В Ізюмі почала працювати французька мобільна лабораторія зі збору ДНК для пошуку зниклих родичів

Експерти ДНК-лабораторії відбирають зразки. Фото: Сергій Окунєв, Ґрати
Експерти ДНК-лабораторії відбирають зразки. Фото: Сергій Окунєв, Ґрати

В Ізюмі почала працювати французька мобільна лабораторія зі збору ДНК для пошуку зниклих. На околицях Лимана знайшли близько 200 тіл, які досі не вдалося ідентифікувати, а сотні місцевих мешканців розшукують рідних і близьких.

«Ґрати» побували в Ізюмі, поспостерігали за роботою експертів зі збору ДНК та поспілкувалися з тими, хто шукає зниклих родичів.

 

Уранці, в п’ятницю, 4 листопада в одному з дворів Ізюму зібралося кілька десятків людей. Тут уже кілька днів працює мобільна лабораторія зі збору аналізів ДНК. Її надав уряд Франції для українських експертів. Радник прокуратури Харківської області Дмитро Чубенко пояснив, що сучасне обладнання і можливість збору аналізів практично у будь-якій точці міста максимально спрощує роботу українським правоохоронцям.

Центр Ізюму, в тому числі адміністративні будівлі, — знищений на 85%. Українські слідчі збирають свідчення у сусідньому від лабораторії приміщенні, в офісі одного з інтернет-магазинів, що надав будівлю їм для роботи.

Робота ДНК-лабораторії в Ізюмі. Фото: Сергій Окунєв, Ґраті

«Спочатку тих, хто прийшов сюди, опитують прокурори, уточнюють анкетні дані, збирають дані про родича, якого шукають — що про нього відомо, за яких обставин зник. Далі людину відправляють на збір ДНК-матеріалів. Ця процедура є максимально безболісною і займає близько 30 хвилин для однієї людини. Першого дня роботи було 16 осіб, які хотіли здати аналіз. Сьогодні їх значно більше. Зібрані матеріали будуть передані у всеукраїнську базу ДНК-матеріалів, і якщо людину знайдуть, відразу ж повідомлять тому, хто здавав аналіз. Це не обмежується Ізюмом і навіть Харківською областю. Якщо окупанти затримали людину в місті Ізюмі, родич шукає її в Ізюмі, а людину вивезли в Луганську чи Донецьку область, вбили і поховали там — у разі її виявлення ми зможемо повідомити родичів», — пояснює Дмитро Чубенко.

Біля лабораторії зібралися ті, хто шукає зниклих родичів, і ті, хто впевнений у смерті свого близького і намагається знайти тіло.

Робота ДНК-лабораторії в Ізюмі. Фото: Сергій Окунєв, Ґрати

Павло Кримкут похоронив у дворі свого будинку брата, що загинув від уламка снаряда під час обстрілу міста. На початку літа до Павла приїхала група російських військових, забрала тіло родича і кудись відвезла. Сам Павло стверджує, що не давав згоди на перепоховання, але активно виступати проти вивезення тіла тоді побоявся. Тепер намагається знайти тіло брата і прийшов на процедуру здачі ДНК.

Масове поховання в Ізюмі

Людмила Ващана сподівається, що її син Едуард живий. Йому — 31 рік. Він кілька років служив у зоні АТО і з початком повномасштабного вторгнення спробував приєднатися до 92-ої бригади ЗСУ, де служить другий син Людмили — 19-річний Олег. Проте Едуард не встиг прибути на допомогу братові — мости на виїзді з Ізюму були підірвані, і старший син Людмили вирішив доєднатися до сил місцевої тероборони. На початку березня по одному зі штабів тероборони був завданий авіаудар. Едуард у цей момент перебував поза укриттям і його товариші по службі повідомили, що він загинув.

Людмила Ващана. Фото: Сергій Окунєв, Ґрати

Людмила опитала людей, які проживали поряд із місцем вибуху. Вони повідомили, що приходили до колишнього штабу тероборони через десять днів після авіаудару і не знайшли жодних тіл. Людмила намагалася з’ясувати щось про долю сина у російських військових, припускаючи, що він міг опинитися в полоні, проте їй нічого не повідомили. Після звільнення Ізюма товариші по службі Едуарда, які повернулися в місто, а також місцеві мешканці розібрали завали зруйнованого штабу, але останків тіла знову не виявили. Людмила вже вдруге здала аналіз ДНК і сподівається, що це допоможе знайти сина.

Робота ДНК-лабораторії в Ізюмі. Фото: Сергій Окунєв, Ґрати

Євген Дубовик — боєць місцевої тероборони, що пережив цей авіаудар. Він уперше зустрівся з матір’ю Едуарда біля мобільної лабораторії. Чоловік упевнений, що її син загинув. За його словами, товариші по службі не кинули б Едуарда, якби була хоч найменша надія, що він — живий.

«Ну, не можу я сказати матері, в якому стані був її син після вибуху. Якою була його голова, розумієте? Ну, немає сумнівів, що він мертвий. Я все розумію, але я бачив, що сталося з його головою», — сказав Дубовик «Ґратам».