«Ніхто їх не шукатиме, не треба себе дурити». Що буде зі справами учасників новорічного обміну ув’язненими

Колишній працівник «Беркуту» Сергій Зінченко під час засідання Святошинського районного суду про розстріли на вулиці Інститутській у Києві 20 лютого 2014 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Колишній працівник «Беркуту» Сергій Зінченко під час засідання Святошинського районного суду про розстріли на вулиці Інститутській у Києві 20 лютого 2014 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Перед Новим роком Україна звільнила для обміну полоненими з «ДНР» і «ЛНР» 129 осіб. На волі опинилися, серед інших, ті, в кого не завершилися судові процеси. «Ґрати» з’ясовували, на яких юридичних підставах суди відпускали учасників обміну, які правові колізії це породило і що тепер буде зі справами тих, хто не отримав вирок.

 

Гордий суд присяжних

«Суд констатує, що в це судове засідання не з’явилися п’ять обвинувачених», – каже суддя Святошинського районного суду Києва Сергій Дячук.

Такими словами він відкриває чергове засідання у справі колишніх бійців «Беркуту» Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Сергія Тамтури, Олександра Маринченка й Олега Янишевського. Їх звинувачують у розстрілах учасників Євромайдану 20 лютого 2014 року, під час яких загинули 48 протестувальників і 80 були поранені. Самі обвинувачені не визнають провину і причетність до вбивств і називають справу сфабрикованою.

Суд над ними тривав із 2016 року й наближався до завершення. Але раптово за кілька днів до Нового року всі п’ятеро обвинувачених були звільнені і взяли участь в обміні полоненими між Україною і «ДНР» і «ЛНР». 29 грудня Київ відправив їх і ще 124 людини «республікам», які натомість звільнили й передали 76 полонених. Володимир Зеленський назвав передачу «беркутівців» «необхідною умовою», без якої обмін би не відбувся.

Ціна обміну. Як влада вирішила пожертвувати справою Майдану заради порятунку полонених

Рішення про звільнення п’ятьох ексбійців «Беркуту» ухвалив Київський апеляційний суд. Напередодні їхні адвокати направили туди клопотання про зміну запобіжного заходу на особисте зобов’язання з’являтися до суду. На засіданні представники прокуратури на чолі з Олексієм Донським виступили за те, щоб залишити підсудних під вартою. Тоді генпрокурор Руслан Рябошапка замінив їх на інших прокурорів, які підтримали клопотання захисту і прямо заявили, що «беркутівців» треба звільнити для участі в обміні.

28 грудня, після їхнього звільнення, на сайті Генпрокуратури з’явилося повідомлення під заголовком «Судовий розгляд у справі про розстріли на Майдані буде продовжено». У ньому йшлося про те, що, якщо «беркутівці» більше не з’являться на засідання, суд оголосить їй у розшук і розглядатиме справу заочно.

14 січня, на перший суд після обміну з’явилася трійка прокурорів, що підтримала звільнення підсудних. Засідання розпочалося з того, що адвокат постраждалих Євгенія Закревська подала клопотання про їхній відвід.

Адвокатка Євгенія Закревська на засіданні Святошинського суду у справі про розстріл протестувальників, 14 січня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Процесуальна поведінка цих прокурорів зумовлена вказівками, отриманими від сторонніх осіб. Вони не ухвалюють самостійних процесуальних рішень на підставі матеріалів справи і закону та реалізують рішення, ухвалені сторонніми особами і, відповідно, не відчувають свою відповідальність за те, що роблять», – обґрунтувала Закревська свою вимогу.

Самі прокурори й адвокати «беркутівців» заявили, що не бачать підстав для відводу. Але суд присяжних на чолі із суддею Дячуком вирішив клопотання потерпілих задовольнити. У своїй ухвалі він вказав, що прокурори виявили упередженість, коли підтримали звільнення підсудних для участі в обміні за вказівкою генпрокурора Рябошапки.

Окремо суддя Дячук розкритикував генпрокуратуру за розміщене на їхньому сайті повідомлення про те, що суд оголосить «беркутівців» у розшук. Головуючий заявив, що генпрокурор не вирішує, як діяти суду присяжних, і колегія сприймає це як тиск.

«З огляду на зміст цієї заяви, у пересічного громадянина може скластися враження, що суд є структурним підрозділом генпрокуратури», – обурився суддя Дячук.

Наступне засідання у справі колегія призначила на 17 березня. За ці два місяці прокуратура повинна призначити нових представників обвинувачення.

«Ми даємо можливість обвинуваченим, які перебувають, так би мовити, в нетипових умовах на непідконтрольною території, прибути на судове засідання. Часу, щоб визначитися з цим питанням, достатньо», – сказав суддя.

Колишні бійці «Беркуту» Павло Аброськін (ліворуч), Олександр Маринченко (в центрі) і Олег Янішевський (праворуч) під час засідання Святошинського районного суду про розстріли на вулиці Інститутській у Києві 20 лютого 2014 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Виходячи з досвіду минулого обміну в вересні 2019 року, коли жоден зі звільнених під особисте зобов’язання не з’явився на судовий процес, обвинувачені, звільнені перед Новим роком, навряд чи ризикнуть повернутися до Києва. Що буде з судом, якщо цього не відбудеться, – невідомо.

 

Правосуддя в заочному режимі

Формально «беркутівці» були звільнені під особисте зобов’язання з’являтися до суду. Але їхні захисники не дають чіткої відповіді на питання, чи приїдуть їхні клієнти на наступне засідання. Вони стверджують, що після обміну ще не зв’язувалися з підзахисними і не знають про їхні плани.

Адвокати, що представляють загиблих учасників «Євромайдану», переконані, що добровільно обвинувачені до суду ні за що не з’являться. На їхню думку, подальший розгляд справи потрібно проводити в заочному режимі – тобто без підсудних. Але, за словами адвокатки Євгенії Закревської, чинне законодавство цього не передбачає, і Верховна Рада повинна внести правки до Кримінально-процесуального кодексу.

«У нас у справах Майдану є щонайменше дві справи, які припинені. Також на стадії судового розгляду втекли обвинувачені. І також потерпілі намагалися (домогтися – Ґ), щоб було продовжено розгляд за заочною процедурою. Цього не сталося, справи припинені. У разі, якщо не буде змінене законодавство, ймовірність того, що ми отримаємо вирок, який вистоїть, дуже маленька», – сказала адвокатка.

Сучасний Кримінально-процесуальний кодекс передбачає можливість заочних судів тільки в разі, якщо підозрювані оголошені в міжнародний розшук. За словами адвокатів потерпілих, малоймовірно, що цю норму застосують до «беркутівців», оскільки Інтерпол не раз відмовлявся включати в свою базу фігурантів справ Майдану і розцінював їхнє переслідування як політичне.

Раніше кодекс дозволяв заочно судити осіб, які переховуються на окупованій території і в Росії. Так, наприклад, судили експрезидента Віктора Януковича. Однак Верховна Рада запровадила цю норму на час, і вона вже втратила силу. Крім того, законодавство не передбачає перехід у заочний режим справ, які до цього суд слухав очно.

Закревська й інші адвокати сподіваються, що протягом двох місяців депутати внесуть до Кримінально-процесуального кодексу необхідні поправки. Однак поки парламент не заявляв про такі наміри.

Після обміну ув’язненими, в підвішеному стані залишилися не тільки справа про розстріли на Майдані, а й десятки інших. 20 грудня 2019 року генпрокурор Руслан Рябошапка розіслав у всі обласні прокуратури лист із вимогою забезпечити звільнення учасників обміну, справи яких продовжують розглядати суди. Він розпорядився подати клопотання про зміну їм запобіжного заходу на особисте зобов’язання. Прокурори виконали доручення, і прямо просили суди звільнити обвинувачених у зв’язку з домовленістю між Україною й Росією про обмін полоненими.

Серед тих, хто опинився на волі таким чином, був, наприклад, фермер із Донецької області Микола Бутрименко. У червні 2014 року на території його ферми в селі Латишево бойовики «ДНР» розстріляли групу українських спецназівців, що зупинилися там на нічліг. Слідство вважає, що це Бутрименко здав сепаратистам бійців Збройних сил України, і закидає йому статтю «теракт». Фермер наполягає, що не винен і сам постраждав від нападу бойовиків.

Микола Бутрименко. Фото: «Комсомольская правда. Чита»Адвокат Георгій Козуб, який захищає Бутрименка, в бесіді з «Ґратами» висловив сумнів у тому, що його клієнт приїде на територію, підконтрольну Україні, для подальшої участі в суді.

«Боїться, звичайно. Не хотілося б йому назад повертатися. З одного боку, хочеться, щоб тривав розгляд справи, але повертатися боїться. Думає, що йому робити. Ну нехай думає. Таких людей багато. Може, з’явиться якесь рішення, що дозволяє за допомогою відеоконференції такі справи розглядати», – сказав захисник.

Сім’ї українських спецназівців, які загинули на фермі Бутрименка, впевнені, що він винен у смерті їхніх близьких. Представниця потерпілих, адвокатка Олена Яркіна прогнозує, що, якщо підсудний не з’являтиметься на засідання, його оголосять у розшук. Але вона розраховує, що вихід із ситуації знайдеться і справу продовжать розглядати. Як і адвокати потерпілих у справі «беркутівців», Яркіна сподівається, що Верховна Рада прийме для цього необхідні зміни в Кримінально-процесуальний кодекс.

«Потрібно додати одну статтю. Що, якщо людина була відпущена з-під варти під особисте зобов’язання і не з’являється до суду, але є відомості, що людина була обміняна, потрібно переводити засідання в заочний режим. Щоб не було цих розшуків. Не потрібно себе дурити, що ми його шукатимемо. Ніхто його не шукатиме», – говорить Яркіна. 

 

«Чисті» учасники обміну

Не всі учасники обміну, звільнені Україною, залишаються під слідством. Їхнє становище залежить від того, на якій стадії була їхня кримінальна справа, і як юридично оформлювалося звільнення. У кращому становищі опинилися ті, в кого на момент обміну вступили в силу вироки суду. За словами їхніх адвокатів, вони були помилувані указом президента Володимира Зеленського. Тепер у слідства до них немає ніяких претензій.

Ще одним способом юридичного оформлення обміну було укладення угоди між підсудними і прокурорами. За умовою угоди обвинувачені визнавали вину у злочинах, які їм закидають, і отримували терміни, рівні тим, що вони вже встигли відбути під вартою.

За такою схемою, зокрема, були «очищені» жителі Дніпропетровської області Дарина Мастікашева і Олександр Коротай. Їх затримали в серпні 2017 року за підозрою в державній зраді. За версією Служби безпеки України, пара завербувала трьох ветеранів АТО для відправки до Росії, де на них хотіли покласти відповідальність за диверсії і теракти.

Дарина Мастікашева після звільнення. Фото: телеграм-канал Realdoc

Після затримання Дарина Мастікашева спершу дала свідчення, але потім відмовилась і заявила, що обмовила себе під тортурами. У січні 2019 року справу почав розглядати Красногвардійський райсуд Дніпра. За кілька днів до обміну Мастікашева й Коротай уклали угоду з прокурором і знову визнали провину. 27 грудня суд затвердив угоду й визнав їх винними в державній зраді. Хоч ця стаття Кримінального кодексу передбачає покарання мінімум 12 років колонії, судді дали їм всього 2 роки 4 місяці. Тобто рівно стільки, скільки вони вже пробули в СІЗО.

«До них ніяких претензій немає. Вирок є. Призначений термін вони відсиділи. Все, вони можуть повернутися. Коротай залишився на території України. Я вам хочу сказати, що він не поїхав на непідконтрольну територію», – повідомив «Ґратам» адвокат Валентин Рибін, який представляв Мастікашеву в суді.

Таким же чином оформили звільнення жителя Лисичанська Валерія Бергмана, затриманого у вересні 2019 року за підозрою в участі в незаконному збройному формуванні (частина 1 статті 260 Кримінального кодексу). СБУ звинувачувала його в тому, що 2014 року він приєднався до сепаратистів.

Перед обміном Бергман також визнав провину й уклав угоду з прокурором. 26 грудня Лисичанський міський суд засудив його до трьох місяців ув’язнення – терміну, рівного тому, що підсудний уже відбув.

Однак не всі учасники обміну, які отримали вирок, були юридично «очищені». За деякими з них суди винесли рішення менш ніж місяць тому. Відповідно, їхні вироки ще не вступили в силу, і президент їх не помилував.

 

«Довічники» на свободі

Найпарадоксальніше рішення для юридичного оформлення обміну ухвалив Фрунзенський районний суд Харкова. 27 жовтня його колегія винесла вирок місцевим жителям Володимиру Дворнікову, Віктору Тетюцькому й Сергію Башликову.

Теракт під час «Маршу гідності» в Харкові. Як трьом обвинуваченим дали довічний термін і одразу ж відпустили

За версією Служби безпеки України, в лютому 2014 року вони влаштували вибух у Харкові на марші на честь річниці Євромайдану, через який загинули чотири людини. Самі підсудні заперечували вину й називали справу сфабрикованою. За день до обміну колегія суддів на чолі з Ольгою Горпинич визнала їх винними й засудила до довічного ув’язнення, але одразу ж відпустила з-під варти. До набуття вироком законної сили суд призначив їм запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Віктор Тетюцькій і Сергій Башликов. Фото: Анна Соколова, Ґрати

У ситуації, що склалася, адвокат засуджених Ігор Нагорний не знає, що йому робити.

«Зараз поки незрозуміла позиція клієнта. Після обміну вони на зв’язок ще не виходили зі мною. Чи будемо ми оскаржувати (вирок – Ґ), чи ​​ні, я без узгодження позицій не можу сказати», – сказав він «Ґратам».

Вирок вступить у силу через 30 днів після винесення. Якщо адвокат за цей час усе-таки подасть на нього скаргу, то, за чинним законодавством, апеляційний суд її все одно не зможе розглянути за відсутності підсудних.

У схожій ситуації опинився ще один харків’янин Микола Шатков. 12 грудня Сватівський районний суд Луганської області визнав його винним в участі в терористичній організації й засудив до 9 років колонії. Судді визнали доведеним, що він «керував діями артилерійського відділення підрозділу «КДБ» терористичної організації «ЛНР».

За три дні до обміну інший районний суд Луганської області – Сватівський – змінив Шаткову запобіжний захід на особисте зобов’язання. Його адвокатка Тетяна Кузнєцова в бесіді з «Ґратами» визнала, що Сватівський суд не мав процесуального права відпускати її підзахисного, тому що йому вже винесений вирок. Але вона все одно підтримала клопотання про зміну Шаткову запобіжного заходу, тому що він погодився на обмін.

До того, як його звільнили, адвокатка встигла подати апеляцію на вирок. Вона не знає, як суддя відреагує на те, що її клієнта звільнили до набуття вироком сили. Адвокатка, як і багато інших її колег, розраховує, що в законодавство внесуть зміни, які дозволять вирішити цю ситуацію.

«Сподіваюся, що з боку президента і його команди буде якийсь нормативний документ, що робити. Якщо вони їх міняли, повинні ж вирішити питання, що робити. Одні були засуджені, інші перебували під слідством. Або амністію оголошувати для цих людей, або певне коло буде підпадати під амністію», – міркує Кузнєцова.

Поки що ні президент, ні депутати Верховної Ради не заявляли про плани вносити зміни до процесуального законодавства. Але Володимир Зеленський уже проанонсував новий обмін ув’язненими з Росією. Для того, щоб він відбувся, буде потрібне звільнення нової групи ув’язнених і арештантів. І якщо парламент не внесе зміни в законодавство, швидше за все, їхня видача Росії призведе до тих самих проблем і правових колізій, що й новорічний обмін.

29 кримчан Росія переслідує у справі «Другої Сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір»
29

кримчан Росія переслідує у справі «Другої Сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір»

Чому очевидці референдуму в Слов’янську бояться колишнього мера Нелю Штепу «Чим менше свідків, тим легше жити»

«Чим менше свідків, тим легше жити»

Чому очевидці референдуму в Слов’янську бояться колишнього мера Нелю Штепу

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів