1 квітня слідчі СБУ повідомили про підозру наміснику Свято-Успенського монастиря Києво-Печерської лаври, митрополиту Вишгородському та Чорнобильському Павлу (Лебедю).

Правоохоронці запідозрили ієрарха Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) у виправданні повномасштабної російської агресії частина 1 статті 436-2 Кримінального кодексу і розпалюванні релігійної ворожнечі частина 1 статті 161 КК . Йому може загрожувати до трьох років позбавлення волі.

Того ж дня увечері Шевченківський районний суд відправив митрополита Павла під домашній арешт до 30 травня. Суддя Вадим Ковтуненко також зобов’язав його здати паспорти і носити електронний браслет стеження, який митрополиту вдягли одразу ж у залі суду.

«Ґрати» розповідають, у чому саме правоохоронці підозрюють церковного ієрарха, який за тиждень до цього відмовився покинути Києво-Печерську лавру, незважаючи на рішення влади, і звинуватив її у переслідуваннях.

Лавра

Підозру щодо виправдання російської агресії та образи почуттів віруючих правоохоронці вручили митрополиту Павлу рано-вранці на території Києво-Печерської лаври.

Паралельно СБУ повідомила про обшуки в лаврі і кількох квартирах церковного ієрарха.

«Закон і відповідальність за його порушення однакові для всіх, а ряса не завжди є запорукою чистих намірів», — прокоментував дії підлеглих голова СБУ Василь Малюк.

Митрополит Павло, випереджаючи події, після обшуків повідомив парафіян, що його відправили під домашній арешт, хоча на той час суд ще навіть не призначив засідання щодо обрання йому запобіжного заходу.

Вручення повістки відбулося у розпал протистояння влади та УПЦ навколо Києво-Печерської лаври. 29 березня однойменний національний заповідник розірвав договір оренди зі Свято-Успенським монастирем УПЦ, за яким монахи безкоштовно проживали та служили на його території.

Парафіяни УПЦ МП виступають на підтримку монастиря під час «останньої літургії у лаврі», 29 березня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Заповідник, а також міністерство культури та інформаційної політики, якому він підпорядковується, заздалегідь попередили ченців, що вони мають залишити лавру. У відповідь настоятель монастиря Павло заявив, що з монастиря ченці не підуть.

«Нам дали два тижні — до 29 березня — щоб ми виселилися з обителі. Ми не зможемо це зробити з будь-якої причини. Тому що за 35 років братія зробила все, щоб упорядкувати життя обителі і паломників. У нас просто немає місця, куди все — кухні, пральню — вивезти, а у нас немає наміру щось залишати», — сказав митрополит у відеозверненні, оприлюдненому на ютуб-каналі лаври. Він також звернувся до парафіян і сказав, що їхній обов’язок захищати святиню.

За два дні до дати розірвання договору оренди, 27 березня, монастир оскаржив рішення заповідника у Господарському суді Києва. Суддя Ростислав Сташків прийняв позов до розгляду, його розгляд призначив на 26 квітня.

Не чекаючи рішення суду, монастир подав заяву про забезпечення позову, в якій просив суд дозволити монахам залишитися на території лаври до винесення рішення по суті справи. Але суддя Сташків прохання монастиря відхилив.

«У нас немає наміру щось залишати». Господарський суд Києва не дозволив монахам УПЦ МП залишитися в Києво-Печерській лаврі до закінчення їхньої судового спору із заповідником

Це не зупинило митрополита Павла, і 29 березня він разом із монахами відмовився залишати лавру. Більше того, парафіяни монастиря не пустили на територію лаври робочу комісію міністерства культури з питань прийому-передачі державного майна.

29 березня, у день розірвання договору, митрополит Павло записав відеозвернення, в якому погрожував президенту Володимиру Зеленському небесними карами, і розкритикував Православну церкву України, яку в УПЦ вважають нелегітимною, та Вселенського патріарха Варфоломія.

«Кажу вам, пане президент і всій вашій зграї, що сльози наші не впадуть на землю. Вони впадуть вам на голову, — сказав намісник лаври і додав. — Господь не пробачить ні вам, ні вашій родині цей вчинок. Тому що в ці хвилини 220 людей братії викинуті на вулицю».

Насправді ні намісник, ні монахи з лаври не пішли, а парафіяни так і не пустили на її територію робочу комісію міністерства культури. Керівництво заповідника звернулося до поліції і вимагало розслідувати перешкоджання доступу до державної власності. Ситуація загострювалася.

30 березня один зі священнослужителів УПЦ штовхнув журналістку телеканалу «Суспільне» та пошкодив камеру її оператора. Національна поліція відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання роботі журналістів стаття 171 КК .

Працівникам СБУ, які вранці 1 квітня прийшли до лаври вручити підозру митрополиту Павлу, парафіяни чинити опір не ризикнули. Після візиту правоохоронців священнослужитель заявив, що засуджує дії Росії і Володимира Путіна та «стоїть на захисті своєї Батьківщини».

Розмови

Через кілька годин після того, як правоохоронці повідомили про підозру митрополиту Павлу, Шевченківський районний суд Києва почав розглядати обрання йому запобіжного заходу. Митрополит у суді поскаржився на погане самопочуття. У відповідь суддя Вадим Ковтуненко погодився перенести засідання на ранок понеділка, 3 квітня, але через дві години передумав і знову викликав сторони до суду, де ухвалив рішення примусово доставити підозрюваного.

О 18.30 митрополит добровільно повернувся на засідання з лікарні. Адвокат Микита Чекман попросив суддю пояснити, чому він передумав зробити перерву до понеділка.

«Ви ж у лікарню поїхали. Щоб не відволікати від лікування, вирішили провести засідання зараз», — відповів суддя Ковтуненко, якому сторона захисту двічі заявляла відвід, підозрюючи його в упередженості. Той в обох випадках відмовив.

Суд за усним клопотанням захисту заборонив журналістам знімати Павла на фото та відео. Мало хто цю вимогу виконав.

Прокурор київської обласної прокуратури Євген Завістовський у Шевченківському райсуді, 1 квітня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Прокурор київської обласної прокуратури Євген Завістовський у суді повідомив, що митрополит Павло є підозрюваним у кримінальному провадженні, яке відкрили ще рік тому — 23 березня 2022 року.

«Досудове слідство встановило, що з початку повномасштабного вторгнення Павло Лебідь вирішив виправдовувати збройну агресію РФ, яка розпочалася у 2014 році. Будучи при цьому намісником Свято-Успенського монастиря Києво-Печерської лаври, він вирішив здійснювати ці дії у спілкуванні зі своїми парафіянами», — зачитав у суді текст підозри прокурор Завістовський.

Він зазначив, що за версією слідства о восьмій вечора 8 травня минулого року митрополит зателефонував за мобільним Тамарі Федюк. Розшифровку розмови Завістовський у суді не зачитав. Вказав лише, що лінгвістично-семантико-текстуальна експертиза Київського науково-дослідного інституту судових експертиз мін’юсту від 24 січня цього року показала, що розмова містить виправдання російської агресії. Після засідання Завістовський відмовився показати відповідну цитату кореспондентові «Ґрат».

На відміну від прокуратури, СБУ не соромиться оприлюднити інформацію про телефонні розмови митрополита. Напередодні судового засідання спецслужба опублікувала одразу шість фрагментів прослуховування розмов настоятеля лаври. Але зрозуміти, який саме з них є в основі підозри Павла Лебедя щодо виправдання російської агресії неможливо — імена і дати перехоплень СБУ не вказала.

На чотирьох із шести оприлюднених фрагментах є жіночі голоси. У першому з них чоловік, якого спецслужба ідентифікувала як митрополита Павла, переказує співрозмовниці ролик у ютубі про знищення в Києві та Одесі якихось американських лабораторій. Далі додає: «Знищують Україну повністю. Ті б’ють повною мірою, але ці ж провокують».

У другому фрагменті, ймовірно, митрополит спілкується з іншою жінкою. Він каже, що побоюється ударів по Ужгороду. Та погоджується:

— Теж так думаю, бо це теж Україна.

— Ну, там це не все Україна, будемо говорити. Там ніхто Україною не дихає. Там усі Польща, там Угорщина, — розмірковує чоловік.

На третьому фрагменті невідома жінка переживає, що у Києві багато зброї роздали простим людям. У відповідь співрозмовник називає їх «ублюдками». Жінка каже, що частина з них пішла в тероборону, а решта займається мородерством.

«Вони все одна і та ж гільдія, ніякої немає оборони», — перериває її чоловік.

І, нарешті, у четвертому фрагменті жінка запитує, чи правильно під час служби згадувати патріарха, мабуть, маючи на увазі патріарха РПЦ Кирила (Гундяєва).

«Матушка, я буду згадувати. Ви ж не отримали письмового указу. Поминайте і нікого не слухайте», — відповідає їй співрозмовник.

Звернення

Другий епізод підозри, повідомив у суді прокурор Євген Завістовський, стосується звернення митрополита Павла від 29 березня. Виступ під назвою «Просимо справедливості для нашої церкви» був опублікований на ютуб-каналі «Лавра. Шлях порятунку». Завістовський уточнив, що на момент огляду відео слідчими воно набрало 84 тисячі переглядів і сім тисяч лайків.

Слідство визнало, що митрополит Павло вирішив зробити звернення до прихожан публічним, щоб перешкоджати розірванню договору заповідника зі Свято-Успенським монастирем лаври «шляхом розпалювання міжконфесійної ворожнечі» і приниження честі та гідності парафіян Православної церкви України.

Настоятель Києво-Печерської Лаври Павло (Лебідь) під час «останньої літургії» у лаврі, 29 березня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Прокурор звернув увагу, що на відео митрополит просить поліцейських бути розумними і не виконувати «веління божевільних мучителів», але знову не зачитав цитату. Втім, цей фрагмент звернення також можна знайти у ролику СБУ із фрагментами перехоплених розмов.

«Сьогоднішній Синод так званої ПЦУ сказав, що служитимуть на Благовіщення у Хрестовоздвиженському храмі. І вже затвердили послідовність захоплення Почаївської лаври. А тепер, дорогі брати і сестри, подивіться з боку на цю так звану церкву, яка руйнує духовність, яка руйнує святість життя, яка забирає в людей останнє. Самі не ходять… Є таке прислів’я: «Сам не гам й іншому не дам». Сьогодні я думаю, що сльози не впадуть на землю, а ще впадуть сльози на патріарха Варфоломія, який безчинствує в багатьох країнах світу. 80 років людині, невже не думає вмирати? Невже не думає стати перед Богом? Втративши всю свою паству, сьогодні зазіхає на чужих овець не зі свого двору. Горе і сором вам, так званий патріарх. Тому що сьогодні це все відбувається за вашим нещасним і лукавим благословенням».

Митрополит, очевидно, говорить про рішення Вселенського патріарха Варфоломія у 2019 році дати томос — дозвіл на автокефалію Православної церкви України. УПЦ вважає, що томос був виданий необґрунтовано і продовжує називати ПЦУ неканонічною.

Цього разу Завістовський послався на експертів Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ. Вони вивчили відео через два дні після публікації — 31 березня цього року, і дійшли висновку, що воно принижує честь і гідність парафіян ПЦУ.

Крім того, експерти дійшли висновку, що психологічний тиск Павла Лебедя на своїх парафіян міг викликати у них неприязнь до парафіян ПЦУ і Вселенського патріархату.

Прокурор зазначив, що якщо в майбутньому суд визнає митрополита Павла винним, то йому загрожує до трьох років в’язниці. Тому він може спробувати переховуватися від слідства і тиснути на свідків, зокрема на Тамару Федюк, яку слідство ще не допитало. Більше того, він може вчинити нові правопорушення.

У результаті прокурор попросив суд помістити намісника лаври на два місяці під цілодобовий домашній арешт, причому не в одній із двох його столичних квартир, а у приватному будинку у селі Вороньки Бориспільського району Київської області.

Прокурор також просив суд зобов’язати митрополита не спілкуватися з Тамарою Федюк, здати паспорти, носити електронний браслет і заборонити публікувати відеозвернення до парафіян в інтернеті.

Захист 

Митрополит Павло в суді не визнав вини, а його адвокати наполягали на тому, що підозри йому не обґрунтовані. Адвокат Олег Поваляєв звернув увагу судді, що прокуратура не надала запису розмов його підзахисного, які цитуються у підозрі, наполягаючи, що лише їхні оригінали можуть бути доказами в суді, тоді як висновки експертів доказами не є.

Суддя Вадим Ковтуненко відповів, що прокуратура не надала дисків із записами не лише захисту, а й йому. У свою чергу, прокурор Євген Завістовський сказав, що записи є в матеріалах справи, але не підлягають копіюванню. Тож їх нікому й не надали.

Також захисники митрополита звернули увагу, що прокуратура не надала даних про те, на якій підставі прослуховувала його мобільний телефон.

Адвокат Микита Чекман додав, що потерпілими за підозрою в образі почуттів віруючих прокурори вказали двох викладачів Богословської академії ПЦУ, яких образили висловлювання митрополита у зверненні 29 березня.

«Між ПЦУ та УПЦ є напруга, кожна з них не визнає іншу. Держава не має права втручатися у ці процеси, тому що в Україні церква відокремлена від держави», — сказав адвокат Чекман.

Адвокат Микита Чекман у Шевченківському райсуді Києва, 1 квітня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Він просив суддю відмовити прокуратурі в домашньому арешті і застосувати до його підзахисного м’якший запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

При цьому адвокат митрополита наголошував, що якщо суд все ж таки відправить митрополита під домашній арешт, то він має відбувати його на території Свято-Успенського монастиря, в якому фактично проживає, а не в приватному будинку за Києвом. Адже в такому разі він не зможе проводити богослужіння, а це його обов’язок як церковного архієрея.

«Навіть обмеження проповідувати слово Боже — це також порушення його права як священнослужителя, а також порушення прав його парафіян», — наполягав адвокат.

Митрополит Павло в суді сказав, що не вважає себе винним щодо кожного з пунктів підозри. Він стверджував, що ніколи не виправдовував дій ні Росії, ні Володимира Путіна.

«У перший день війни, 24 лютого, ми зібрали Синод УПЦ, членом якого я є, і одноголосно підписали звернення до народу. Тому абсолютно безпідставно мене у чомусь звинувачують. 27 травня минулого року собор УПЦ ухвалив рішення, і з того часу я жодного разу в церкві ім’я патріарха Кирила не згадував», — запевняв підозрюваний, але не уточнив, чи він згадував ім’я патріарха РПЦ перші три місяці повномасштабного російського вторгнення.

Він також додав, що слідчі його не допитували, а людей, які фігурують у матеріалах справи як потерпілі, він не знає.

Настоятель лаври попросив суд хоча б у великі церковні свята, наприклад на Благовіщення, а також на свій день народження 19 квітня дозволити проводити службу.

«Я зобов’язуюсь приїхати, відслужити і поїхати, без жодних звернень», — сказав митрополит. Після цього пообіцяв, що нікуди з України не втече і перехрестився.

Рішення

Перед тим, як піти в нарадчу кімнату, суддя Вадим Ковтуненко уточнив у митрополита, де б він таки вважав за краще бути під домашнім арештом — в одній із двох столичних квартир або в заміському будинку. Той у відповідь назвав адресу столичної квартири. Але суддя вирішив по-іншому — настоятель лаври до 30 травня має бути під цілодобовим домашнім арештом у селі Вороньки, здати паспорти і носити електронний браслет. Клопотання прокуратури про заборону розміщувати публікації в інтернеті суддя не задовольнив.

Суддя Шевченківського райсуду Києва Вадим Ковтуненко, 1 квітня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Звісно, печально прокурори поступили», — прокоментував митрополит Павло рішення суду. І розповів, що йому пропонували перейти до Православної церкви України.

Адвокат Микита Чекман назвав рішення незаконним і сказав, що має намір подати апеляцію.