«Занадто суворе покарання». Суд у Києві почав розглядати апеляцію російського військового Вадима Шишимаріна на довічний вирок

Вадим Шишимарін. Фото: Максим Поліщук, Ґрати
Вадим Шишимарін. Фото: Максим Поліщук, Ґрати

Київський апеляційний суд почав розглядати апеляційну скаргу на довічний вирок російському військовому Вадиму Шишимаріну.

23 травня Солом’янський суд Києва визнав його винним у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаних із умисним вбивством частина 2 статті 438 Кримінального кодексу 62-річного мешканця села Чупахівка Сумської області Олександра Шеліпова. Він загинув 28 лютого 2022 року.

У суді Шишимарін спочатку повністю визнав вину, але під час оголошення вироку стверджував, що не хотів убивати Шеліпова. Адвокат Шишимаріна Віктор Овсянніков оскаржив вирок і попросив суд виправдати його підзахисного. Деталі — у матеріалі «Ґрат».

 

Вирок

Вдень 13 липня у Київському апеляційному суді розпочинається засідання. Суддя-доповідач Олександр Кияшко зачитує вирок, який оскаржує захист: Вадим Шишимарін разом із іншими військовослужбовцями РФ перетнув український кордон 24 лютого на Сумщині. Шишимарін служив у званні сержанта і був командиром відділення 13-го гвардійського танкового Шепетівського червонопрапорного полку четвертої танкової Кантемирівської дивізії Московської області.

24-26 лютого окупанти рухалися вглиб території України і неодноразово потрапляли під вогонь ЗСУ. Вранці 28 лютого неподалік села Камиші Охтирського району Сумської області росіяни сформували колону з п’яти одиниць техніки — двох БМП, автомобіля КАМАЗ і двох бензовозів. Колона мала повернутися до російського кордону. На суді Шишимарін стверджував, що вони вивозили поранених.

Неподалік села Грінченкове колону розбили українські військові. Вони знищили БМП та КАМАЗ. Близько 15 військовослужбовців РФ залишилися без транспорту і розділилися на кілька груп. Шишимарін опинився разом із рядовим Іваном Мальтисовим, прапорщиком Миколою Макєєвим, старшим лейтенантом Олександром Калініним та ще одним військовослужбовцем, ім’я та прізвище якого у вироку приховані, оскільки кримінальну справу щодо нього виділено в окреме провадження. Прокурор Ярослав Ущапівський під час процесу назвав його Іваном Куфаковим і додав, що, ймовірно, він був офіцером.

Вадим Шишимарін. Фото: Максим Поліщук, Ґрати

Приблизно о 10:30 між селами Грінченкове і Чупахівка вони побачили автомобіль Фольксваген Пасат сірого кольору, який їхав їм назустріч.

Порівнявшись з автомобілем, військові обстріляли його з автоматів, пошкодивши кузов, лобове скло і переднє ліве колесо. Водій зупинився, пересів на праве переднє сидіння, відчинив двері і вискочив з машини, сховавшись біля узбіччя дороги.

Росіяни захопили автомобіль. Макєєв сів за кермо, поруч із ним на передньому сидінні сів Куфаков, за ними — Шишимарін і Мальтисов, а Калінін застрибнув у багажник.

Вони вирушили до Чупахівки. Там біля будинку №52 на вулиці Лебединського побачили місцевого мешканця Олександра Шеліпова. Він був у цивільному одязі і без зброї. Шеліпов повертався додому і розмовляв по телефону. Вважаючи, що цивільний хоче повідомити про них ЗСУ, Куфаков наказав Шишимаріну вбити його. Шишимарін три-чотири рази вистрілив з автомата Калашнікова, висунувшись його з вікна автомобіля.

Первый российский военный, которого судят за убийство гражданского украинца. Дело Вадима Шишимарина

«В результаті Шеліпов отримав рану тім’яно-скроневої частини зліва, розмозження склепіння черепа і руйнування головного мозку. Причиною смерті стало вогнепальне поранення голови, яке спричинило розмозження кісток черепа», — йдеться у вироку.

Після цього російські солдати поїхали далі. На мосту через річку Ташань приблизно об 11:00 вони перетнулися з автомобілем ВАЗ 2109 білого кольору, який їхав назустріч. Погрожуючи водієві зброєю, солдати відібрали у нього автомобіль і поїхали у бік села Перелуг.

На містку перед селом вони потрапили у засідку. Її влаштували місцеві мешканці — мисливці з гладкоствольними рушницями. У бою Куфакова вбили, а четверо російських солдатів, що залишилися, втекли в напрямку свиноферми в Південно-Східній частині села Оленінське. Там вони ховалися до ранку 1 березня, а потім рушили у бік села Камиші, де здалися в полон місцевим.

У вироку сказано, що вина Шишимаріна у порушенні правил та звичаїв війни, поєднаних із умисним вбивством, повністю доведена. Обвинувачений визнав вину частково, стверджуючи, що він не мав наміру вбити Шеліпова. Щирість його каяття суд не визнав, хоч і врахував як пом’якшувальну обставину співпрацю зі слідством. Суддя Сергій Агафонов засудив Вадима Шишимаріна до довічного ув’язнення.

 

Скарга

Зачитавши вирок, суддя Кияшко переходить до апеляційної скарги адвоката Овсяннікова. Захисник Шишимаріна просить суд скасувати вирок і виправдати підзахисного. Овсянніков вважає, що вина Шишимаріна в порушенні правил та звичаїв війни, поєднаних із умисним вбивством, так і не була доведена.

У скарзі адвокат стверджує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, він зазначив, що Шишимарін не мав прямого наміру вбити Шеліпова. Він стріляв, не прицілюючись, без наміру вбити цивільного, а наказ стріляти виконав не відразу і формально, сподіваючись, що не потрапить зовсім.

Прокурор Андрій Синюк (справа), суддівська колегія та адвокат Віктор Овсянніков у Солом’янському райсуді Києва, 13 травня 2022 року. Фото: Лариса Калік, Ґрати

На думку адвоката, суд не врахував, що Шишимарін кілька разів відмовлявся виконувати наказ, який йому віддавав не тільки Куфаков, а й прапорщик Макєєв — його безпосередній командир. Також суд не врахував, що згодом Шишимарін добровільно здався в полон і не завдав жодної шкоди.

«Міра покарання надмірно сувора, оскільки Шишимарін не відмовлявся давати свідчення, розповів, як відбувалися події та визнав вину в тому, що вистрілив у потерпілого», — зачитав суддя скаргу адвоката.

— Обвинувачений, ваше ставлення до апеляційної скарги? — спитав Кияшко у Шишимаріна.

— Підтримую захисника, — відповів той.

Прокурори Андрій Синюк та Ярослав Ущапівський, у свою чергу, сказали, що заперечують проти скарги адвоката.

«Ми довели, що це він, і ніхто, крім нього, не міг це зробити». Як розслідували справу Вадима Шишимаріна

Виступаючи в суді, Віктор Овсянніков попросив врахувати моральний стан Шишимаріна та інших військовослужбовців РФ, які були в автомобілі, наголосивши, що він фактично вперше перебував у бойовій обстановці.

«Потрібно відрізняти особу, яка, скажімо так, трагічно випадково вчинила дії, що призвели до загибелі потерпілого, від дій осіб, які свідомо обстрілюють житлові квартали. Шишимарін робив це несвідомо і не хотів таких наслідків», — сказав Овсянніков.

— Судмедекспертиза показала, що травма, яку отримав потерпілий, можливо, була не від одного пострілу, про який ви говорите, а від пострілів, — нагадала адвокату суддя Маргарита Васильєва.

— Можливо, й від пострілів. Але, наскільки я пам’ятаю, там зазначено, що один постріл потрапив точно, — відповів Овсянніков.

— Але не виключається і що не від одного, враховуючи стан, у якому був потерпілий, — наполягала суддя.

— Не виключається, — погодився адвокат.

Шишимарін відмовився виступати в суді, сказавши, що йому нема чого додати до виступу адвоката.

Після цього суддя Кияшко звернув увагу адвоката, що у скарзі він наполягає на невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, але не посилається на конкретні докази, яким суд нібито дав неправильну оцінку або взагалі не врахував. Суддя запропонував Овсяннікову надати необхідні уточнення, після чого звернув увагу, що апеляційний суд може скасувати вирок і закрити провадження, але винести виправдувальний вирок, про який клопотав адвокат, — прерогатива суду першої інстанції.

Розгляд скарги відклали до 25 липня.

Після засідання прокурори Синюк та Ущапівський сказали «Ґратам», що вважають вирок Шишимаріну справедливим, і він має залишитися в силі. Свої аргументи вони озвучать на наступному засіданні.