«Відрізняти геноцид від хрін знає яких операцій». Учасника Курултая кримських татар оштрафували й арештували за допис про вандалізм і дискредитацію російської армії

Заїр Смедля. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати
Заїр Смедля. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

У Криму за новою адміністративною статтею про дискредитацію російської армії складено щонайменше вісім протоколів. Дискредитацією російські правоохоронці та суд можуть назвати майже будь-яке повідомлення про війну проти України, зокрема, якщо називати війною те, що офіційно російська влада продовжує вважати «спецоперацією».

Нещодавно, після кількох діб арешту, на волю вийшов член кримськотатарського Курултая Заїр Смедля. Його оштрафували й арештували за два дописи у заблокованому Росією фейсбуці — один про вбивства російськими військовими мирних мешканців в Україні, а другий — 2014 року — про вандалізм проти синагоги. 

«Ґрати» вивчили матеріали адміністративних справ кримського татарина та розповідають, як вийшло, що обурення намальованою хуліганами свастикою суддя визнав за пропаганду нацизму.

 

13 березня голова виборчої комісії Курултая кримськотатарського народу Представницький орган самоврядування кримських татар Заїр Смедля попрощався з користувачами фейсбуку та написав про те, що завів акаунт у телеграмі. Так політик відреагував на заяву Роскомнагляду про блокування інстаграму та фейсбуку і визнання компанії Meta, якій належать соцмережі, екстремістською на території Росії. Крим з 2014 року опинився під її фактичною юрисдикцією, і тому всі рішення російського законодавства тепер поширюються на півострів.

«Буде як із забороненою літературою, варіантів поки що немає!» — пояснив Смедля своє рішення у коментарях під дописом.

Міжнародні інституції не визнають Крим суб’єктом Російської Федерації, але відгородити людей від російського законодавства нікому не вдається. Еміграція з Криму, на думку правозахисників, у якомусь сенсі є виходом із ситуації, але Заїр Смедля залишався на півострові.

Через 10 днів після заяви до Смедлі прийшли працівники одразу кількох правоохоронних відомств. Політика звинуватили у діях, спрямованих на дискредитацію збройних сил Російської Федерації та публічну демонстрацію нацистської символіки.

Стаття про дискредитацію збройних сил стаття 20.3.3 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ з’явилась 4 березня. За даними незалежного правозахисного медіапроєкту ОВД-інфо, у Криму за цією статтею порушили вже не менше восьми адміністративних справ.

Якщо вірити документам, історія Смедлі почалася 21 березня з рапортів оперуповноваженого Центру з протидії екстремізму та капітана поліції Юрія Цимбала, адресованих своєму начальнику — полковнику поліції Олегу Уткіну — та протоколів огляду сторінки активіста у фейсбуці.

«Були виявлені фотозображення з текстом… наступного змісту: «Скільки ще має загинути мирних мешканців, жінок та новонароджених дітей, щоб світ почав відрізняти геноцид від хрін знає яких операцій?», чим можливо висловив свою незгоду з діями збройних сил Російської Федерації щодо проведення військової операції на території України та вважає ці дії рівносильними геноциду, тобто здійснив публічні дії, можливо спрямовані на дискредитацію використання збройних сил Російської Федерації з метою захисту інтересів Російської Федерації та її громадян, підтримки міжнародного миру та безпеки у рамках демілітаризації та денацифікації України», — писав Цимбал у першому рапорті. У другому він написав про демонстрацію нацистської символіки, яку виявив на сторінці Смедлі.

Свастика справді була на фотографії — 28 лютого 2014 року невідомі нанесли на двері синагоги Релігійної громади прогресивного юдаїзму кілька нацистських символів та напис «смерть жидам». Про це на своїй сторінці у фейсбуці, з посиланням на виконавчого директора громади Анатолія Гендіна, написав керівник азербайджанської громади Криму, журналіст Рагім Гумбатов. До тексту листа Гендіна про подію він додав фотографію розмальованих дверей. Гумбатов назвав це антисемітською провокацією.

«Це перша така антисемітська витівка на стінах нашої синагоги за останні 20 років! Щоб «намалювати» ці написи, треба було перелізти через двометрову огорожу. Нам би й шибки на вікнах розбили, але вікна закриті металевою огорожею 24 години, ми сьогодні вікна не відкриваємо і просимо наших парафіян поки що на релігійні програми не приходити, щоб не наражати їх на загрозу нападу. Ну а я, як завжди, на місці», — йдеться у листі до Гендіна.

Смедля зробив репост повідомлення з фотографією 1 березня 2014 року. Репост лайкнула протягом восьми років одна людина.

У матеріалах адміністративної справи Смедлі є експертиза, яка мала довести, що на фото справді нацистський символ. Але сторінка кримського татарина сфотографована оперативником так, щоб було видно лише зображення дверей синагоги зі свастиками. Текст повідомлення про провокацію спеціально прихований, як і посилання на сторінку Рагіма Гумбатова. Все оформлено таким чином, що створюється враження, ніби Смедля опублікував фото зі свастиками та антисемітськими закликами.

Після двох годин обшуку, який формально у документах назвали обстеженням приміщення, Смедля відвезли до поліцейського відділку. Там, у присутності двох адвокатів — Еміне Авамілєвої та Назима Меметова — на нього склали два адміністративні протоколи, а також вилучили мобільний телефон, ноутбук і жорсткий диск із домашнього комп’ютера.

«Він планував на рибалку із онуками. Ми ще вчора ввечері хотіли всіх чотирьох у нього з ночівлею залишити. Добре, що передумали. Діти дорослі вже, пережили б страшний стрес», — говорила дочка Смедлі Дінара Фетієва, поки чекала адвокатів біля відділу поліції.

До суду Заїра Смедля повезли о пів на четверту вечора. Родичі швидко зібрали йому речі першої необхідності. «Тривожну валізу», за їхніми словами, «він склав багато років тому».

 

«Дискредитація російської армії»

До приміщення суду кримськотатарського активіста привезли під конвоєм у супроводі двох десятків працівників ОМОНу та поліції. Приїхали підтримати Заїра Смедля активісти з інших міст Криму. 

«Це ж до смішного доходить, абсурд. Беззбройного чоловіка за звичайними адміністративними справами привезли як злочинця», — не стримався від коментарів вголос літній ветеран кримськотатарського руху Рустем Усеїнов. 

Першим суд вирішив розглянути протокол про «дискредитацію використання збройних сил Російської Федерації». У суді адвокатку Еміне Авамілєву замінив Рустем Камілєв. Разом із Назимом Меметовим вони заявили клопотання про допуск ЗМІ, назвавши справу вкрай резонансною.

Оперативник Цимбал заперечив, зазначивши, що бачить у цьому ризики для себе, оскільки «йому буде проблематично виконувати свої посадові обов’язки, якщо його знатиме велике коло осіб».

Суддя відмовила у допуску преси, у зв’язку з пандемією та антитерористичними заходами.

Захист звернув увагу суду на те, що у справі немає лінгвістичної експертизи, а адміністративне порушення — лише інтерпретація оперативного працівника.

Цимбал, судячи з протоколу, і сам «не впевнений, як кваліфікувати дії Заїра Смедлі», і використовує в рапорті слово «можливо». Захист наполягав, що жодних порушень Смедля своїм дописом не вчинив.

«Я написав пост, я висловив свою думку — все. А те, що кожна людина може розуміти по-своєму — за бажання можна докопатися до кожного слова, яке завжди має друге, третє, четверте значення», — пояснював Смедля свій допис у фейсбуці.

«Мова саме про дискредитацію збройних сил Російської Федерації. Оскільки там йде мова про умертвіння якихось немовлят та посилання на «геноцид»», — пояснював оперативник.

Адвокат Камілєв запитав, чому оперативник не надіслав висловлювання Заїра Смедля на експертизу перед тим, як передати справу до суду. У відповідь Цимбал пояснив — Смедля сам зізнався, що сторінка належить йому.

На завершення засідання адвокат Кямілєв заявив, що суперечності, виявлені у справі, мають трактуватися на користь обвинуваченого. Суддя Крістіна Пікула без виходу до нарадчої кімнати дійшла висновку, що оперативник має рацію і оштрафувала Заїра Смедля на 40 тисяч рублів 14 тисяч гривень.

 

«Привернути увагу правоохоронців до цієї проблеми»

«У лютому 2014 року в будівлі синагоги здійснили акт вандалізму. Коли мені стало відомо від моїх друзів євреїв — вони надали мені фотографії самого факту цього осквернення — я опублікував це на своїй сторінці у фейсбуці, щоб привернути увагу правоохоронців до цієї проблеми. У дописі якраз йдеться про це, що винних потрібно знайти, покарати. Тобто це не з метою пропаганди нацистської символіки, а якраз для протилежного — щоб комусь більше не хотілось оскверняти священні для представників різних релігій місця. Я до неї вкрай негативно ставився і ставлюся досі», — пояснював свою позицію щодо другої адміністративної справи Смедля.

Адвокат Кямілєв попросив суд взагалі припинити розгляд справи, у зв’язку із закінченням терміну давності — хоча протокол огляду сторінки Смедлі датований 21 березня 2022 року, допис опублікували вісім років тому.

Адвокат Назим Меметов намагався звернути увагу оперативника на те, що фотографія зі свастикою вирвана з контексту, і він навмисне ігнорує текст. До того ж Смедля ніхто не попереджав, що потрібно видалити допис, як це необхідно було зробити, згідно з законом.

«А як 21 [березня], тобто після заборони [фейсбуку], ви могли відвідувати мою сторінку? Тобто ви самі теж порушували це?» — поцікавився Смедля у оперативника. Цимбал невпевнено відповів, що інформація є у відкритому доступі.

На питання, чому в матеріалах справи публікацію Смедлі не показали повністю, оперативник пояснив: «Мені доводиться переглядати сотні ще чи там тисячі інших дописів також, тому читати їх мені ніколи. Там я не побачив тексту, що зображати свастику у публічному доступі не можна. Все, я відповів».

Цього разу суд пішов у нарадчу кімнату майже на годину, а коли повернувся, то заявив, що вважає правопорушення Заїра Смедлі таким, що «триває» впродовж восьми років, і заарештував активіста на дві доби.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів