«Заскорузла процедура». Екскерівника «Борисполя» та його підопічну засудили за незаконну здачу в оренду приміщень аеропорту

Євген Дихне. Фото: сторінка Дихне у фейсбуці
Євген Дихне. Фото: сторінка Дихне у фейсбуці

Вищий антикорупційний суд 1 березня визнав винуватим колишнього гендиректора держпідприємства Міжнародний аеропорт «Бориспіль» Євгена Дихне у зловживанні службовим становищем частина 2 статті 364 Кримінального кодексу України через укладення договорів оренди декількох приміщень аеропорту, а керівницю служби договорів неавіаційної діяльності аеропорту Олесю Левочко — у пособництві йому частина 5 статті 27, частина 2 статті 364 КК . Дихне суд призначив покарання у вигляді п’яти років ув’язнення, Левочко — чотири. Їм також заборонили впродовж трьох років займати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, та зобов’язали компенсувати фонду держмайна майже 11 мільйонів гривень, розділивши суму порівну. 

Як обвинувачені, та і їхні адвокати не погоджуються з вироком і планують подати апеляцію.

«Ґрати» ознайомилися з рішенням суду першої інстанції та позиціями сторін і розповідають про справу.

 

Євген Дихне виконував обов’язки гендиректора держпідприємства  Міжнародний аеропорт «Бориспіль» з вересня 2014 до березня 2017 року. Олеся Левочко працює в аеропорті «Бориспіль» з травня 1996 року, а з 2014 року займає посаду начальника служби орендних відносин. На момент ухвалення вироку вона перебуває на цій же посаді.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура у червні 2021 року пред’явила обвинувачення Дихне у зловживанні владою та службовим становищем, а Левочко — у пособництві йому під час підписання договорів попередньої оренди приміщень аеропорту з двома компаніями: ТОВ «Кофе Бар Плюс» і ТОВ «Артерія Груп» поза конкурсом за заниженою вартістю. 

На зльоті. В Антикорупційному суді почався процес щодо колишнього керівника аеропорту «Бориспіль» Євгена Дихне і його підопічної про незаконну здачу в оренду приміщень аеропорту

Як йдеться у вироку є в розпорядженні «Ґрат» , Вищий антикорупційний суд визнав обвинувачення доведеним. Він підтвердив, що Дихне використав своє службове становище, щоб надати в оренду на понад два роки приміщення аеропорту двом компаніям — кінцевий бенефіціар — бізнес-партнер акціонера МАУ Ігоря Коломойского Тимур Міндіч та кінцевий бенефіціар — Микола Халаїм , не погодивши це з фондом держмайна. А Левочко була пособником Дихне. 

У квітні 2016-го та січні 2017-го Дихне уклав з компаніями попередні договори оренди та додаткові угоди до них, якими передав у користування приміщення площею 315 та 45 згодом 47 квадратних метрів.

Левочко, за версію обвинувачення, сприяла Дихне тим, що включала заяви цих двох компаній у порядок денний комісії з врегулювання орендних відносин, готувала попередні договори тощо. 

Обвинувачення заявляло і суд з ним погодився, що такі дії Дихне і Левочко призвели до збитків державі у розмірі майже 16 млн гривень. 

Прокуратура стверджувала, що Дихне і Левочко намагалися затягнути процедуру конкурсу на надання права оренди, яке проводило відділення фонду держмайна у Київській області, «використовуючи свою поінформованість про неефективність та некомпетентність членів конкурсних комісій на право оренди майна».

 

Заперечення

Захисники Дихне і Левочко заперечували проти обвинувачення. Адвокати заявляли, що підзахисні діяли в межах своїх повноважень і сприяли ефективній робота та прибутковості підприємства. 

За їхніми словами, робота районного відділення фонду держмайна по Київській області була повільною і заскорузлою, призводило до неможливості укласти договори оренди у розумні строки. Адвокати також додавали, що підписавши попередні договори, керівники аеропорту зменшили витрати не утримання цих приміщень. 

Адвокат Олексій Носов. Фото: сторінка Носова у фейсбуці

За словами адвоката Дихне Олексія Носова, єдина претензія обвинувачення — ціна оренди, яка за попереднім договором нижча, ніж за результатами конкурсу, що був проведений через два роки. Однак, збиток сторона обвинувачення вираховує з моменту укладення попередніх договорів (ще до початку конкурсу) і до кінця конкурсу.

«Збиток вирахувано на підставі висновку спеціаліста — оцінщика ТОВ «Гільдія оцінювачів України», який взяв вартість оренди аеропорту «Львів» станом на 2018 рік, та ретроспективно оцінив, що у 2016 році за конкурсом ціна була б в 4 рази вища. На моє запитання, чому ви не взяли вартість діючих на момент 2016 року договорів оренди «Борисполя» з ФДМ (Фонду держмайна — Ґ), він відповів, що йому їх не дав детектив. І якщо б дав, то оцінка була б іншою», — зазначив адвокат.

Він також наполягає на тому, що про збиток взагалі не може йти мова, оскільки якби не були укладені попередні договори, то площі аеропорту простоювали би. 

Сам Дихне заявляв у суді, що намагався ефективно управляти підприємством, щоб збільшити його прибутки і забезпечення пасажирів якісним сервісом. За його словами, про неефективність роботи районного відділу фонду держмайна він дізнався на одному з засідань директорату щодо розвитку підприємства від комерційного директора Д.Денисова. І саме він, за словами Дихне, запропонував укласти попередні договори. Начальник юридичної служби Юрій Райваховський при цьому зазначив, що прямої заборони на укладення попередніх договорів у законодавстві немає. 

Олеся Левочко. Фото: сторінка Левочко у фейсбуці

Олеся Левочко у суді зазначила, зокрема, що укладення попередніх договорів було пов’язане зі збільшенням пасажиропотоку в аеропорту та забезпечення пасажирів належними сервісами. І про це Бориспіль повідомляв Мінінфраструктури.

Левочко також зауважувала, що Державна аудиторська служба проводила перевірку роботи аеропорту з 2016 по 2018 роки і жодних зауважень щодо попередніх договорів не мала.

 

Зауваження суду

Суд, у свою чергу, звернув увагу на одну важливу обставину — у 2015-2017 роках попередні договори укладали щодо некомерційних площ аеропорту, і лише з двома вищезазначеними компаніями — щодо комерційних. І Мінінфраструктури було категорично проти того, щоб передавати в оренду такі приміщення без проведення конкурсу, йдеться у вироку. 

Судді також вирішили, що Дихне не був послідовній у своїй практиці і частині компаній, які просили про оренду приміщень, — відмовляв, посилаючись на їх відсутність. При цьому, зауважує суд, на той час в аеропорту було чимало вільних приміщень. 

Посилання адвокатів Дихне та Левочко на тривалу конкурсну процедуру та складність законодавство під час проведення конкурсів на оренду приміщень суд відхилив, зазначивши, що держава має право розпорядженням своїм майном, а тому особи, що дотичні до нього, повинні дотримуватися законодавства. 

У підсумку суд визнав, що Дихне і Левочко зловживали своїм становищем та були пособниками, порушивши процедуру передачі в оренду приміщень аеропорту. 

Рішення суду поки не набрало законної сили. Адвокати обвинувачених планують подати апеляцію.