Парламент проголосував за судову реформу Зеленського. Чому вона нікому не подобається?

Новий закон передбачає скорочення у Верховному суді і серйозні зміни в самоврядуванні. Опозиція і західні партнери кажуть, що це негативно позначиться на незалежності всієї системи. «Ґрати» розповідають про реформу в чотирьох простих питаннях.

Суди почнуть краще працювати?

Не обов’язково. Українські суди перевантажені – справи місяцями розглядаються в судах першої та другої інстанцій, а у Верховному суді застрягають на роки. У 2016-2017 роках Верховний суд уже пережив одну реформу й оновлення складу. Новим суддям у спадок дісталося 77 тисяч справ і кожного дня до нього надходять понад 300 нових – такі цифри наводила голова Верховного суду Валентина Данішевська.

Зараз у Верховному суді працюють 193 судді при максимально можливій кількості у 200 людей. Закон передбачає їхнє скорочення до 100. При цьому сама процедура скорочення в законі не прописана. Голова парламентського комітету з питань правової політики Ірина Венедиктова називала роботу ВС неефективною, наводячи як приклад сусідню Польщу – там у верховному суді працює 72 судді.

Скорочення, найімовірніше, збільшить і без того високе навантаження на суддів ВС. Однак Ірина Венедиктова обіцяє нову систему касаційних фільтрів – інакше кажучи, обмежити кількість справ, що надходять на розгляд до вищої інстанції. Втім, зроблено це буде тільки в наступних законах, які Рада невідомо коли ухвалить.

Проблема з дефіцитом суддів на місцях буде вирішена?

Не найближчим часом. Сьогодні, за даними Державної судової адміністрації, у країні не вистачає близько двох тисяч суддів. Їхнім відбором займається Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) – спеціальний колегіальний орган із 16 людей, половину з яких складають чинні досвідчені судді, а ще половину – представники Державної судової адміністрації, омбудсмена, з’їздів адвокатів і юридичних вишів.

Представники громадських організацій, що входять до Громадської ради доброчесності, покладали на ВККС відповідальність за провал попередньої судової реформи: на іспитах і співбесідах вона пропускала суддів, які причетні до ухвалення недобросовісних рішень або володіють несумірним із суддівськими зарплатами майном.

Тепер ВККС розпустять – протягом найближчих трьох місяців збереться нова комісія, тепер уже з 12 членів. У ній не буде прямих представників адвокатів або омбудсмена – всіх членів обиратимуть за конкурсом, організованим Вищою радою правосуддя (ВРП) – ще одним органом суддівського самоврядування.

На практиці це означатиме тимчасову зупинку кваліфікаційної оцінки, що заморозить ситуацію з дефіцитом суддів на місцях.

Вища рада правосуддя порядніша, ніж кваліфікаційна комісія?

Спірне питання. Зараз це теж колегіальний орган із 21 людини. З них десять – чинні судді або судді у відставці, двоє – призначенці президента, двоє – парламенту, двоє – делегати від з’їзду адвокатів, двоє – від конференції прокурорів, двоє – представники юридичних вишів.

За формальними ознаками Вища рада правосуддя є більш залежним від законодавчої і виконавчої влади органом, ніж кваліфікаційна комісія. На це і звертають увагу критики законопроєкту, вважаючи, що нова ініціатива негативно позначиться на незалежності судової гілки влади. Однак у законі прописано ще й посилення Вищої ради правосуддя додатковим органом громадського контролю – Комісією з питань сумлінності та етики з шістьох людей, половина з яких будуть представниками міжнародних організацій.

Комісія протягом першого місяця своєї роботи повинна буде перевірити дійсних членів ВРП на сумлінність, а в подальшому «сприятиме врахуванню ними думки громадськості».

Хто проти реформи й чому?

Майже всі. Навіть усередині фракції «Слуга народу» не знайшлося достатньої кількості голосів – закон ухвалили завдяки позафракційним депутатам. Усі без винятку опозиційні фракції або голосували проти, або утрималися від голосування.

«На жаль, сьогодні відбулося голосування про скасування де-факто судової реформи, скасування де-факто незалежності Верховного суду», – заявив п’ятий президент, а нині депутат від фракції «Європейська солідарність» Петро Порошенко.

У фракції партії «Голос» також назвали законопроєкт спробою Володимира Зеленського взяти під контроль судову систему. Крім критики скорочення у Верховному суді там звертають увагу на низку недосконалих процедурних моментів – наприклад, на той факт, що рішення оновленої кваліфікаційної комісії можна буде оскаржити в Окружному адмінсуді Києва, відомому своїми скандальними рішеннями.

Крім опозиції рішення парламенту очікувано критикує сам Верховний суд, українські бізнес-асоціації, асоціація юристів і Рада Європи.

У середу, вже після голосування, посли Канади, Великої Британії, Німеччини та ЄС звернулися до голови Верховної ради Дмитра Разумкова з проханням провести додаткові консультації перед підписанням закону. У ньому вони критикують три головні моменти реформи:

  • Скорочення кількості суддів Верховного суду і їхній повторний відбір без чітко прописаної процедури й перегляду юрисдикції для скорочення кількості справ, що розглядаються
  • Підпорядкування нової кваліфікаційної комісії Вищій раді правосуддя до реформи всередині самої Ради
  • Обмеження міжнародних експертів, які залучаються до роботи в ВРП і відбору ВККС, виключно членами Громадської ради міжнародних експертів.

Ігнорувати зауваження європейських партнерів спікеру Верховної Ради і президенту Володимиру Зеленському, які повинні підписати закон, буде складно.

57880 випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації
57880

випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів