«Він кивнув — і почалася стрілянина». Селищного голову і депутата Харківської облради судять за вбивство голови ромської громади

Петро Каспіцький у Вільшанах, 16.05.2017. Фото: Павло Пахоменко, MediaPor
Петро Каспіцький у Вільшанах, 16.05.2017. Фото: Павло Пахоменко, MediaPor

Навесні 2017 року у Вільшанах Харківської області сталася масова бійка. З одного боку участь брав селищний голова Андрій Литвинов, його батько — колишній селищний голова та депутат облради Олексій Литвинов, друг їхньої сім’ї і місцевий бізнесмен Євген Криворучко, і ще близько 20 людей у масках. З іншого боку — ромська громада Вільшан — сім’я Каспіцьких і їхні родичі. У людей Литвинових бачили вогнепальну зброю, у ромів — тільки гайкові ключі та шиномонтажне монтування. Щоб озброїтися, вони попросили лопату в місцевого двірника, але той відмовив.

Олексій Литвинов говорив із головою ромської громади Миколою Каспіцьким. Потім, за словами ромів, кивнув людям у масках — тут же почалася бійка і стрілянина. Микола Каспіцький отримав вогнепальне поранення в груди й пізніше помер у лікарні. В інших ромів продовжували стріляти гумовими кулями. «Ґрати» розповідають, кого і як, через три роки, судять за масові заворушення у Вільшанах і вбивство голови місцевої ромської громади.

 

«Напився і хотів розваг»

Вільшани — селище міського типу за 30 кілометрів від Харкова. Тут живе близько восьми тисяч людей.

Три роки тому, ввечері 14 травня, 17-річний Руслан Каспіцький гуляв із друзями в центрі селища. Повз них проїжджав 30-річний селищний голова Андрій Литвинов разом зі своїм кумом.

«Він напився і хотів розваг, — розповідав Руслан Каспіцький цього року, 24 липня, під час засідання в Харківському районному суді Харківської області. — Під’їхав, відкрив вікно і каже: «О, цигани!». Дивиться на мене тупо і каже: «Цигани такі-сякі». Я розвертаюся і питаю: «Чому ви так говорите?». Він глушить машину, виходить, бере мене за обличчя і каже: «Я тебе зараз задушу». Я питаю: «Яка причина?». Він: «Я вас просто ненавиджу і буду вбивати». Взяв мене за шию і вдарив своєю головою в ніс».

За словами Руслана, у відповідь він вдарив Андрія долонею по обличчю, після чого той опустив руки і сказав: «Вдар ще — і вам війна». Після цього Руслан пішов додому. Якийсь час сільський голова разом із кумом йшли слідом, поки хлопець не відірвався від них. Незабаром Руслана підібрав друг, відвіз додому й розповів про конфлікт його батькам — Миколі Каспіцькому та Людмилі Череповській.

Батько зателефонував дільничному. Той сказав: «Приїжджайте вранці, розберемося»

 

«Що ти зробив для Вільшан?»

Руслан Каспіцький свідчить у Харківському районному суді Харківської області, 24.07.2020. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Вранці 15 травня батько приїхав до дільничного, щоб подати заяву, — розповідав суду Руслан. Він у цей час спав удома. Дільничний запропонував його батькові не писати заяву, а зателефонувати селищному голові і з’ясувати, що сталося.

«Батько йому телефонує й каже: «Андрію Олексійовичу, скажіть, що за конфлікт у вас трапився з моїм сином». Він: «А, це твій син! Я його зловлю — ноги відстрелю». Батько каже: «Синку, ти, якщо хочеш, зі мною поговори. Він малий. Якщо щось трапилося, поясни, я йому вдома по вухах настукаю». Він: «Ні, давай зустрінемося і вирішимо», — говорив Руслан.

«Чому не писали заяву?» — питав його захисник Литвинових Зіновій Галаван, адвокат і колишній начальник Слідчого управління главку поліції в Харківській області.

«Я думав, розберемося по-нормальному. Ну, знаєте, як буває? Його батько візьме за вухо його, мій — мене», — відповідав Руслан.

«Ну, він голова сільради… Його за вухо не беруть», — зауважив на це Галаван.

За словами Руслана, вранці 16 травня його батько поїхав до селищної ради поговорити з Андрієм Литвиновим. Біля будівлі стояли Андрій і його батько Олексій, колишній селищний голова та чинний обласний депутат. Із ними був друг сім’ї і місцевий бізнесмен Євген Криворучко, а також кілька немісцевих чоловіків.

Андрій і Олексій Литвинови в Харківському районному суді Харківської області, 24.07.2020. Фото: Анна Соколова, Ґрати

«Батько підходить і каже Олексію: «Я хочу поговорити з твоїм сином». Він: «А що ти зробив для Вільшан?». Батько каже: «А що я мав? Що ти зробив для Вільшан?». Він: «Я побудував дорогу, лікарню, будинок культури…». Батько каже: «Добре, але до чого тут мій син?». Він не став нічого говорити, схопив батька за петельки і почав смикати. Батько прибрав його руки. І Литвинов каже: «Викликай свою циганву, а то я приїду і буду вас із хат витягати, виселяти», — розповідав Руслан у суді.

Після цього батько зателефонував своїм родичам, які живуть у сусідньому селищі Пересічне і селі Дворічний Кут, і попросив їх приїхати до Вільшан. Серед родичів був його брат Олександр Каспіцький.

«Дядя Саша все життя прожив у Вільшанах. Якщо Литвинов кличе батька — значить, він і дядька Сашка кличе, розумієте?» — пояснював Руслан.

 

«Рятуй Колю»

Адвокати Литвинових Зіновій Галаван і Людмила Бочарова в Харківському районному суді Харківської області, 24.07.2020. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Друга захисниця Литвинових Людмила Бочарова дивувалася тому, що роми всерйоз сприйняли слова про їхнє виселення з Вільшан: «Ви живете в своїх будинках. Як вас можуть виселити?».

«Вони — можуть», — коротко відповів Руслан, маючи на увазі Литвинових.

«А в поліцію не телефонували?» — питала Бочарова.

«Не подумали», — відповідав Руслан.

За його словами, протягом години родичі зібралися на площі біля селищної ради, з собою взяли автомобільні ремонтні інструменти, щоб захищатися в разі нападу. За словами Руслана, з боку Литвинових було близько 25 людей. Він не бачив зброї в руках Литвинових, але впевнений, що Євген Криворучко і ще кілька немісцевих чоловіків були озброєні.

Батько і його брат Олександр вели переговори з Олексієм Литвиновим, інші родичі стояли осторонь, — розповідав Руслан.

«Дядя Саша підійшов до Олексія, поставив йому питання: «Що таке, чого ти будеш нас виселяти?». Він почав матом: «Ви такі-сякі», взяв дядька Сашка за петельки. Потім він став посміхатися і кивнув у бік, вправо. Він повернувся до джипу, і після його кивка звідти почали вилітати люди. Люди в масках і в камуфляжі почали нас бити, стріляти. За мною погнався невідомий, вдарив мене телескопічною палицею, — свідчив Руслан. — Було багато дрібних пострілів і один гучний. Буквально через дві хвилини, коли ми вже бігли до своєї машини, мама закричала: «Колю вбили!». Ми розвернулися — лежить батько».

Людмила Каспіцька у Вільшанах, 16.05.2017. Фото: Павло Пахоменко, MediaPort

Руслан підбіг до нього — той був без свідомості. Його мати закричала Олексію Литвинову: «Рятуй Колю!». Литвинов сів у машину, підігнав її до лежачого на землі. Пораненого погрузив у машину, і Литвинов повіз його в лікарню. За словами Руслана, коли машина від’їхала, невідомі продовжили стріляти в ромів.

«Литвинови були організаторами, тому що він (Олексій Литвинов — Ґ) викликав батька, сказав, що, якщо він не приїде з циганами, то буде витягувати нас із будинків», — стверджував Руслан.

«Чому вбили саме його (Миколу Каспіцького — Ґ)? У нього був якийсь особливий статус у вашій громаді?» — питав його адвокат потерпілих Станіслав Мироненко.

«Так, він був лідером, головою, — відповідав Руслан. — Він вів переговори. Я — його син, він вів їх за мене»

 

«Тривале побутове непорозуміння»

Крім Миколи Каспіцького, до лікарні доставили ще трьох ромів. Про подію медики заявили в поліцію. А в пресслужбі поліції повідомили, що конфлікт у Вільшанах стався «на ґрунті тривалого побутового непорозуміння».

Голова ромської громадської організації «Чачімо» Микола Бурлуцький не повірив у версію поліції. Він виїхав до Вільшан і покликав із собою Вадима Матюшенка, голову громадської організації «Харківська національно-культурна спільнота «Ромен».

Коли приїхали громадські активісти й журналісти, біля селищної ради не було нікого з учасників конфлікту. Селищного голови Андрія Литвинова не було й на робочому місці. В його кабінеті закрився батько — Олексій Литвинов. Він відкрив двері журналістам і, коментуючи подію, сказав: «Набридли циганські розбої, їхні знущання над місцевим населенням».

Депутат заявив, що він не брав участі в бійці, а тільки розмовляв. Проте, на його обличчі було видно садно. Тоді ж він сказав журналістам, що конфлікти з ромами відбуваються часто: «Б’ють молодь, грабують бабусь. Звичайно, я на боці народу — своїх, вільшанських жителів». Однак місцеві жителі, з якими того дня говорили журналісти, не підтвердили його слів про постійні конфлікти з ромами. Вони, навпаки, не виділяють ромів серед односельчан.

Родичів Миколи Каспіцького теж не було на місці події — вони пішли в місцеву лікарню, де пораненого намагалися врятувати медики. Родичі спробували потрапити всередину, але поліцейські не пустили. Коли стало відомо, що Микола помер, його дружина Людмила впала на землю, родичі підняли крик, а ще один син загиблого — Петро, ​​почав розганяти журналістів.

Уже після смерті поліція відкрила два провадження: за фактом хуліганства із застосуванням зброї (частина 4 статті 296 Кримінального кодексу України) і умисного вбивства (частина 2 статті 115 КК). У Дергачівський відділ поліції доставили 21 людину, серед них був Олексій Литвинов.

Родичі загиблого не хотіли їхати в поліцію — побоювалися за своє життя, розповів «Ґратам» Вадим Матюшенко із товариства «Ромен». Тому він зголосився супроводжувати ромів. Поки правоохоронці опитували учасників конфлікту, громадський активіст залишався в райвідділі. Він стверджує, що при ньому керівник Дергачівської районної прокуратури Володимир Пісоцький приїхав до відділу і вивів звідти Олексія Литвинова, працівники поліції цьому не перешкоджали.

«Я запитав, куди його ведуть. Працівник поліції сказав, що в СІЗО. Але виявилося, що його відвезли додому. Він переодягнувся, знищив докази — свій одяг, де могла бути кров і порох від пострілу. А вже наступного дня його затримали», — зазначив Матюшенко.

 

«Проїжджав повз»

Родичі Миколи Каспіцького з його портретом, 07.06.2017. Фото: MediaPort

Наступного дня, 17 травня, громадські активісти організували пресконференцію сім’ї Каспіцьких. Роми виклали свою версію конфлікту і заявили, що в ньому брали участь незнайомі люди в масках зі зброєю, яких, на їхню думку, найняли Литвинови. Вони також заявили, що не відчувають себе в безпеці і побоюються виселення з Вільшан.

Цього ж дня правоохоронці затримали трьох чоловіків, у прокуратурі їх назвали активними учасниками конфлікту. Їм оголосили підозру в хуліганстві (частина 4 статті 296 КК). Один із затриманих — Олексій Литвинов. Другий — товариш сім’ї Литвинових і місцевий бізнесмен Євген Криворучко.

«У Вільшанах його всі знають і називають Женька Бритий. У нього СТО, магазини, ще щось. Він як права рука Литвинових. Він стояв поруч, у нього була зброя, він стріляв. Усе це бачили, він не приховував свого обличчя», — розповів «Ґратам» Вадим Матюшенко.

Третього чоловіка затримали помилково — він не брав участі в конфлікті, й пізніше з нього зняли підозру. Але тоді Дергачівський районний суд призначив йому і Криворучку нічний домашній арешт із застосуванням електронного браслета.

19 травня Дергачівський районний суд обирав запобіжний захід Олексію Литвинову. До суду його доставили на швидкій — напередодні він ліг у лікарню зі скаргами на болі в серці. Підтримати Литвинова прийшли близько 20 його друзів і колег. Питання, які суддя Наталія Кононихіна ставила Литвинову, були схожі на підказки. Коли підозрюваний сказав, що здоровий, суддя заперечила: «Як ви можете бути здорові, якщо перебуваєте на стаціонарному лікуванні?».

Прокурор просив заарештувати Литвинова, оскільки, на його думку, підозрюваний може впливати на потерпілих і свідків, а також знищити докази. «Нехтуючи правами суспільного життя і демонструючи неповагу до осіб, які, на його думку, перебувають нижче за матеріальним становищем, діючи з хуліганських спонукань, із винятковим цинізмом», ображав і принижував ромів», — говорив про підозрюваного прокурор. За версією обвинувачення, Литвинов, усвідомлюючи, що в інших підозрюваних і «невстановлених осіб» є зброя, підбурював їх «на вчинення протиправних дій щодо осіб ромської національності».

Олексій Литвинов у Харківському районному суді Харківської області, 24.07.2020. Фото: Анна Соколова, Ґрати

У суді Литвинов заперечував свою участь у конфлікті й погрози виселити ромів. Він сказав, що не планував зустрічатися з Каспіцькими, а проїжджав повз, повертаючись із пошти. Коли почув постріл, кинувся до пораненого Миколи й відвіз його в лікарню. Як з’ясувалося в діалозі з прокурором, Литвинов віз його в багажнику. «Я отримав льон на «Новій пошті», і якраз поклали його на льон. У багажник», — пояснював суду Литвинов.

Адвокати Литвинова просили відпустити його під особисте зобов’язання й долучити до справи листи місцевих жителів, чиновників і депутатів, які позитивно характеризують його. В одному з листів йшлося про пропозицію «на законодавчому рівні виселити ромів, які не зареєстровані на території селища», яке висловлював Литвинов.

Суддя відправила його під нічний домашній арешт із використанням електронного браслета. Але в червні Харківський апеляційний суд заарештував Олексія Литвинова на місяць, потім варту продовжили ще на два.Олексій Литвинов — депутат Харківської облради від політичної партії «Відродження» з 2015 року. Після події в Вільшанах його однопартійці не стали ініціювати виключення депутата з фракції або вимагати складання його повноважень. «Це питання — передчасне», — прокоментував голова облради Сергій Чернов.

 

«Вивели зі справи»

Ще 2017 року громадські активісти знайшли сім’ї Каспіцьких захисника — адвоката Станіслава Мироненка. Він домігся відкриття провадження за фактом порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної приналежності (стаття 161 КК).

«Ми зобов’язали харківську прокуратуру відкрити провадження за 161-ю статтею. Його відкрили, але відправили на розслідування в Полтаву й там закрили, — розповів «Ґратам» Станіслав Мироненко. — Ми через суд скасували постанову про закриття цієї кримінальної справи. Тепер вона на стадії розслідування».

Розслідування вели в Дергачах, Полтаві та Києві. Злочин перекваліфікували з хуліганства на масові заворушення, що призвели до тяжких наслідків (частина 2 статті 294 КК) і умисне вбивство з метою приховати інший кримінальний злочин (пункт 9 частини 2 статті 115 КК). Підозру оголосили обом Литвиновим і Євгену Криворучку. Всім трьом загрожує до 15 років позбавлення волі. Але зараз судять тільки Литвинових.

«Щодо обох Литвинових обвинувальний акт направили до суду. Справу Криворучка залишили на дорозслідування, а потім закрили, — зазначив Мироненко. — Ми двічі скасовували закриття цього провадження, але його і на третій раз закрили. Більше того, суд першої інстанції підтримав закриття. І зараз справа перебуває на слуханні в Полтавському апеляційному суді».

«Стосовно Криворучка була проведена експертиза, яка говорить, що на його куртці є порох від пострілу, — прокоментував «Ґратам» Вадим Матюшенко з товариства «Ромен». — Його просто вивели зі справи».

Матюшенко також незадоволений тим, що до відповідальності не притягнули працівників селищної ради, які, за його інформацією, збирали гільзи на місці злочину до прибуття поліції. Правоохоронці опитали їх, але підозри не висунули.

«Крім того, близько 20 учасників конфлікту — люди в масках і спецформі, досі не встановлені. Ми дізналися, що це були найманці, група бійців, яка за певну плату бере участь у таких заходах. Вони займаються в одному спортивному клубі з працівниками прокуратури, у них є зв’язок. Але ніхто їх не знайшов», — заявив Матюшенко.

Він обурений і тому, що не було розслідувано напад на його колегу із товариства «Ромен», юриста Андрія Муху, який був ще одним адвокатом потерпілих. За словами Мухи, в травні 2018 року прокурор Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Ільгар Гасанов і троє невідомих приїхали в офіс адвоката й почали бити його зі словами «досить захищати цих циган».

«Причиною нападу була виключно моя професійна діяльність. Мені про це прямо сказали», — коментував юрист. У прокуратурі причетність до нападу заперечували.

 

«Я не вірю в навантаження на суд»

Родичі Миколи Каспіцького пікетують обласну прокуратуру, 07.06.2017. Фото: MediaPort

Влітку 2018 року матеріали справи за обвинуваченням Литвинових направили до Дергачівського районного суду Харківської області, але там не змогли «утворити склад суду». Тому процес розпочався восени в Харківському районному суді Харківської області. У справі 12 потерпілих — це родичі загиблого Миколи Каспіцького, десятеро з них отримали тілесні ушкодження під час бійки.

Батько й син Литвинови звинувачуються в масових заворушеннях, які спричинили тяжкі наслідки. Крім того, Олексія Литвинова звинувачують в умисному вбивстві з метою приховати інший злочин.

«За логікою сторони обвинувачення, Микола Каспіцький був убитий через те, що він володів інформацією, хто найманці, хто лідер, і був в епіцентрі подій. І щоб він не заговорив на розслідуванні — як свідок чи потерпілий, його потрібно було ліквідувати в день події, що і сталося. Весь хід розслідування і всі факти вказують на те, що постріл нарізною вогнепальною зброєю був усього один, і він припав саме на Миколу, який був лідером ромської громади на цій території», — пояснив «Ґратам» Станіслав Мироненко.

Він не згоден із кваліфікацією злочину.

«Ми вважаємо, що вбивство сталося з інших мотивів — саме через расову нетерпимість. Микола був лідером і, відповідно, його ненавиділи найбільше. Неприязнь і нетерпимість були спрямовані й на тих, хто не отримав тілесних ушкоджень. У такому випадку потерпілих було б більше — вся ромська громада Вільшан», — зазначив Мироненко.

Перше засідання після направлення обвинувального акту до суду відбулося в жовтні 2018 року. Наступного року суд почав слухати постраждалих. Після перерви, в червні цього року, слухання продовжилися. Офіційна причина повільності процесу — навантаження на суд.

«Я не вірю в навантаження на суд, я вірю в неповагу до ромської національності», — прокоментував Вадим Матюшенко із товариства «Ромен».

 

«Це були їхні люди»

Григорій Каспіцький свідчить у Харківському районному суді Харківської області, 24.07.2020 Фото: Анна Соколова, Ґрати

24 липня цього року суд встиг заслухати не тільки сина загиблого Миколи Каспіцького Руслана, але і його двоюрідного брата Григорія. Андрій Литвинов не висловлювався в суді й не ставив постраждалим питання. При цьому на початку засідання він заявив суду, що проти присутності журналістки «Ґрат», тому що «скоро вибори», і попросив її залишити залу засідань. Суд його не послухав.

Свідчення Григорія були ідентичні тому, що говорив Руслан. «Він кивнув — і почалася стрілянина», — маючи на увазі Олексія Литвинова, говорив Григорій.

Разом із батьками Григорій живе в сусідньому селищі Пересічне. 16 травня 2017 року він поїхав у Вільшани разом зі своїм батьком Олександром. А Олександра покликав його брат Микола.

«Вас особисто ніхто не кликав…» — коментувала слова Григорія адвокатка Литвинових Людмила Бочарова.

У результаті бійки Григорій отримав поранення в області паху, ліктя та грудної клітини. Медики витягли з нього три гумові кулі, лікування тривало два тижні. Тому, як і інші постраждалі, Григорій подав до суду цивільний позов із вимогою відшкодувати йому збитки.

«У чому матеріальна та моральна шкода саме з боку Литвинових?» — питала адвокатка Бочарова.

«Це були їхні люди, — відповідав Григорій. — Звідки вони там опинилися? Я вважаю, що я потрапив до лікарні, постріли — це все через них. Я постраждав, мій брат, батько…».

«Чому через них?» — питала Бочарова.

«Коли ми туди приїхали, ніхто не думав, що буде така стрілянина. Начебто їхали мирно розмовляти. А після цього кивка все почалося», — стверджував Руслан.

Іван Каспіцький (ліворуч) у Харківському районному суді Харківської області, 24.07.2020. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Свідчення Івана — ще одного сина загиблого Миколи Каспіцького, суд не встиг заслухати, оскільки закінчився робочий час. Наступне засідання призначили на 24 вересня. Коли суд заслухає інших постраждалих і ще 30 свідків, свої свідчення дадуть обвинувачені Олексій і Андрій Литвинови. З огляду на те, що ні вони, ні їхні адвокати не коментують справу, а журналістка «Ґрат» зверталася до них неодноразово, залишається тільки чекати їхнього виступу.