«Це ваша необачність?». Суд у Харкові почав допитувати родичів мешканців геріатричного пансіонату, загиблих у пожежі

Пожежа в геріатричному пансіонаті «Золотий час». Харків, 21 січня 2021 року. Фото: Павло Пахоменко для «Ґрат»

Ленінський районний суд Харкова почав допитувати потерпілих у справі про пожежу в приватному геріатричному пансіонаті, у якому загинули 15 мешканців. У порушенні пожежної безпеки, що спричинило загибель людей частина 2 статті 270 Кримінального кодексу , звинувачують власника будівлі, орендаря, директорку та адміністратора пансіонату.

Захист намагався перекласти відповідальність за загибель батька Валентини Павлюк, потерпілої в цій справі, на неї ж — через те, що вона поселила його до пансіонату.

Про пожежу в геріатричному пансіонаті та перші свідчення в суді — у замітці «Ґрат».

 

Пожежа

Пожежа в приватному геріатричному пансіонаті «Золотий час», де проживали 33 людини, сталася 21 січня цього року. Ще до прибуття пожежників мешканці сусідніх будинків відчули дим і кинулися рятувати мешканців пансіонату, у багатьох з яких була інвалідність або параліч. На всіх вікнах двоповерхового будинку були ґрати. 15 мешканців загинули, ще п’ятеро потрапили до лікарні.

Пожежа в геріатричному пансіонаті «Золотий час». Харків, 21 січня 2021 року. Фото: Павло Пахоменко для «Ґрат»

За версією слідства, пожежа сталася через грубе порушення правил пожежної безпеки — будинок був підключений до електро- та газопостачання без спеціальних дозволів.

«Під час огляду місця події були виявлені пошкоджені електричні кабелі а також те, що під час спалаху був увімкнений електрообігрівач, що, ймовірно, призвело до навантаження на електромережу», — пояснив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов, який очолює урядову комісію з розслідування пожежі.

Пожежу кваліфікували як надзвичайну ситуацію державного значення, 23 січня оголосили траур за загиблими. Міністерство соціальної політики заявило про намір перевірити всі подібні пансіонати.

Поліція відкрила провадження за фактом порушення пожежної безпеки, що спричинило загибель людей частина 2 статті 270 КК . За інформацією обласного департаменту соцзахисту населення, пансіонат був нелегальним. Окрім того, у Держбюро розслідувань відкрили провадження за фактом службової недбалості, що призвела до тяжких наслідків частина 2 статті 367 КК , з боку працівників Держслужби з надзвичайних ситуацій.

Підозру в порушенні пожежної безпеки оголосили чотирьом — Славіку Акопяну, який здав свій будинок в оренду під пансіонат, орендарю В’ячеславу Кравченку, директорці пансіонату Ользі Кравченко та адміністратору Ігорю Мирончуку. Їм загрожує до восьми років позбавлення волі. Усіх чотирьох заарештували. У суді вони висловили співчуття родичам загиблих.

 

Обвинувачення

У червні прокуратура завершила розслідування й передала матеріали справи до суду. На думку обвинувачення, Акопян, подружжя Кравченків і Мирончук, відповідальні за пансіонат, не забезпечили там пожежної безпеки, через що загинули 15 мешканців.

Ще під час обрання запобіжного заходу власник будинку Славік Акопян пояснював, що, згідно з договором про оренду, дотримання правил пожежної безпеки було обов’язком орендарів. Орендар В’ячеслав Кравченко сказав, що він здавав будинок у суборенду своїй дружині Ользі — директорці пансіонату. Ольга припустила, що в пожежній безпеці в пансіонаті «щось, може, не допрацювали, не встигли». А Ігор Мирончук, якого слідство називає неофіційно працевлаштованим адміністратором пансіонату, і зовсім заперечував свою роботу в закладі — нібито допомагав там як волонтер.

Обвинувачені Ольга і В’ячеслав Кравченки під час засідання в Ленінському райсуді Харкова 7 вересня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»

17 червня Ленінський райсуд Харкова почав підготовче засідання. У справі 16 потерпілих — родичі загиблих. Троє з них заявили цивільні позови по орієнтовно 200 тисяч гривень до обвинувачених. Представник Міністерства внутрішніх справ також звернувся до суду з проханням стягнути з обвинувачених 420 тисяч гривень, витрачених на ліквідацію пожежі.

7 вересня суд почав допит перших потерпілих — Валентини Павлюк і Володимира Паланта.

 

«У мене була депресія»

У грудні 2020 року Валентина Павлюк перевезла свого лежачого батька, який жив у Сумській області, до Богодухівського району Харківської області. Спершу він жив у будинку дружини, матері Валентини. Вона доглядала за чоловіком, але потім сама захворіла.

Потерпіла Валентина Павлюк під час засідання в Ленінському райсуді Харкова 7 вересня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»

Поки мати була в лікарні, Валентина перевезла батька до себе. Через деякий час стало зрозуміло, що через роботу медсестрою в державному геріатричному пансіонаті та часті поїздки в лікарню до матері доглядати за батьком вона не може. Валентина вирішила влаштувати його до пансіонату. До державного, зокрема того, у якому працює, — не вийшло, не змогла зібрати всі необхідні довідки. Вона почала шукати приватний пансіонат. З поміж інших варіантів вибрала «Золотий час» — через привабливу рекламу на сайті та доступну ціну.

Пансіонат показував Ігор Мирончук, який сказав, що він тут «головний». Валентину все влаштувало — просторий двір, великий двоповерховий будинок, у якому було тепло й чисто. Мешканці виглядали задоволеними. Чи легальний пансіонат і чи дотримуються в ньому правил пожежної безпеки — жінка не запитала.

Обвинувачений Ігор Мирончук (праворуч) під час засідання в Ленінському райсуді Харкова 7 вересня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»

За 6 500 гривень на місяць Мирончук пообіцяв Валентині догляд за її лежачим батьком, п’ятиразове харчування та медичну допомогу за необхідності. Чи є в працівників пансіонату медична освіта — вона також не запитала. Жінка погодилася з умовами й підписала договір. Під ним стояв підпис не Мирончука, а Ольги Кравченко, але це Валентину не збентежило.

Її батька розташували в кімнаті на другому поверсі. А через десять днів сталася пожежа, у якій він загинув. Валентина дізналася про це з новин.

«У мене була депресія. Довелося звернутися до лікаря, проходжу лікування. Діагноз — розлад адаптації. Був період, коли я дуже хвилювалася, часто плакала. Був шоковий стан», — кажучи про це, Валентина плакала.

 

«Зі сфери моралі»

Поки батько перебував у пансіонаті, Валентина йому не телефонувала — пенсіонер не вмів користуватися телефоном. Про самопочуття батька вона дізнавалася від чергових працівниць. Коли жінка спробувала провідати його, її не пустили через карантин.

Обвинувачений Славік Акопян під час засідання в Ленінському райсуді Харкова 7 вересня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»

Захисники обвинувачених дорікали Валентині в тому, що вона нібито недостатньо добре піклувалася про батька, і відверто намагалися перекласти на неї відповідальність за загибель — бо не перевірила, чи безпечно в пансіонаті.

Адвокати ставили потерпілій питання з відвертими звинуваченнями: «Це ваша необачність, виходить?», «Ви любого батька пустили невідомо куди, десять днів не спілкувалися з ним. Як вам спалося?», «Це зі сфери моралі: як ви могли так вчинити з батьком?».

Ні прокурор Олексій Соколов, ні суддя Леонід Проценко проти таких питань не заперечували. Зауваження колегам зробив лише представник потерпілих Ігор Нагорний.

 

«Претензій немає»

Мама Володимира Паланта страждала деменцією й погано ходила. Спочатку за нею доглядала донька, поки вони не посварилися. Володимир почав доглядати за матір’ю сам, але не осилював цього. Коли він йшов на роботу, мати теж кудись йшла, забуваючи замкнути квартиру або залишала щось на плиті. Кілька разів вона падала й отримувала серйозні забої.

Потерпілий Володимир Палант під час засідання в Ленінському райсуді Харкова 7 вересня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»

У 2020 році Володимир вирішив поселити маму до пансіонату. Через ціни та умови обрав «Золотий час».

«Телефонував у державні — там взагалі людей брали лише помирати. А тут умови для життя нормальні: і годують, і догляд від лікарів. Лікар-терапевт, лікар-психолог. Якщо треба, зроблять укол», — пояснив Володимир.

Його маму поселили на другому поверсі — проживання в кімнатах на першому коштувало на тисячу гривень дорожче. Мамі подобалося в пансіонаті. Син телефонував їй щодня і приїжджав кілька разів на місяць.

«Передбачити трагічну розв’язку ніхто не міг. І я вважаю, що ніхто цього не хотів, — сказав Володимир. Претензій до обвинувачених у нього немає. — Вважаю, що це нещасний випадок».

Володимир вирішив не заявляти цивільний позов.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів