Затриманого в Генічеську колишнього капітана українських ВМС били і катували струмом

Олексій Кисельов. Фото: IPC-Генічеськ
Олексій Кисельов. Фото: IPC-Генічеськ

Затриманого в Генічеську й арештованого в Криму військового пенсіонера, колишнього капітана українського корабля «Славутич» Олексія Кисельова били і катували струмом російські правоохоронці. Вони намагалися таким чином отримати від нього зізнання про причетність до кримськотатарського добровольчого загону імені Номана Челебіджихана. Причому катували Кисельова не лише в Генічеську, а й у будівлі кримського управління ФСБ. Про це він розповів адвокату Олексію Ладіну, який зустрівся сьогодні з ним під час слідчих дій.

«Ґрати» публікують розповідь Олексія Кисельова зі слів адвоката про те, як його затримали, допитували і катували.

 

Затримання та обшук

Приблизно о 14:30 22 липня Кисельов йшов вулицею Відродження у Генічеську. За словами рідних, він прямував до районної організації Червоного Хреста. Біля нього зупинився мікроавтобус, з якого вийшли двоє чоловіків у цивільному одязі та балаклавах. Один одного вони називали позивними: «Шаман» і «Байкер».

«Мені одягли на голову мішок, при цьому вдарили в живіт, заламали руки і посадили в мікроавтобус, де надягли мені на руки капронові стяжки і затягнули. У розмові вони почали питати, який в мене позивний, де схована зброя територіальної оборони Генічеська. Я відповів, що не розумію, про що вони мене питають, оскільки не маю до цього жодного відношення», — розповів Кисельов.

Його відвезли до нього додому, де провели обшук. Із гаража в нього забрали машину. Кисельов стверджує, що її просто викрали і зараз на ній їздять містом невідомі люди. Він не знає, що було вилучено під час обшуку, — на голові у нього був мішок і пересуватися йому забороняли.

 

Перші допити і катування

Після обшуку Кисельова перевезли до професійного техучилища №17, де зараз базується підрозділ Росгвардії та у підвалі якого, судячи з розповіді, — камери для ув’язнених. Кисельова допитав чоловік із позивним «Тракторист», у камуфляжній формі та з балаклавою на голові.

«Після розмови мене відвели до кімнати, в якій було сім місць для нічлігу, там я був до ранку наступного дня і там пізніше мене допитували із застосуванням насильства та електричного струму. Під час цих допитів я нікого не бачив, бо на голові у мене була одягнена футболка. Допити тривали аж до понеділка включно — двічі на добу тривалістю по дві години, — розповів Кисельов. — Мене запитували, де знаходиться зброя тероборони Генічеська, мій позивний, позивний моїх підлеглих, які чекають на мою команду, які дані я передавав спецслужбам України про обстановку в місті Генічеську».

 

У Криму

27 липня Кисельова привезли на адміністративний кордон із окупованим півостровом і передали працівникам кримського управління ФСБ.

«Мене везли із футболкою на голові. Під час перетину кордону футболку зняли, щоб працівник прикордонної служби звірив фотографію паспорта з моїм обличчям, після чого на голову знову одягли футболку і відвезли до Сімферополя, як згодом виявилося — завели в будівлю ФСБ, підняли на четвертий поверх, завели в кабінет».

В управлінні спецслужби кілька осіб, яких Кисельов не бачив, знову його допитали і пропонували дати свідчення.

«Казали, що мені необхідно зізнатися, що я терорист, учасник кримськотатарського добровольчого батальйону імені Номана Челебіджихана і що я учасник спеціальної групи під керівництвом представника президента у Криму у 2010 році Сергія Куніцина. Періодично щодо мене застосовувалися насильницькі дії — удари в голову і електрошокер. Відбувалося це все приблизно три години. Весь цей час я був з майкою на голові і мої руки були зв’язані».

Через два дні — 29 липня 2022 року слідчий Сергій Бушуєв звернувся до Київського районного суду Сімферополя з клопотанням про арешт пенсіонера. Суд розглянув його того ж дня. Суддя Валентина Каминіна арештувала його на два місяці.

У Генічеську затримали колишнього капітана українських ВМС. У Криму його заарештували за обвинуваченням у причетності до кримськотатарського загону імені Номана Челебіджихана

За версією спецслужб, Олексій Кисельов, «перебуваючи на території України, у травні 2016 року добровільно вступив у збройне формування, що функціонує на її території, «Кримськотатарський добровольчий батальйон імені Номана Челебіджихана», не передбачене законодавством цієї держави, що діє з метою, яка суперечить інтересам Російської Федерації».

ФСБ Криму вважає, що він постачав продукти іншим учасникам батальйону і готував їх до здійснення морської блокади Кримського півострова, навчав управлінню морськими судами і «дотепер не заявив про своє добровільне припинення участі в незаконному збройному формуванні частина 2 статті 208 Кримінального кодексу .

Кисельов заперечує свою вину і на запитання слідства відповідав, що нічого не знає про зброю, учасників і цілі добровольчого загону. Він визнав, що знайомий із засновником загону — бізнесменом Ленуром Іслямовим, але стверджував, що жодних стосунків із ним не підтримує.

Ленур Іслямов сказав «Ґратам», що Олексій Кисельов ніякого відношення до загону не має.

Кисельов вимагав провести перевірку з приводу тортур, яких зазнав після затримання, і щодо викрадення його автомобіля в Генічеську.

 

Загін імені Номана Челебіджихана або формування «Аскер»

Кримськотатарський добровольчий загін імені Номана Челебіджихана був створений бізнесменом, гендиректором телеканалу ATR та віце-президентом Всесвітнього конгресу кримських татар Ленуром Ісламовим з учасників акції «Громадянська блокада Криму», які виступали за припинення товарних поставок до окупованого Криму з материка у 2015 році. Тієї ж осені бійці загону брали участь в енергоблокаді півострова, коли були підірвані стовпи ліній електропередач у Херсонській області.

Батальйон так і не був зареєстрований, Міністерство оборони України відмовило Іслямову надати формуванню офіційний статус. Російські правоохоронні органи вважають, що загін, у якому перебували не менше 150 осіб, був створений для блокади Криму і збройної боротьби для «відторгнення Республіки Крим зі складу РФ». Формально ФСБ посилається на те, що загін не був зареєстрований у складі правоохоронних органів України, тобто не є законним.

У грудні 2020 року Верховний суд Криму заочно засудив засновника загону Ленура Іслямова до 19 років ув’язнення в колонії суворого режиму та одного року обмеження волі після відбування покарання. Його визнали винним у сепаратизмі, участі у підриві опор лінії електропередач на адмінкордоні з Кримом і створенні «незаконного збройного формування» — загону імені Номана Челебіджихана.

У суді захист Іслямова надав інформацію, що в Україні функціонує громадське формування «Аскер», створене з учасників загону імені Номана Челебіджихана після відмови у реєстрації останнього, і його діяльність відповідає законодавству України.

Проте 1 червня 2022 року Верховний суд РФ визнав загін імені Номана Челебіджихана терористичною організацією. 21 липня ФСБ внесла його до списку терористичних організацій. З відповідним позовом до суду звернулася Генеральна прокуратура Російської Федерації.

За вісім років окупації Криму за обвинуваченням у причетності до загону Номана Челебіджихана відомо, окрім заочного вироку Іслямову, про шість випадків позбавлення волі кримських татар. 22 липня 2020 року кримський суд засудив до 8 років ув’язнення мешканця Чорноморського району Нарімана Міжмедінова. 2 червня у Білогірську Криму працівники Федеральної служби безпеки і Росгвардії провели обшук у будинку Рустема Асанова за підозрою в участі у батальйоні. У серпні 2019 року Кіровський районний суд Криму засудив Ділявера Гафарова до 10 років ув’язнення в колонії суворого режиму і року обмеження волі після відбування покарання.

Впродовж 158 днів повномасштабної війни у ​​Херсоні, Генічеську і Новоолексіївці затримані та арештовані в Криму вже 10 осіб.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів