За розрахунком. Експерти обвинувачення в справі Сергія Стерненка зібрали модель пораненого серця

Сергій Стерненко на засіданні Приморського райсуду Одеси 31 серпня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Сергій Стерненко на засіданні Приморського райсуду Одеси 31 серпня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

У Приморському районному суді в справі Сергія Стерненка, обвинуваченого в умисному вбивстві частина 1 статті 115 Кримінального кодексу свого нападника Івана Кузнєцова й незаконному носінні холодної зброї частина 1 статті 263 КК , допитали двох експертів Київського бюро судмедекспертизи — Володимира Зосименка й Олександра Михайленка. Експерти слідства дійшли висновку, що Кузнєцов отримав смертельний удар ножем там, де пізніше знайшли його тіло, і що Стерненко не міг отримати поріз лівої руки, відбиваючись від нападу. Сам Стерненко стверджує, що все було інакше: він лише поранив Кузнєцова, який після цього втік, а сам він отримав поріз руки під час самооборони.

«Ґрати» розповідають, що нового про справу Сергія Стерненка ми дізналися від судмедекспертів.

 

Напад

24 травня 2018 року на Сергія Стерненка, який тоді керував місцевим осередком «Правого сектора», біля його будинку напали двоє — Іван Кузнєцов і Олександр Ісайкул. Стерненко розповів під час допиту в суді, що помітив їх заздалегідь і дістав ножа — це був уже третій напад на нього і він приготувався захищатися. Кузнєцов та Ісайкул напали, Стерненко відбивався ножем — у другій руці в нього був пакет із продуктами.

Сергея Стерненко допросили в суде о том, как произошло нападение на него и как погиб Иван Кузнецов

Він стверджує, що всі поранення Кузнєцов отримав під час нападу, потім пробіг 100 метрів, переслідуваний Стерненком, упав на землю й помер. Ісайкул тоді втік. Після того, як Кузнєцов знепритомнів, Стерненко запустив стрім у фейсбуці, де розповів про напад. Приїхала «швидка» підтвердила загибель Кузнєцова.

Слідство ж наполягає, що в якийсь момент нападники вирішили втекти. Стерненко переслідував Кузнєцова, щоб убити, наздогнав його й завдав смертельного удару в серце.

У Стерненка були порізи на зап’ясті та долоні — ліву руку, на якій він носив годинник, прооперували в лікарні. Він стверджує, що в нападників був ніж, який згодом сховав Ісайкул. Слідство — що ніж був лише в Стерненка, і що порізи він завдав собі сам, щоби сфальсифікувати доказ самооборони, на якому наполягає.

 

Експертизи

Навесні 2020 року Київське бюро судмедекспертизи провело дві комісійні експертизи у справі Стерненка. Першу замовив слідчий СБУ, другу — прокурор Генпрокуратури.

Експертизу слідства проводили з 3 березня до 3 квітня. Експерти дійшли висновку, що від ножового удару в серце Кузнєцов втратив 30 % крові, що призвело до шоку і втрати свідомості. Гістологічна експертиза Гістологічне дослідження — вивчення тканини або зразка тканин під оптичним мікроскопом показала, що Кузнєцов міг прожити після отримання всіх поранень не більш ніж 30 хвилин — це граничний максимум. Водночас Кузнєцов після поранення міг бігти ще 20 секунд, а після — знепритомнів.

За відео зі стріму, який запустив Стерненко у фейсбуці, експерти ще зменшили час, упродовж якого Кузнєцов залишався живий після поранення — приблизно чотири хвилини. Це, за словами експертів, «не дозволяє стверджувати про можливість» Кузнєцова пробігти 100 метрів із такими ранами.

Схема поранень, отриманих Іваном Кузнєцовим, за версією експертів слідства. Фото з матеріалів справи

Другу експертизу проводили з 17 квітня до 28 травня щодо порізів на лівій руці Стерненка — у нього були порізані пальці, долоня й зап’ястя. Експерти вирішили, що з такими пораненнями кров із руки Стерненка могла стікати на землю й на навколишні предмети, наприклад, на поліетиленовий пакет, який був у нього в момент бійки. Водночас крові на місці нападу, за винятком клумби поруч, і на шляху втечі Кузнєцова і Стерненка, слідство на землі не виявило. Через це експерти вирішили, що травму зап’ястя Стерненко отримав не під час нападу, а поруч із тим місцем, де був знайдений труп Кузнєцова, тобто в ста метрах.

Схема поранення зап’ястя Сергія Стерненко. Фото з матеріалів справи

Експерти вирішили, що рани на пальцях і долоні Стерненко міг отримати як внаслідок самозахисту, так і порізавшись, коли завдавав ударів Кузнєцову та Ісайкулу. Але отримати поріз зап’ястя у такий спосіб він ніяк не міг. Такий висновок вони зробили після дослідження годинника, який був на руці Стерненка. Експерти визнали, що надріз на ремінці годинника зроблений під таким кутом, який виключає пошкодження під час бійки.

Годинник Сергія Стерненка з порізаним ремінцем. Фото з матеріалів справи

У другій експертизі експерти знову повертаються до характеру поранень Кузнєцова. Вони вирішили, що, можливо, рани Кузнєцова могли не залишити слідів крові на шляху його втечі, але ніяк не ножове поранення серця. Через те, що слідів не було, але в Кузнєцова на підошві кров виявили, і з огляду на попередню експертизу, експерти дійшли висновку, що Кузнєцов отримав смертельне поранення там, де його згодом знайшли.

Також експерти звернули увагу на горизонтальну рану правого плеча в Кузнєцова. На фото в експертизі видно, що кров стікала поперек руки під прямим кутом. Експерти вирішили, що такий напрямок потоку крові, свідчить про те, що це поранення Кузнєцов отримав після удару в серце, але безпосередньо перед тим, як знепритомнів і впав.

Горизонтальна рана плеча Івана Кузнєцова. Фото з матеріалів справи

Ці експертизи вже зачитували в суді на одному з попередніх засідань. Тоді Стерненко зазначав, що експертам для дослідження надали не той маршрут, яким він із Кузнєцовим біг від місця нападу. Стерненко заявив, що в протоколі огляду місця події вказано маршрут асфальтом, тоді як вони з Кузнєцовим зрізали шлях зеленою зоною. Різниця, судячи з планом, який намалював Стерненко в суді, незначна, але захист використовував це, як один із аргументів про недобросовісність слідства.

В суде по делу Сергея Стерненко обвинение представило экспертизы, согласно которым он не мог получить порезы на руках в результате самозащиты. Он утверждает, что его ранили нападавшие

Щодо годинника Стерненко заявляв, що спочатку, коли його знімали з пораненої руки, годинник був цілим — він стверджує, що це зафіксовано на відео. А тепер ремінець годинника на фото в експертизах розрізаний. Водночас експерти, за його словами, не зазначають, що проводили з годинником якісь маніпуляції. В експертизі є два фото годинника. На одному із них, побачити чи пошкоджений ремінець — неможливо, на другому експерти самі звернули увагу на короткий зріз ремінця по дотичній і проаналізували його.

Коментуючи висновки про горизонтальну рану плеча Кузнєцова, Стерненко сказав, що сторона захисту проводила власну експертизу, висновки якої його адвокати представлять пізніше, коли настане черга захисту подавати докази. Уже під час допиту експертів, адвокати Коломієць та Оріховський припустили, що такий потік крові міг залишити слід, якби Кузнєцов біг зігнувши руку в лікті. Експерти відповіли, що тоді б кров змінила напрямок після падіння Кузнєцова.

 

Допит експертів

Приморський суд допитав керівника й заступника керівника Київського бюро СМЕ, — Володимира Зосименка та Олександра Михайленка — які й проводили дві експертизи для слідства.

Експерти Володимир Зосименко (стоїть ближче) й Олександр Михайленко. Фото: Анна Фаріфонова, Ґрати

Найбільше уваги адвокати приділили розрахункам, згідно з якими Кузнєцов втратив 30 % крові приблизно за 20 секунд. Захист зачепився на слово «приблизно» в тексті, зазначаючи, що розрахунки, і це теж вказано в експертизі, проводилися без урахування «безлічі компенсаторних можливостей організму» — тобто зусиль організму, який чинив опір за наявності травми. На це Зосименко пояснив, що «приблизно» — значить 19.0–20.9 секунд, що не сильно відрізняється від середнього показника.

Адвокат Масі Наєм, намагаючись взяти під сумнів висновки експертизи, нагадав недавню ухвалу Верховного суду, який визнав правильним випадок, коли суд вважав експертизу неналежним доказом через те, що експерт допустив у ній припущення. Йшлося про середню ціну металопластикового вікна під час капітального ремонту школи. Зосименко на це відповів, що для експертів цілком допустимо припускати у своїх висновках — це просто означає, що вони не можуть стверджувати щось зі 100 % впевненістю.

Але як вдалося отримати 20 секунд, які залишалися в Кузнєцова після поранення до втрати свідомості, експерти в суді пояснити не змогли. За словами Зосименка, розрахунки проводили не експерти, а програма, у яку вони лише внесли дані. Для цього вони створили комп’ютерну модель кількості крові, яка витікає з лівого шлуночка серця після поранення. Модель створили в програмі Solidworks Premium 2019, яка, за словами Михайленка, призначена для створення математичної моделі і проведення обчислень за внесеними параметрами. Але коли Наєм уточнив, у якій сфері вона застосовується, Михайленко відповів — механіці, адже пошкодження серця для експертів — це результат взаємодії двох тіл (серця й ножа). А в такому випадку програма цілком застосовна. У відповідь адвокат зачитав опис програми з Вікіпедії, де йдеться, що вона розроблена для інженерного аналізу та підготовки виробництва. Наєм зазначив, що в описі немає жодного слова про медицину.

Модель для розрахунку швидкості втрати крові після поранення серця Івана Кузнєцова. Фото з матеріалів справи

Модель, створена для експертизи, є кулею з трьома отворами — вхідний канал у внутрішню порожнину шлуночка, вихідний канал в аорту й щілина від поранення. Відповідно до розрахунків, більша частина крові витекла саме через цю щілину, хоча вона вже і природних каналів.

Не погоджуючись із розрахунками, адвокат Віталій Коломієць дістав пляшку з кока-колою, і запитав у експерта — якщо зробити в ній дірку ножем і здавити, звідки потече рідина — з порізу чи з горловини? Експерти відмовилися порівнювати серце і пляшку кока-коли. Уже після засідання адвокат провів свій «експеримент» — він здавив пляшку, кока-кола із шипінням полилася звідусіль. Відео з кока-колою він виклав у фейсбуці.

Адвокат Віталій Коломієць і пляшка кока-коли. Фото: Анна Фаріфонова, Ґрати

Врешті захист Стерненка звернув увагу, що експертна комісія залучила до побудови моделі інженера, хоча за законом не могла залучати до роботи інших експертів. У тексті експертизи ім’я інженера не вказане, лише зазначено, що він кандидат технічних наук за спеціальністю «технічна теплофізика та промислова теплоенергетика».

Зосименко кілька разів повторив у відповідь адвокатам, що передасть його дані, лише якщо суду це буде необхідно. Судді Сергію Кічмаренку довелося запитати самому. Інженера назвали — Євген Стратівнов. За даними сайту української Академії наук, він працює старшим науковим працівником Інституту газу, відділу термохімічних процесів і нанотехнологій.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів