Підсумки правосуддя у 2021 році за версією «Ґрат»

Малюнок: Анна Щербина, Ґрати
Малюнок: Анна Щербина, Ґрати

«Ґрати» згадують про найважливіші події року, що минає, і називають основні тенденції в системі правосуддя.

 

Епідемія коронавірусу: штрафи за підробку ковід-сертифікатів та арешт лідера антивакцинаторів

Малюнок: Анна Щербина, Ґрати

Цілий рік у країні діяв карантин, і поліція виписувала протоколи на тих, хто порушує правила. Наприклад, на водіїв маршруток, які перевозили більше пасажирів, ніж можна, або просто на тих, хто опинився без документів на вулиці, хоча їх треба носити за правилами карантину.

За статистикою Державної судової адміністрації, з початку епідемії до судів надійшло понад 131 тисяча таких протоколів. Судді розглянули майже 96 тисяч. За порушення карантину передбачено великий штраф — щонайменше 17 тисяч гривень, але суди виписували їх рідко. Оштрафували лише 5,5 тисяч людей, тобто десь 6 %. В інших випадках судді не знайшли порушень або вважають їх незначними. Судячи зі статистики, протоколів у 2021 році було стільки ж, скільки й у 2020-му.

У році, що минає, в Україні з’явилися ковід-сертифікати й чимало людей, які пропонують купити їх, не вакцинуюючись. Здебільшого це шахраї, які друкують фальшиві паперові свідоцтва, або недобросовісні медики, які за гроші вносять охочих до списку вакцинованих.

Поліція відкрила понад тисячу кримінальних справ щодо підроблених сертифікатів. Суди вже ухвалили близько ста вироків. Але майже всі вони винесені людям, які купували сертифікати, а не продавали. «Ґрати» не знайшли в реєстрі судових рішень жодного вироку медикам, які вносили хибну інформацію до бази вакцинованих.

Як правило, засуджені отримували до півтора року обмеження волі умовно або штраф до 3400 гривень. Однак у листопаді Верховна Рада ухвалила законопроєкт щодо посилення покарання за підробку сертифікатів.

Разом із вакцинами в Україні з’явилися й організовані опоненти щеплень, які влаштовували акції протесту. Владі це не сподобалося, і в листопаді СБУ оголосила лідеру антивакцинаторів зі Львова Остапу Стахіву підозру в спробі захоплення влади. За версією слідства, він закликав не підкорятися владі та створити паралельні органи управління. Сам Стахів не визнає провини. Новий рік він зустріне під арештом.

«Ґрати» бажають читачам здоров’я в новому році!

 

Крим: недоторканних немає

Малюнок: Анна Щербина, Ґрати

У 2021 році стало зрозуміло: недоторканних на півострові не залишилося.

Адвоката Едема Семедляєва затримали в поліції, де він допомагав кримськотатарським активістам. Поліцейському здалося, що він не вимкнув диктофон, потім адвокат відмовився роздягнутися до нижньої білизни для огляду. Семедляєва одночасно заарештували та оштрафували, 12 діб він провів у ізоляторі. Адвокатів у Криму переслідували й раніше, але ще ніколи — за надання правової допомоги.

Українських журналістів, які працюють у Криму, рано чи пізно чекало видворення із забороною на в’їзд. Іноді на десятки років. Але цього року робота фрілансера «Радіо Свободи» Владислава Єсипенка в Криму закінчилася набагато гірше. Його посадили до в’язниці, де, як він стверджує, жорстоко катували струмом. Єсипенка звинувачують у виготовленні та перевезенні вибухівки. Він наполягає, що гранату до його машини підкинули оперативники ФСБ. І, судячи із судового процесу, за яким «Ґрати» уважно стежать, так і є — граната навіть не поміщається в бардачок.

Жінок у Криму тепер затримують десятками. Кримських татарок не соромляться залишати на ніч в ізоляторі в очікуванні суду. Але навіть це — наголошують самі кримські татари — не спровокувало зворотну агресію з їхнього боку. Багато активістів упевнені, що правоохоронці цього, зокрема, і хотіли досягти.

Зрештою, один із небагатьох членів забороненого в Росії кримськотатарського Меджлісу, що залишався на півострові — Наріман Джелял, був заарештований за звинуваченням у диверсії. Це сталося майже одразу після його участі в заходах «Кримської платформи» в Києві. Він заперечує провину і стверджує, що російська влада мстить йому за публічну позицію. Разом із ним затримали братів Ахтемових. Асан Ахтемов розповів, що зазнав жорстоких тортур. Джелял — важлива постать для кримських татар на півострові — теж вважався недоторканним.

Меж для репресій у Криму просто не залишилося. Це не лише кримський тренд. Передноворічна заборона Верховним судом РФ найдавнішого правозахисного центру «Меморіал» є підтвердженням цього. Серед причин, зокрема, визнання політв’язнями кримських мусульман, яких переслідують за належність до ісламської партії Хізб ут-Тахрір. У Криму стало ще небезпечніше, а Україна так і не вигадала, як звільнити «в’язнів Кремля».

«Ґрати» бажають у новому році не втрачати надії!

 

Конституційна криза: продовження конфлікту між Офісом президента й Конституційним судом

Малюнок: Анна Щербина, Ґрати

Як і прогнозували «Ґрати» підбиваючи підсумки минулого року, у 2021 конституційна криза так і не вирішилася. Після визнання неконституційною кримінальну відповідальність за недостовірне декларування Конституційний суд спричинив шквал критики з боку громадськості та політиків. Наче на помсту активізувалися правоохоронні органи, порушивши кілька кримінальних справ проти голови суду Олександра Тупицького. Одну з них почав розглядати районний суд Києва.

Самого Тупицького майже рік не пускають до будівлі суду — президент Володимир Зеленський двічі усував його з посади, а пізніше скасував указ про його призначення та призначення його колеги Олександра Касмініна, посилаючись на рекомендації Служби безпеки. І навіть призначив їм заміну. Але судді Конституційного суду пригальмували цей юридичний хаос, підтвердивши, що повноваження Тупицького та Касмініна ще не закінчені. Тому нові судді не можуть приступити до присяги.

Конфлікт Офісу президента із суддями фактично заблокував роботу Конституційного суду. І, очевидно, ситуація вирішиться лише після зміни суддів чи керівництва країни.

«Ґрати» бажають своїм читачам у новому році обійтися без конфліктів, хоч би на роботі!

 

Рестарт судової реформи: нові конкурсні органи й нестача суддів

Малюнок: Анна Щербина, Ґрати

Судова реформа у 2021 році отримала новий поштовх. Влітку парламент ухвалив кілька законопроєктів, які передбачають перезавантаження Вищої ради правосуддя та формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яка не працює з листопада 2019 року.

Нововведення призвели до конфлікту між суддями та політиками, але судова реформа хоча б зрушила з місця — розпочали роботу Конкурсна та Етична комісії, до складу яких входять українські та міжнародні експерти. Вони відберуть нових членів до Кваліфікаційної комісії суддів, перевірять нинішніх та відберуть нових — до ради правосуддя. Але початок їхньої роботи був досить повільним, з огляду на приїзд іноземних експертів із запізненням, а також складнощі в організації їхньої роботи в Україні, тому не виключено, що таким самим буде і процес формування нових складів органів суддівського управління.

«Ґрати» бажають читачам у новому році швидких та позитивних змін!

 

Санкції проти громадян України: без війни і фінансування тероризму

Малюнок: Анна Щербина, Ґрати

Минулого року президент Володимир Зеленський та очолювана ним Рада національної безпеки та оборони розпочали нову санкційну політику. За рік у реєстрі персональних санкцій, який складає Рада безпеки, опинилися понад дві тисячі осіб і майже тисяча компаній. Щоправда, на частину з них санкції наклали повторно.

Санкції в Україні використовуються з 2015 року. Обмеження запроваджували, зокрема, і щодо громадян України — учасників анексії Криму та сепаратистів Донбасу. Це дозволяє профільний закон.

У 2021 році Україна вперше почала застосовувати механізм санкцій проти своїх громадян, не пов’язаних з анексією та війною на Донбасі. Обмеження вводили проти бізнесменів, які, на думку президента та Радбезу, незаконно отримали дозволи на використання надр, кримінальних авторитетів та контрабандистів.

Уперше в історії України під санкції потрапили телевізійні канали: «112 Україна», ZIK та NewsOne, а також інтернет-видання «Страна».

Фігуранти списків санкцій оскаржують укази президента. У Верховному суді вони домагаються скасування санкцій та намагаються з’ясувати, на якій підставі їх застосували. За рік проти президента подали понад 200 позовів. Але отримати відповідь від президента та правоохоронців поки не може навіть суд. Розгляд за позовами триватиме наступного року.

«Ґрати» бажають читачам у новому році не зазнавати обмежень!

 

Бум заочних процесів

Малюнок: Анна Щербина, Ґрати

Торішнє побажання «Ґрат» було виконане, і цього року питання про притягнення до відповідальності тих, хто втік на непідконтрольні території чи в Росію, було вирішене.

У квітні Верховна Рада схвалила законопроєкт № 2164, який регулює процедуру заочного досудового слідства та суду. Потрібно було кілька років, щоби прийняти ці зміни в КПК, хоча їх терміново вимагали родичі загиблих на Майдані та «Адвокатська дорадча група», що представляє їхні інтереси в судах.

Після того, як було прийнято закон, резонансну справу Майдану про розстріли на Інститутській 20 лютого 2014 року знову почали слухати щодо п’ятьох «колишніх беркутівців», попри те, що троє з них не повернулися до Києва після обміну ув’язненими у 2019 році. Заочно судитимуть і вищих посадовців МВС, СБУ та Міноборони на чолі з колишнім президентом Віктором Януковичем у межах «материнської» справи Майдану про жорстокий розгін табору протестувальників у лютому 2014 року. Завдяки ухваленому закону змогли завершити розслідування та передати до суду ще дві важливі заочні справи: «генерал-майора армії ДНР» Ігоря Безлера, якого звинувачують у тортурах та вбивствах полонених, а також справу щодо охоронців, конвоїрів та керівників в’язниці «ДНР» «Ізоляція».

«Ґрати» бажають, щоби кількість справ не вплинула на якість правосуддя!

 

Кримінальні справи проти опозиції: проросійської й не тільки

Малюнок: Анна Щербина, Ґрати

Одні з найгучніших справ 2021 року були відкриті щодо Віктора Медведчука — бізнесмена, народного депутата та лідера «Опозиційної платформи — За життя». У травні прокуратура оголосила йому підозру в держзраді та розграбуванні національних цінностей на окупованій території за незаконний видобуток газу та нафти в Криму, передачу Росії інформації про українські військові частини разом з однопартійцем Тарасом Козаком та поширення проросійських настроїв серед українських трудових мігрантів.

У жовтні Медведчуку оголосили про ще одну підозру в держзраді та сприянні терористичній організації. Слідство закинуло йому, що він на користь Росії у 2014 році схилив Україну до купівлі вугілля з «ДНР» та «ЛНР». Сам Медведчук заперечує звинувачення та називає справи політично мотивованими. Більшість року він провів під домашнім арештом.

Голова СБУ Іван Баканов із самого початку натякав, що до незаконного постачання вугілля з «ДНР» причетний п’ятий президент Петро Порошенко. Керівник спецслужби анонсував підозру та проти нього. Врешті підозру в держзраді та фінансуванні тероризму оголосили Порошенку наприкінці року.

Але й раніше люди з оточення п’ятого президента цього року потрапляли під слідство. Підозру в перевищенні повноважень отримали колишній заступник міністра оборони Ігор Павловський, двоє його підлеглих та директор заводу «Кузня на Рибальському», який раніше належав Порошенку.

Партія Порошенка «Європейська солідарність» у відповідь звинуватила владу в політичних репресіях. Павловський провів у СІЗО три місяці.

Під слідством цього року також опинилися соратники та підлеглі іншого політичного опонента Володимира Зеленського — мера Києва Віталія Кличка. Поліція та прокуратура оголосили десятки підозр у службовій недбалості та розкраданні бюджетних коштів чиновникам із мерії Києва та районних адміністрацій. У цих справах провели сотні обшуків, зокрема в голови виконкому партії «УДАР» Артура Палатного. У відповідь Віталій Кличко заявив, що ці кримінальні справи спрямовані на «дискредитацію столичної влади та його особисто». А Володимир Зеленський відповів, що «Кличко дуже неправильно публічно поводиться», а обшуки проводяться, оскільки «не треба красти гроші з бюджету».

Серед політиків, які критикують Зеленського, під слідством також опинився блогер Анатолій Шарій, який втік у 2012 році з України до Європи. У березні СБУ оголосила йому підозру в держзраді за заяви у відеоблогах та інтерв’ю, які Шарій, за версією слідства, робив за завданням російських спецслужб. Сам блогер заявив, що ці звинувачення абсурдні та бездоказові.

Й одна з найкурйозніших і найнезвичайніших політичних справ року була відкрита наприкінці року проти народного депутата Гео Лероса. 4 листопада він виступав із трибуни у Верховній Раді та показав середній палець Зеленському. За це ДБР оголосило йому підозру в хуліганстві та клопотало про домашній арешт, але суд залишив його на волі на час слідства.

«Ґрати» бажають своїм читачам у новому році бути терпимішими!

 

Фотографи штурмували суди

Найяскравіші фото «Ґрат» у 2021 році

Знімати в судах легше не стало. Місія нездійсненна — так можна охарактеризувати спроби журналістів та фотографів потрапити до зали суду на деякі із цьогорічних засідань. Сотні клопотань на фотографування, вивчення особливостей допуску до кожного конкретного суду, десятки поїздок, які не принесли жодної фотографії.

Онлайн-трансляції судових засідань полегшили життя журналістам, які пишуть: можна побувати в суді, не виходячи з дому. Але ускладнили життя фотографам: надаючи трансляцію, суд має більше підстав не впускати їх до зали.

Варто згадати практику виведення трансляцій в окрему залу, де журналісти можуть спостерігати за засіданням на моніторах. У такий спосіб суди дотримуються принципу відкритості судових процесів, але водночас фотографів позбавили можливості зняти якусь картинку, а значить і розповісти історію судового процесу.

Окремо хочеться згадати медичні маски: люди в них виглядають зовсім інакше, втрачається емоційність виступів у суді та портретів.

І так, кожна зйомка — це ризик. Були підозрювані чи адвокати, які під час засідань заявляли, що хворі. Правда це, чи спроба затягнути процес, — питання відкрите. Але кожен вихід на зйомку за умов пандемії — це ризик. Виправданий він чи ні — вирішуйте самі, для цього ми зібрали для вас галерею найкращих кадрів нашого видання за рік.

Нехай у наступному році у вас будуть лише вдалі кадри та не із судів!

 

Подкасти на «Ґратах»: не лише читати, але й слухати

Малюнок: Анна Щербина, Ґрати

Цього року «Ґрати» запустили довгоочікуваний подкаст «Колючі ріжучі» та почали розповідати історії своїми голосами. Ми поки лише вчимося, але вже встигли розповісти чимало. Навесні ми розбирали довічний вирок за потрійне вбивство в Ужгороді. Це сталося наприкінці тривожних 90-х, коли в судовій практиці ще не використовували ДНК-експертизи, а тепер справу повільно розглядають наново. Влітку вивчали «виховні тортури» над дітьми в одеському притулку, кримінальну справу проти переселенця за лікувальну марихуану. Восени ми займалися незмінно актуальними роздумами щодо справи вбитого журналіста Георгія Гонгадзе, а також цікавилися прихованою співпрацею спецслужб, що дає змогу видворяти людей із країни. А під кінець року заглибилися в справи українських фальшивих мінерів та козаків-ютуберів Слобожанської січі «Потон».

У новому році ви почуєте від нас ще більше аудіоісторій, а поки послухайте новорічний епізод «Колючі ріжучі» про злочин напередодні свята.

«Ґрати» бажають своїм слухачам більше цікавих історій у новому році!

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів