«Zдесь жиVет Vоенный преступник». Мешканця Алушти засудили до двох із половиною років за листівки з портретом родича — росгвардійця, який воював в Україні

Олександр Тарапон. Фото зі сімейного архіву
Олександр Тарапон. Фото зі сімейного архіву

У Криму на два з половиною роки засудили мешканця Алушти Олександра Тарапона. Його визнали винним у поширенні фейків про російську армію за листівки з портретом родича — росгвардійця, якого Тарапон назвав воєнним злочинцем. Росгвардієць за період перебігу суду загинув.

«Ґрати» розповідають про те, як у Криму переслідують за антивоєнні висловлювання.

 

Війна

Про вторгнення в Україну 24 лютого мешканцю Алушти, 32-річному Олександру Тарапону повідомила його сестра Марія Гарсія-де-Хесус, яка мешкає в селі Вороньків Бориспільського району Київської області. Вона розповіла йому про обстріл українських міст ракетами.

За наступними подіями Тарапон дізнавався із публікацій на сайтах BBC, Медузи та інших видань, постійно телефонував друзям та знайомим з Одеси і Харкова. Вони розповідали йому про військові дії, злочини російської армії в Україні, надсилали фото та відео зруйнованих будинків. В інтернеті він бачив численні публікації з людськими жертвами — серед них були діти.

Розповіді з України відрізнялися від інформації російських ЗМІ. Тарапон більше довіряв своїм родичам і знайомим.

Так кримчанин пояснював потім у суді свої дії після вторгнення.

 

Листівки в Криму

Серед кримчан, що пішли воювати на материкову частину України, Тарапон знав родича дружини — одруженого на її сестрі працівника Рогсвардії Юрія Орленка. Щоб зупинити його і не допустити участі у війні інших членів сім’ї, Тарапон вирішив виготовити та розклеїти листівки.

Він знайшов обліковий запис Орленка в інстаграмі і скачав його фотографію в майці. Відредагував її в графічному редакторі і додав напис: «Zдесь жиVет Vоенный преступник — убийца детей Орленко Ю.». Після цього, 29 березня, Тарапон на тролейбусі дістався з Алушти до села Ізобільне, де жив розгвардієць, і розклеїв листівки на поштовій скриньці, прикріпленій до воріт його будинку, а також на дорожніх знаках та електричних стовпах — навпроти прилеглих будинків.

Наступного дня Тарапона затримали. Поліція приїхала на виклик родичів росгвардійця і вилучила листівки як речові докази. Дружина Орленка написала заяву про злочин, вказавши, що дії Тарапона завдали їй «моральної шкоди та душевних страждань».

У його квартирі провели обшук, вилучили системний блок комп’ютера, принтер і мобільний телефон. Під час обшуку у квартирі Тарапона виявили й інші антивоєнні листівки.

 

Явка з повинною

Після затримання і допитів Тарапон підписав явку з повинною. Поліція склала цей документ вже після обшуку у нього вдома та обшуку у квартирі його дружини.

«Підписав, навіть не вдумуючись і не вчитуючись. Він на той час вже не спав. До нього прийшли, привезли в поліцію і після всіх цих дій отримали явку з повинною — як це часто трапляється. Хоча закон каже, що це недопустимий доказ. Не є явкою з повинною документ, складений вже після проведення оперативно-розшукових заходів. Жодної явки з повинною не було — такою визнається лише добровільна прихід до проведення щодо нього заходів, коли його або ніхто не шукав, або йому про це не було відомо», — пояснює адвокат Тарапона Рефат Яхін.

Притягнути до відповідальності погрожували і дружині Тарапона Адель. 30 березня до неї додому прийшли поліцейські, стверджуючи, що листівки вона розклеювала. Правоохоронці погрозами і образами змусили її проїхати разом з ними додому до чоловіка.

Вона не змогла відчинити двері — ключів у неї не було. Поліцейські, розповіла жінка, стали її ображати, відібрали і перетрусили сумку, але ключів не було й там. Забрали телефон, змусили назвати пароль і ознайомилися з його змістом.

«Якщо рипнешся або собака твоя рипнеться, ми її застрелимо або застосуємо газовий балончик», — згадує жінка, що їй сказав один із поліцейських.

Її відвезли до відділу поліції, де почали говорити, що вона «нацистка і не людина, коли підтримує вбивство дітей». Її допитували чотири з половиною години, не відпускаючи до 7 ранку. Жодних обвинувачень врешті не пред’явили.

 

Обвинувачення

Спочатку на Тарапона склали адміністративний протокол —  вживання наркотичних засобів або психотропних речовин без призначення лікаря стаття 6.9 Кодексу про адміністративні порушення РФ . Раніше його вже судили за статтею про  придбання наркотиків стаття 228 Кримінального кодексу РФ .

«Їм важливо було затримати його під будь-яким приводом і поліцейські склали на нього протокол за статтею 6.9 КоАП, хоча він не відмовлявся від медогляду», — розповідає адвокат Яхін.

Однак потім проти Тарапона порушили кримінальну справу про  поширення неправдивої інформації про діяльність російської армії частина 1 стаття 207.3 КК РФ . Матеріали справи швидко передали до Алуштинського міськсуду.

Інформацію про порушення кримінальної справи пресслужба кримського управління Слідчого комітету поширила лише 13 квітня — разом із відео з обшуку в квартирі.

Слідство вважає, що Тарапон «публічно поширив під виглядом достовірних відомості, що створюють хибний образ і компрометують працівників Збройних сил Російської Федерації, Військ національної гвардії Російської Федерації, які залучаються для виконання спеціальної операції на території України, про справжні цілі зазначеної спеціальної операції, тобто перекручив інформацію, що містить дані про використання Збройних сил Російської Федерації та її представників в особі Орленко Ю.І. з метою захисту інтересів Російської Федерації та її громадян, підтримки міжнародного миру та безпеки».

 

Суд

Тарапон у суді вину не визнав і відмовився від явки з повинною, яку підписав після обшуку. Він пояснив судді Олександру Захарову, що «трагічно сприйняв» фотографії з території України з людськими жертвами і руйнуваннями та зробив власні висновки про те, що відбувається. Він сказав, що не вважає інформацію, розміщену ним на листівці, неправдивою, а його дії продиктовані бажанням зупинити знайомого та родича своєї дружини — Юрія Орленка, який перебуває в зоні бойових дій в Україні.

Олександр Тарапон (зліва) і адвокат Рефат Яхін у суді. Фото зі сімейного архіву

«Він вирішив, що якщо його родичі побачать ці листівки, то вони переконають Орленка повернутися додому», — пояснював адвокат позицію захисту в суді.

Тарапон пояснив свої мотиви пацифістськими поглядами, але суд відповів на це несподіваним питанням — чому він не розклеював таких листівок у попередні роки воєнних дій на Донбасі.

Захист вважав, що цим питанням суд порушив принцип об’єктивності.

Адвокат Рефат Яхін долучив у суді до матеріалів справи лінгвістичний висновок фахівця, згідно з яким у тексті листівки відсутні фрази про діяльність армії, на підставі яких можна було б порушити кримінальну справу.

Проте суд вирішив, що до висновку слід ставитися критично, бо експерта не попередили про кримінальну відповідальність за неправдивий висновок. Висновки експерта суд назвав «непослідовними і нелогічними».

Адвокат у дебатах фактично повторював доводи експерта.

«Представлена ​​листівка містить інформацію про приватну фізичну особу на прізвище Орленко. Органами попереднього слідства не встановлено і з досліджених у цьому судовому слідстві матеріалів кримінальної справи також немає відомостей про те, що інформація, що міститься на розклеєних листівках, є неправдивою», — говорив Яхін.

Слідство стверджувало, що в листівках Тарапона йшлося про всю армію, доводячи це вживанням у тексті букв Z та V, які використовували підрозділи російської армії, що вторглися в Україну.

Тарапон пояснив, що літери Z та V використовував «на тлі популярності цих символів» і не вважав, що таким чином поширює дані про діяльність усієї російської армії. Захист нагадав суду, що даних про те, що цю символіку використовують в армії офіційно, немає. Про це, наприклад, йдеться у відповіді на запит депутата Мосміськдуми Євгена Ступіна від міністерства оборони РФ.

«Матеріали справи не містять доказів, що символи Z і V є офіційними символами ЗС РФ», — заявив у суді Яхін.

Слідство також використало свідчення свідків — родичів Орленка, його дружини, тестя та сина тестя.

Рідний брат дружини Орленка повідомив у суді, що дружина Тарапона дзвонила йому і переконувала, щоб він не брав участі у «спеціальній військовій операції» і не виконував наказів командування. А 30 березня, після дзвінка батька, який розповів про розклеєні листівки, він порадив розповісти про те, що сталося, поліції.

Адвокат вважає, що свідчення рідних про те, що Орленко — не воєнний злочинець — недопустимі. Вони не брали участі у бойових діях і не були військовими, щоб знати це напевно.

«Таких доказів стороною обвинувачення не надано. І ось такі свідки, які приходять і просто висловлюють свою думку, не вказуючи якихось джерел. Звідки вони це знають? Вони просто кажуть: «ми ось так думаємо», але це їхня суб’єктивна, нічим не підкріплена думка», — переконував суд адвокат.

Самого Орленка ні на стадії попереднього, ні на стадії судового слідства не допитували. Адвокат Яхін, із посиланням на родичів Орленка, розповів «Ґратам», що розгвардієць загинув.

Яхін і Тарапон у дебатах просили суд закрити кримінальну справу через відсутність складу злочину.

 

Вирок

21 жовтня 2022 року суд визнав Тарапона винним у поширенні фейків про російську армію і засудив його до двох з половиною років ув’язнення. Пристави взяли його під варту одразу ж у залі суду. Весь цей час він перебував під підпискою про невиїзд.

Пом’якшуючими обставинами суд визначив виховання малолітньої дитини і ту ж явку з повинною. Також суд врахував, що Тарапон доглядає 58-річну матір. Обтяжуючим суд визнав «рецидив злочину» з огляду на попередню судимість.

Суд ухвалив повернути Тарапону системний блок, принтер і мобільний телефон, а три листівки з написом: «Zдесь жиVет Vоенный преступник убийца детей Орленко Ю» та 70 листівок іншого змісту — знищити.

Захист готує апеляційну скаргу на вирок.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів