«Злочинний наказ я виконав». Російського пілота, який бомбардував Харків, засудили до 12 років, але відпустили для обміну
Максим Криштоп під час пресконференції у Києві. Скріншот відео
Російського пілота, захопленого в полон у березні минулого року в Харкові, суд засудив до 12 років ув’язнення за авіаналіт на харківську телевежу. Але одразу ж дозволив брати участь в обміні.
«Ґрати» розповідають про справу підполковника Максима Криштопа.
Увечері 6 березня з військового аеродрому «Балтімор» у Воронежі вилетіли два винищувачі-бомбардувальники Су-34, завантажені авіабомбами ФАБ-500. Через пів години літаки перетнули державний кордон України та о 18:09 за місцевим часом випустили по Харкову 16 бомб. Одна з цілей — харківська телевежа у північній частині міста. На базу повернувся лише один Су-34. Інший був збитий українською системою протиповітряної оборони.
У небі з’явилися світлові ракети — один пілот зміг катапультуватися і подав сигнал про евакуацію. Поки чекав, підготував гранати на випадок, якщо доведеться захищатися. Коли близько другої години ночі його знайшли нацгвардійці, пілот спробував представитися місцевим, якому ніде жити. Йому не повірили і затримали.
Удень 7 березня на фейсбук-сторінці управління СБУ у Харківській області було опубліковане трихвилинне відео з допитом пілота.
«Підполковник Криштоп Максим Сергійович», — представляється полонений.
Це — чоловік середнього віку, коротко стрижений, з густою сивиною у волоссі. На ньому розстібнута сорочка камуфляжного кольору, біла футболка і темні штани. Він сидить на стільці, на руках — кайданки. Обличчя втомлене, чоловік мружиться від світла. Слідів крові чи побиття не видно. В об’єктив камери потрапила частина столу та зелені стіни кабінету. Слідчий перебуває за камерою — чути лише його голос.
— Як ви сюди потрапили? — питає слідчий.
— Був збитий під час виконання бойового завдання, — відповідає пілот, опускаючи погляд у підлогу, хитаючись на стільці.
Він уточнює, що завдання полягало в «ураженні живої сили противника у лісовому масиві Харкова». І називає ім’я того, хто наказав: командувач 6-ї армії Збройних сил РФ генерал-майор Олег Маковецький.
«Генерал РФ, який давав злочинні накази бомбити Харків, народився у Чугуєві (це Харківська область). Працюємо. Гаага», — коротко написала того ж дня тодішня очільниця генпрокуратури Ірина Венедіктова.
У березні Харків, а також Ізюм і Балаклія були основними цілями масованих авіанальотів російських бомбардувальників. 6 березня окрім обстрілу харківської телевежі, після якої регіон тимчасово залишився без теле- та радіотрансляції, у Харкові постраждали житлові багатоповерхівки, адміністративні будівлі, лікарня і школа, у тому числі у центрі міста. Спалахнули пожежі, з-під завалів витягли кілька сотень людей. Служба порятунку повідомила про вісьмох загиблих цивільних.
Уламки збитого російського Су-34 впали на території харківського авіазаводу, пошкодивши будівлю, але нікого не поранили і не вбили.
— Ви розуміли, куди ви летите? — допитував Криштопу слідчий СБУ.
— Так, — відповів пілот.
— Що ви летите на територію України? — уточнив слідчий.
— Розуміли, — коротко відповів Кріштоп.
— Розуміли, де ви завдаватимете ударів?
— Розуміли.
— І де ви завдали цих ударів?
— Нанесли в житловому… ой, у лісовому масиві на північ від Харкова, — Криштоп обмовився і поправив себе.
— Де ви були збиті?
— Так.
— Ви знаєте, що у Харкові бомбардують та обстрілюють житлові будинки?
— Мені розповіли, — ухилився від відповіді пілот.
— 38 дітей загинуло станом на вчорашній вечір. Це те, що порахували. Ви це розумієте?
— Мені розповіли, — повторював Криштоп.
11 березня пілот взяв участь у пресконференції у Києві. Він запевнив, що бере участь у ній добровільно.
«Щоб через ЗМІ різних країн спробувати та докласти всіх зусиль до якнайшвидшого завершення цього страшного конфлікту», — пояснив Криштоп.
Пілот розповів, що за місяць знав, що буде вторгнення в Україну. У січні 2022 року цю інформацію пілотам повідомив командир полку полковник Олексій Лобода. У частину почали завозити боєприпаси, а в екіпажів почалися тренування: по польотах на гранично малих висотах, по подоланню ППО та тактичних пусків ракет повітря- РЛС . Під виглядом навчань «Союзна рішучість 2022», заявив Криштоп, пілоти насправді готувалися до бойових дій.
Уламки літака, що впав у Харкові. Фото: сторінка начальника слідчого відділу нацполіції у Харківській області Сергія Болвінова у Фейсбуці
Криштоп розповів, що лише тричі вилітав на завдання в Україну. Перший бойовий політ він виконав 24 лютого «на ураження живої сили противника на південь від Балаклії». Скинув бомби загальною масою три тонни — ціль, за його словами, була вражена. Другий бойовий політ — 3 березня. Ціль — колона бронетехніки противника в районі Ізюма — була вражена. 6 березня був останній виліт — по Харкову.
«Після отримання наказу, отримання координат, у процесі виконання бойового завдання я зрозумів, що метою є не військові об’єкти противника, а житлові будинки та мирні люди. Але злочинний наказ я виконав», — зізнався він.
Слідство встановило ім’я штурмана, з яким летів Криштоп — Артем Норін. У червні 2022 року в російських ЗМІ з посиланням на губернатора Іванівської області та голови Кінешми, звідки родом Норін, з’явилася інформація про його загибель у бою під Харковом. У «Книзі пам’яті» Іванівської області є фото його могили на цвинтарі «Сокільники» у Кінешмі. Норіна посмертно нагородили Орденом Мужності. У гімназії, де навчався штурман, встановили «Парту Героя» на його честь.
Максим Криштоп рік перебував у полоні.
З березня 2022 року був під слідством. Спочатку Харківська обласна прокуратура повідомила пілоту підозру у замаху на територіальну цілісність та недоторканність України, яка призвела до загибелі людей , і в порушенні законів та звичаїв війни. Пізніше підозра була перекваліфікована, залишивши лише останню статтю — тобто без загибелі людей .
Наприкінці лютого 2023 року справу передали до Дзержинського райсуду Харкова. Процес пройшов тихо, без гучних анонсів правоохоронців. Про те, що Криштопу ухвалили вирок, стало відомо з пресрелізів СБУ та ОГП.
2 березня суд засудив пілота до 12 років ув’язнення. Криштопа визнали винним в обстрілі телевежі. У рішенні суд пояснив, що вежа та обладнання на ній — цивільний об’єкт, який не використовується у військових цілях, на його території і поряд не було військової техніки, зброї чи боєприпасів, та не розміщувалися військовослужбовці. Крім того обладнання не транслювало інформацію військового характеру. Згідно з Міжнародним гуманітарним правом, атакувати такі цивільні об’єкти за умови, що це не принесе явної військової переваги, заборонено.
Криштопа ще раз допитали в суді, але вже за зачиненими дверима. У рішенні суду йдеться про те, що він повністю визнав вину і підтвердив обставини справи, і тому інші докази не розглядали.
Суд ухвалив також, що Криштоп має відшкодувати збитки потерпілим — компаніям, чиє обладнання було пошкоджено внаслідок авіанальоту. «Лайфселу» — майже 434 тисячі гривень, «Київстару» — 96,5 тисячі гривень та «Водафону» — трохи більше ніж 519 гривень. Криштопа також зобов’язали відшкодувати державі вартість судових експертиз загальною вартістю трохи понад 178 тисяч гривень.
Через два дні після вироку Криштопа звільнили для обміну. Про це у тому ж Дзержинському райсуді клопотав Офіс генпрокурора: ім’я Криштопа затвердили у списку для передачі військовополонених. Суд звільнив засудженого від відбування покарання й ухвалив передати його із СІЗО під нагляд працівників Головного управління розвідки Міноборони України для організації обміну. Згідно з рішенням суду, Криштоп дав згоду на обмін, але суд відбувався без його участі.
Найближчий обмін відбувся 7 березня: в Україну повернулися 130 військовослужбовців, багато з них із пораненнями, а до Росії — 90 осіб. Чи був серед них Максим Криштоп — сторонами не розголошується, ГУР у відповідь на звернення коментувати не стало.
В атаці на телевежу в Харкові, в якій зізнався Криштоп, також підозрюють безпосереднього начальника пілота полковника Олексія Лободу . З тексту підозри, опублікованого на сайті Офісу генпрокурора, відомі імена двох інших пілотів, які 6 березня повернулися на базу: Євген Корольов, старший льотчик авіаційної ланки другої авіаційної ескадрильї та штурман Ігор Шагіахметов.
Як епізод цей же авіаналіт згадується у справі генерал-майора Олега Маковецького — командувача 6 армією військово-повітряних сил та протиповітряної оборони Західного військового округу Збройних Сил РФ. Він проходить співучасником у так званій магістральній справі «24 лютого» — про повномасштабне вторгнення РФ. Імена Лободи та Маковецького Криштоп називав на допиті. 26 січня 2023 року СБУ та Офіс генпрокурора повідомили їм заочні підозри, до суду справи наразі не передали.
