«Парк — не зона». Як розслідують насильство, з боку охорони харківських парків

На початку серпня мешканка Харкова поскаржилася, що в міському саду імені Шевченка охоронці затримали двох її синів-підлітків і змусили їх зробити сто присідань — у покарання за те, що один із них катався на дитячих гойдалках і міг їх зламати.

Місцеві жителі вийшли на протест до саду Шевченка. Вони вимагали від поліції розслідувати черговий конфлікт з охоронцями, а від міськради — відмовитися від їхніх послуг. За останній рік відвідувачі саду Шевченка кілька разів скаржилися на грубість та побиття з боку охорони і виходили на протести.

«Ґрати» розповідають, чого досягли протестувальники.

 

Бігав парапетом фонтану — перелом носа

У червні 2020 року Ярослав Васильченко заявив, що його побив охоронець саду Шевченка, а троє його колег спостерігали за цим, не втручаючись. Подруга Ярослава зняла фрагмент побиття на відео, яке потім опублікували у фейсбуці на сторінці групи Police Control Ukraine.

Одразу після події директорка компанії «Антирейдер ГО «Ветеран», яка займається охороною парку, Наталя Кульчицька заявила, що охоронці діяли законно. У поліції вирішили інакше і відкрили кримінальне провадження про масове хуліганство частина 2 статті 296 Кримінального кодексу , яке згодом перекваліфікували в умисні легкі тілесні ушкодження частина 2 статті 125 КК . Підозру вручили охоронцеві Сергію Осипенку.

Як встановила поліція, Васильченко ходив парапетом фонтану «Дзеркальний струмінь» і не реагував на зауваження охоронця. Осипенко схопив чоловіка за руку, стягнув із парапету й почав ображати. У їхній конфлікт втрутилися інші охоронці. Вони запросили Васильченка в приміщення охорони в саду Шевченка, щоби той написав пояснення й дочекався поліції.

Фонтан у саду Шевченка. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Уже в приміщенні охорони «на ґрунті раптово виниклих ворожих відносин» Осипенко почав бити Васильченка. Він завдав не менше семи ударів кулаками по обличчю — у результаті медики діагностували перелом носа, синці на обличчі та спині й подряпини по всьому тілу.

Заступник директора і фактичний засновник охоронної компанії Олег Черкашин сказав, що Васильченко «перший почав» — він нібито вдарив охоронця в ніс, і поліція розслідувала цю заяву, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень частина 2 статті 125 КК .

У коментарі «Ґратам» Васильченко сказав, що не бив охоронця. За цим обвинуваченням поліцейські його не опитували й підозри не оголошували. Зв’язатися з Осипенком «Ґратам» не вдалося — на повідомлення він не відповів.

Проте охоронця звільнили, а вже через місяць його справу передали до Дзержинського райсуду Харкова.

Виступаючи в суді, Осипенко повністю визнав провину й заявив про каяття. Свою поведінку він пояснив «неправомірними діями» Васильченка — ходінням парапетом та образами. Про свій зламаний ніс Осипенко в суді вже не згадував.

Через те, що обвинувачений визнав провину, суд вирішив не вивчати докази. І в березні цього року ухвалив вирок — визнав Осипенка винним, призначив йому покарання у вигляді одного року обмеження волі, але, з огляду на щире каяття, звільнив від відбування покарання з випробувальним терміном в один рік.

Васильченко сказав «Ґратам», що задоволений вироком.

 

Сидів на газоні — забрали силою

На початку вересня 2020 року студент і журналіст «Харківської правозахисної групи» Денис Волоха прийшов до саду Шевченка. Щоби попрацювати за ноутбуком, він сів на газон. До нього одразу ж підійшов охоронець із вимогою встати й піти з трави. Волоха відмовився. Охоронець викликав підмогу — навколо хлопця зійшлися близько шести його колег.

«Стоять, дивляться, думають, що зі мною робити. Хтось сказав, що я під наркотиками. Хтось: «Пощастило тобі, що зараз день», — розповів «Ґратам» Волоха.

Студент і журналіст «Харківської правозахисної групи» Денис Волоха. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Охоронець схопив його за руку й силою стягнув із газону. Хлопець не постраждав, але однаково вирішив викликати поліцію — на його думку, охоронці обмежили його свободу пересування. Волоха запропонував охоронцям теж звернутися в поліцію, якщо в них є до нього претензії — але вони цього не зробили.

Хлопець написав заяву, але в поліцію його жодного разу не викликали. На запит «Ґрат» у поліції відповіли, що його заяву розглянули як звернення громадян — це означає, що справу вирішили не відкривати.

Охоронці стверджували, що, стягнувши хлопця з газону, вони діяли законно, оскільки в більшості харківських парків заборонено ходити газонами — про це пишуть на табличках і на вході до парків.

 

Замкнулися в туалеті — перелом хребта і вибиті зуби

Увечері того ж дня студенти Сергій Шигида й Діана Бріль гуляли садом Шевченка. Дівчині стало погано, її почало нудити. Щоби не стояти в черзі до жіночого туалету, вони разом зайшли до чоловічого.

«Я розумію, що вже все… Сергій швидко бере мене за руку й заводить до першої кабінки в чоловічому туалеті. Я блюю, Сергій тримає мені волосся, нічого особливого. Тут хтось почав смикати дверну ручку. Чоловік у чорній футболці з написом «Харків’янин» переліз із сусідньої кабінки, подивився на нас», — розповіла «Ґратам» Діана.

Студенти Сергій Шигида й Діана Бріль. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Коли смикнули дверну ручку, Сергій пояснив, що дівчині погано, і попросив трохи почекати. Але хтось вибив двері. Один з охоронців — як з’ясувалося пізніше, Геннадій Нікольський — почав знімати студентів на телефон. Чоловік у чорній футболці схопив Діану, витягнув із кабінки й на руках виніс на вулицю. А троє охоронців повалили Шигиду на підлогу й почали бити ногами.

«Спочатку мені прилетіло по голові та обличчі, по зубах. Потім — по спині, коли я намагався прикрити голову й обличчя. Пам’ятаю, як випльовував частини зубів у смітник у кабінці. Я спробував встати і вийти, але мене не випускали. Я чув, як на вулиці плакала Діана. А охоронці сміялися: «Малолітка боїться, що батьки дізнаються, як вона сексом у туалеті займалася», — сказав Шигида.

Коли хлопця випустили, він побачив, як до туалету зайшла прибиральниця. Вона вимила сліди блювотиння та крові, викинула сміття, у якому, як стверджує Сергій, були частини його зубів. Тим часом перехожі викликали поліцію.

«У мене істерика, сльози, нічого не бачу. А поліцейський ледь не кидається, кричить: «Припиніть плакати, підписуйте [заяву]!». Він диктує: «З моїх слів записано правильно», повторює це кілька разів. Я в результаті кілька разів це написала — і він знову кричить», — згадує Діана.

Сергій Шигида сказав, що підпише заяву лише після того, як її прочитає знайомий юрист, який незабаром приїхав. Поліцейські одразу почали поводитися ввічливіше.

За словами студентів, охоронці і прибиральниця сміялися над ними. Прибиральниця запропонувала поліцейським подивитися, чи є в туалеті сліди блювотиння та крові — після прибирання їх уже не було.

На місце приїхала швидка. Сергію запропонували поїхати до лікарні, але він відмовився. А вночі прокинувся від болю в спині та зубах — як пізніше встановила судово-медична експертиза, Сергій отримав перелом двох відростків хребців, ушкодження трьох зубів, синці та подряпини на голові та шиї. Сергій близько двох місяців носив компресійний корсет і майже не вставав із ліжка, займався діагностикою, лікуванням спини і відновленням зубів.

Поліція відкрила провадження за фактом завдання умисних легких тілесних ушкоджень частина 1 статті 125 КК . Після повторної судово-медичної експертизи справу перекваліфікували на ушкодження середньої тяжкості стаття 122 КК . Як сказали «Ґратам» у поліції, розслідування справи ще не закінчене.

Охоронець Геннадій Нікольський, який, за словами Сергія Шигиди, його бив, заявив, що теж постраждав у бійці й подав заяву в поліцію. У відомстві «Ґратам» розповіли, що розслідували нанесення йому легких тілесних ушкоджень частина 1 статті 125 КК , але згодом закрили справу через відсутність складу злочину.

Працівники охоронної компанії «Зубр» у саду Шевченка. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Інтереси Сергія та Діани представляє адвокат із громадської організації «Харківський антикорупційний центр» Володимир Рисенко. Він вважає, що розслідування рухається дуже повільно.

«Основна претензія — терміни розслідування. Досить довго проводилася експертиза, лише у квітні перекваліфікували на тілесні ушкодження середньої тяжкості. І тепер знову нічого не відбувається», — сказав «Ґратам» Рисенко.

Упродовж першого місяця після події слідчий тримав зв’язок із потерпілими. У них записали свідчення й обіцяли викликати на впізнання, яке досі не провели.

Про подію стало відомо того ж вечора з публікації старшої сестри Діани у фейсбуці. Вона спричинила бурхливе обговорення, і через кілька днів студенти організували в саду Шевченка акцію протесту, на яку зібралися орієнтовно сто осіб. Протестувальники вимагали покарання для охоронців, які, на їхню думку, побили Сергія та Діану, а заодно — скасування заборони на ходіння газонами.

Протестувальники в саду Шевченка, 6 серпня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

До протестувальників вийшов заступник директора «Антирейдер ГО «Ветеран» Олег Черкашин. Він заявив, що охоронці нікого не били, а що відбувалося в туалеті — невідомо, там немає камер відеоспостереження. На відеозаписі, зробленому зовні, видно, як невідомий чоловік у чорній футболці виносить Діану з туалету. Чому охорона його не затримала, Черкашин не відповів.

Відповідаючи на другу вимогу протестувальників, він пояснив, що ходити газонами не можна, бо це може пошкодити систему поливу. Після цього в знак протесту учасники акції сіли на газон — читали, грали на гітарі та в настільні ігри. Адміністрація парку у відповідь увімкнула полив трави.

 

Заліз у фонтан — забої та порваний одяг

Наприкінці грудня 2020 року Борис Фурсов приїхав до Харкова до батьків. Він гуляв у саду Шевченка, побачив бурульку на фонтані і вирішив її сфотографувати.

«Я навіть спочатку не зрозумів, що це фонтан — просто замерзла яма. Заліз до неї. Охоронці гукнули: «Вилазь». Я одразу ж виліз, вибачився. А вони почали дуже агресивно поводитися, вимагали документи, сказали піти з ними. Ну я відмовився. Вони покликали свого керівника, і він скомандував: «Крутіть його», — розповів «Ґратам» Фурсов.

За його словами, охоронці схопили його, привели в приміщення охорони й кинули на підлогу, через що порвали йому куртку. Один з охоронців нібито вдарив його.

Фурсов запропонував охороні викликати поліцію, але вони не погодилися.

«Я б заплатив штраф за хуліганство або що там має бути за законом за те, що я заліз у фонтан», — сказав Фурсов.

Він сам викликав поліцію, написав заяву й через кілька днів медики зафіксували в нього забої. У поліції відкрили провадження про умисні легкі тілесні ушкодження стаття 125 КК і викликали Фурсова на слідчий експеримент. Але це було останньою активністю поліції в його справі — з Фурсовим більше не зв’язувалися, сам він теж не цікавився ходом розслідування — повернувся до Ізраїлю, де постійно проживає. У поліції на запит «Ґрат» відповіли, що провадження закрили через відсутність складу правопорушення.

Протестувальники в саду Шевченка, 6 серпня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Після цього випадку студенти вийшли на другу акцію протесту в саду Шевченка. Вони тримали в руках плакати з написами «Новий мер, старі порядки» й «Терехов, бидло охороняє парки». Протестувальники вимагали, щоби секретар міськради Ігор Терехов, виконуючий обов’язки мера, розірвав договір з охоронною компанією «Антирейдер ГО «Ветеран».

«Під час акції підійшли охоронці разом із людьми в спортивній формі без розпізнавальних знаків. Вони скандували «Ганьба» й «Чому не українською?», заважали проводити акцію, ображали організаторів, ледь не дійшло до бійки», — розповів «Ґратам» адвокат Володимир Рисенко, який теж був присутній на акції.

Адвокат і представник громадської організації «Харківський антикорупційний центр» Володимир Рисенко. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Через кілька днів представники охоронної компанії «Антирейдер ГО «Ветеран» зібрали прес-конференцію, на якій прокоментували подію з Фурсовим та інші конфлікти відвідувачів парку з охороною. Заступник директора Олег Черкашин назвав їх провокаціями, у яких зацікавлені конкуренти, охочі виграти тендер на охорону парків.

Охоронці, за його словами, працюють ефективно.

«Багато хто кричить, що має діяти виключно закон. Це моя особиста суб’єктивна думка — є ще поняття моралі. Коли ми прийшли в сад, лихом саду були закладники. Мені доповіли ситуацію, поставили питання, що з цим робити. Як я мав вчинити: за мораллю чи за законом? Я вчинив за мораллю. Я дав команду: вони мають зжерти все, що намагаються там закласти», — сказав Черкашин.

«Сад Шевченка — це зона відпочинку, а не зона свавілля», — додав він.

 

Грали музику — вигнали з парку

Охоронну компанію «Антирейдер ГО «Ветеран» у 2016 році створив ветеран батальйону «Донбас» Олег Черкашин. У компанію він працевлаштовував здебільшого ветеранів АТО. У 2019 «Антирейдер ГО «Ветеран» виграв тендер, оголошений комунальним підприємством «Харківзеленбуд», на охорону місцевих парків — саду Шевченка, Саржиного Яру, скверу «Стрілка», парку Юр’єва й парку Квітки-Основ’яненка.

А в лютому цього року тендер на охорону цих парків виграла вже інша охоронна компанія — «Зубр». На торгах вона запропонувала меншу, ніж єдиний конкурент — «Антирейдер ГО «Ветеран» — вартість послуг.

Працівники охоронної компанії «Зубр» у приміщенні охорони в саду Шевченка. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Охоронна компанія «Зубр» була зареєстрована в липні минулого року в Києві. Її директор — колишній охоронець «Антирейдер ГО «Ветеран» Денис Телюх. Він також називає себе членом громадського формування з охорони громадського порядку й державного кордону «Безпечне місто», заснованого Черкашиним у 2018 році. Про діяльність цього формування з відкритих джерел нічого не відомо.

Спершу після зміни охоронної компанії відвідувачі парків не заявляли про конфлікти. Але в травні місцеві музиканти почали скаржитися на заборону грати музику в саду Шевченка. За їхніми словами, охоронці покликалися на усне розпорядження секретаря міськради Ігоря Терехова, яке він аргументував скаргами харків’ян на шум. Водночас відповідного рішення міськради не було й досі немає.

«Але це не означає, що ми їх якось ображаємо, — говорив Терехов. — Ми дамо їм місце, наприклад, на майдані біля оперного театру, де зможуть збиратися люди і слухати їхню музику».

Але музиканти і далі грати в саду Шевченка, а охоронці — проганяти їх.

«Грав на День вишиванки — прогнали. Грав на День перепоховання Шевченка біля пам’ятника Шевченку — теж прогнали, — розповів «Ґратам» бандурист Микола Гришко. — Люди зібралися, слухають. А охоронці кажуть: «Не можна». А яке розпорядження, де опубліковано? «Наказ Терехова, ми мусимо його виконувати».

Бандурист Микола Гришко. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Його слухачі кілька разів викликали поліцію через дії охоронців. Одні поліцейські питали, чи є в бандуриста дозвіл на гру в парку. Інші махали рукою:

«Грайте, дідусю, ніхто вас не чіпатиме».

Музиканти теж виходили на протест у саду Шевченка, вони вимагали дозволити їм грати в парках. Ще один музичний протест під будівлею міської ради провів трубач Костянтин Олійник. Коли він грав біля пам’ятника Шевченку, охоронці проганяли його слухачів.

 

Катався на дитячих гойдалках — сто присідань

На початку серпня сини Надії Лисенко, 12 і 13 років, зустрічали маму з роботи. Дорогою хлопчики зайшли до саду Шевченка, на дитячому майданчику зустріли знайомих і зупинилися з ними погратися. 12-річний хлопчик сів на гойдалку у формі машинки, а його знайомий почав його розгойдувати.

До них підійшов охоронець, сказав, що тут кататися можна. Діти встали і вибачилися. Але охоронець відвів всю компанію — братів Лисенків і трьох їхніх знайомих — до приміщення охорони. Там було ще четверо охоронців. Один із них, який представився керівником зміни, змусив дітей зробити сто присідань — як покарання. Говорив, що інакше не відпустить їх, і відмовлявся зателефонувати мамі братів. Діти злякалися, зробили сто присідань, після чого їх відпустили.

«Ці гойдалки для дітей до семи років. Коли мої діти були такого віку, я, на жаль, не катала їх. Я займалася іншими справами, тими, якими так хваляться ці охоронці — участю в АТО, — прокоментувала Надія Лисенко. — Можливо, це і вплинуло на те, що моя дитина, 12 років, сіла на цю машинку. Інша дитина почала його розгойдувати. Так, це неправильно, некрасиво, мали зрозуміти, що це не для них гойдалки».

Хлопчики зустріли маму й розповіли їй про те, що трапилося. Жінка пішла з’ясовувати обставини з охоронцями. Ті у відповідь сказали, що ні до чого дітей не примушували — нібито вони самі прийшли до приміщення охорони і «висловили бажання» зробити сто присідань.

Надія Лисенко. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Лисенко викликала поліцію. Прибувши, поліцейські сказали, що в діях охоронців немає складу злочину, а діти схильні обманювати. Тоді жінка написала про це у фейсбук.

«Впливати й розбиратися не маю можливості. Охорона не моя», — відповів на публікацію Лисенко заступник директора «Антирейдер ГО «Ветеран» Олег Черкашин.

Проте в коментарях він опублікував запис із камер відеоспостереження, на якому видно, як один хлопчик сідає на гойдалку, а інший розгойдує його. Гойдалка від цього не ламається.

«Чому ці недоумки вважають, що руйнувати дитячий майданчик — це нормально? Ще з часів, коли я охороняв сад Шевченка, я постійно говорив, сад — не зона, де вам дадуть трощити й ламати все, що заманеться. Так що сто присідань, якщо вони й були, цілком гуманна дія», — додав Черкашин.

Пізніше поліція відкрила провадження про умисне нанесення дітям легких тілесних ушкоджень. Поліція попросила в охорони записи з камер відеоспостереження, а дітей направила на судово-медичну експертизу.

«Ґратам» Лисенко сказала, що незадоволена кваліфікацією злочину. Вона вимагатиме, щоби подію розслідували як тортури, вчинені за попередньою змовою групою осіб частина 2 статті 127 КК .

«Психолог уже зафіксував психологічну травму в одного з моїх синів», — сказала Лисенко.

Місцеві депутати від «Європейської солідарності» організували чергову акцію протесту в саду Шевченка. Студенти прийшли з плакатами «Парк — не зона», «Охороняти — не значить махати кулаками», «Охорона — за ґрати». На акцію зібралися кілька десятків людей, вони вимагали, щоби поліція провела ефективне розслідування інциденту з дітьми Лисенко, а місцева влада — відмовилася від послуг охоронного агентства «Зубр». На думку протестувальників, «Зубр» і «Антирейдер ГО «Ветеран» — фактично одне й те ж охоронне агентство.

Депутат Харківської міськради від партії «Європейська солідарність» і колишній член партії «Національний корпус» Ігор Пушкарьов. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

«Насамперед ми хочемо почути вибачення перед матір’ю — від керівництва охоронної фірми, від тих, хто затримав дітей. Друге — керівництво цього агентства зобов’язане звільнити цих працівників, — сказав депутат міськради Ігор Пушкарьов. — Якщо охорона вже не вперше застосовує фізичну силу… Це система гопоти, вулиці, звичайної банди».

До протестувальників ніхто не вийшов. Охоронці зачинилися у своєму приміщенні і просиділи там до закінчення акції. Керівництво «Зубра» так і не прокоментувало подію ні публічно, ні відповідаючи на питання журналістів. «Ґрати» намагалися зв’язатися з компанією, але там, почувши питання, кинули слухавку й більше не відповідали на дзвінки.

Спікер міськради Юрій Сидоренко назвав поведінку охоронців неприпустимою. Він пообіцяв, що секретар міськради Ігор Терехов проведе зустріч із керівництвом охоронної компанії. Через тиждень Сидоренко не зміг відповісти «Ґратам», чи пройшла зустріч і який її результат.

 

Стрілянина на Олексіївці, бійка на ринку Барабашово, політичні акції

Ігор Пушкарьов, який організував останню акцію в саду Шевченка, отримав численні вогнепальні поранення під час конфлікту на Олексіївці — спальному районі Харкова, у лютому 2017 року. Тоді, за інформацією місцевих ЗМІ, сталося зіткнення прихильників лідера харківського осередку партії «Національний корпус» Олега Ширяєва і ветерана батальйону «Донбас» Олега Черкашина, який напередодні створив охоронну компанію «Антирейдер ГО «Ветеран».

Депутат Харківської міськради від партії «Європейська солідарність» і колишній член партії «Національний корпус» Ігор Пушкарьов. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Пушкарьов тоді був членом «Нацкорпусу». Проте в коментарі «Ґратам» він заперечував свою участь у зіткненні — на місце події він нібито приїхав дізнатися, що відбувається.

«Слідство триває, уся зброя й боєприпаси були вилучені, проводять балістичні експертизи», — коротко прокоментував Пушкарьов. Він каже, що досі не знає, через що стався конфлікт.

Його причину в поліції називали побутовою й не дали журналістам повної інформації. У соцмережах писали про особистий конфлікт між Ширяєвим і Черкашиним.

Охоронці «Антирейдер ГО «Ветеран», зокрема й сам Черкашин і Денис Телюх, який пізніше створив власну охоронну компанію «Зубр», фігурують у справі про масові заворушення на ринку Барабашово в лютому 2020 року. Тоді місцеві підприємці протестували через демонтаж рекламної арки співробітниками комунальних служб. Демонтаж ініціював мер Геннадій Кернес, який планував побудувати дорогу через ринок, комунальників охороняли представники «Антирейдер ГО «Ветеран». Між підприємцями та охоронцями сталася сутичка, у результаті чого постраждали близько п’яти учасників конфлікту й один поліцейський.

Працівники охоронної компанії «Зубр» у приміщенні охорони в саду Шевченка. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Понад 50 охоронців отримали підозри в масових заворушеннях частина 1 статті 294 КК . У суді щодо обрання запобіжного заходу вони говорили, що виконували свої посадові обов’язки. Ця справа ще розслідується й не передана до суду.

Крім того, охоронці брали участь у політичних акціях, в інтерв’ю «Харківській правозахисній групі» стверджував колишній співробітник «Антирейдер ГО «Ветеран» Ярослав Яковлєв.

«Перший виїзд був до Орджонікідзевського райсуду, там судили людину за те, що вона зливала інфу Росії (ймовірно, мова йде про Мехті Логунова, засудженому до 12 років ув’язнення за держзраду — Ґ), ми скандували, щоби суд не розвалив справу й покарав підсудного, — сказав «Ґратам» Яковлєв. — А другий виїзд був до Фрунзенського райсуду, там був суд над терористами, які підірвали бомбу на Палаці спорту, ми були проти їхнього обміну. Усі команди — куди їхати й що скандувати — були від Черкашина».

Олег Черкашин не захотів коментувати «Ґратам» інформацію про участь працівників його охоронної компанії в конфліктах і політичних акціях.

«З чого ви взяли, що я можу щось коментувати?» — сказав він і кинув слухавку.

 

80 відсотків українців вважають, що в суді виграє багатший або більш впливовий
80

відсотків українців вважають, що в суді виграє багатший або більш впливовий

Монолог голови Ради суддів Богдана Моніча «В Україні сформувалася традиція — в усіх проблемах звинувачують суди»

«В Україні сформувалася традиція — в усіх проблемах звинувачують суди»

Монолог голови Ради суддів Богдана Моніча

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів