Парламент не підтримав перший законопроєкт Зеленського про правоохоронну реформу

Минулого тижня Верховна Рада дев’ятого скликання вперше не підтримала ініціативу президента Володимира Зеленського. За ухвалення законопроєкту «Про вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» проголосували всього 196 депутатів. Щоб не знімати законопроєкт із розгляду, спікер Дмитро Разумков у четвер перервав голосування за дві секунди до закінчення, пізніше депутати відправили документ на повторне друге читання.

«Ґрати» розбирались у найважливіших положеннях законопроєкту і з’ясовували його подальшу долю. Пояснюємо, що тепер буде з прослуховуванням НАБУ, недоторканністю депутатів і термінами досудового розслідування.

Володимир Зеленський. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Депутатська недоторканність не здається

Однією з головних цілей законопроєкту було подальше розширення інструментів притягнення до кримінальної відповідальності самих народних обранців. Ще 3 вересня вони позбавили себе недоторканності, проголосувавши за відповідні зміни до Конституції. Але в Кримінально-процесуальному кодексі досі записано, що санкції на обшук, стеження або затримання депутатів слідство має отримувати в парламенту. Законопроєкт Володимира Зеленського мав дати такі повноваження генеральному прокурору і слідчим суддям.

Питання меж відповідальності в четвер знову викликало бурхливі обговорення в Раді. Так Микола Княжицький, Іванна Климпуш-Цинцадзе (обидва – фракція «Європейської солідарності») і позафракційна депутатка Валентина Гриб (Луганська обл.) одночасно наполягали на поправках, які б закріпили так званий індемнітет, – неможливість переслідування депутата за його політичні висловлювання в самому парламенті, на мітингах або телебаченні. Але голова підкомітету з кримінально-процесуальним законодавством Юлія Яцик у відповідь зазначила, що індемнітет уже прописаний у Конституції й поправки не набрали необхідних голосів.

 

Додаткові вуха

Законопроєкт президента також мав вирішити проблему, що виникла ще три роки тому зі створенням нових слідчих органів – Національного антикорупційного бюро та Держбюро розслідувань. Досі вони не мають права проводити негласне зняття інформації з телекомунікаційних мереж – тобто прослуховувати телефонні розмови підозрюваних.

Зараз для цих цілей НАБУ і ДБР звертаються до Служби безпеки. Враховуючи те, що злочини, вчинені співробітниками СБУ, повинні розслідуватися саме новими слідчими органами, це викликає конфлікт інтересів і, на думку антикорупційних експертів, призводить до «зливу» інформації про розслідування.

Надання НАБУ права самостійно організовувати прослушку було однією з умов меморандуму України з Міжнародним валютним фондом ще три роки тому, однак попередній склад парламенту не вирішував це питання.

Нинішні депутати офіційно не висловлюються проти розширення повноважень НАБУ або ДБР, але саме питання прослушки разом із позбавленням недоторканності стало причиною провального голосування, – заявив голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

«Це була інформаційно-психологічна спецоперація, непорозуміння, деякі політичні сили навмисно внесли смуту, дезінформували депутатів», – стверджував він минулого тижня.

 

Терміни під питанням

Ще однією метою президентського законопроєкту було скасування так званих «поправок Лозового» до Кримінально-процесуального кодексу. Два роки тому під час голосування масштабного законопроєкту про судову реформу їх вніс депутат від «Радикальної партії Олега Ляшка» Андрій Лозовий.

Поправки кардинально змінювали принцип розрахунку термінів досудового розслідування, – відтоді вони рахуються з моменту внесення відомостей до відповідного державного реєстру, тобто фактично з моменту звернення заявника. На розслідування навіть особливо тяжких злочинів у слідчих є всього півроку, – після цього терміни має продовжувати суд. Тоді багато правоохоронців і адвокатів критикували ініціативу за те, що вона потенційно могла «поховати» безліч резонансних справ.

Законопроєкт офісу президента фактично повертає старий принцип розрахунку термінів, – із моменту оголошення підозри конкретній людині. Після цього у слідчого є два місяці, щоб закінчити розслідування й передати справу до суду. Втім, термін розслідування може продовжити своїм рішенням керівник обласної прокуратури або генеральний прокурор.

Дискусія навколо цієї частини законопроєкту була найбільш гарячою. Низка критиків документу від опозиції вважають, що такий принцип розрахунку термінів дає слідчим можливість роками тримати справу відкритою, – не оголошувати підозр, але при цьому проводити обшуки, виїмки документів і чинити тиск на свідків.

«Якщо слідчий навмисне затягує розслідування кримінальної справи і це триває понад рік, громадянин повинен мати право звернутися до прокурора з клопотанням про припинення справи. Але якщо прокурор відмовиться це зробити, така відмова має бути предметом розгляду суду», – наполягав депутат Княжицький.

Юлія Яцик при цьому стверджувала, що схвалений комітетом із питань правоохоронної діяльності варіант розрахунку термінів є компромісним, але в майбутньому буде доопрацьований в інших законопроєктах.

 

Що далі?

Провал голосування за президентський законопроєкт став предметом окремого розгляду всередині фракції «Слуга народу», пише «Українська правда». За даними видання, голова Офісу президента Андрій Богдан навіть погрожував розпустити фракцію, яка не додала ініціативі понад 40 голосів. Зараз Давид Арахамія стверджує, що противників ініціативи всередині фракції немає.

Формально президентський законопроєкт відправили на повторне друге читання. Наступні два тижні комітет із правоохоронної діяльності знову ухвалюватиме до нього правки депутатів. Але, за словами першого заступника голови комітету Андрія Осадчука (фракція «Голос»), якихось серйозних змін очікувати не варто.

«Деякі депутати просто реально злякалися. А комітет підтримуватиме ті ж правки, що вже підтримав», – заявив він «Ґратам».

57880 випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації
57880

випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів