Галицький районний суд Львова 8 лютого почав розглядати справу 73-річного Олександра Косторного — місцевого проросійського діяча, майора КДБ та голови «Російського товариства імені Пушкіна». Прокуратура обвинувачує його у державній зраді. За версією слідства, у березні він відправив російським спецслужбам карту Яворівського полігону — великого центру навчання військових у Львівській області. Через тиждень Росія випустила туди 30 ракет. За даними СБУ, 61 людина загинула, 147 — отримали поранення. Сам Косторний заперечує вину. Він стверджує, що насправді відправив давньому знайомому карту лісу поряд із полігоном і позначив там грибні місця.

Журналіст «Ґрат» побував на засіданні, став свідком перепалки між Косторним і матір’ю загиблого на полігоні солдата та розповідає деталі справи.

Зниклий

У просторій залі Галицького районного суду Львова чекає на початок засідання невисока жінка — 74-річна мешканка селища Куликів Розташований у Львівському районі Львівської області, за 15 км від Львова Марія П’юрик. У 2014 році її старший син Роман вирушив воювати на Донбас. Там отримав поранення, після якого довго лікувався і погано бачив на одне око.

Після повномасштабного вторгнення Росії Роман знову вирішив піти воювати.

«Він сказав, що вже був там і не боїться. Я йому казала не йти. До війни він документи зробив, мав їхати в Польщу на стройку», — згадує жінка.

Із сумочки вона дістає фотографію сина — на ній Роман у камуфляжній формі позує з автоматом на тлі густого лісу. 28 лютого його зарахували інструктором до навчального дивізіону артилерійської розвідки у Міжнародному центрі миротворчості та безпеки, відомому як Яворівський полігон. Це один із найбільших в Україні майданчиків для військових навчань, розташований за 30 кілометрів від Львова.

«Він хотів на схід їхати, але майор йому сказав: для тебе туй робота є», — розповідає старенька.

13 березня Росія випустила по Яворівському полігону 30 крилатих ракет. Як заявляв голова Львівської військової адміністрації Максим Козицький, більшу частину збили сили ППО, але 8 — влучили. За його словами, ракети випустили з літаків, які вилетіли з військового аеродрому під Саратовом. За даними СБУ, загинула 61 особа, ще 147 отримали поранення.

Мати загиблого солдата Романа П’юрика Марія Ільківна у Галицькому районному суді Львова, 8 лютого 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Романа після обстрілу не знайшли, він і досі вважається зниклим безвісти. Частина тіл вигоріла настільки, що слідство не змогло встановити, кому вони належать. Криміналісти брали зразки ДНК у матері і брата Романа, а також із його одягу, але експертиза останків не виявила збігів.

Марія Ільківна не може заспокоїтися через те, що не змогла попрощатися із сином.

«Дали б мені хоч щось поховати. Хоч би зробили братську могилу у Львові чи десь ще. Щоб, поки я живу, могла поїхати помолитися, свічку поставити. Стільки людей загинуло, а вони нічого не роблять», — обурюється жінка.

Обвинувачення

Поліцейські заводять у скляний бокс для підсудних худорлявого старого з сивими вусами. Той поволі перебирає ногами. Суддя уточнює, чи зрозумілі йому його права та обов’язки.

«Так, але вони не виконуються», — невдоволено відповідає старий.

Чоловік в «акваріумі» — львів’янин Олександр Косторний. У радянські роки він працював у КДБ, а в 90-ті став одним із лідерів проросійського руху у Львові — вкрай непопулярним у цьому регіоні. Він балотувався у Верховну Раду від «Прогресивної соціалістичної партії» Наталії Вітренко й очолював організацію «Російське товариство імені Пушкіна» Організація заявляла, що займалася популяризацією російської культури у Львові. У 2017 році обласна влада забрала у неї офіс у центрі міста . 

Офіцер чинного резерву. Історія ветерана КДБ зі Львова, який, за версією СБУ, допоміг Росії обстріляти полігон з іноземними добровольцями

27 червня 2022 року працівники СБУ затримали Косторного та заявили, що це він допоміг Росії обстріляти Яворівський полігон. За версією слідства, він передав російським спецслужбам дані про розташовані там військові об’єкти.

Сьогоднішнє засідання — перше по суті. Прокурор Андрій Никеруй оголошує обвинувальний акт із детальною версією слідства.

19 липня 2021 року, ще за півроку до російського вторгнення, Косторний прийшов до офісу господарства «Старичі», — заявив прокурор. Ця організація об’єднує місцевих мешканців, які полюють і ловлять рибу в угіддях Яворівського району, поряд із полігоном. Там Косторний сфотографував телефоном карту угідь, на якій, зокрема, були позначені військові містечка.

Прокурор Андрій Никеруй у Галицькому районному суді Львова, 8 лютого 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Прокуратура вважає, що підсудний зробив це за завданням іншого проросійського діяча зі Львова, 75-річного Олександра Свистунова. Він був лідером партії «Російський блок», у 2014 році переїхав у Крим, де оформив російське громадянство.

За версією прокуратури, 4 березня, за кілька днів після повномасштабного вторгнення Росії, Косторний позначив на цій карті розміщення казарм, гуртожитків та «іншу інформацію». Після чого надіслав матеріали у телеграмі оперативнику ФСБ Юрію Водолазкому. Через дев’ять днів Росія обстріляла полігон.

За даними СБУ, Юрій Водолазкий — оперативний працівик 9-го управління департаменту оперативної інформації 5-ї служби ФСБ. Справа Косторного — не перша, де він фігурує. Раніше СБУ заявляла, що йому передавали інформацію й інші російські агенти. Зокрема, екс-працівники Секретаріату Кабміну Анатолій Бай та Віталій Гордіна, а також помічник народного депутата від «Слуги народу» Юрія Здебського.

4 березня Косторний написав Водолазкому, що у львівській школі №52 «можливо мешкають іноземці», а на стадіоні «СКА» організовано пункт прийому біженців.

Через два дні він надіслав цьому ж адресату ще одне повідомлення — про те, що у підвалі будівлі на вулиці Гашека у Львові є зброя.

Слідство вважає, що цим Косторний допоміг Росії у підривній діяльності проти України, тобто вчинив державну зраду Частина 1 статті 111 Кримінального кодексу . 

Захист

Суддя поцікавиться у Косторного, чи той визнає вину.

«Це повна нісенітниця», — відповідає він.

Раніше під час розмов із журналістами він казав, що дійсно часто бував у лісі біля полігону і збирав там гриби. Косторний визнає, що був і в офісі господарства «Старичі», сфотографував картку та переслав її Свистунову — своєму давньому знайомому. Але стверджує, що на карті позначив не військові об’єкти, а місця, де багато грибів. За словами підсудного, Свистунов — як і він сам, затятий грибник.

Адвокат Ярослав Гандзюлевич у Галицькому районному суді Львова, 8 лютого 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

Косторного на суді представляє адвокат Ярослав Гандзюлевич.

«Я хочу почати свою вступну промову з того, щоб шановні панове журналісти не ототожнювали мене особисто як захисника й адвоката з моїм підсудним. Тому що є різні неприємні особисто для мене дописи в інтернеті, які паплюжать мою ділову репутацію», — заявляє він.

Адвокат стверджує, що у справі немає доказів, які б підтверджували вину Косторного. За словами захисника, схема, яку пересилав його клієнт, не таємна, вона є у відкритому доступі.

«Це схема мисливсько-рибальського господарства «Старичи», де жодним чином не зазначені ні казарми, ні Яворівський полігон як структура. Казарми та розташування цих казарм, а також розташування Яворівського полігону є у вільному доступі в інтернеті, що також покаже захист [у процесі]», — заявляє він.

За його словами, передана Косторним інформація про зброю у підвалі на вулиці Гашека та центр допомоги переселенцям на стадіоні «СКА» слово «Ґрати» не знайшли у відкритому доступі інформацію про пункт для допомоги переселенцям на стадіоні СКА. Але такий центр був на іншому стадіоні — «Львів Арена». Інформація про нього була відкритою також є у відкритому доступі. Захисник заявляє: його клієнт не робив нічого протизаконного, і його треба виправдати.

Олександр Косторний у Галицькому районному суді Львова, 8 лютого 2023 року. Фото: Олексій Арунян, Ґрати

На наступних засіданнях суд розпочне дослідження письмових і речових доказів. Після цього буде допит свідків та самого підсудного. Якщо суд визнає вину 73-річного Косторного доведеною, йому загрожує від 12 до 15 років ув’язнення.

Коли засідання закінчилося, журналіст «Ґрат» запитав у Косторного, чи пересилав він карти оперативнику ФСБ Водолазкому, як стверджує прокуратура. Він відповів, що відправляв карту з грибними місцями для свого знайомого Олександра Свистунова на його прохання. Косторний стверджує: надіслав матеріали на номер, який дав йому Свистунов, на випадок, якщо той сам не буде на зв’язку. Кому належить цей номер, як стверджує підсудний, він не знав.

— А навіщо Свистунову карти грибних місць на Львівщині, якщо він багато років живе в Криму? — уточнює журналіст у Косторного.

— Можливо, для знайомих. Я не цікавився, — знизує він плечима

До скляного боксу з Косторним підбігає мати загиблого солдата Марія П’юрик і показує підсудному портрет сина.

— Що ви дурне говорите? Якщо ви були не до чого, вас би тут не тримали  — кричить вона. — Мого сина на другий місяць уже рік як нема. Загинуло стільки чоловік!

— А я при чому?! — кричить він у відповідь. — Ви спитайте керівництво [полігону], чому не були збудовані захисні споруди!

Вони сваряться ще кілька хвилин, і Косторного виводить конвой.

«Як він може бути невинуватим? — каже Марія Ільківна йому вслід. — Він казав, що хотів там у лісі біля полігону гриби збирати. У березні-місяці є гриби? Я йому не вірю».