Суддя з Києва відмовилася подавати електронну декларацію через релігійні переконання. Прокуратура оголосила їй підозру у кримінальному проступку

Суддя Олександра Брагіна. Скріншот відео «ГАММА. Перший цифровий телеканал України»
Суддя Олександра Брагіна. Скріншот відео «ГАММА. Перший цифровий телеканал України»

У 2020 році суддя Київського окружного адміністративного суду Олександра Брагіна відмовилася подавати електронну декларацію про доходи та майно, а натомість подала паперову. Вона заявила, що зробила це через релігійні переконання, які не дозволяють їй користуватися електронним цифровим підписом. Через два роки, 25 жовтня, антикорупційна прокуратура оголосила їй за це підозру у кримінальному проступку — умисній неподачі декларації.

«Ґрати» розповідають, як суддя доводить свою позицію, хоча сама два роки тому накричала на чоловіка, який був проти отримання ID-картки через релігійні переконання.

 

Закон Божий проти закону України

У травні 2020 року суддя Олександра Брагіна надіслала паперового листа до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). У конверті була декларація про її доходи та майно за 2019 рік.

Згідно із законом «Про запобігання корупції», судді мають подавати цей документ в електронному вигляді на сайті Національного агентства. Але Брагіна у листі пояснила, що не може цього зробити. Декларацію на сайті НаЗК потрібно завірити електронним підписом, а вона відмовилася від нього у серпні 2019 року через релігійні переконання. Приналежність до якої конфесії заважає їй це зробити, вона не назвала.

Агентство не влаштували дії Брагіної. Працівники відомства у відповідь надіслали їй листа про те, що її декларація не прийнята. Тоді вона подала на чиновників позов до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою зобов’язати агенство прийняти паперову декларацію.

Брагіна вказала, що «ідентифікація її, як людини не за прізвищем та ім’ям, а за символами та цифрами — це приниження її честі і гідності». Вона наголосила, що у законодавстві не передбачено інших способів подання декларації з урахуванням її переконань, тому її права порушені.

У лютому суд задовольнив позов Брагіної. У рішенні було зазначено: працівники агентства «допустили протиправну бездіяльність» і порушили право судді на свободу совісті та віросповідання, гарантоване Конституцією. Суд ухвалив: НАЗК дискримінувало Брагіну і завадило їй реалізувати право на працю.

Рішення суду розкритикували антикорупційні активісти.

«Цим рішенням фактично створено практику, коли для уникнення електронного декларування достатньо просто заявити про наявність релігійних переконань. Це рішення — черговий доказ, що, Окружний адмінсуд Києва продовжує вбивати реформи та боротьбу з корупцією в Україні», — заявив аналітичний центр «Фундація DEJURE», який просуває в Україні реформу правосуддя.

НАЗК оскаржило рішення, і 6 червня Шостий апеляційний адмінсуд задовольнив їхню скаргу. Судді вказали у рішенні: агенство правомірно не прийняло паперову декларацію у Брагіної. Апеляційний суд зазначив, що Брагіна як суддя має перед державою низку обов’язків, у тому числі й обов’язок подавати електронну декларацію. І вона не може бути звільнена від неї через релігійні переконання.

«Усвідомлення суддею професійного обов`язку в тому числі передбачає й повагу до закону», — зазначив суд.

Проте Брагіна не погодилася з рішенням і подала касаційну скаргу до Верховного суду. Той поки що не прийняв остаточного рішення.

 

«Обряди проводьте у відповідних установах»

25 жовтня Спеціальна антикорупційна прокуратура оголосила Брагіній підозру у кримінальному проступку — навмисному неподанні електронної декларації стаття 366-3 Кримінального кодексу . За це передбачено штраф від 42 500 до 51 000 гривень, громадські роботи, обмеження волі до двох років або позбавлення волі до одного року.

Пресслужба прокуратури повідомила «Ґратам», що не проситиме про відсторонення Брагіної та обрання їй запобіжного заходу на період слідства. Це й неможливо, оскільки згоду на таке має дати Вища рада правосуддя, яка наразі тимчасово не працює. Тобто найближчим часом Брагіній нічого не загрожує.

При цьому раніше, у грудні 2020 року, на саму Брагіну подав скаргу чоловік, який виступає проти видачі ID-карток з релігійних переконань.

Він подав позов із вимогою до міграційної служби, щоб ті видали його дочці паспорт-книжечку, а не ID-картку. Проте суддя Брагіна не лише не задовольнила його вимоги, а й накричала на нього. Розшифрування суперечки Брагіної з позивачем є у рішенні Вищої ради правосуддя.

— У нас є релігійні вподобання, — казав позивач.

— Які релігійні вподобання? — уточнила суддя.

— Ми є православними християнами.

— Прекрасно! Скажіть, будь ласка, які догмати православ’я забороняють отримувати паспорт у вигляді ІD-картки?

— Любе присвоєння замість імені цифрового номера не є приємлимим для православ’я

Позивач та суддя довго сперечалися. Чоловік послався на закон «Про захист персональних даних», після чого Брагіна розлютилася і закричала: «Не потрібно мені розказувати про цей закон… я цей закон знаю напам’ять, на відміну від вас — дилетанта… Релігійні обряди будете проводити у відповідних закладах, а не в судовому засіданні».

Вища рада правосуддя вивчила скаргу позивача і вирішила, що суддя зверталася до нього зверхньо та зневажливо. Рада на півроку усунула Брагіну від роботи і навіть відправила на курси підвищення кваліфікації.

«Ґрати» зателефонували самій Брагіній, щоб дізнатися її думку щодо пред’явленої підозри. Але коли вона почула тему розмови, сказала «до побачення» і поклала слухавку.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів