«Серйозні питання до керівників». Президент відсторонив генпрокурорку та голову СБУ на період розслідування держзради у відомствах

Іван Баканов. Фото: Служба безпеки України
Іван Баканов. Фото: Служба безпеки України

Увечері 17 липня президент Володимир Зеленський усунув з посади генпрокурорку Ірину Венедіктову та від виконання обов’язків голови СБУ Івана Баканова. Керівники обох відомств поки що не звільнені, для цього повинен проголосувати парламент.

Що у роботі керівників правоохоронних органів не сподобалося президенту і тепер стало приводом для службового розслідування, — у матеріалі «Ґрат».

 

Причина

Відсторонення Венедіктової та Баканова — перші кадрові перестановки у керівництві правоохоронних органів від початку повномасштабного російського вторгнення. Іван Баканов, якого президент називав другом дитинства, керував СБУ із серпня 2020 року.

Ірина Венедіктова — другий керівник Офісу генпрокурора за президентства Зеленського. У грудні 2019 року вона змінила на посаді Руслана Рябошапку. Венедіктова і Баканов регулярно разом проводили прес-конференції — насамперед у резонансних кримінальних справах щодо політиків. Наприклад, Віктора Медведчука і Петра Порошенка.

Через кілька годин після публікації указів про відсторонення Венедіктової і Баканова, у традиційному вечірньому зверненні президент розповів, чому підписав їх. Володимир Зеленський пояснив це великою кількістю фактів держзради і колаборації з боку працівників правоохоронних органів та СБУ, які залишилися на окупованій території.

Президент України Володимир Зеленський, 6 червня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

За словами глави держави, зареєстровано вже 651 відповідне кримінальне провадження, встановлено 198 підозрюваних. Зеленський додав, що після початку повномасштабного вторгнення РФ 60 працівників прокуратури і СБУ залишилися на окупованій території та працюють проти України.

«Такий масив злочинів проти основ національної безпеки держави та зв’язки, зафіксовані між працівниками силових структур України та спецслужбами Росії, порушують дуже серйозні питання відповідним керівникам. Кожне з таких питань отримає належну відповідь», — сказав Зеленський.

На одному прикладі держзради Зеленський зупинився детальніше. Він розповів, що вранці 17 липня працівники Держбюро розслідувань і СБУ затримали колишнього керівника головного слідчого управління СБУ в Автономній Республіці Крим. Президент зазначив, що звільнив його ще на початку повномасштабного вторгнення, і правоохоронці мають достатньо доказів для підозри його в держзраді.

«Так само будуть відповідати всі, хто разом з ним входив у злочинне угруповання, яке працювало на Російську Федерацію. Йдеться про передачу ворогові секретної інформації та інші факти співпраці з російськими спецслужбами», — сказав Зеленський.

ЗМІ з посиланням на анонімних співрозмовників у правоохоронних органах повідомили, що йдеться про Олега Кулініча. Президент Зеленський звільнив Кулініча 2 березня 2022 року вже після повномасштабного вторгнення Росії. На цій посаді він працював з жовтня 2020 року.

До служби в СБУ, з 2006 до 2007 року, Олег Кулініч був віце-президентом у держкомпанії «Енергоатом». Його керівником тоді був Андрій Деркач — народний депутат кількох скликань, якого зараз СБУ підозрює у роботі на російську розвідку.

Із 2008 по 2009 рік Кулініч очолював Держкомітет із земельних ресурсів. Керівником кримського управління СБУ став у жовтні 2020-го. Призначення супроводжувалося скандалом. Народний депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський заявив, що з 1989 по 1994 роки Кулініч навчався у вищій школі КДБ та академії ФСБ і має бути звільнений, згідно з законом про люстрацію.

Призначення Кулініча також критикувала «Медійна ініціатива за права людини» через зв’язки працівника спецслужби з Андрієм Деркачем.

Про проблему колаборації із ворогом високопосадовців СБУ президент говорить не вперше. 31 березня також у щоденному зверненні Зеленський сказав, що через зраду позбавив генеральських звань екс-начальника управління внутрішньої безпеки Андрія Наумова та колишнього голову управління СБУ у Херсонській області Сергія Криворучка. На той момент Наумов утік з України і був затриманий у Сербії.

 

Процедура

І все ж одноосібно звільняти та призначати генпрокурора і голову СБУ президенту не дозволяє Конституція.

У випадку з керівником спецслужби це питання вирішує голосування Верховної ради, президент лише подає до парламенту відповідний проєкт ухвали. Генпрокурора президент звільняє особисто, але все одно лише за згодою парламенту.

Відійти від процедури, прописаної в Конституції, президентові дозволив воєнний стан. Профільний закон, на який Володимир Зеленський послався в указі про відсторонення Ірини Венедіктової, дає президенту право усувати від обов’язків будь-яку посадову особу, призначення та звільнення якої належить до повноважень глави держави.

В указі про усунення Баканова Зеленський послався на Дисциплінарний Статут Збройних Сил України.

«Невиконання (неналежне виконання) службових обов’язків, що спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки або створили загрозу наступу таких наслідків, є підставою для усунення такого військовослужбовця від виконання службових обов’язків», — йдеться в  документі стаття 47 .

Наступного дня, 18 липня, заступник глави Офісу президента Андрій Смирнов в ефірі загальнонаціонального телемарафону уточнив, що Венедіктову та Баканова президент відсторонив від посад на період службових розслідувань і перевірок.

Генпрокурорка Ірина Венедіктова, 17 листопада 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Залежно від їхніх результатів, за словами Смирнова, президент вирішить, чи пропонуватиме він парламенту звільнити Баканова, і чи попросить дати згоду на звільнення Венедіктової. При цьому він не виключив, що і генпрокурорка, і голова СБУ можуть зберегти посади.

Президент уже призначив тимчасово виконуючих обов’язки генпрокурора та голови СБУ. В обох випадках це — заступники відсторонених керівників. Офісом генпрокурора тимчасово керуватиме Олексій Симоненко, СБУ — Василь Малюк.

Ірина Венедіктова написала у фейсбук, що поки утримається від коментарів щодо рішення президента.

«Щойно завершиться стадія врегулювання «ситуації», яка склалася в адекватному і зрозумілому для всіх ключі, я дам вичерпний коментар», — пообіцяла Венедіктова і додала, що готова прозвітувати перед депутатами.

18 липня президент направив у Верховну Раду проєкт ухвали про звільнення голови СБУ з посади. Опівдні наступного дня, 19 липня, СБУ опублікувала звернення Івана Баканова.

«Зазвичай, коли голова Служби безпеки йде з посади, прийнято голосно звітувати про професійні досягнення. Я теж міг би наслідувати цю практику — результати є і їх чимало», — написав у зверненні Баканов, і наголосив, що СБУ — не політична структура, а її голова — не політик і додав, що спецслужба займалася справами, а не піаром.

Баканов нагадав, що під час його каденції СБУ затримала та заарештувала «кума Путіна» (так називають політика Віктора Медведчука), розслідувала справи, в яких фігурують топ-політики та лідери парламентських фракцій, масово розкривала ворожих агентів, системно взялася за проросійські партії, повертала державі майно й об’єкти інфраструктури. Крім того, Баканов наголосив, що з початком повномасштабного вторгнення ворожа агентура не спрацювала, тому що СБУ розробила механізми її нейтралізації.

Через годину після відставки Баканова депутати погодилися, щоб президент звільнив Ірину Венедіктову.

 

Оновлено о 19:02 18 липня. Доданий коментар Ірини Венедіктової

Оновлено о 12:25 19 липня. Доданий коментар Івана Баканова

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів