«Слідство — на одній зі сторін». ДБР порушило кримінальну справу проти захисників модерністської будівлі «Квіти України» у Києві

Акція за збереження будівлі "Квіти України". Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Акція за збереження будівлі "Квіти України". Фото: Стас Юрченко, Ґрати

У червні минулого року в Києві компанія «Rockwill Group» почала зносити будівлю «Квіти України», побудовану у 80-х у стилі радянського модернізму. Демонтажу завадили місцеві мешканці: вони зламали частину огорожі, прорвалися на будмайданчик і заблокували екскаватор. Через рік Державне бюро розслідувань відкрило справу про «незаконне проникнення в будівлю» та «перешкоджання законній господарській діяльності» проти учасників цих подій і народного депутата від «Слуги народу» Дмитра Гуріна, який допомагав протестувальникам. Нещодавно слідчий почав викликати на допит киян, які й досі борються за збереження будівлі.

 

Проміжна перемога

На початку вересня четверо учасників руху за збереження історичної частини Києва отримали повістки на допит до Державного бюро розслідувань. Серед них дослідник столичної архітектури Семен Широчин, комунікаційниця Леся Донець та учасниці організації «Мапа Реновації» Дар’я Корба та Віталія Баркар.

Рік тому всі вони брали участь в одному із найгучніших протестів у Києві — за збереження будинку «Квіти України». Це нетипова будівля у стилі радянського модернізму, збудована у 1985 році за проєктом архітектора Миколи Левчука. 1986 року Союз архітекторів України присвоїв їй звання «будівля року».

У радянські та 90-ті роки там була оранжерея та квітковий магазин. У 2000-х на їхньому місці відкрився супермаркет «Бджілка». А в 2019 році будівлю викупила компанія Rockwill Group на чолі з керуючим партнером Олексієм Пишним. Вони придбали акції ПрАТ «Квіти України» об’єднання колишніх працівників квіткового магазину, якому належав будинок.

Компанія Пишного вирішила реконструювати «Квіти» — знести частину будівлі і побудувати восьмиповерховий офісний центр із підземним паркінгом. У червні 2021 року забудовник зрізав декоративний виноград, який обплітав будинок.

«Квіти України», 16 липня 2021 года. Фото: Ярослав Савченко

У відповідь місцеві мешканці і громадські активісти влаштували акцію протесту та оголосили про створення ініціативи «Зберегти Квіти України». Її учасниця Леся Донець сказала «Ґратам», що в той період вони зверталися за допомогою до чиновників і депутатів, зокрема, до Дмитра Гуріна — народного депутата від «Слуги народу», який обрався в мажоритарному окрузі в Києві.

Той відгукнувся і зв’язався із забудовником.

«Я сказав: «Пане Олексію, поводьтеся цивілізовано. Це важлива будівля для громади і всі хочуть, щоб вона отримала нове життя». Він стверджував, що в Європі реконструює будівлі. Я запропонував: «Йдіть за подібними процедурами і правилами, проведіть незалежний конкурс на проєкт реконструкції. Це цілком законно в Україні і знизить напругу. », — переказав «Ґратам» розмову сам Гурін.

Але діалог не був результативним. Пишний публічно заявив, що Гурін ініціював протести та управляє «псевдоактивістами».

«У нас є депутат, який має особистий інтерес і амбіції зупинити інвестора. І він створює організовану групу, а далі починається: інстаграм, фейсбук, максимальний піар», — заявляв Пишний в ефірі ютуб-каналу ISLND TV.

Самі протестувальники заперечували проти цих звинуваченнь та заявляли, що Гурін — лише їхній союзник і прихильник.

12 липня забудовник приступив до знесення будівлі. Екскаватор почав руйнувати фасад будівлі. На місце події поспішили місцеві мешканці. Вони зламали паркан, прорвалися на будмайданчик та заблокували техніку. Потім протестувальники зайшли в будівлю і не залишали її кілька днів.

Центральна влада стала на їхній бік. Поліція відкрила проти забудовника кримінальне провадження про «самоуправство», у рамках якого Шевченківський районний суд Києва арештував будівлю та тимчасово заборонив проводити будівельні роботи. 6 серпня 2021 року Міністерство культури визнало «Квіти України» пам’яткою архітектури. Наразі забудовник не може розбудовувати будівлю без погодження Мінкультури.

 

Реванш забудовника

Як з’ясувалося нещодавно, ще одне кримінальне провадження щодо цих подій відкрило Державне бюро розслідувань. Воно зареєстроване за статтями «незаконне проникнення до будівлі» частина 1 статті 162 Кримінального кодексу і «перешкоджання законній господарській діяльності» частина 2 статті 206 Кримінального кодексу .

ДБР зареєструвало провадження ще минулого вересня, але дало хід йому лише у травні 2022-го. Тоді суд дозволив слідчому оглянути будівлю. Із цього рішення випливає, що, за версією слідства, «народний депутат Дмитро Гурін та інші особи незаконно проникли на огороджену територію, протиправно припинили реконструкцію будівлі» і позбавили власника можливості використати об’єкт «шляхом внесення його до списку об’єктів культурної спадщини».

Архітектор Микола Левчук показує макети будівлі «Квіти України», 25 жовтня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Депутат Гурін повідомив «Ґратам», що в червні ДБР двічі викликало його на допит. За його словами, він на нього не пішов, оскільки в повістці не було вказано його процесуальний статус — підозрюваний він чи свідок. Адвокати нардепа надіслали листи про це слідчому, але, як стверджує Гурін, жодної відповіді не було.

Гурін вважає, що ні він, ні інші протестувальники не порушували закон, і претензії слідства — безпідставні.

«Виходячи з підслідності ДБР, я думаю, що ця справа націлена на мене, і що забудовники собою пишаються. Я не впевнений, що слідчий розуміє, куди його втягли. Мені важко сказати, чи ця справа стимулюється, скажемо так, забудовником чи просто ДБР відкрило справу, бо зобов’язане це зробити автоматично за відповідною заявою і слідчий тепер не розуміє, що з цим робити», — сказав депутат.

Те, що забудовник подав проти нього заяву, Гурін пов’язує з його російським громадянством. Раніше видання «Слідство.інфо» з посиланням на неназваних російських журналістів-розслідувачів повідомляло, що бізнесмен Пишний двічі отримував російські паспорти у Криму, але обидва наразі недійсні. Сам Пишний це заперечував.

«Я ставлюся до цього кримінального провадження так само як і до війни, — заявив Гурін. —У нас є один фронт на сході, у нас є один фронт на півдні, і у нас є такий самий внутрішній фронт, коли йобана русня, якісь ублюдки з російськими паспортами руйнують і паплюжать місто, вбивають важливі для громади символи і будівлі».

Дмитро Гурін. Фото: сторінка Гуріна у фейсбуці

Співзасновниця громадської організації «Квіти України» Леся Донець повідомила «Ґратам», що на початку вересня ДБР викликало на допит у ролі свідка також її та ще трьох учасників протестів. Декому слідчий зателефонував, а комусь просто надіслав фото повістки у месенджерах.

Донець також вважає версію слідства безпідставною. На її думку, протестувальники не заважали «законній діяльності забудовника», як стверджує слідство. Активістка вважає, що вони навпаки припинили порушення закону з боку власника будівлі.

І, за словами Донець, ніяк не можна вважати перешкодою законній діяльності те, що «Квіти України» внесли до списку пам’яток архітектури.

«Не ми, не громадяни та звичайні містяни вносять щось до списку пам’яток. Це робить Мінкультури та Департамент охорони культурної спадщини. У такому разі, мабуть, і вони перешкоджають господарській діяльності ПАТ «Квіти України». Крім того, якщо бути зовсім чесними, це не перешкоджає господарській діяльності, а лише накладає певні обмеження та регулювання, яких слід дотримуватися», — сказала Донець «Ґратам».

Протести проти демонтажу будівлі «Квіти України», 12 июля 2021 года. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

За її словами, ні вона, ні інші кияни, яких ДБР викликало на допит, не брали участі у знесення паркану. Активістка вважає, що слідчий надіслав повістки тим, хто публічно висловився за підтримку протесту.

«Це виглядає, як спроба тиску на громаду і спроба залякування. Ми вирішили не розслаблятися, бо не знаємо, куди це веде», — сказала Донець.

Із чотирьох свідків, яких ДБР викликало на допит, троє зараз за кордоном. Тому до слідчого прийшов лише один — дослідник архітектури Семен Широчин. За його словами, його участь у протестах полягала в тому, що він прийшов до будівлі «Квіти України» увечері 13 червня, коли її вже зайняли протестувальники і опублікував звідти фотографію у фейсбуці.

Із питань, які йому ставив слідчий, Широчин вирішив, що той упереджений та підтримує версію забудовника.

«Демонтаж вони називають підготовчими роботами та запитують: а чи знаєте ви, що всі підготовчі роботи були узгоджені та законні? Коли такі питання ставлять, це означає, що слідство — на одній зі сторін», — вважає Широчин.

ДБР поки що не коментувало цю справу та виклики на допит. Спікерка Держбюро Ольга Чиканова запропонувала «Ґратам» надіслати інформаційний запит. Відповідь на нього ще не надійшла.

Забудовник Олексій Пишний також мовчить. Він не відповів на дзвінки та повідомлення «Ґрат», хоч і прочитав їх у телеграмі.