічне ув’язнення. 23 роки потому Мисяк намагається вийти на свободу, доводячи свою невинуватість.

У першому епізоді «Колічі ріжучі» «Ґрати» розповідають історію довічно засудженого Ярослава Мисяка та вбивства його бабусі, дідуся і дядька.

 

Детальніше про справу — у тексті Вікторії Матоли.

«Не було страшно помирати, було соромно помирати». Історія довічно ув’язненого Ярослава Мисяка, який через 23 роки намагається вийти на свободу

 

Авторка: Вікторія Матола

Редакторка, продюсерка: Анна Кравець

Співредакторка: Олена Габрієлян

Музика: Ніка Зенова

Озвучка: Роман Побиван

Подяка: CFI Ukraine, Simon Decreuze, Алік Сардарян, Ілля Власюк

Створено у співпраці з CFI Media Development в рамках проекту Pravo-Justice за фінансової підтримки ЄС.